Відмінності між версіями «Користувач:Наталія Лиходід»

Поточна версія на 08:08, 12 жовтня 2012

Про себе

Лиходід Наталія Юріївна. З 11 років займаюсь волейболом,маю ІІ дорослий розряд по волейболу.Закінчила ЗШ №3.Також закінчила ДЮСШ "Колос". На данний момент навчаюсь в КДПУ ім. В.Винниченка на Факультеті Фізичного Виховання в 12 групі.

Мої інтереси

Волейбол та різні направлення музики.

Проекти в яких беру участь

Проект з ОІТ та ІФК: "Історія олімпійського руху" - Лиходід Наталія Юріївна, № 12-2 групи ФФВ, 2012.

Мої роботи

[Тематика проектів з ОІТ та ІФК 2012-2013 н.р ]

[Група 12-2, факультет фізичного виховання, 2012-2013 н.р ]

Історія олімпійського руху

Ідея проекту

Розкрийте задум, мету вашого проекту, передбачуваний результат

Автор проекту

ПІП автора(ів), посилання на їхні власні сторінки

Матеріали проекту

Олімпійські ігри Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Перейти до: навігація, пошук Олімпійський прапор із п'ятьма різнокольоровими кільцями вперше використаний на Олімпійських іграх 1920 року в Антверпені

Олімпі́йські і́гри (давньогрецька мова: οἱ Ὀλυμπιακοί Ἀγῶνες - гоі олуъмпіакоі́ аґō̑нес) — міжнародні спортивні змагання, які проводяться кожні чотири роки під егідою Міжнародного олімпійського комітету. Види спорту, які входять до програми Олімпійських ігор називаються олімпійськими. Переможці змагань отримують довічне звання олімпійського чемпіона.

Олімпійські ігри діляться на літні й зимові. Літні Олімпійські ігри проводяться кожні чотири роки, в рік кратний чотирьом. Зимові Олімпійські ігри об'єднують зимові види спорту й відокремилися від літніх, починаючи з 1924 року. До середини 90-х літні й зимові Олімпійські ігри проводилися в один рік. Починаючи із зимової Олімпіади Ліллехаммера (Норвегія), зимові Олімпійські ігри проводяться через два роки після літніх. Античні Олімпійські ігри проводилися в грецькій Олімпії з 8 століття до н.е. до 4 століття нашої ери. Барон П'єр де Кубертен заснував у 1894 році Міжнародний олімпійський комітет (МОК). МОК з тих пір став керівним органом олімпійського руху, структура і дії якого визначаються Олімпійською хартією. Еволюція олімпійського руху в 20-му і 21-му століттях призвела до певних змін в Олімпійських іграх. Ці зміни включають, зокрема, створення зимових Ігор, Паралімпійських ігор для спортсменів із фізичними вадами, а також Юнацьких Олімпійських ігор для неповнолітніх спортсменів. МОК був змушений адаптуватися до економічних і політичних змін та технологічних реалій 20-го століття. В результаті, Олімпійські ігри змістилися від чисто любительського спорту, як це передбачалось Кубертеном, до участі професійних спортсменів. Зростання значення засобів масової інформації створило проблеми корпоративного спонсорства та комерціалізації Олімпійських ігор. Світові війни призвели до скасування Ігор у 1916, 1940 і 1944 роках. Бойкотування деякими країнами Ігор під час холодної війни призвело до обмеженої репрезантативності Ігор у 1980 і 1984 роках. Зміст

   1 Олімпійські ігри античності
   2 Історія Олімпійських ігор сучасності
       2.1 Передвісники
       2.2 Відродження
       2.3 Олімпійські ігри 1896 року
       2.4 Наступні зміни та адаптації
   3 Олімпійський девіз
   4 Олімпійська символіка
   5 Церемонії
   6 Присяга
   7 Споруди
   8 Види спорту
   9 Спортсмени
   10 Україна на Олімпійських іграх
   11 Літні олімпійські ігри
   12 Зимові олімпійські ігри
   13 Див. також
   14 Посилання
   15 Примітки

