Відмінності між версіями «"XX століття"»
| (не показано 8 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''''1900 ... 1939 рр.:''''' | + | [[category: Історія інформатики]] |
| + | <U>'''''1900 ... 1939 рр.:'''''</U> | ||
| − | *1906 | + | *'''1906''' |
Генрі Беббідж, син Чарльза, за сприяння фірми RW Munro побудував процесор батьківській Аналітичної машини. Процесор працював бездоганно, але цілком аналітична машина так і не була побудована ніколи. | Генрі Беббідж, син Чарльза, за сприяння фірми RW Munro побудував процесор батьківській Аналітичної машини. Процесор працював бездоганно, але цілком аналітична машина так і не була побудована ніколи. | ||
| − | *1920 | + | *'''1920''' |
Юджин Каріссан сконструював машину для факторизації цілих чисел, механізм якої був заснований на його власної конструкції, що представляла собою 14 з'єднаних між собою металевих кілець. | Юджин Каріссан сконструював машину для факторизації цілих чисел, механізм якої був заснований на його власної конструкції, що представляла собою 14 з'єднаних між собою металевих кілець. | ||
| − | *1926 | + | *'''1926''' |
Деррік Генрі Леммер також сконструював машину для факторизації цілих чисел, але засновану на 19-ти велосипедних ланцюгах. Пізніший варіант його машини використовував замість ланцюгів кіноплівку з отворами по краях. | Деррік Генрі Леммер також сконструював машину для факторизації цілих чисел, але засновану на 19-ти велосипедних ланцюгах. Пізніший варіант його машини використовував замість ланцюгів кіноплівку з отворами по краях. | ||
| − | *1931 ... 1932 | + | *'''1931 ... 1932''' |
Е. Вінн-Вільямс використовував заповнені газом трубки в своєму двійковому цифровому лічильнику, який потім використовувався при різних фізичних дослідах. | Е. Вінн-Вільямс використовував заповнені газом трубки в своєму двійковому цифровому лічильнику, який потім використовувався при різних фізичних дослідах. | ||
| − | *1932 | + | *'''1932''' |
Леммер додав оптичний зчитувач у свою машину для факторизації чисел. Тепер пристрій міг виробляти 5000 операцій в секунду. | Леммер додав оптичний зчитувач у свою машину для факторизації чисел. Тепер пристрій міг виробляти 5000 операцій в секунду. | ||
| − | *1935 | + | *'''1935''' |
Корпорація IBM представила світу IBM 601 - машину, арифметичний пристрій якої була побудована на реле і було здатне проводити операцію множення за 1 секунду. Небувала на ті часи потужність і швидкість машини здобули їй величезну популярність не тільки серед учених, але і серед бізнесменів. Всього було побудовано більше півтора тисяч комп'ютерів цієї моделі. | Корпорація IBM представила світу IBM 601 - машину, арифметичний пристрій якої була побудована на реле і було здатне проводити операцію множення за 1 секунду. Небувала на ті часи потужність і швидкість машини здобули їй величезну популярність не тільки серед учених, але і серед бізнесменів. Всього було побудовано більше півтора тисяч комп'ютерів цієї моделі. | ||
| − | *1937 (червень) | + | *'''1937 (червень)''' |
Конрад Цьюз (1910 ... 1995) записав у своєму щоденнику основну думку концепції «збереженої програми». | Конрад Цьюз (1910 ... 1995) записав у своєму щоденнику основну думку концепції «збереженої програми». | ||
| − | *1937 (листопад) | + | *'''1937 (листопад)''' |
*Джордж Стібітц (1904 ... 1995), співробітник Bell Labs, сконструював у себе вдома, на кухні, K-Model, машину, що демонструє дію 1-бітового двійкового суматора на основі реле. | *Джордж Стібітц (1904 ... 1995), співробітник Bell Labs, сконструював у себе вдома, на кухні, K-Model, машину, що демонструє дію 1-бітового двійкового суматора на основі реле. | ||
