Відмінності між версіями «Типи і різновиди з'єднань у WI-FI»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
 
м (6. Репітер.)
 
(не показані 13 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
1. З'єднання Ad-Hoc (точка-точка).
 
Всі комп'ютери оснащені бездротовими картами (клієнтами) і з'єднуються безпосередньо один з одним по радіоканалу що працює за стандартом 802.11b і що забезпечують швидкість обміну 11 Mбит/с, що цілком досить для нормальної роботи.
 
  
2. Інфраструктурне з'єднання.  
+
== '''1. З'єднання Ad-Hoc (точка-точка).''' ==
Всі комп'ютери оснащені бездротовими картами і підключаються до точки доступу. Яка, у свою чергу, має можливість підключення до дротяної мережі.
+
 +
 
 +
Ad-hoc (Крапка-крапка). З'єднання двох пристроїв безпосередньо з використанням вбудованого або додатково встановленого в кожному з них Wi-Fi адаптера. Таке підключення називається "Крапкою-крапкою". Цими пристроями можуть бути будь-які електронні апарати, наприклад настольні ПК, ноутбуки, КПК, смартфони і тому подібне Wi-Fi мережа типу Ad-hoc аналогічна звичайній дротяній локальній мережі з топологією "лінія", тобто одноранговій мережі, в якій перший комп'ютер сполучений з другим, другий з третім і так далі
 +
Для організації з'єднання безпровідної мережі такого типу застосовуються вбудовані або встановлювані адаптери Wi-Fi, наявність якого необхідна в кожному вхідному в мережу пристрої. З вбудованими адаптерами все зрозуміло: він встановлений десь усередині, і нам про нього необхідно знати тільки те, є він там чи ні. Зі встановлюваними адаптерами цікавіше. Вони можуть підключатися до пристрою по внутрішніх (PCI, PCI-E, mini-PCI) або зовнішніх (USB, PCMCIA, CompactFlash, SD). До настільного комп'ютера WiFi-адаптеры підключаються за допомогою інтерфейсів PCI, PCI-E і USB. Останній зручніше з причини можливості гарячого підключення (можна буде вставляти адаптер при включеному комп'ютері без ризику спалити устаткування) і вищою швидкістю передачі даних.
 +
 
 +
 
 +
== '''2. Інфраструктурне з'єднання. ''' ==
 +
 
 +
 
 +
Всі комп'ютери оснащені бездротовими картами і підключаються до точки доступу. Яка, у свою чергу, має можливість підключення до дротяної мережі. Іnfrastructure. Підключення мережі типу Ad-hoc до інтернету або іншої мережі Ad-hoc. Для організації цього підключення використовується точка доступу (Wireless Access Point). Вона оснащується одним роз'ємом LAN для підключення кабелю  доступу до інтернету і, як правило, декількома такими ж роз'ємами для підключення до неї комп'ютерів для утворення дротяної локальної мережі. Точка доступу цілком може бути замінена комп'ютером (сервером) зі встановленими в ньому мережевою картою і Wi-Fi картою. Перша служитиме для підключення сервера до інтернету, друга забезпечить зв'язок з комп'ютерами по безпровідній локальній мережі. По функціональності отримаємо приблизно одне і те ж в обох випадках.
 +
Проте використання точки доступу переважно комп'ютера. По-перше, її придбання обійдеться набагато дешевшим. По-друге, вона простіше в настройці.
 +
 
 +
<center>[[Image:802.gif]]</center>
 +
 
 +
Дана модель використовується коли необхідно з'єднати більше двох комп'ютерів. Сервер з точкою доступу може виконувати роль роутера і самостійно розподіляти інтернет-канал.
 +
 
 +
 
 +
== '''3. Точка доступу, з використанням роутера і модема.''' ==
 +
 
 +
 
 +
Точка доступу включається в роутер, роутер — в модем (ці пристрої можуть бути об'єднані в два або навіть в одне). Тепер на кожному комп'ютері в зоні дії Wi-Fi, в якій є адаптер Wi-Fi, працюватиме інтернет.
 +
 