Олімпійські ігри античності Стадіон в Олімпії Олімпійські ігри зародилися в Стародавній Греції, де вони проводилися раз на чотири роки у місті Олімпія і були визначною подією в житті стародавніх греків. Ігри були заборонені римськими імператорами як поганські з метою утвердження християнства. Метальник диску — копія грецької статуї з 5 ст. до н.е. Олімпійські ігри античності були низкою змагань, що проводилися між представниками кількох міст-держав і царств Стародавньої Греції, які мали, здебільшого, атлетичний характер, а також змагання борців та перегони колісниць. На час Олімпійських ігор всі воєнні конфлікти між містами-державами, які брали участь у змаганнях, припинялися до їх закінчення.[1] Походження цих Олімпіад оповито таємницею і легендами.[2] Один з найпопулярніших міфів родоначальниками ігор називає Геракла і його батька Зевса.[3][4][5] Згідно з легендою, це Геракл першим називав ігри "Олімпійськими" і встановив звичай проводити їх кожні чотири роки.[6] Легенда стверджує, що після здіснення дванадцяти подвигів Геракл побудував Олімпійський стадіон як честь Зевса. Після завершення будівництва, він пройшов по прямій 200 кроків і назвав цю відстань "стадій" (грец. στάδιον, лат. stadium, "етап"), який пізніше став одиницею відстані. Інший міф пов'язує перші ігри з давньогрецького концепцію олімпійського перемир'я (грец. ἐκεχειρία)[7] Найпоширенішою датою початку Олімпійських ігор античності є 776 рік до н.е.,. Це базується на написах знайдених в Олімпії, в яких названі переможці бігу, що проводився кожні чотири роки починаючи з 776 р. до н.е.[8] Стародавні ігри включали бігові дисципліни, п'ятиборство (що складалося з стрибків події, метання диску і списа, змагання з бігу та боротьби), бокс, боротьбу, панкратіон, і кінні змагання.[9][10] За переказами, першим олімпійським чемпіоном був Coroebus, кухар з міста Еліс.[11] Олімпійські ігри мали важливе релігійне значення, включаючи поряд із спортивними подіями ритуальні жертвопринесення на честь Зевса (чия знаменита статуя роботи Фідія стояла в храмі в Олімпії) і Пелопа, божественного героя і міфічного царя Олімпії. Пелоп був відомий завдяки колісничним перегонам з королем Еномаєм з Піси.[12] Переможцями змагань захоплювалися і увічнювали їх у віршах і статуях.[13] Ігри проводилися кожні чотири роки, і цей період, відомий як Олімпіада, греки використовували як одну з одиниць виміру часу. Ігри були частиною циклу, відомого як Панеллінські ігри, в які входили Піфійські ігри, Немейські ігри, і Істмійські ігри.[14] Олімпійські ігри досягли свого розквіту в 6-ому і 5-ому століттях до нашої ери, а потім поступово втрачали значення, оскільки владу і вплив в Греції завоювали римляни. Немає єдиної думки про те, коли ігри офіційно закінчилися, найпоширеніша дата 393 р. н.е., коли імператор Феодосій I оголосив, що всі язичницькі культи і практики будуть ліквідовані.[15] Ще згадується дата 426 р. н.е., коли його наступник Феодосій II наказав знищити всі грецькі храми.[16] Після занепаду, Олімпійські ігри не проводилися до кінця 19 століття. Історія Олімпійських ігор сучасності Передвісники Першою вагомою спробою наслідування Олімпійських ігор античності була L'Olympiade de la République, національний олімпійський фестиваль, який проводився щорічно з 1796 по 1798 рік у революційній Франції.[17] Конкурс включав в себе декілька дисциплін з давньогрецьких Олімпійських ігор. З ігор 1796 року почалося введення метричної системи в спорті.[17] У 1850 році доктор Вільям Пенні Брукс започаткував Олімпійський клас у Мач-Венлок, Шропшир, Англія. У 1859 році доктор Брукс змінив назву на Олімпійські Ігри Венлока. Це щорічне спортивне свято продовжується до сьогодні.[18] Олімпійське Товариство Венлока було засноване д-ром Бруксом 15 листопада 1860 року.