| − | *1937 | + | *'''1937''' |
Алан М. Тьюринг (1912 ... 1954) видав наукову працю, вирішальний багато математичні проблеми побудови комп'ютерів. Описаний ним теоретичний сильно спрощений комп'ютер відомий зараз як машина Тьюрінга. | Алан М. Тьюринг (1912 ... 1954) видав наукову працю, вирішальний багато математичні проблеми побудови комп'ютерів. Описаний ним теоретичний сильно спрощений комп'ютер відомий зараз як машина Тьюрінга. | ||
| − | *1938 (листопад) | + | *'''1938 (листопад)''' |
Маріан Режевського (1906 ...?), працював на польське Бюро Шифрув, завершив створення «Бомби» - машини, яка, використовуючи електромеханічне логічний пристрій, підбирала комбінації літер для злому німецького коду Enigma. | Маріан Режевського (1906 ...?), працював на польське Бюро Шифрув, завершив створення «Бомби» - машини, яка, використовуючи електромеханічне логічний пристрій, підбирала комбінації літер для злому німецького коду Enigma. | ||
| Рядок 35: | Рядок 36: | ||
Але через місяць німці додали в Енігму ще кілька роторів, і Польща, не маючи коштів на удосконалення Бомби, передала всі напрацювання англійцям і французам. | Але через місяць німці додали в Енігму ще кілька роторів, і Польща, не маючи коштів на удосконалення Бомби, передала всі напрацювання англійцям і французам. | ||
| − | *1938 | + | *'''1938''' |
Клод Шеннон Е. (нар. 1916) завершив роботу з імплементації символьної логіки за допомогою реле. | Клод Шеннон Е. (нар. 1916) завершив роботу з імплементації символьної логіки за допомогою реле. | ||
| − | *1938 | + | *'''1938''' |
Цьюз завершив роботу над прототипом електромеханічного двійкового програмованого калькулятора V1 (після війни він був перейменований в Z1). Ця машина могла працювати з плаваючою точкою і негативними числами. | Цьюз завершив роботу над прототипом електромеханічного двійкового програмованого калькулятора V1 (після війни він був перейменований в Z1). Ця машина могла працювати з плаваючою точкою і негативними числами. | ||
| − | '''1939 ... 1945 рр.:''' | + | <U>'''''1939 ... 1945 рр.:'''''</U> |
| − | *1939 (листопад) | + | *'''1939 (листопад)''' |
Джон В. Атанасофф (1903 ... 1995) і студент коледжу штату Айова (тепер це Державний Університет штату Айова) Кліффорд Беррі (?... 1963) побудували прототип 25-бітного суматора. Це була перша в історії машина, що використовує для обчислень вакуумні трубки. Для зберігання операндів була призначена пам'ять на 2 25-бітних слова у формі т.зв. акумуляторів (з ланцюгами оновлення на додаткових вакуумних трубках - перша в історії регенеровані пам'ять). Пристрій введення як таке відсутнє, користувачу доводилося вводити значення безпосередньо в пам'ять, підключаючи проводи до роз'ємів акумуляторів. | Джон В. Атанасофф (1903 ... 1995) і студент коледжу штату Айова (тепер це Державний Університет штату Айова) Кліффорд Беррі (?... 1963) побудували прототип 25-бітного суматора. Це була перша в історії машина, що використовує для обчислень вакуумні трубки. Для зберігання операндів була призначена пам'ять на 2 25-бітних слова у формі т.зв. акумуляторів (з ланцюгами оновлення на додаткових вакуумних трубках - перша в історії регенеровані пам'ять). Пристрій введення як таке відсутнє, користувачу доводилося вводити значення безпосередньо в пам'ять, підключаючи проводи до роз'ємів акумуляторів. | ||
