|
|
| (не показані 36 проміжних версій 10 учасників) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | + | [[category:Навчальні проекти]] |
| | == '''Сервісне програмне забезпечення''' == | | == '''Сервісне програмне забезпечення''' == |
| − | 1. [[Архітектура сучасних ЕОМ]]
| + | |
| − | 2. [[Тенденції сучасного розвитку апаратного забезпечення. Закон Мура]]
| + | <ol> |
| − | 3. [[Програмне забезпечення]]
| + | <li>[[Архітектура сучасних ЕОМ]]</li> |
| − | а. [[Рівні програмного забезпечення]]
| + | <li>[[Тенденції сучасного розвитку апаратного забезпечення. Закон Мура]]</li> |
| − | б. [[Класифікація програмного забезпечення]]
| + | <li>[[Програмне забезпечення]]</li> |
| − | 4. [[Ліцензування програмного забезпечення]]
| + | <li>[[Рівні програмного забезпечення]]</li> |
| − | 5. [[ Вільне програмне забезпечення]]
| + | <li>[[Класифікація програмного забезпечення]]</li> |
| | + | <li>[[Ліцензування програмного забезпечення]]</li> |
| | + | <li>[[ Вільне програмне забезпечення]]</li> |
| | + | </ol> |
| | | | |
| | == '''Віртуальна машина''' == | | == '''Віртуальна машина''' == |
| − | 1. Створення віртуальної машини.
| + | <ol> |
| − | 2. Налаштування віртуальної машини.
| + | <li>[[Створення віртуальної машини]]</li> |
| − | 3. Пристрої в віртуальній машині.
| + | <li>Налаштування віртуальної машини.</li> |
| − | 4. Організація доступу в віртуальній машині.
| + | <li>Пристрої в віртуальній машині.</li> |
| | + | <li>Організація доступу в віртуальній машині.</li> |
| | + | </ol> |
| | + | |
| | == '''Операційна система MS Windows XP''' == | | == '''Операційна система MS Windows XP''' == |
| − | 1. Швидкодія системи.
| + | <ol> |
| − | 2. Менеджер задач MS Windows XP.
| + | <li>Швидкодія системи</li> |
| − | 3. Налаштування MS Windows XP.
| + | <li>[[Менеджер задач MS Windows XP]]</li> |
| − | 4. Реєстр MS Windows XP.
| + | <li>[[Налаштування MS Windows XP]]</li> |
| − | 5. Системні служби MS Windows XP.
| + | <li>[[Реєстр MS Windows XP]]</li> |
| | + | <li>[[Системні служби MS Windows XP]]</li> |
| | + | </ol> |
| | + | |
| | == '''Твікери''' == | | == '''Твікери''' == |
| − | 1. Програми налаштування MS Windows XP.
| + | <ol> |
| − | 2. Вільні твікери.
| + | <li>Програми налаштування MS Windows XP.</li> |
| | + | <li>Вільні твікери.</li> |
| | + | </ol> |
| | + | |
| | == '''Програми моніторингу операційної системи''' == | | == '''Програми моніторингу операційної системи''' == |
| − | 1. Моніторинг завантаженості процесора.
| + | <ol> |
| − | 2. Моніторинг віртуальної пам’яті.
| + | <li>Моніторинг завантаженості процесора.</li> |
| | + | <li>[[Моніторинг віртуальної пам’яті]]</li> |
| | + | </ol> |
| | + | |
| | == '''Проблема дефрагментації. Програми дефрагментатори. Моніторинг роботи жорсткого диску''' == | | == '''Проблема дефрагментації. Програми дефрагментатори. Моніторинг роботи жорсткого диску''' == |
| − | 1. [[Файлові системи FAT та NTFS, їх будова]]
| + | <ol> |
| − | 2. Фрагментація файлових систем MS Windows.
| + | <li>[[Файлові системи FAT та NTFS, їх будова]]</li> |
| − | 3. Програми дефрагментатори.
| + | <li>[[Фрагментація файлових систем MS Windows]]</li> |
| − | 4. Моніторинг роботи жорсткого диску.
| + | <li>[[Програми дефрагментатори]]</li> |
| − | 5. Програми smart-спостереження.
