Відмінності між версіями «Створення ядра нової системи Лінусом Торвальдом»
Inno4ka (обговорення • внесок) |
Inno4ka (обговорення • внесок) |
||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Лінус Бенедікт Торвальдс''' (швед. Linus Benedict Torvalds; народився 28 грудня 1969 у Гельсінкі, Фінляндія) — фінський програміст шведського походження, започаткував розробку ядра операційної системи Лінукс, є її головним архітектором. | + | '''Лінус Бенедікт Торвальдс'''(швед. Linus Benedict Torvalds; народився 28 грудня 1969 у Гельсінкі, Фінляндія) — фінський програміст шведського походження, започаткував розробку ядра операційної системи Лінукс, є її головним архітектором. |
[[Файл:linus-torvalds.jpg]] | [[Файл:linus-torvalds.jpg]] | ||
| − | Лінус Торвальдс, напевно самий знаменитий програміст у світі, а також один з найбільш знаменитих фінів. Він засновник і координатор релігії ім’я якої Лінукс, течії, яке продовжує революцію в комп’ютерній індустрії вже багато років. Він справді є одним з найбільших легенд комп’ютерного світу. | + | [[Лінус Торвальдс]], напевно самий знаменитий програміст у світі, а також один з найбільш знаменитих фінів. Він засновник і координатор релігії ім’я якої Лінукс, течії, яке продовжує революцію в комп’ютерній індустрії вже багато років. Він справді є одним з найбільших легенд комп’ютерного світу. |
| − | У 1987 Лінус зібрав всі свої накопичення і купив перший власний комп’ютер, Sinclair QL. Це був один з перших 32-бітових комп’ютерів у світі призначених для домашнього використання. Він працював на процесорі Motorola 68008 частотою 7.5 МГц і мав 128 КБ RAM, і це було великим кроком вперед після коммодора Vic 20 | + | У 1987 Лінус зібрав всі свої накопичення і купив перший власний комп’ютер, Sinclair QL. Це був один з перших 32-бітових комп’ютерів у світі призначених для домашнього використання. Він працював на процесорі Motorola 68008 частотою 7.5 МГц і мав 128 КБ RAM, і це було великим кроком вперед після коммодора Vic 20 подарованого дідусем. |
Незабаром Лінус знову розчаровується в покупці, тому що операційна система даної моделі прошита в ROM і не підлягає перепрограмуванню без спеціального обладнання. У 1988-му Торвальдс йде по стопах своїх батьків і вступає в стрункі ряди студентів Університету Гельсінкі, головному освітньому закладі Фінляндії. | Незабаром Лінус знову розчаровується в покупці, тому що операційна система даної моделі прошита в ROM і не підлягає перепрограмуванню без спеціального обладнання. У 1988-му Торвальдс йде по стопах своїх батьків і вступає в стрункі ряди студентів Університету Гельсінкі, головному освітньому закладі Фінляндії. | ||
| − | На той час він вже досвідчений програміст, і природно спеціалізується в інформатиці. У 1990-му він відвідує перше заняття з навчання мови програмування C, який він скоро буде використовувати для створення ядра Linux. Далі події розвиваються досить стрімко. | + | На той час він вже досвідчений програміст, і природно спеціалізується в інформатиці. У 1990-му він відвідує перше заняття з навчання мови програмування C, який він скоро буде використовувати для створення ядра [[Linux]]. Далі події розвиваються досить стрімко. |
На початку 1991-го року він купує інший комп’ютер, з процесором Intel 386 на 33 МГц і 4 МБ пам’яті. Цей процесор був значним проривом в порівнянні з більш ранніми чіпами Інтел і Лінус був у захваті, однак його знову осягає розчарування, коли він стикається з операційною системою, яка йшла зі знову купленим електронним дивом. Вгадали? Це був той самий MS-DOS. На той час ця ОС навіть не була настільки розвиненою, щоб використовувати переваги настільки крутого чіпа Intel 386, і Лінус Торвальдс вирішує, що буде використовувати багато більш потужну і стійку ОС UNIX, до якої він звик ще з університетським комп’ютерів. | На початку 1991-го року