|
|
| (не показані 19 проміжних версій 3 учасників) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | Глобальна система мобільного зв'язку (англ. Global System for Mobile Communications, GSM) — міжнародний стандарт для мобільного цифрового стільникового зв'язку з розділенням каналу за принципом TDMA та високим рівнем безпеки за рахунок шифрування з відкритим ключем. Стандарт був розроблений під патронатом Європейського інституту стандартизації електрозв'язку (ETSI) наприкінці 1980-х років
| + | [[Глава 1 - Введення в стандарт GSM]] |
| − | Більшість мереж GSM працюють у діапазоні 900 МГц або 1800 МГц. Деякі країни Америки використовують діапазони 850 МГц та 1900 МГц, оскільки стандартні діапазони 900 та 1800 МГц зайняті іншими системами.
| + | |
| | | | |
| − | Діапазони 400 та 450 МГц використовуються у деяких країнах (включаючи країни Скандинавії та деякі острівні країни).
| + | [[Глава 2 - Концепція безпровідного зв'язку]] |
| | | | |
| − | При роботі у стандартному діапазоні 900 МГц використовуються діапазон 890—915 МГц для зв'язку від терміналу до базової станції, та 935—960 МГц для зв'язку від базової станції до терміналу. У деяких країнах діапазон частот GSM-900 був розширений до 880—915 Мгц (MS -> BTS) і 925—960 Мгц (MS <- BTS), завдяки чому максимальна кількість каналів зв'язку збільшилася на 50. Така модифікація була названа E-GSM (extended GSM).
| + | [[Глава 3 - Концепція побудови каналів в системі GSM]] |
| | | | |
| − | Смуга у 25 МГц ділиться на 124 канали (несучі), кожен шириною у 200 кГц. Часове розділення каналів (TDMA) дозволяє у кожному каналі розміщувати вісім повношвидкісних (full-rate) чи шістнадцять напівшвидкісних (half-rate) голосових каналів.
| + | [[Глава 4 - GPRS Технологія пакетної передачі даних по радіоканалах загального користування]] |
| | | | |
| − | Стандарт GSM використовує декілька голосових кодеків, що дозволяють передавати голосовий канал шириною 3.1 кГц на швидкостях від 5.6 до 13 кбіт/с.
| + | [[Глава 5 - Система комутації]] |
| | | | |
| | + | [[Глава 6 - Ідентифікатори мережі GSM]] |
| | | | |
| − | Послуги, що можуть надаватися мережами GSM:
| + | [[Глава 7 - Розвиток]] |
| | | | |
| − | - Передача голосової інформації. | + | [[Глава 8 - БЕЗПЕКА GSM]] |
| | | | |
| − | - Послуга передачі даних (синхронний та ансинхронний обмін даними, в тому числі пакетна передача даних — GPRS). | + | [[ Mini-shporka]] |
| | | | |
| − | - Передача коротних повідомлень (SMS).
| |
| | | | |
| − | - Передача факсів.
| |
| − | GSM був прийнятий в 1987 році як Європейський стандарт цифрової мобільної технології і відноситься до мереж другого покоління. Запорукою його успіху стала висока якість передачі голосу, нескладна система міжнародного роумінгу та підтримка нових сервісів, таких як SMS і Інтернет. Перший дзвінок в стандарті мобільного стільникового зв'язку GSM був здійснений 1 липня 1991 прем'єр-міністром Фінляндії Гаррі Холкері до віце-мера міста Тампере Кааріне Суон, вони обговорили переваги нової технології GSM. Одним з головних тез тієї розмови стала чудова якість передачі голосу і безпека комунікації.
| |
| | | | |
| − | Першу мережу в цьому стандарті побудували компанії Telenokia і Siemens. Сьогодні це одна кампанія — Nokia Siemens Networks.
| |
| | | | |
| − | GSM є найпоширенішим стандартом у світі. За 10 років кількість користувачів мереж GSM досягло 500 мільйонів, а через двадцять років їх вже понад 4,4 мільярда. Причому їхній щоденний приріст складає 1 мільйон. Станом на 2011 у світі працює 838 GSM-мереж в 234 країнах.
| |
| | | | |
| − | Зараз з GSM активно конкурують інші мережі EDGE, 3G і LTE. Вони дозволяють передавати набагато більші обсяги інформації.
| |
| | | | |
| | | | |
| − | Основні елементи, що входять до складу системи GSM
| |
| | | | |
| − | [[Файл:GSMs.jpg]]
| |
| | | | |
| − | Структура системи стільникового зв'язку стандарту GSM
| + | [[category:Комп'ютерні мережі]] |
| − | | + | |
| − | Мережа GSM ділиться на 2 системи. Кожна з цих систем включає в себе ряд функціональних пристроїв, які, в свою чергу є компонентами мережі мобільного радіозв'язку.
| + | |
| − | | + | |
| − | Даними системами є:
| + | |
| − | | + | |
| − | - Система комутації - Network Switching System (NSS)
| + | |
| − | | + | |
| − | - Система базових станцій - Base Station System (BSS)
| + | |
| − | | + | |
| − | Система NSS виконує функції обслуговування викликів і встановлення з'єднань, а також відповідає за реалізацію усіх призначених абоненту послуг. NSS включає в себе наступні функціональні пристрої:
| + | |
| − | | + | |
| − | - Центр комутації мобільного зв'язку (MSC)
| + | |
| − | | + | |
| − | - Домашній регістр розташування (HLR)
| + | |
| − | | + | |
| − | - Візитний регістр розташування (VLR)
| + | |
| − | | + | |
| − | - Центр аутентифікації (AUC)
| + | |
| − | | + | |
| − | - Регістр ідентифікація абонентського устаткування (EIR).