| + | <li>[[Моніторинг роботи жорсткого диску]]</li> |
| | + | <li>[[Програми smart-спостереження.]]</li> |
| | + | </ol> |
| | + | |
| | == '''Захист системи''' == | | == '''Захист системи''' == |
| − | 1. Сучасні вимоги до захисту системи.
| + | <ol> |
| − | 2. Антивірусні програми.
| + | <li>[[Сучасні вимоги до захисту системи]]</li> |
| − | 3. Програми search&destroy.
| + | <li>[[Антивірусні програми]]</li> |
| − | 4. Програми antispyware.
| + | <li>[[Програми search&destroy]]</li> |
| | + | <li>[[Програми antispyware]]</li> |
| | + | </ol> |
| | + | |
| | == '''Робота в мережі''' == | | == '''Робота в мережі''' == |
| − | 1. [[Програми дозвону.]]
| + | <ol> |
| − | 2. [[Підрахунок трафіку та програми контролю трафіку]]
| + | <li>[[Програми дозвону.]]</li> |
| | + | <li>[[Підрахунок трафіку та програми контролю трафіку]]</li> |
| | + | </ol> |
| | + | |
| | == '''Дистрибутив системи ''' == | | == '''Дистрибутив системи ''' == |
| − | 1. Дистрибутиви Windows.
| + | <ol> |
| − | 2. Драйвери пристроів.
| + | <li>[[Дистрибутиви Windows]]</li> |
| − | 3. nLite. Підготовка полегшеного дистрибутиву.
| + | <li>[[Драйвери пристроів]]</li> |
| − | 4. BartPE. Підготовка власного дистрибутиву.
| + | <li>[[nLite. Підготовка полегшеного дистрибутиву]]</li> |
| − | 5. PEtoUSB. Встановлення системи з usb-носія.
| + | <li>[[BartPE. Підготовка власного дистрибутиву]]</li> |
| − | | + | <li>PEtoUSB. Встановлення системи з usb-носія</li> |
| − | | + | </ol> |
| − | | + | |
| − | == Програмне забезпечення ==
| + | |
| − | | + | |
| − | Програ́мне забезпе́чення (ПЗ; англ. software) — загальне поняття, що вказує на набір кодованих інструкцій (програма) для керування процесором (CPU) комп'ютера. Процесор CPU комп'ютера зчитує такі кодовані інструкції та виконує їх. Виконання програмного забезпечення комп'ютером полягає у маніпулюванні інформацією та керуванні апаратними компонентами комп'ютера. Наприклад, типовим для персональних комп'ютерів є відображення інформації на екран та прийом її з клавіатури.
| + | |
| − | | + | |
| − | Програмне забезпечення (software) та апаратне забезпечення (hardware) є дві комплементарні компоненти комп'ютера, причому межа між ними нечітка: деякі фрагменти програмного забезпечення на практиці реалізуються суто апаратурою мікросхем комп'ютера, а програмне забезпечення, в свою чергу, здатне виконувати (емулювати) функції електронної апаратури. Та по суті призначення програмного забезпечення полягає в керуванні як самим комп'ютером так і іншими програмами та маніпулюванні інформацією.
| + | |
| − | | + | |
| − | Теоретичні основи програмного забезпечення комп'ютерів базуються на теорії скінченних автоматів, і практично були закладені британським математиком Аланом Тюрингом (англ. Alan Turing) в 1936 році, який створив так звану машину Тюринга, математичну модель абстрактної машини здатної виконувати послідовності рудиментарних операцій, які переводять машину з одного фіксованого стану в інший, вже заданий наперед стан. Головна ідея полягала в математичному доведенні факту, що будь-який, попередньо сформульований стан системи може бути завжди досягнутий послідовним виконанням кінцевого набору елементарних команд (програми) з фіксованого алфавіту команд.
| + | |
| − | | + | |
| − | На відміну від апаратних складових hardware комп'ютера, програмне забезпечення являє собою інформацію, яка зберігається на матеріальних носіях у вигляді файлів (дискета, HDD,CD,DVD, тощо) та може передаватись по каналах зв'язку.