| − | *1939 (листопад) | + | *'''1939 (листопад)''' |
У Bell Labs Семюель Вільямс і Джордж Стібітц завершили роботу над калькулятором, мають можливість оперувати комплексними числами. Машина була названа Complex Number Calculator, а згодом перейменована в Model I Relay Calculator. Логічне пристрій базувалося на основі технологій, вживаних в телефонних станціях того часу, і використовувало більше 450 реле. Десяткові числа були представлені у вигляді т.зв. Plus 3 BCD; тобто десятковому нулю відповідало двійкове число 0011, одиниці - 0100 і так далі до 9, якої відповідав двійковий код 1100. Така схема дозволила вченим істотно скоротити кількість використовуваних реле. | У Bell Labs Семюель Вільямс і Джордж Стібітц завершили роботу над калькулятором, мають можливість оперувати комплексними числами. Машина була названа Complex Number Calculator, а згодом перейменована в Model I Relay Calculator. Логічне пристрій базувалося на основі технологій, вживаних в телефонних станціях того часу, і використовувало більше 450 реле. Десяткові числа були представлені у вигляді т.зв. Plus 3 BCD; тобто десятковому нулю відповідало двійкове число 0011, одиниці - 0100 і так далі до 9, якої відповідав двійковий код 1100. Така схема дозволила вченим істотно скоротити кількість використовуваних реле. | ||
Керування машиною могло здійснюватися віддалено за допомогою трьох клавіатур, розміщених в різних частинах будівлі і влаштованих на зразок телетайпа, однак в кожний конкретний момент часу могла використовуватися тільки одна клавіатура. | Керування машиною могло здійснюватися віддалено за допомогою трьох клавіатур, розміщених в різних частинах будівлі і влаштованих на зразок телетайпа, однак в кожний конкретний момент часу могла використовуватися тільки одна клавіатура. | ||
| − | *1939 | + | *'''1939''' |
Цьюз і Шреєр почали роботу над V2 (Z2) - вдосконаленою версією машини Z1 з новим арифметичним пристроєм на базі релейного логіки. Проект був незабаром припинений на рік у зв'язку з початком Другої Світової війни. | Цьюз і Шреєр почали роботу над V2 (Z2) - вдосконаленою версією машини Z1 з новим арифметичним пристроєм на базі релейного логіки. Проект був незабаром припинений на рік у зв'язку з початком Другої Світової війни. | ||
| − | *1940 | + | *'''1940''' |
Тьюринг і Гордон Велшман (1905 ...?), працюючи на Державну Школу Кодів і Шифрув Великобританії, розташовану в нині знаменитому містечку Блетчлі Парк, успішно вдосконалили дизайн «Бомби», додавши в цю машину додаткові логічні ланцюги, що дозволило значно знизити відсоток помилок . | Тьюринг і Гордон Велшман (1905 ...?), працюючи на Державну Школу Кодів і Шифрув Великобританії, розташовану в нині знаменитому містечку Блетчлі Парк, успішно вдосконалили дизайн «Бомби», додавши в цю машину додаткові логічні ланцюги, що дозволило значно знизити відсоток помилок . | ||
| − | *1940 | + | *'''1940''' |
Цьюз був демобілізований з фашистської армії, і завершив Z2. Ця машина працювала набагато краще ніж Z1, але була менш надійна. | Цьюз був демобілізований з фашистської армії, і завершив Z2. Ця машина працювала набагато краще ніж Z1, але була менш надійна. | ||
| − | *1940 (вересень) | + | *'''1940 (вересень)''' |
Стібітц на математичній конференції в Ганновері, штат Нью-Гемпшир продемонстрував віддалене управління калькулятором комплексних чисел через телетайп. | Стібітц на математичній конференції в Ганновері, штат Нью-Гемпшир продемонстрував віддалене управління калькулятором комплексних чисел через телетайп. | ||