[19]:28 Барон П'єр де Кубертен Від 1862 до 1867 року Ліверпуль проводив щорічний Grand Olympic Festival. Розроблені Джоном Галлі і Чарльзом Меллі, у співпраці з доктором Бруксом, ці ігри були елітарними за своєю природою, змагатися могли тільки Джентельмени.[20][21][22] Програма Ігор в Афінах 1896 року була подібною до програма Ліверпульського фестивалю, що не дивно, оскільки д-р Брукс включив дисципліни національних Олімпійських ігор 1859 року в Афінах до програми Олімпійських Ігри Венлока і переніс у програму в Ліверпуль.[23] У 1865 році Галлі, Брукс і Е. Равенштайн заснували Національну Олімпійську асоціацію в Ліверпулі, попередника Британської олімпійської асоціації. Його засновницькі статті послужили основою для міжнародної Олімпійської хартії.[24] У 1866 році національні Олімпійські ігри Великобританії були організовані в Кришталевому палаці в Лондоні.[25] Відродження Зацікавлення Греції у відродженні Олімпійських ігор почалося з грецької війни за незалежність від Османської імперії в 1821 році. Вона була вперше запропонована поетом і редактором газети Панайотісом Суцосом у поемі «Діалог мертвих», опублікованій в 1833 році[19]:1. Евангелос Заппас, багатий греко-румунський філантроп, перший написав у 1856 році королю Греції Оттону I, пропонуючи постійну фінансування відроджених Олімпійських ігор.[19]:14 Заппас спонсорував першу національну Олімпіаду в 1859 році, які проходили в Афінах на міській площі. Взяли участь спортсмени з Греції та Османської імперії. Заппас фінансував відновлення древнього стадіон Панатінаїкос, щоб він міг приймати всі майбутні Олімпійські ігри.[19]:14 Стадіон Панатінаїкос приймав Олімпіади в 1870 і 1875 роках.[19]:2, 13-23, 81 Ігри 1870 року відвідали тридцять тисяч глядачів, на жаль, ніяких офіційних відомостей про відвідуваність для ігор 1875 року немає.[19]:44 Участь в 1890 році в Олімпійських іграх олімпійського товариства Уенлока, надихнула барона П'єра де Кубертена до заснування Міжнародного олімпійського комітету (МОК).[26] Кубертен, базуючись на ідеях і роботі Брукса і Заппаса, вирішив створити міжнародні циклічні Олімпійські ігри, які б відбувалися кожні чотири роки.[26] Він представив ці ідеї на першому Олімпійському конгресі новоствореного Міжнародного олімпійського комітету. Ця зустріч була проведена з 16 червня по 23 червня 1894 року в університеті Сорбонна в Парижі. В останній день Конгресу було вирішено, що перші Олімпійські ігри під егідою МОК, проходитимуть в Афінах у 1896 році.[27] МОК обрав грецького письменника Деметріоса Вікеласа своїм першим президентом.[19]:100-105 Олімпійські ігри 1896 року Церемонія відкриття на стадіоні Панатінаїкос Марка з першої Олімпійської серії У перших Іграх проведених під егідою МОК на стадіоні Панатінаїкос в Афінах в 1896 році, взяли участь 241 спортсменів з 14 країн, які змагалися в 43 дисциплінах.[28] Заппас і його двоюрідний брат Константінос Заппас склали грецькому уряду зобов'язання фінансування майбутніх Олімпійських ігор. Це фінансування було використано в 1896 році.[19]:117[29][30] Ремонт стадіону в рамках підготовки до Ігор щедро профінансував Георгіос Авероф.[19]:128 Грецький уряд також надав фінансування, яке повинно було окупитися за рахунок продажу квитків на Ігри і продажу першого набору Олімпійських пам'ятних марок.[19]:128 Грецькі офіційні особи і громадськість з ентузіазмом сприйняли факт проведення цих Ігор. Це почуття поділяло багато атлетів, які навіть зажадали, щоб Афіни бути господарем Олімпійських ігор на постійній основі. МОК не схвалив це прохання. Комітет планував місце проведення Олімпійських ігор сучасності змінювати на міжнародному рівні. Другі Ігри вирішили провести в Парижі.[31] Наступні зміни та адаптації