 +
 
 +
 
 +
== '''4. Клієнтська точка.''' ==
 +
 +
 
 +
У цьому режимі точка доступу працює як клієнт і може з'єднуватися з точкою доступу, яка працює в інфраструктурному режимі. Але до неї можна підключити тільки одину МАС-адресу. Тут завдання полягає в тому, щоб об'єднати тільки два комп'ютери. Два Wi-Fi-адаптера можуть працювати один з одним безпосередньо без центральних антен.
 +
 
 +
 
 +
== '''5. Мостове з'єднання.''' ==
 +
 +
 
 +
Комп'ютери об'єднані в дротяну мережу. До кожної групи мереж підключені точки доступу, які з'єднуються один з одним по радіо каналу. Цей режим призначений для об'єднання двох і більше дротяних мереж. Підключення бездротових клієнтів до точки доступу, що працює в режимі моста неможливо.
 +
 
 +
<center>[[Image:m_s.gif]]</center>
 +
 
 +
 
 +
 
 +
== '''6. Репітер.''' ==
 +
 +
 
 +
Точка доступу просто розширює радіус дії іншої точки доступу, що працює в інфраструктурному режимі.
 +
Wi-Fi peпітер - окремий пристрій, який доповнює роутер. Задача репітера - збільшити дальність розповсюдження сигналу, який передає роутер. Підсилювачі використовують в офісах, різних організаціях і в великий приватних будівлях. В загалі в тих місцях де сигнал транслюється не всюди. Робота репітера приймати сигнал від маршрутизатора і передавати його розширюючи зону Wi-Fi мережі. Пристрій не створює нову мережу. У вас є налагоджена мережа «Wi-Fi 1» з деяким паролем. Репітер робить копію мережі з всією переданою інформацією і розширить її. Ім'я та пароль мережі не зміняться. Всі пристрої, які були підключені до роутера та репітера знаходяться в одній мережі. Це значить що користувачі можуть зробити налагодження локального з'днання, DLNA-сервера, або ж транслювати контент по бездротовій мережі з ноутбуку на телевізор.
 +
 
 +
Різновиди:
 +
*Пасивні моделі. Встановлюються на роутер. Головна задача - збільшити потужність сигналу і змінити напрямок.Пристрій з'єднують з маршрутизатором через спеціальний кабель.
 +
*Активні моделі. Активний підсилювач - більш популярний варіант. Модель не прив'язана до роутера і може бути розташована в будь-якій частині приміщення. Налаштування мережі здійснюється одночасним натисканням кнопок WPS на маршрутизаторі та підсилювачі. Пристрій здатен передавати сигналь на великі відстані, на відміні пасивного пристрою.
 +
 
 +
[[Файл:IMG_7351-650x381.jpg|міні]]
 +
 
 +
 
 +
 
 +
Перейти до [[Технологія WI-FI]]
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
[[category:Комп'ютерні мережі]]

Поточна версія на 13:59, 15 січня 2021

1. З'єднання Ad-Hoc (точка-точка).

Ad-hoc (Крапка-крапка). З'єднання двох пристроїв безпосередньо з використанням вбудованого або додатково встановленого в кожному з них Wi-Fi адаптера. Таке підключення називається "Крапкою-крапкою". Цими пристроями можуть бути будь-які електронні апарати, наприклад настольні ПК, ноутбуки, КПК, смартфони і тому подібне Wi-Fi мережа типу Ad-hoc аналогічна звичайній дротяній локальній мережі з топологією "лінія", тобто одноранговій мережі, в якій перший комп'ютер сполучений з другим, другий з третім і так далі Для організації з'єднання безпровідної мережі такого типу застосовуються вбудовані або встановлювані адаптери Wi-Fi, наявність якого необхідна в кожному вхідному в мережу пристрої. З вбудованими адаптерами все зрозуміло: він встановлений десь усередині, і нам про нього необхідно знати тільки те, є він там чи ні. Зі встановлюваними адаптерами цікавіше. Вони можуть підключатися до пристрою по внутрішніх (PCI, PCI-E, mini-PCI) або зовнішніх (USB, PCMCIA, CompactFlash, SD). До настільного комп'ютера WiFi-адаптеры підключаються за допомогою інтерфейсів PCI, PCI-E і USB. Останній зручніше з причини можливості гарячого підключення (можна буде вставляти адаптер при включеному комп'ютері без ризику спалити устаткування) і вищою швидкістю передачі даних.


