Відмінності між версіями «Типи і різновиди з'єднань у WI-FI»
4702314 (обговорення • внесок) м (→6. Репітер.) |
|||
(не показані 13 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | |||
− | |||
− | 2. Інфраструктурне з'єднання. | + | == '''1. З'єднання Ad-Hoc (точка-точка).''' == |
− | Всі комп'ютери оснащені бездротовими картами і підключаються до точки доступу. Яка, у свою чергу, має можливість підключення до дротяної мережі. | + | |
+ | |||
+ | Ad-hoc (Крапка-крапка). З'єднання двох пристроїв безпосередньо з використанням вбудованого або додатково встановленого в кожному з них Wi-Fi адаптера. Таке підключення називається "Крапкою-крапкою". Цими пристроями можуть бути будь-які електронні апарати, наприклад настольні ПК, ноутбуки, КПК, смартфони і тому подібне Wi-Fi мережа типу Ad-hoc аналогічна звичайній дротяній локальній мережі з топологією "лінія", тобто одноранговій мережі, в якій перший комп'ютер сполучений з другим, другий з третім і так далі | ||
+ | Для організації з'єднання безпровідної мережі такого типу застосовуються вбудовані або встановлювані адаптери Wi-Fi, наявність якого необхідна в кожному вхідному в мережу пристрої. З вбудованими адаптерами все зрозуміло: він встановлений десь усередині, і нам про нього необхідно знати тільки те, є він там чи ні. Зі встановлюваними адаптерами цікавіше. Вони можуть підключатися до пристрою по внутрішніх (PCI, PCI-E, mini-PCI) або зовнішніх (USB, PCMCIA, CompactFlash, SD). До настільного комп'ютера WiFi-адаптеры підключаються за допомогою інтерфейсів PCI, PCI-E і USB. Останній зручніше з причини можливості гарячого підключення (можна буде вставляти адаптер при включеному комп'ютері без ризику спалити устаткування) і вищою швидкістю передачі даних. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | == '''2. Інфраструктурне з'єднання. ''' == | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Всі комп'ютери оснащені бездротовими картами і підключаються до точки доступу. Яка, у свою чергу, має можливість підключення до дротяної мережі. Іnfrastructure. Підключення мережі типу Ad-hoc до інтернету або іншої мережі Ad-hoc. Для організації цього підключення використовується точка доступу (Wireless Access Point). Вона оснащується одним роз'ємом LAN для підключення кабелю доступу до інтернету і, як правило, декількома такими ж роз'ємами для підключення до неї комп'ютерів для утворення дротяної локальної мережі. Точка доступу цілком може бути замінена комп'ютером (сервером) зі встановленими в ньому мережевою картою і Wi-Fi картою. Перша служитиме для підключення сервера до інтернету, друга забезпечить зв'язок з комп'ютерами по безпровідній локальній мережі. По функціональності отримаємо приблизно одне і те ж в обох випадках. | ||
+ | Проте використання точки доступу переважно комп'ютера. По-перше, її придбання обійдеться набагато дешевшим. По-друге, вона простіше в настройці. | ||
+ | |||
+ | <center>[[Image:802.gif]]</center> | ||
+ | |||
+ | Дана модель використовується коли необхідно з'єднати більше двох комп'ютерів. Сервер з точкою доступу може виконувати роль роутера і самостійно розподіляти інтернет-канал. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | == '''3. Точка доступу, з використанням роутера і модема.''' == | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Точка доступу включається в роутер, роутер — в модем (ці пристрої можуть бути об'єднані в два або навіть в одне). Тепер на кожному комп'ютері в зоні дії Wi-Fi, в якій є адаптер Wi-Fi, працюватиме інтернет. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | == '''4. Клієнтська точка.''' == | ||
+ | |||
+ | |||