Після успіху Ігор 1896 року, Олімпійський рух увійшов у період застою, який загрожував його виживанню. Олімпійські ігри, що проходили на Паризькій виставці в 1900 році і Всесвітній виставці в Сент-Луїсі в 1904 році були лише супровідними заходами. Ігри в Парижі не мали стадіону, однак вперше участь в Іграх брали жінки. На Ігри в Сент-Луїсі прибуло 650 спортсменів, але 580 були з США.[32] Олімпійський рух віджив, коли в 1906 році в Афінах було проведено Позачергові Олімпійські ігри (названі так тому, що вони були другими Іграми, що проходили протягом третього олімпійського циклу). Ці Ігри не були офіційно визнані МОК, і відтоді позачергові Олімпійські ігри не відбувалися. Ці ігри, проведені на стадіоні Панатінаїкос в Афінах, притягнули широке міжнародне коло учасників, викликали великий інтерес у суспільстві. Це започаткувало ріст популярності і розміру Олімпіад.[33]

Зимові Олімпійські ігри (перші відбулися в Шамоні, Франція у 1924 році) були створені, щоб продемонструвати зимові види спорту, що було технічно неможливо під час літніх Олімпійських ігор. Фігурне катання (у 1908 і 1920 роках) та хокей (у 1920 році) були представлені як олімпійський види спорту на літніх Олімпійських іграх. МОК хотів розширити цей список, щоб охопити інші зимові дисципліни. У 1921 році на Олімпійському конгресі в Лозанні було прийнято рішення провести зимову версію Олімпійських ігор. Тиждень зимових видів спорту (насправді 11 днів) був проведений у 1924 році в Шамоні, Франція. Ця подія стала першими зимовими Олімпійськими іграми.[34] МОК ухвалив, що зимові Олімпійські ігри будуть відбуватися кожні чотири роки у тому ж році як і літні Ігри.[35] Ця традиція підтримувалася до Ігор у Альбервілі 1992 року. Після цього, починаючи з 1994 року, зимові Олімпійські ігри проходять на третій рік кожної олімпіади (приблизно через півтора року після попередніх літніх Ігор). Ігри 1916, 1940 та 1944 років було скасовано через Першу та Другу світову війну. Проміжок між двома Олімпіадами називають олімпійським циклом або олімпіадою. Олімпійський девіз Олімпіади проводяться під гаслом «Citius, altius, fortius», що в перекладі з латини значить «Швидше, вище, сильніше», запропонованим католицьким ченцем Анрі Дідоном. Іншим популярним гаслом олімпіад є вираз «Головне не перемога, а участь». Олімпійська символіка Олімпійські кільця Емблемою олімпіад є п'ять переплетених кілець різного кольору, які символізують єдність п'яти різних частин світу (Європа - блакитний, Азія - жовтий, Африка - чорний, Австралія і Океанія - зелений і Америка - червоний). Олімпійський прапор — полотнище із зображенням олімпійської емблеми на білому тлі. Підіймається на відкритті Олімпійських ігор, опускається під час церемонії закриття. Під час Олімпіад горить олімпійський вогонь, який запалюють в Олімпії й приносить до місця проведення олімпіади естафетою олімпійського вогню. Починаючи з 1968 року кожна олімпіада має свій олімпійський талісман. Церемонії Найважливішими церемоніями Олімпійських ігор є церемонія відкриття, церемонія нагородження олімпійських чемпіонів та призерів та церемонія закриття. Церемонія відкриття Олімпійських ігор - масове театралізоване шоу, яке приваблює до себе найбільшу телевізійну аудиторію. Кожна країна-організатор намагається в цьому шоу показати світу свою культуру. Церемонія відкриття проводиться зазвичай на Олімпійському стадіоні. Окрім яскравої театралізованої вистави вона включає в себе парад олімпійців. За традицією парад відкривають олімпійці Греції, а замикають олімпійці країни-організатора. Ігри урочисто відкривають високоставлені урядовці країни-організатора. Представники олімпійців та суддів приносять олімпійську присягу. Підіймається олімпійський прапор. На знак відкриття ігор в чаші над Олімпійським стадіоном запалюється олімпійський вогонь, принесений олімпійською естафетою. На церемонії закриття ігор замість впорядкованого параду олімпійці різних країн виходять на стадіон єдиним натовпом, змішавшись між собою. Така традиція була започаткована на Мельбурнській Олімпіаді 1956. Церемонія закриття Олімпіади включає в себе передачу олімпійського прапора делегації країни-організатора наступних Ігор. Присяга На церемонії відкриття олімпійських ігор вибрані представники атлетів та суддів складають олімпійську присягу. Споруди Впродовж Ігор атлети проживають в Олімпійському селищі. Основною спортивною спорудою ігор є Олімпійський стадіон. Крім головного Олімпійського стадіону змагання проводяться в інших спорудах: на стадіонах, у басейнах, стрільбищах, тощо, які отримують право називатися "олімпійськими". Види спорту

