Відмінності між версіями «Бритва Оккама або KISS»

Поточна версія на 13:18, 24 грудня 2012

KISS (англ. keep it simple, stupid — «не ускладнюй, дурню» або більш ввічливий варіант англ. keep it short and simple — «роби коротше і простіше») — процес і принцип проектування, при якому простота системи декларується в якості основної мети і/або цінності. Можна розглядати, як узагальнення фізичного закону «відкрита система тяжіє до мінімуму ентальпії». Принцип KISS базується на твердженні, що більшість систем працюють краще, якщо вони прості в користуванні. Тому простота повинна бути головною метою в області дизайну і потрібно намагатися уникати від непотрібних складнощів під час проектування.

Принцип, швидше за все, знаходить свої витоки в таких концепціях, як бритва Оккама, «Простота — це найвища витонценість" Леонардо Да Вінчі, «Менше означає більше» Людвіг Міс ван дер Рое, або "Схоже, що досконалість досягається не тоді, коли немає, що додати, а тоді коли немає що відняти" Антуана де Сент-Екзюпері.

Колін Чепмен, засновник Lotus Cars, закликав своїх дизайнерів до "Спрощення та легкості".

Історія

Те, що називають «Бритвою Оккама», не було відкрито самим Оккамою, він лише сформулював відомий ще з часів Арістотеля «принцип достатньої ґрунтовності». «Бритва Оккама» — лише назва принципу і не означає авторства.

Практичне застосування

Згаданий принцип лежить в основі всього наукового моделювання і побудові теорій. Він переконує нас з набору інших еквівалентних моделей будь-якого явища вибрати найпростішу. У будь-якій даній моделі, принцип простоти допомагає нам відкинути («зголити») ті поняття, змінні або конструкції, які справді не потрібні, щоб пояснити явище. Дотримуючись цих правил, розвиток моделі стане набагато легшим, а виникнення неузгодженостей, двозначностей і надмірностей зменшується.

Хоча принцип може видатися тривіальним, він критичний для конструювання моделей завдяки явищу, відомому як «недовизначеність теорій даними». Для даного набору спостережень або даних завжди існує нескінченний ряд можливих моделей, які пояснюють ці дані. Це виникає тому, що модель зазвичай являє собою нескінченний цілий ряд можливих випадків, з якого спостережувані випадки — тільки обмежена підмножина. На неспостережувані випадки модель розповсюджується за рахунок висновків, що покривають як зроблені, так і потенційні спостереження.

Наприклад, через дві точки на діаграмі спостережень ви можете завжди провести пряму лінію, і зробити висновок, що всі подальші спостереження лежатимуть на тій лінії. Проте, можна також провести нескінченну різноманітність різних, складніших кривих, які проходять через ті ж дві точки, і ці криві так само добре відповідали б емпіричним даним. Тільки принцип простоти в даному випадку вимагає вибрати «пряме» (тобто лінійне) відношення як кандидата на найкращу модель. Подібне міркування може бути поширене на випадок n точок даних, розташованих за будь-яким розподілом.

Хоча цей принцип необхідний для створення моделей складних систем, його використання може призвести до проблем, коли ми вибираємо між гіпотезами, які не еквівалентні (або це невідомо). Критерії простоти часто розрізняються, і часто не ясно, яка гіпотеза найпростіша. До того ж невідомо pro tanto (до якої міри), що найпростіша гіпотеза повинна бути правильною.

Доведення

Бритву Оккама можна використовувати як заклик, гасло, вимога дотримуватися якийсь принцип. Це повинно подіяти, якщо "бритва" має певний авторитет для того, до кого звертаються. У такій ситуації бритва виявляється в ролі аксіоми (тобто, затвердження, яке приймається без доказів).

Але може статися й так, що людина належить до бритві скептично. Значить, вона вже не приймається без доказів. А чи можна її довести? Так, цілком можна.

Я наведу доказ з використанням найпростіших логічних і арифметичних операцій. Ліворуч буде текст, а праворуч - відповідна формула. Дивлячись кому що зрозуміліше.

Початкове твердження - просте повторення (тавтологія);

"Потрібно стільки, скільки потрібно" A = A

Тут літерою A позначено кількість чогось, що нам "потрібно". Якщо вже ваш опонент і таке не готовий прийняти за аксіому, то подальша дискусія, так би мовити, для спортсменів.

Дві частини текстової формулювання однакові за змістом, але різні за написанням. Позначу їх як A і B для більшої наочності, пам'ятаючи, що A = B (рівні, але теж по-різному написані).

"Потрібно стільки, скільки потрібно" A = B

Тепер два рази заперечення твердження:

"Не не потрібно стільки, скільки потрібно" ~ (~ (A = B))

Якщо врахувати, що не (A одно B) - все одно, що A не дорівнює B, виходить:

"Не потрібно не стільки, скільки потрібно" ~ (A ≠ B)

Затвердження нерівності означає, що A менше або більше B:

"Не потрібно більше або менше, ніж потрібно" ~(A > B v A < B )

Тепер розкриваю дужки за законом Де Моргана:

"Не потрібно більше, ніж потрібно і не потрібно менше, ніж потрібно" ~(A > B) & ~(A < B)

Якщо вірне твердження X & Y, то кожне з тверджень X і Y теж вірно. В даному випадку X = ~(A > B), а Y = ~(A < B). Тим самим доведено твердження X, тобто:

"Не потрібно більше, ніж потрібно" ~ (A> B)