+ | У цьому режимі точка доступу працює як клієнт і може з'єднуватися з точкою доступу, яка працює в інфраструктурному режимі. Але до неї можна підключити тільки одину МАС-адресу. Тут завдання полягає в тому, щоб об'єднати тільки два комп'ютери. Два Wi-Fi-адаптера можуть працювати один з одним безпосередньо без центральних антен. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | == '''5. Мостове з'єднання.''' == | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Комп'ютери об'єднані в дротяну мережу. До кожної групи мереж підключені точки доступу, які з'єднуються один з одним по радіо каналу. Цей режим призначений для об'єднання двох і більше дротяних мереж. Підключення бездротових клієнтів до точки доступу, що працює в режимі моста неможливо. | ||
+ | |||
+ | <center>[[Image:m_s.gif]]</center> | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | == '''6. Репітер.''' == | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Точка доступу просто розширює радіус дії іншої точки доступу, що працює в інфраструктурному режимі. | ||
+ | Wi-Fi peпітер - окремий пристрій, який доповнює роутер. Задача репітера - збільшити дальність розповсюдження сигналу, який передає роутер. Підсилювачі використовують в офісах, різних організаціях і в великий приватних будівлях. В загалі в тих місцях де сигнал транслюється не всюди. Робота репітера приймати сигнал від маршрутизатора і передавати його розширюючи зону Wi-Fi мережі. Пристрій не створює нову мережу. У вас є налагоджена мережа «Wi-Fi 1» з деяким паролем. Репітер робить копію мережі з всією переданою інформацією і розширить її. Ім'я та пароль мережі не зміняться. Всі пристрої, які були підключені до роутера та репітера знаходяться в одній мережі. Це значить що користувачі можуть зробити налагодження локального з'днання, DLNA-сервера, або ж транслювати контент по бездротовій мережі з ноутбуку на телевізор. | ||
+ | |||
+ | Різновиди: | ||
+ | *Пасивні моделі. Встановлюються на роутер. Головна задача - збільшити потужність сигналу і змінити напрямок.Пристрій з'єднують з маршрутизатором через спеціальний кабель. | ||
+ | *Активні моделі. Активний підсилювач - більш популярний варіант. Модель не прив'язана до роутера і може бути розташована в будь-якій частині приміщення. Налаштування мережі здійснюється одночасним натисканням кнопок WPS на маршрутизаторі та підсилювачі. Пристрій здатен передавати сигналь на великі відстані, на відміні пасивного пристрою. | ||
+ | |||
+ | [[Файл:IMG_7351-650x381.jpg|міні]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | Перейти до [[Технологія WI-FI]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | [[category:Комп'ютерні мережі]] |
Поточна версія на 13:59, 15 січня 2021
Зміст
1. З'єднання Ad-Hoc (точка-точка).
Ad-hoc (Крапка-крапка). З'єднання двох пристроїв безпосередньо з використанням вбудованого або додатково встановленого в кожному з них Wi-Fi адаптера. Таке підключення називається "Крапкою-крапкою". Цими пристроями можуть бути будь-які електронні апарати, наприклад настольні ПК, ноутбуки, КПК, смартфони і тому подібне Wi-Fi мережа типу Ad-hoc аналогічна звичайній дротяній локальній мережі з топологією "лінія", тобто одноранговій мережі, в якій перший комп'ютер сполучений з другим, другий з третім і так далі Для організації з'єднання безпровідної мережі такого типу застосовуються вбудовані або встановлювані адаптери Wi-Fi, наявність якого необхідна в кожному вхідному в мережу пристрої. З вбудованими адаптерами все зрозуміло: він встановлений десь усередині, і нам про нього необхідно знати тільки те, є він там чи ні. Зі встановлюваними адаптерами цікавіше. Вони можуть підключатися до пристрою по внутрішніх (PCI, PCI-E, mini-PCI) або зовнішніх (USB, PCMCIA, CompactFlash, SD). До настільного комп'ютера WiFi-адаптеры підключаються за допомогою інтерфейсів PCI, PCI-E і USB. Останній зручніше з причини можливості гарячого підключення (можна буде вставляти адаптер при включеному комп'ютері без ризику спалити устаткування) і вищою швидкістю передачі даних.