 В програму Олімпійських ігор входять 33 види спорту, що включають 52 дисципліни. Загалом в окремих змагання розігрується біля 400 медалей.

До програми Пекінської Олімпіади 2008 року входило 28 видів спорту. Відтоді з олімпійської програми виключено бейсбол та софтбол, тому на Лондонській Олімпіаді 2012 року будуть проводитися змагання тільки з 26 видів спорту. На Зимових Олімпіадах проводяться змагання з 7 видів спорту. Спортсмени Учасників Олімпійських ігор називають олімпійцями. Початково, олімпійцями, як і на Олімпійських іграх древності, могли бути тільки чоловіки. Жіночі змагання були включені в програму Олімпіад, починаючи з Олімпійських ігор 1928 року. Довгий час Олімпійські ігри вимагали строгого аматорського статусу спортсменів. Однак, під впливом реальностей сучасного життя, враховуючи те, що спорт високих досягнень вимагає максимальної віддачі і повної зайнятості, від вимоги аматорства спортсменів стали відмовлятися. Починаючи з 1970-х років МОК переклав рішення про допуск професіональних спортсменів на міжнародні федерації відповідних видів спорту. До сьогодні єдиним видом спорту, який зберігає любительський статус, є бокс, швидше завдяки відмінності правил від професіонального боксу. Починаючи з Ігор 1992 року в Барселоні, кількість олімпійців обмежена певним числом. Для участі в Олімпіаді спортсмен чи команда повинні отримати олімпійську ліцензію. Правила відбору встановлюються окремими федераціями видів спорту. Україна на Олімпійських іграх Аверс Реверс Олімпіада на національній монеті Українські спортсмени виступають на Олімпійських іграх окремою командою, починаючи із Зимової Олімпіади 1994-гр року. До цієї дати українці брали участь в іграх в складі олімпійських збірних Російської імперії, Польщі, Чехословаччини, Радянського Союзу та Об'єднаної команди (в 1992 році). Першим українцем на І Олімпіаді 1896 року був Микола Ріттер, на ІІ Олімпіаді 1900 брав участь Петро Заковорот. Керівництво олімпійським спортом в Україні здійснює Національний олімпійський комітет України. Чимало українців носять горде звання олімпійського чемпіона (дивіться статті Українські олімпійські чемпіони та Список олімпійських чемпіонів України). Першою олімпійською чемпіонкою незалежної України стала фігуристка Оксана Баюл. Загалом, Українська національна олімпійська дружина виборола 96 медалей на літніх Олімпіадах і 5 медалей на зимових Олімпіадах. Найуспішніші види - гімнастика, легка атлетика та боротьба. Gnome-colors-gtk-edit.svg Будь ласка, допоможіть розширити або вдосконалити цей розділ. Додаткова інформація про те, що необхідно зробити, може бути на сторінці обговорення. Літні олімпійські ігри Мапа столиць літніх Олімпійських ігор. Країни, які приймали одні літні Олімпійські ігри зафарбовані зеленим, країни, в яких ігри відбулися принаймі двічі — синім кольором. Рік Ігри Місто Країна 1896 I Олімпійські ігри Афіни Греція 1900 II Олімпійські ігри Париж Франція 1904 III Олімпійські ігри Сент-Луїс США 1908 IV Олімпійські ігри Лондон Великобританія 1912 V Олімпійські ігри Стокгольм Швеція 1916 VI Олімпійські ігри (скасовано) Берлін Німеччина 1920 VII Олімпійські ігри Антверпен Бельгія 1924 VIII Олімпійські ігри Париж Франція 1928 IX Олімпійські ігри Амстердам Нідерланди 1932 X Олімпійські ігри Лос-Анджелес США 1936 XI Олімпійські ігри Берлін Німеччина 1940 XII Олімпійські ігри (скасовано) Гельсінкі Фінляндія 1944 XIII Олімпійські ігри (скасовано) Лондон Великобританія 1948 XIV Олімпійські ігри Лондон Великобританія 1952 XV Олімпійські ігри Гельсінкі Фінляндія 1956 XVI Олімпійські ігри Мельбурн Австралія 1960 XVII Олімпійські ігри Рим Італія 1964 XVIII Олімпійські ігри Токіо Японія 1968 XIX Олімпійські ігри Мехіко Мексика 1972 XX Олімпійські ігри Мюнхен Німеччина 1976 XXI Олімпійські ігри Монреаль Канада 1980 XXII Олімпійські ігри Москва СРСР 1984 XXIII Олімпійські ігри Лос-Анджелес США 1988 XXIV Олімпійські ігри Сеул Південна Корея 1992 XXV Олімпійські ігри Барселона Іспанія 1996 XXVI Олімпійські ігри Атланта США 2000 XXVII Олімпійські ігри Сідней Австралія 2004 XXVIII Олімпійські ігри Афіни Греція 2008 XXIX Олімпійські ігри Пекін Китай 2012 XXX Олімпійські ігри Лондон Великобританія 2016 XXXI Олімпійські ігри Ріо-де-Жанейро Бразилія Зимові олімпійські ігри

