|
|
| (не показано 13 проміжних версій цього учасника) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | '''''Перекладна література часів Київської Русі''''' | + | ''''''''Перекладна література часів Київської Русі'''''' |
| | | | |
| | [[Файл:75503801_kniga.jpg|thumb|200px]] | | [[Файл:75503801_kniga.jpg|thumb|200px]] |
| Рядок 13: |
Рядок 13: |
| | [http://www.ebk.net.ua/Book/synopsis/dav_ukr_lit/part1/002.htm|перекладна література Київської Русі] | | [http://www.ebk.net.ua/Book/synopsis/dav_ukr_lit/part1/002.htm|перекладна література Київської Русі] |
| | | | |
| − | | + | [http://eureka.ucoz.ua/publ/207-1-0-793|МІСЦЕ ПЕРЕКЛАДІВ В ІСТОРІЇ СТАРОЇ ЛІТЕРАТУРИ] |
| − | З прийняттям християнства в Київській Русі виникає перекладне письменство візантійського та південнослов'янського, або болгарського, походження. Язичницька Русь, як і інші країни, що прилучилися до християнства, повинна була насамперед скористатися давно виробленими видами церковно-християнської літератури, без якої неможлива була пропаганда нового віровчення і нового світогляду. Такими були біблійні книги «Ветхого» (старого) і «Нового завіту» та прилучені до них апокрифічні сказання, твори житійної, або агіографічної, літератури, релігійно забарвлені історичні хроніки, що викладали історичні факти в світлі церковно-християнської ідеології, твори з питань утворення світу і будови всесвіту, що трактувалися з позицій того самого світогляду, твори «отців церкви», присвячені питанням християнської догматики і моралі, тощо.
| + | |
| − | | + | |
| − | Давньоруська література не могла не скористатися досвідом старшої за віком християнської літератури, і сама собою здібність новонаверненої Русі до широкого і дуже швидкого засвоєння візантійської книжності, а також живе зацікавлення нею — беззаперечне свідоцтво висоти культурного рівня Давньої Русі.
| + | |
| − | | + | |
| − | Давнім посередником при переході до нас візантійської літератури була Болгарія, що в X ст. за часів царя Симеона переживала «золотий вік» своєї писемності. Деякі твори візантійської літератури перекладалися в Київській Русі безпосередньо з грецької мови під час пожвавлення в нас перекладної діяльності за Ярослава Мудрого.
| + | |
| − | | + | |
| − | Склад перекладного візантійського матеріалу, засвоєного Давньою Руссю, визначався, з одного боку, тим, що саме Візантія через свою церковну агентуру поставляла на Русь, з другого — приналежністю давньоруських літературних діячів здебільшого до церковного кола: специфічно світська література з романтичними сюжетами, вільна від морально-релігійного забарвлення, яка побутувала у Візантії, зовсім була невідома на Русі. Слід підкреслити при цьому, що проникнення на Давню Русь пам'яток візантійської літератури в самій суті не заважало самостійному розвиткові давньоруської літератури. Це пов'язано насамперед з вимогами реальної історичної дійсності. Навіть у тих випадках, коли оригінальна література щось переймала в перекладної, вона при цьому не втрачала ознак самобутності.
| + | |
| − | | + | |
| − | Як і оригінальна, перекладна література на давньоруському грунті протягом свого побутування піддавалася найчастіше процесові редакційних переробок і разом з тим органічно включалася в загальний літературний потік, що стирав грані між чужим і своїм. Між іншим, деякі літературознавці перебільшували значення перекладної літератури, чим знецінювали оригінальну літературу Київської Русі. Основою, на якій виникла і розвивалася оригінальна література східних слов'ян часів Київської Русі, була не перекладна література, а тогочасне реальне життя, високий рівень матеріальної і духовної культури, народна поетична творчість та народна мова наших предків.
| + | |
| − | | + | |
| − | З прийняттям християнства Київська Русь отримала здебільшого у староболгарських перекладах з грецької біблійні книги — старозавітні, які розповідають про долю давньоіудейського народу, й новозавітні, пов'язані з початковим періодом християнства. І ті, й ті мали в собі різноманітний матеріал легендарних і міфологічних переказів, народних повір'їв, юридичних порад, релігійної публіцистики, епічних та ліричних творів релігійного і світського характеру, історичних творів, написаних тільки на переказах, вірогідність яких мінімальна, як мінімальна вірогідність авторства окремих частин Біблії. Увесь цей матеріал відзначається винятковою суперечливістю і неузгодженістю, головним чином тому, що біблійні книги складалися протягом довгого часу — від першого тисячоліття до нашої ери і кінчаючи III ст. нашої ери.
| + | |
| | | | |
| | [http://lib.meta.ua/book/25246/|ПЕРЕКЛАДНА ЛІТЕРАТУРА ВІЗАНТІЙСЬКО-БОЛГАРСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ] | | [http://lib.meta.ua/book/25246/|ПЕРЕКЛАДНА ЛІТЕРАТУРА ВІЗАНТІЙСЬКО-БОЛГАРСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ] |
| Рядок 30: |
Рядок 19: |
| | ==Результати проекту== | | ==Результати проекту== |
| | Звіт у вигляді презентації. | | Звіт у вигляді презентації. |
| − | [[Файл:Роль давньоболгарського посередництва в процесі засвоєння перекладної.jpg]] | + | [https://docs.google.com/file/d/0Bx0CMI6OFrjZZGctcHVEN1NiRGc/edit Роль давньоболгарського посередництва посередництва в процесі засвоєння перекладної літератури] |
донести інформацію про роль давньоболгарського посередництва в процесі засвоєння перекладної літератури