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Система ВSS відповідає за всі функції, пов'язані з радіопослугами. Ця система включає в себе наступні функціональні блоки:
| + | |
| − | | + | |
| − | - Контролер базових станцій (BSC)
| + | |
| − | | + | |
| − | - Базову станцію (BTS)
| + | |
| − | | + | |
| − | MS (тобто телефон абонента) не належить до жодної з цих систем, але розглядається як елемент мережі.
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Тепер розглянемо перераховані елементи більш докладно:
| + | |
| − | | + | |
| − | Склад системи комутації NSS,
| + | |
| − | | + | |
| − | Центр комутації мобільного зв'язку (MSC).
| + | |
| − | | + | |
| − | MSC є головним елементом системи GSM, він здійснює контроль за BTS і BSC, розташовані в його зоні обслуговування. Основна функція MSC полягає у встановленні з'єднання між абонентами мережі. Через нього також здійснюється вихід на інші мережі зв'язку: стаціонарну телефонну мережу, мережі міжміського зв'язку, інші мобільні мережі.
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Домашній регістр розташування (HLR).
| + | |
| − | | + | |
| − | HLR містить інформацію про абонентів, які приписані до даного MSC. У ньому зберігається інформація про підключених послуги, про його стан (включений, вимкнений, активне з'єднання), місцезнаходження абонента і деяка інша інформація. Інформація про кожного абонента зберігатися лише в одному HLR.
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Візитний регістр розташування (VLR).
| + | |
| − | | + | |
| − | В VLR зберігається інформація про активні абонентів, які знаходяться в зоні обслуговування даного MSC. У нього занесені дані і про домашніх абонентів, приписаних до даного MSC і про так званих роумерів - абонентів, для яких даний MSC гостьової. Це можуть бути абоненти інших операторів зв'язку, або абоненти того ж оператора, але з інших регіонів. В VLR інформація надходить з HLR.
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Центр аутентифікації (AUC).
| + | |
| − | | + | |
| − | AUC призначений для аутентифікації абонентів. Ця процедура призначена для запобігання несанкціонованого доступу в мережу. Кожен раз, коли абонент вмикає свій телефон, здійснює голосовий виклик, відправляє SMS і т.п. мережа пропонує пройти процедуру аутентифікації. Її здійснює MSC на підставі даних отриманих з AUC і від MS.
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Регістр ідентифікації абонентського обладнання (EIR).
| + | |
| − | | + | |
| − | EIR - це база даних, що містить інформацію про ідентифікаційні номери мобільних телефонів GSM. Дана інформація необхідна для здійснення блокування крадених трубок. EIR не є обов'язковим елементом мережі. У світі існує лише кілька операторів, які запровадили його в своїй мережі.
| + | |
| − | Склад системи базових станцій BSS
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Контролер базових станцій (BSC).
| + | |
| − | | + | |
| − | BSC управляє всіма функціями, що відносяться до роботи радіоканалів в мережі GSМ. Це комутатор великої місткості, який забезпечує такі функції, як хендовер MS, призначення радіоканалів і збір даних про конфігурацію сот. Кожен MSC може керувати кількома BSC.
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Базова станція (BTS).
| + | |
| − | | + | |
| − | BTS управляє радіоінтерфейсом з MS. BTS включає в себе таке радіоустаткування, як трансівери (приймально-передавачі) та антени, які необхідні для обслуговування кожної стільники в мережі.
| + | |
| − | Елементи мережі пов'язані з пакетної передачі даних
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Вузол обслуговування абонентів GPRS (SGSN).
| + | |
| − | | + | |
| − | Пакетні дані на відміну від голосового трафіку передаються від підсистеми базових станцій не в бік MSC, а в бік SGSN. Цей елемент є маршрутизатор з розширенням функціями. На нього покладені функції встановлення сесії пакетної передачі даних, маршрутизації пакетів, нарахування плати за надані послуги.
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | Шлюзовий вузол GPRS (GGSN).
| + | |
| − | | + | |
| − | GGSN являє собою шлюз мережі. Якщо пакети маршрутизуються за межі мережі оператора, то вони потрапляють саме в GGSN. Цей елемент часто конструктивно об'єднується разом з SGSN в одному пристрої.
| + | |
| − | | + | |
| − | [[Географічна структура мережі GSM]]
| + | |