він купує інший комп’ютер, з процесором Intel 386 на 33 МГц і 4 МБ пам’яті. Цей процесор був значним проривом в порівнянні з більш ранніми чіпами Інтел і Лінус був у захваті, однак його знову осягає розчарування, коли він стикається з операційною системою, яка йшла зі знову купленим електронним дивом. Вгадали? Це був той самий MS-DOS. На той час ця ОС навіть не була настільки розвиненою, щоб використовувати переваги настільки крутого чіпа Intel 386, і Лінус Торвальдс вирішує, що буде використовувати багато більш потужну і стійку ОС UNIX, до якої він звик ще з університетським комп’ютерів. | ||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
Однак, хоч і набагато потужніша, ніж MS-DOS і розроблена, для роботи з процесорами Intel x86, у MINIX все ще були досить серйозні недоліки. Вони включали той факт, що не весь вихідний код був оприлюднений для громадськості, також Minix мав все ж сильно урізаним в порівнянні з Unix функціоналом і працездатністю, і в довершення до всього він не був повністю безкоштовний (хоча його вартість і була в десятки разів нижче будь ОС на ринку того часу). І Торвальдс вирішує створити нову операційну систему з нуля, яка грунтувалася б і на MINIX і на UNIX. Малоймовірно, що він повністю уявляв собі той величезний обсяг роботи, який буде необхідний, і ще менш імовірно, що він уявляв собі ефект, який його рішення буде мати і на його подальше життя і на увесь інший світ. | Однак, хоч і набагато потужніша, ніж MS-DOS і розроблена, для роботи з процесорами Intel x86, у MINIX все ще були досить серйозні недоліки. Вони включали той факт, що не весь вихідний код був оприлюднений для громадськості, також Minix мав все ж сильно урізаним в порівнянні з Unix функціоналом і працездатністю, і в довершення до всього він не був повністю безкоштовний (хоча його вартість і була в десятки разів нижче будь ОС на ринку того часу). І Торвальдс вирішує створити нову операційну систему з нуля, яка грунтувалася б і на MINIX і на UNIX. Малоймовірно, що він повністю уявляв собі той величезний обсяг роботи, який буде необхідний, і ще менш імовірно, що він уявляв собі ефект, який його рішення буде мати і на його подальше життя і на увесь інший світ. | ||
| − | + | Він почав писати власний емулятор терміналу, в якому реалізував перемикання завдань. Потім Лінус додавав в програму все нові і нові функції, завдяки чому вона незабаром стала набувати риси повноцінної операційної системи. Потім він послав нині відоме оголошення в групу новин «Minix» | |
From: [email protected] (Лінус Торвальдс Бенедикт) | From: [email protected] (Лінус Торвальдс Бенедикт) | ||
Поточна версія на 12:42, 19 квітня 2012
Лінус Бенедікт Торвальдс(швед. Linus Benedict Torvalds; народився 28 грудня 1969 у Гельсінкі, Фінляндія) — фінський програміст шведського походження, започаткував розробку ядра операційної системи Лінукс, є її головним архітектором.
Лінус Торвальдс, напевно самий знаменитий програміст у світі, а також один з найбільш знаменитих фінів. Він засновник і координатор релігії ім’я якої Лінукс, течії, яке продовжує революцію в комп’ютерній індустрії вже багато років. Він справді є одним з найбільших легенд комп’ютерного світу.
У 1987 Лінус зібрав всі свої накопичення і купив перший власний комп’ютер, Sinclair QL. Це був один з перших 32-бітових комп’ютерів у світі призначених для домашнього використання. Він працював на процесорі Motorola 68008 частотою 7.5 МГц і мав 128 КБ RAM, і це було великим кроком вперед після коммодора Vic 20 подарованого дідусем.
Незабаром Лінус знову розчаровується в покупці, тому що операційна система даної моделі прошита в ROM і не підлягає перепрограмуванню без спеціального обладнання. У 1988-му Торвальдс йде по стопах своїх батьків і вступає в стрункі ряди студентів Університету Гельсінкі, головному освітньому закладі Фінляндії.
