Відмінності між версіями «Обговорення користувача:Оксана Баул»
(Створена сторінка: Найбільшою в Україні була хіп-тусовка у Львові, де традиційними були орієнтація на Захід ...) |
|||
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | Найбільшою в Україні була хіп-тусовка у Львові, де традиційними були орієнтація на Захід і демократичні цінності. Перші розрізнені групи хіпуючої молоді були об'єднані у 1968-1970 В'ячеславом «Шарніром» Єреськом. Учасники групи Шарніра збиралися напівтаємно на місці польського Цвинтаря Орлят біля Личаківського цвинтаря. З їхнього середовища вийшов перший з відомих маніфестів хіппі. Проте у листопаді 1970 Шарнір був арештований. | + | Хі́пі[1] (ще: Хіппі, Гі́пі, англ. hippie, hippy) — міжнародний молодіжний рух, виник у 1965 році у Сан-Франциско у контексті лібералізації і демократизації традиційного суспільства, один з найяскравіших проявів контркультури, мав пацифістське забарвлення, склав великий вплив на мистецтво, особливо рок-музику, з ним пов'язані такі поняття, як сексуальна революція, психоделічна революція. Занепав на початку 1970-их років, перетворившись на одну з субкультур. Був одним із символів епохи. Його учасники називали себе «Поколінням квітів, Дітьми квітів, Love Generation» Хіппі в Україні:Найбільшою в Україні була хіп-тусовка у Львові, де традиційними були орієнтація на Захід і демократичні цінності. Перші розрізнені групи хіпуючої молоді були об'єднані у 1968-1970 В'ячеславом «Шарніром» Єреськом. Учасники групи Шарніра збиралися напівтаємно на місці польського Цвинтаря Орлят біля Личаківського цвинтаря. З їхнього середовища вийшов перший з відомих маніфестів хіппі. Проте у листопаді 1970 Шарнір був арештований. |
У 1970-их роках головним місцем збору став Святий Сад, де зосереджувалися учасники рок-групи Супер Вуйки (лідер Ілько Лемко), відбувалися хіп сейшни. З ними пов'язана традиція радянських хіппі, починаючи з 1977 року, з'їжджатися 18 вересня до Львова на день пам'яті Джимі Хендрикса. У середовищі львівської хіпової тусовки у 1976 виникла перша на терені СРСР байкерська група Ігоря «Пензеля» Венцславського. З нього вийшли письменники Волдмур Яворський, Валерія Славникова, поет Звёздный (Валерій Султанов), художники Олена Бурдаш, Дем (Валерій Дем'янишин), Орест Макота. | У 1970-их роках головним місцем збору став Святий Сад, де зосереджувалися учасники рок-групи Супер Вуйки (лідер Ілько Лемко), відбувалися хіп сейшни. З ними пов'язана традиція радянських хіппі, починаючи з 1977 року, з'їжджатися 18 вересня до Львова на день пам'яті Джимі Хендрикса. У середовищі львівської хіпової тусовки у 1976 виникла перша на терені СРСР байкерська група Ігоря «Пензеля» Венцславського. З нього вийшли письменники Волдмур Яворський, Валерія Славникова, поет Звёздный (Валерій Султанов), художники Олена Бурдаш, Дем (Валерій Дем'янишин), Орест Макота. | ||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
В ті часи хіппі у Львові, в тому числі і російськомовні, зі симпатією ставилися до учасників національно-визвольної боротьби УПА, оскільки їх теж «пресувала» радянська державна система. З початком Перебудови в середовищі львівських хіппі також з'являються спроби переосмислити ідеологію і, як колись Еббі Гофман, політизувати рух. У 1987 у Львові з'являється маніфест «Ідеологія радянських хіппі. 1967-1987» Аліка Олісевича, де чітко наголошено на потребі громадянських акцій. 