2. Інфраструктурне з'єднання.
Всі комп'ютери оснащені бездротовими картами і підключаються до точки доступу. Яка, у свою чергу, має можливість підключення до дротяної мережі. Іnfrastructure. Підключення мережі типу Ad-hoc до інтернету або іншої мережі Ad-hoc. Для організації цього підключення використовується точка доступу (Wireless Access Point). Вона оснащується одним роз'ємом LAN для підключення кабелю доступу до інтернету і, як правило, декількома такими ж роз'ємами для підключення до неї комп'ютерів для утворення дротяної локальної мережі. Точка доступу цілком може бути замінена комп'ютером (сервером) зі встановленими в ньому мережевою картою і Wi-Fi картою. Перша служитиме для підключення сервера до інтернету, друга забезпечить зв'язок з комп'ютерами по безпровідній локальній мережі. По функціональності отримаємо приблизно одне і те ж в обох випадках. Проте використання точки доступу переважно комп'ютера. По-перше, її придбання обійдеться набагато дешевшим. По-друге, вона простіше в настройці.
Дана модель використовується коли необхідно з'єднати більше двох комп'ютерів. Сервер з точкою доступу може виконувати роль роутера і самостійно розподіляти інтернет-канал.
3. Точка доступу, з використанням роутера і модема.
Точка доступу включається в роутер, роутер — в модем (ці пристрої можуть бути об'єднані в два або навіть в одне). Тепер на кожному комп'ютері в зоні дії Wi-Fi, в якій є адаптер Wi-Fi, працюватиме інтернет.
4. Клієнтська точка.
У цьому режимі точка доступу працює як клієнт і може з'єднуватися з точкою доступу, яка працює в інфраструктурному режимі. Але до неї можна підключити тільки одину МАС-адресу. Тут завдання полягає в тому, щоб об'єднати тільки два комп'ютери. Два Wi-Fi-адаптера можуть працювати один з одним безпосередньо без центральних антен.
5. Мостове з'єднання.
Комп'ютери об'єднані в дротяну мережу. До кожної групи мереж підключені точки доступу, які з'єднуються один з одним по радіо каналу. Цей режим призначений для об'єднання двох і більше дротяних мереж. Підключення бездротових клієнтів до точки доступу, що працює в режимі моста неможливо.
6. Репітер.
Точка доступу просто розширює радіус дії іншої точки доступу, що працює в інфраструктурному режимі. Wi-Fi peпітер - окремий пристрій, який доповнює роутер. Задача репітера - збільшити дальність розповсюдження сигналу, який передає роутер. Підсилювачі використовують в офісах, різних організаціях і в великий приватних будівлях. В загалі в тих місцях де сигнал транслюється не всюди. Робота репітера приймати сигнал від маршрутизатора і передавати його розширюючи зону Wi-Fi мережі. Пристрій не створює нову мережу. У вас є налагоджена мережа «Wi-Fi 1» з деяким паролем. Репітер робить копію мережі з всією переданою інформацією і розширить її. Ім'я та пароль мережі не зміняться. Всі пристрої, які були підключені до роутера та репітера знаходяться в одній мережі. Це значить що користувачі можуть зробити налагодження локального з'днання, DLNA-сервера, або ж транслювати контент по бездротовій мережі з ноутбуку на телевізор.
Різновиди:
- Пасивні моделі. Встановлюються на роутер. Головна задача - збільшити потужність сигналу і змінити напрямок.Пристрій з'єднують з маршрутизатором через спеціальний кабель.
- Активні моделі. Активний підсилювач - більш популярний варіант. Модель не прив'язана до роутера і може бути розташована в будь-якій частині приміщення. Налаштування мережі здійснюється одночасним натисканням кнопок WPS на маршрутизаторі та підсилювачі. Пристрій здатен передавати сигналь на великі відстані, на відміні пасивного пристрою.
Перейти до Технологія WI-FI