| − | *1941 (Літо) | + | *'''1941 (Літо)''' |
Атанософф і Беррі завершили спеціалізований калькулятор для розв'язання систем лінійних рівнянь, названий пізніше ABC (Atanasoff-Berry Computer). | Атанософф і Беррі завершили спеціалізований калькулятор для розв'язання систем лінійних рівнянь, названий пізніше ABC (Atanasoff-Berry Computer). | ||
Коли Сполучені Штати вступили в Другу Світову війну, Атанасофф покинув коледж штату Айова і припинив роботу над обчислювальною технікою. ABC був забутий і розібраний на деталі в 1946, коли на складі, де він стояв, було потрібно звільнити місце. | Коли Сполучені Штати вступили в Другу Світову війну, Атанасофф покинув коледж штату Айова і припинив роботу над обчислювальною технікою. ABC був забутий і розібраний на деталі в 1946, коли на складі, де він стояв, було потрібно звільнити місце. | ||
| − | *1941 (грудень) | + | *'''1941 (грудень)''' |
Працюючи тепер при обмеженій підтримці DVL (Німецький дослідний інститут аеронавтики), Цьюз побудував Z3 - перший програмований калькулятор. Він міг працювати з числами, що містять плаваючу точку, семібітную експоненту і 14-бітну мантиссу. Пам'ять на базі півтори тисячі реле могла зберігати 64 слова. Арифметичне і контрольне пристрої містили ще 1200 реле. За розмірами машина була схожа на досить велика шафа. | Працюючи тепер при обмеженій підтримці DVL (Німецький дослідний інститут аеронавтики), Цьюз побудував Z3 - перший програмований калькулятор. Він міг працювати з числами, що містять плаваючу точку, семібітную експоненту і 14-бітну мантиссу. Пам'ять на базі півтори тисячі реле могла зберігати 64 слова. Арифметичне і контрольне пристрої містили ще 1200 реле. За розмірами машина була схожа на досить велика шафа. | ||
| − | *1943 (січень) | + | *'''1943 (січень)''' |
Говард Айкен (1900 ... 1973) та команда з IBM в Гарвардському Університеті, в місті Кембридж, штат Массачусетс, побудували ASCC Mark I (Automatic Sequence-Controlled Calculator Mark I) також відомий як Harvard Mark I. Ця машина стала першим широко відомим програмованим калькулятором. | Говард Айкен (1900 ... 1973) та команда з IBM в Гарвардському Університеті, в місті Кембридж, штат Массачусетс, побудували ASCC Mark I (Automatic Sequence-Controlled Calculator Mark I) також відомий як Harvard Mark I. Ця машина стала першим широко відомим програмованим калькулятором. | ||
| Рядок 78: | Рядок 79: | ||
Програми та дані читалися окремо один від одного на різних рідерах перфокарт, крім того, дані можна було вводити безпосередньо в регістри констант. Переходи в програмах були неприпустимі, але через деякий час цей недолік був виправлений. | Програми та дані читалися окремо один від одного на різних рідерах перфокарт, крім того, дані можна було вводити безпосередньо в регістри констант. Переходи в програмах були неприпустимі, але через деякий час цей недолік був виправлений. | ||
| − | *1943 (квітень) | + | *'''1943 (квітень)''' |
Макс Ньюман, Вінн-Вільямс і їх команда з Блетчлі Парк завершили роботу над Heath Robinson, машиною для злому нових німецьких шифрів, відомих під кодовою назвою «риба». | Макс Ньюман, Вінн-Вільямс і їх команда з Блетчлі Парк завершили роботу над Heath Robinson, машиною для злому нових німецьких шифрів, відомих під кодовою назвою «риба». | ||
| − | *1943 (квітень) | + | *'''1943 (квітень)''' |