| + | |
| − | | + | |
| − | Розрізняють системне та прикладне програмне забезпечення;
| + | |
| − | | + | |
| − | Системне програмне забезпечення призначено для обслуговування власних потреб комп'ютера — забезпечення його працездатності і виконання його внутрішніх функцій, а також для створення передумов для виконання прикладного програмного забезпечення. Типовим прикладом системного ПЗ є операційна система
| + | |
| − | | + | |
| − | == Вільне програмне забезпечення ==
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Термін вільне програмне забезпечення ввів Річард Столмен, засновник проекту GNU, для опису програмного забезпечення, котре можна безперешкодно використовувати, вивчати та змінювати і котре може копіюватись та поширюватись у зміненій чи незміненій формі без будь-яких обмежень, з тим щоб наступний користувач також мав всі перелічені права.
| + | |
| − | | + | |
| − | Щоб програмне забезпечення вважалось вільним, воно повинно поширюватись під однією з ліцензій, котра закріплює за користувачем вищеописані права, та з вільнодоступними джерельними кодами. Найвідомішими з них є:
| + | |
| − | Загальна публічна ліцензія GNU (GNU General Public License)
| + | |
| − | Менша загальна публічна ліценція GNU (GNU Lesser General Public License)
| + | |
| − | Ліцензія BSD (BSD License)
| + | |
| − | Публічна ліцензія Mozilla (Mozilla Public License)
| + | |
| − | Ліцензція MIT (MIT License)
| + | |
| − | Ліцензія Apache (Apache License)
| + | |
| − | | + | |
| − | Будь-хто може продавати копії вільного програмного забезпечення, використовувати його в комерційних чи інших цілях. Проте, оскільки кожен, хто володіє вільним програмним забезпеченням, може передавати його будь-кому безкоштовно, то в цілому ВПЗ є безкоштовним. Бізнесові моделі ВПЗ базуються на додаткових послугах на кшталт технічної підтримки, навчанні, сертифікації чи інтеграції. Проте ВПЗ забороняє бізнесові моделі, засновані на абсолютній відсутності будь-яких прав у користувача і вимозі оплачувати право використання ПЗ.
| + | |
| − | | + | |
| − | На противагу ВПЗ існує власницьке програмне забезпечення. Окрім того, терміни «ВПЗ» та «безкоштовне програмне забезпечення» не є синонімами - безкоштовне програмне забезпечення може бути і власницьким.
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | '''Історія розвитку ВПЗ '''
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | У 50-70-х роках ВПЗ було звичним явищем для користувачів. Воно запросто поширювалось користувачами, котрі мали доступ до комп'ютерів та фірмами-виробниками, котрі раділи, що люди пишуть програми, котрі роблять роботу з їхніми пристроями зручнішою. В 70-х - на початку 80-х років компанії почали обмежувати ці свободи, захищати розроблені програми копірайтами та поширювати лише бінарні коди програм, щоб ускладнити або унеможливити вивчення та модифікацію програм.
| + | |
| − | | + | |
| − | У 1983 році Річард Столмен заснував проект GNU після того, як безпосередньо зіткнувся зі змінами у культурі користувачів та комп'ютерної індустрії в цілому. Розробка ПЗ для операційної системи GNU розпочалась у січні 1984 року, а Фонд Вільного Програмного Забезпечення (англ. Free Software Foundation, FSF) був заснований у жовтні 2005 року. Він ввів визначення ВПЗ та термін «copyleft» (буквально «копіюватиліво») на противагу «copyright» («копіюватиправо»)для позначення ВПЗ.
| + | |
| − | | + | |
| − | ВПЗ - це потужна міжнародна співпраця по написанню програм, котрі використовуються окремими людьми, великими організацями та урядовими структурами. ВПЗ має величезну вагу на ринку серверів та інтернет-служб, як, наприклад, веб-сервер Apache, СКБД MySQL та мова сценаріїв PHP. Повністю вільні комп'ютерні середовища доступні у вигляді величезних пакерів базових програми у складі дистрибутивів GNU/Лінукс та ОС FreeBSD. Розробники ВПЗ також створили вільні версії практично всіх поширених стільничних програм, як от веб-оглядачі, офісні пакети та мультимедійні програвачі. Важливо також зауважити, що в багатьох випадках ВПЗ для окремих робочих станцій чи домашніх користувачів - лише частина більших власницьких пакетів. Більшість ВПЗ поширюється безкоштовно через інтернет або звичайними способами за символічну плату; проте це не є обов'язковою вимогою і будь-хто може продавати його за будь-яку ціну.