2. Інфраструктурне з'єднання.

Всі комп'ютери оснащені бездротовими картами і підключаються до точки доступу. Яка, у свою чергу, має можливість підключення до дротяної мережі. Іnfrastructure. Підключення мережі типу Ad-hoc до інтернету або іншої мережі Ad-hoc. Для організації цього підключення використовується точка доступу (Wireless Access Point). Вона оснащується одним роз'ємом LAN для підключення кабелю доступу до інтернету і, як правило, декількома такими ж роз'ємами для підключення до неї комп'ютерів для утворення дротяної локальної мережі. Точка доступу цілком може бути замінена комп'ютером (сервером) зі встановленими в ньому мережевою картою і Wi-Fi картою. Перша служитиме для підключення сервера до інтернету, друга забезпечить зв'язок з комп'ютерами по безпровідній локальній мережі. По функціональності отримаємо приблизно одне і те ж в обох випадках. Проте використання точки доступу переважно комп'ютера. По-перше, її придбання обійдеться набагато дешевшим. По-друге, вона простіше в настройці.

802.gif

Дана модель використовується коли необхідно з'єднати більше двох комп'ютерів. Сервер з точкою доступу може виконувати роль роутера і самостійно розподіляти інтернет-канал.


3. Точка доступу, з використанням роутера і модема.

Точка доступу включається в роутер, роутер — в модем (ці пристрої можуть бути об'єднані в два або навіть в одне). Тепер на кожному комп'ютері в зоні дії Wi-Fi, в якій є адаптер Wi-Fi, працюватиме інтернет.


4. Клієнтська точка.

У цьому режимі точка доступу працює як клієнт і може з'єднуватися з точкою доступу, яка працює в інфраструктурному режимі. Але до неї можна підключити тільки одину МАС-адресу. Тут завдання полягає в тому, щоб об'єднати тільки два комп'ютери. Два Wi-Fi-адаптера можуть працювати один з одним безпосередньо без центральних антен.


5. Мостове з'єднання.

Комп'ютери об'єднані в дротяну мережу. До кожної групи мереж підключені точки доступу, які з'єднуються один з одним по радіо каналу. Цей режим призначений для об'єднання двох і більше дротяних мереж. Підключення бездротових клієнтів до точки доступу, що працює в режимі моста неможливо.

M s.gif


6. Репітер.

Точка доступу просто розширює радіус дії іншої точки доступу, що працює в інфраструктурному режимі. Wi-Fi peпітер - окремий пристрій, який доповнює роутер. Задача репітера - збільшити дальність розповсюдження сигналу, який передає роутер. Підсилювачі використовують в офісах, різних організаціях і в великий приватних будівлях. В загалі в тих місцях де сигнал транслюється не всюди. Робота репітера приймати сигнал від маршрутизатора і передавати його розширюючи зону Wi-Fi мережі. Пристрій не створює нову мережу. У вас є налагоджена мережа «Wi-Fi 1» з деяким паролем. Репітер робить копію мережі з всією переданою інформацією і розширить її. Ім'я та пароль мережі не зміняться. Всі пристрої, які були підключені до роутера та репітера знаходяться в одній мережі. Це значить що користувачі можуть зробити налагодження локального з'днання, DLNA-сервера, або ж транслювати контент по бездротовій мережі з ноутбуку на телевізор.

Різновиди:

  • Пасивні моделі. Встановлюються на роутер. Головна задача - збільшити потужність сигналу і змінити напрямок.Пристрій з'єднують з маршрутизатором через спеціальний кабель.
  • Активні моделі. Активний підсилювач - більш популярний варіант. Модель не прив'язана до роутера і може бути розташована в будь-якій частині приміщення. Налаштування мережі здійснюється одночасним натисканням кнопок WPS на маршрутизаторі та підсилювачі. Пристрій здатен передавати сигналь на великі відстані, на відміні пасивного пристрою.
IMG 7351-650x381.jpg


Перейти до Технологія WI-FI