20 вересня 1987 група Аліка Олісевича провела у Львові першу в УРСР демонстрацію під політичними лозунгами і в жовтні 1987 перетворилася на пацифістську, згодом правозахисну групу Довірa (1987-1990). | В ті часи хіппі у Львові, в тому числі і російськомовні, зі симпатією ставилися до учасників національно-визвольної боротьби УПА, оскільки їх теж «пресувала» радянська державна система. З початком Перебудови в середовищі львівських хіппі також з'являються спроби переосмислити ідеологію і, як колись Еббі Гофман, політизувати рух. У 1987 у Львові з'являється маніфест «Ідеологія радянських хіппі. 1967-1987» Аліка Олісевича, де чітко наголошено на потребі громадянських акцій. 20 вересня 1987 група Аліка Олісевича провела у Львові першу в УРСР демонстрацію під політичними лозунгами і в жовтні 1987 перетворилася на пацифістську, згодом правозахисну групу Довірa (1987-1990). | ||
| − | Про історію львівських хіппі йдеться в матеріалах альманаху Хіппі у Львові, котрий вийшов у 2011 році у Львові. | + | Про історію львівських хіппі йдеться в матеріалах альманаху Хіппі у Львові, котрий вийшов у 2011 році у Львові. Найбільшою в Україні була хіп-тусовка у Львові, де традиційними були орієнтація на Захід і демократичні цінності. Перші розрізнені групи хіпуючої молоді були об'єднані у 1968-1970 В'ячеславом «Шарніром» Єреськом. Учасники групи Шарніра збиралися напівтаємно на місці польського Цвинтаря Орлят біля Личаківського цвинтаря. З їхнього середовища вийшов перший з відомих маніфестів хіппі. Проте у листопаді 1970 Шарнір був арештований. |
| + | |||
| + | У 1970-их роках головним місцем збору став Святий Сад, де зосереджувалися учасники рок-групи Супер Вуйки (лідер Ілько Лемко), відбувалися хіп сейшни. З ними пов'язана традиція радянських хіппі, починаючи з 1977 року, з'їжджатися 18 вересня до Львова на день пам'яті Джимі Хендрикса. У середовищі львівської хіпової тусовки у 1976 виникла перша на терені СРСР байкерська група Ігоря «Пензеля» Венцславського. З нього вийшли письменники Волдмур Яворський, Валерія Славникова, поет Звёздный (Валерій Султанов), художники Олена Бурдаш, Дем (Валерій Дем'янишин), Орест Макота. | ||
| + | |||
| + | В ті часи хіппі у Львові, в тому числі і російськомовні, зі симпатією ставилися до учасників національно-визвольної боротьби УПА, оскільки їх теж «пресувала» радянська державна система. З початком Перебудови в середовищі львівських хіппі також з'являються спроби переосмислити ідеологію і, як колись Еббі Гофман, політизувати рух. У 1987 у Львові з'являється маніфест «Ідеологія радянських хіппі. 1967-1987» Аліка Олісевича, де чітко наголошено на потребі громадянських акцій. 20 вересня 1987 група Аліка Олісевича провела у Львові першу в УРСР демонстрацію під політичними лозунгами і в жовтні 1987 перетворилася на пацифістську, згодом правозахисну групу Довірa (1987-1990). | ||
Поточна версія на 08:58, 1 жовтня 2012
Хі́пі[1] (ще: Хіппі, Гі́пі, англ. hippie, hippy) — міжнародний молодіжний рух, виник у 1965 році у Сан-Франциско у контексті лібералізації і демократизації традиційного суспільства, один з найяскравіших проявів контркультури, мав пацифістське забарвлення, склав великий вплив на мистецтво, особливо рок-музику, з ним пов'язані такі поняття, як сексуальна революція, психоделічна революція. Занепав на початку 1970-их років, перетворившись на одну з субкультур. Був одним із символів епохи. Його учасники називали себе «Поколінням квітів, Дітьми квітів, Love Generation» Хіппі в Україні:Найбільшою в Україні була хіп-тусовка у Львові, де традиційними були орієнтація на Захід і демократичні цінності. Перші розрізнені групи хіпуючої молоді були об'єднані у 1968-1970 В'ячеславом «Шарніром» Єреськом. Учасники групи Шарніра збиралися напівтаємно на місці польського Цвинтаря Орлят біля Личаківського цвинтаря. З їхнього середовища вийшов перший з відомих маніфестів хіппі. Проте у листопаді 1970 Шарнір був арештований.