| + | |
| − | | + | |
| − | Економічні вигоди моделі ВПЗ були розпізнані такими великими корпораціями як ІВМ, Red Hat та Sun Microsystems. Багато компаній, чий ключовий бізнес лежить за межами ІТ-сектору, вибирають ВПЗ для представництва в інтернет, для офіційних сайтів завдяки низькій собівартості та можливості вільно змінювати пакунки програм.
| + | |
| | | | |
| | | | |
| − | ''' Філософія '''
| + | == Завдання до лабораторних робіт == |
| | | | |
| | + | [[Лаб_СПЗ_1]] |
| | | | |
| | + | [[Лаб_СПЗ_2]] |
| | | | |
| − | У європейській та заснованій на ній американській культурах відносно матеріальних речей так довго вироблялись правила власності, що перенесення цих правил на речі нематеріальні - зокрема програмні продукти - виглядало абсолютно природним і не викликало сумнівів. А причин для сумнівів, тим не менш, немало. Головною відмінністю програми від матеріальної речі є так зване беззбиткове копіювання. Іншими словами, для матеріальної речі законодавчо закріплено право користування лише однією людиною. Ніяких додаткових механічних чи юридичних пристосувань при цьому не потрібно.
| + | [[Лаб_СПЗ_3]] |
| | | | |
| − | Комп'ютерна програма у цьому плані кардинально відрізняється. Скільки б не було вкладено ресурсів у її розробку, процедура її копіювання різко відрізняється від процедури копіювання, наприклад, табуретки. Вона не вимагає участі жодного автора програми і навіть будь-якої людини взагалі. Єдина стаття витрат при цьому - ціна носія даних та амортизаційні витрати копіювального пристрою. В результаті ми отримаємо два екземпляри програми, котрою зможуть користуватись уже двоє людей. Якщо ж до програми ставитися як до матеіального продукту і закріплювати права користування нею за певною особою, виникає ряд протиріч, котрі доводиться вирішувати штучними, протиприродними засобами.
| + | [[Лаб_СПЗ_4]] |
| | | | |
| − | Наприклад, потрібно вирішити, які все-таки збитки завдані «хазяїну» програми при її беззбитковому копіювання. Як правило, при цьому фігурує поняття «втрачений прибуток», тобто прибуток, який власник міг би отримати, але не отримав через, що його програму скопіювали. Доводиться придумувати методи, що блокують копіювання програм, чи пошкоджують копію; доводиться обмежувати зловживання - а заразом і свободу - всього людства на користь власника патенту - особливої категорії прав, введеної в законодавство. При тому далеко не завжди власник патенту та автор винаходу - одна й та ж особа.
| + | [[Лаб_СПЗ_5]] |
| | | | |
| − | '''Приклади ВПЗ'''
| + | [[Лаб_СПЗ_6]] |
| | | | |
| − | Найвідоміше ВПЗ:
| + | [[Лаб_СПЗ_7]] |
| − | Операційні системи: GNU/Лінукс, BSD, Darwin, OpenSolaris, та клон Windows - ReactOS.
| + | |
| − | Компілятори GCC, відладник GDB та бібліотеки мови «С»;
| + | |
| − | Сервери: сервер служби доменних назв «BIND», поштовий сервер «Sendmail», сервер тенет «Apache» файловий сервер «Samba».
| + | |
| − | Реляційні СКБД: «MySQL», «PostgreSQL», «Firebird».
| + | |
| − | Мови програмування: Perl, PHP, Python, Ruby, Tcl.
| + | |
| − | Графічні інтерфейси користувача: система «X Window», стільничні середовища GNOME, KDE, Xfce.
| + | |
| − | Офісний пакет OpenOffice.org, оглядачі тенет Mozilla та Firefox, графічний редактор GIMP.
| + | |
| − | Системи підготовки документів TeX і LaTeX.
| + | |
| − | Інструменти для тестування та наладки сценаріїв Юнікс: Expect
| + | |
| − | Інструменти для слідкування за мережевими службами: Nagios
| + | |
| − | CAD-система симуляції тримірного руху freeCAD
| + | |
| − | Система керування вмістом MediaWiki
| + | |
| − | The best free softwares for Windows XP and Windows Vista
| + | |
| | | | |
| − | прикладне програмне забезпечення, власне, призначено для розв'язання конкретних задач. Наприклад: редактори тексту, електронні таблиці, бази даних, тощо.
| + | [[Лаб_СПЗ_8]] |