   Мапа столиць зимових Олімпійських ігор. Країни, які приймали одні зимові Олімпійські ігри зафарбовані зеленим, країни, в яких ігри відбулися принаймі двічі — синім кольором.

Рік Ігри Місто Країна 1924 I Зимові Олімпійські ігри Шамоні Франція 1928 II Зимові Олімпійські ігри Санкт-Моріц Швейцарія 1932 III Зимові Олімпійські ігри Лейк-Плесід США 1936 IV Зимові Олімпійські ігри Гарміш-Партенкірхен Німеччина 1940 (V) Зимові Олімпійські ігри (скасовано) Гарміш-Партенкірхен Німеччина 1944 (V) Зимові Олімпійські ігри (скасовано) Кортіна-д'Ампеццо Італія 1948 V Зимові Олімпійські ігри Санкт-Моріц Швейцарія 1952 VI Зимові Олімпійські ігри Осло Норвегія 1956 VII Зимові Олімпійські ігри Кортіна-д'Ампеццо Італія 1960 VIII Зимові Олімпійські ігри Скво-Веллі США 1964 IX Зимові Олімпійські ігри Інсбрук Австрія 1968 X Зимові Олімпійські ігри Гренобль Франція 1972 XI Зимові Олімпійські ігри Саппоро Японія 1976 XII Зимові Олімпійські ігри Інсбрук Австрія 1980 XIII Зимові Олімпійські ігри Лейк-Плесід США 1984 XIV Зимові Олімпійські ігри Сараєво Югославія 1988 XV Зимові Олімпійські ігри Калгарі Канада 1992 XVI Зимові Олімпійські ігри Альбервіль Франція 1994 XVII Зимові Олімпійські ігри Ліллехамер Норвегія 1998 XVIII Зимові Олімпійські ігри Нагано Японія 2002 XIX Зимові Олімпійські ігри Солт-Лейк-Сіті США 2006 XX Зимові Олімпійські ігри Турін Італія 2010 XXI Зимові Олімпійські ігри Ванкувер Канада 2014 XXII Зимові Олімпійські ігри Сочі Росія

Інтернет ресурси проекту

[Історія олімпійського руху]

[|Історія олімпійського руху ]

Додаткові матеріали проекту

Посилання на файли, презентації та інші корисні матеріали

Результати проекту

Звіт у вигляді презентації..

Зовнішні посилання

[| Моя сторінка Вконтакті ][Тематика проектів з ОІТ та ІФК 2012-2013 н.р ]

[Група 12-2, факультет фізичного виховання, 2012-2013 н.р ]