У 1970-их роках головним місцем збору став Святий Сад, де зосереджувалися учасники рок-групи Супер Вуйки (лідер Ілько Лемко), відбувалися хіп сейшни. З ними пов'язана традиція радянських хіппі, починаючи з 1977 року, з'їжджатися 18 вересня до Львова на день пам'яті Джимі Хендрикса. У середовищі львівської хіпової тусовки у 1976 виникла перша на терені СРСР байкерська група Ігоря «Пензеля» Венцславського. З нього вийшли письменники Волдмур Яворський, Валерія Славникова, поет Звёздный (Валерій Султанов), художники Олена Бурдаш, Дем (Валерій Дем'янишин), Орест Макота.
В ті часи хіппі у Львові, в тому числі і російськомовні, зі симпатією ставилися до учасників національно-визвольної боротьби УПА, оскільки їх теж «пресувала» радянська державна система. З початком Перебудови в середовищі львівських хіппі також з'являються спроби переосмислити ідеологію і, як колись Еббі Гофман, політизувати рух. У 1987 у Львові з'являється маніфест «Ідеологія радянських хіппі. 1967-1987» Аліка Олісевича, де чітко наголошено на потребі громадянських акцій. 20 вересня 1987 група Аліка Олісевича провела у Львові першу в УРСР демонстрацію під політичними лозунгами і в жовтні 1987 перетворилася на пацифістську, згодом правозахисну групу Довірa (1987-1990).
Про історію львівських хіппі йдеться в матеріалах альманаху Хіппі у Львові, котрий вийшов у 2011 році у Львові. Найбільшою в Україні була хіп-тусовка у Львові, де традиційними були орієнтація на Захід і демократичні цінності. Перші розрізнені групи хіпуючої молоді були об'єднані у 1968-1970 В'ячеславом «Шарніром» Єреськом. Учасники групи Шарніра збиралися напівтаємно на місці польського Цвинтаря Орлят біля Личаківського цвинтаря. З їхнього середовища вийшов перший з відомих маніфестів хіппі. Проте у листопаді 1970 Шарнір був арештований.
У 1970-их роках головним місцем збору став Святий Сад, де зосереджувалися учасники рок-групи Супер Вуйки (лідер Ілько Лемко), відбувалися хіп сейшни. З ними пов'язана традиція радянських хіппі, починаючи з 1977 року, з'їжджатися 18 вересня до Львова на день пам'яті Джимі Хендрикса. У середовищі львівської хіпової тусовки у 1976 виникла перша на терені СРСР байкерська група Ігоря «Пензеля» Венцславського. З нього вийшли письменники Волдмур Яворський, Валерія Славникова, поет Звёздный (Валерій Султанов), художники Олена Бурдаш, Дем (Валерій Дем'янишин), Орест Макота.
В ті часи хіппі у Львові, в тому числі і російськомовні, зі симпатією ставилися до учасників національно-визвольної боротьби УПА, оскільки їх теж «пресувала» радянська державна система. З початком Перебудови в середовищі львівських хіппі також з'являються спроби переосмислити ідеологію і, як колись Еббі Гофман, політизувати рух. У 1987 у Львові з'являється маніфест «Ідеологія радянських хіппі. 1967-1987» Аліка Олісевича, де чітко наголошено на потребі громадянських акцій. 20 вересня 1987 група Аліка Олісевича провела у Львові першу в УРСР демонстрацію під політичними лозунгами і в жовтні 1987 перетворилася на пацифістську, згодом правозахисну групу Довірa (1987-1990).