На той час він вже досвідчений програміст, і природно спеціалізується в інформатиці. У 1990-му він відвідує перше заняття з навчання мови програмування C, який він скоро буде використовувати для створення ядра Linux. Далі події розвиваються досить стрімко.
На початку 1991-го року він купує інший комп’ютер, з процесором Intel 386 на 33 МГц і 4 МБ пам’яті. Цей процесор був значним проривом в порівнянні з більш ранніми чіпами Інтел і Лінус був у захваті, однак його знову осягає розчарування, коли він стикається з операційною системою, яка йшла зі знову купленим електронним дивом. Вгадали? Це був той самий MS-DOS. На той час ця ОС навіть не була настільки розвиненою, щоб використовувати переваги настільки крутого чіпа Intel 386, і Лінус Торвальдс вирішує, що буде використовувати багато більш потужну і стійку ОС UNIX, до якої він звик ще з університетським комп’ютерів.
Таким чином, Торвальдс спробував розжитися версією UNIX для свого нового ПК, і на щастя він не може знайти навіть базової конфігурації UNIX менше ніж за $ 5000. Далі Лінус дивиться в сторону MINIX – маленького клона UNIX, створеного експертом по операційним системам Андрю Таненбаум (Andrew Tanenbaum) в Нідерландах для викладання UNIX студентам університету.
Однак, хоч і набагато потужніша, ніж MS-DOS і розроблена, для роботи з процесорами Intel x86, у MINIX все ще були досить серйозні недоліки. Вони включали той факт, що не весь вихідний код був оприлюднений для громадськості, також Minix мав все ж сильно урізаним в порівнянні з Unix функціоналом і працездатністю, і в довершення до всього він не був повністю безкоштовний (хоча його вартість і була в десятки разів нижче будь ОС на ринку того часу). І Торвальдс вирішує створити нову операційну систему з нуля, яка грунтувалася б і на MINIX і на UNIX. Малоймовірно, що він повністю уявляв собі той величезний обсяг роботи, який буде необхідний, і ще менш імовірно, що він уявляв собі ефект, який його рішення буде мати і на його подальше життя і на увесь інший світ.
Він почав писати власний емулятор терміналу, в якому реалізував перемикання завдань. Потім Лінус додавав в програму все нові і нові функції, завдяки чому вона незабаром стала набувати риси повноцінної операційної системи. Потім він послав нині відоме оголошення в групу новин «Minix»
From: [email protected] (Лінус Торвальдс Бенедикт) Newsgroups: comp.os.minix Subject: Що б ви більше всього хотіли побачити в Minix? Summary: маленьке опитування щодо моєї нової операційної системи Keywords: 386, preferences Message-ID: <[email protected]> Date: 25 Aug 1991 20:57:08 GMT Organization: Університет Гельсінкі Привіт, всім, хто користується Minix! Я роблю (безкоштовну) операційну систему (це лише хобі, і вона не буде великою і професійною як GNU) для клонів 386(486) AT. Робота над нею почалася в квітні і скоро буде закінчена. Я б хотів отримати відгуки про те, що людям подобається/не подобається в мініксі, бо моя ОС на неї схожа (такий же устрій файлової системи (з практичних міркувань) серед усього іншого). Я вже переніс bash (1.08) і gcc (1.40), і все, здається, працює. Мається на увазі, що практичні речі у мене з'являться через кілька місяців, і я хотів би дізнатися, яких особливостей хотілося б більшості. Будь-які пропозиції приймаються, але я не обіцяю, що реалізую їх :-) Лінус ([email protected]) PS. Так, у неї немає ніякого мініксовского коду, і в неї є багатопотокова фс. Вона НЕ переносима (застосовує переривання завдань 386-го, і т. д.), і, ймовірно, ніколи не буде підтримувати нічого, крім жорстких дисків AT, тому що це все, що в мене є :-(.
25 серпня 1991-го року, він оголошує про створення нової ОС в конференції MINIX (comp.os.minix)