Джон Мочлі (1907 ... 1980), Дж. Преспер Еккерт (1919 ... 1995) і Джон Брейнерд написали «Доповідь про електронний диференціальному аналізаторі». | Джон Мочлі (1907 ... 1980), Дж. Преспер Еккерт (1919 ... 1995) і Джон Брейнерд написали «Доповідь про електронний диференціальному аналізаторі». | ||
| − | *1943 (грудень) | + | *'''1943 (грудень)''' |
Томмі Флауерс і його команда з Блетчлі Парк побудували «Колос» - повністю електронний аналог машини Heath Robinson. | Томмі Флауерс і його команда з Блетчлі Парк побудували «Колос» - повністю електронний аналог машини Heath Robinson. | ||
| − | *1944 ... 1945 | + | *'''1944 ... 1945''' |
Цьюз майже завершив Z4 - повнорозмірну обчислювальну машину, яка включала в себе всі його попередні розробки. Але оскільки хід війни змінився на явно гірший для Німеччини бік, роботу над машиною довелося скасувати, а те, що вже було збудовано, перевезли в баварську село Хінтерстайн і заховали. | Цьюз майже завершив Z4 - повнорозмірну обчислювальну машину, яка включала в себе всі його попередні розробки. Але оскільки хід війни змінився на явно гірший для Німеччини бік, роботу над машиною довелося скасувати, а те, що вже було збудовано, перевезли в баварську село Хінтерстайн і заховали. | ||
| − | *1945 | + | *'''1945''' |
Цьюз розробив мову програмування «Планкалькуль». | Цьюз розробив мову програмування «Планкалькуль». | ||
| − | *1945 (січень) | + | *'''1945 (січень)''' |
Джон фон Нейман (1903 ... 1957), приєднавшись до групи розробників ENIAC, описав пристрій майбутнього комп'ютера EDVAC, де дав детальне визначення концепції збереженої програми. З цієї роботи і почалася т.зв. «Архітектура фон Неймана». | Джон фон Нейман (1903 ... 1957), приєднавшись до групи розробників ENIAC, описав пристрій майбутнього комп'ютера EDVAC, де дав детальне визначення концепції збереженої програми. З цієї роботи і почалася т.зв. «Архітектура фон Неймана». | ||
| − | *1945 (листопад) | + | *'''1945 (листопад)''' |
Мокли, Еккерт і їхня команда завершили роботу над машиною ENIAC. Але для війни було вже надто пізно, та й початковий бюджет в 150 тисяч доларів був перевищений втричі. | Мокли, Еккерт і їхня команда завершили роботу над машиною ENIAC. Але для війни було вже надто пізно, та й початковий бюджет в 150 тисяч доларів був перевищений втричі. | ||
| Рядок 105: | Рядок 106: | ||
Введення програми здійснювався через спеціальну панель перемикачів і займав зазвичай близько тижня часу. | Введення програми здійснювався через спеціальну панель перемикачів і займав зазвичай близько тижня часу. | ||
| − | '''1946 ... 1952 рр.:''' | + | <U>'''''1946 ... 1952 рр.:'''''</U> |
| − | *1946 (лютий) | + | *'''1946 (лютий)''' |
ENIAC представлений високоповажної публіці. Для більшого ефекту до нього приробили панель з безліччю різнобарвних лампочок. | ENIAC представлений високоповажної публіці. Для більшого ефекту до нього приробили панель з безліччю різнобарвних лампочок. | ||
| − | *1946 (липень .. серпень) | + | *'''1946 (липень .. серпень)''' |
У школі Мура пройшов курс лекцій на тему «Теорія і техніка розробки електронних комп'ютерів». У списку лекторів були присутні Еккерт, Моуклі, Стібітц, фон Нейман і Айкен. | У школі Мура пройшов курс лекцій на тему «Теорія і техніка розробки електронних комп'ютерів». У списку лекторів були присутні Еккерт, Моуклі, Стібітц, фон Нейман і Айкен. | ||
| − | *1947 (липень) | + | *'''1947 (липень)''' |
Говард Айкен і його команда завершили будівництво Harvard Mark II, великого калькулятора, який використав реле як для реалізації 50 регістрів з плаваючою точкою, так і для арифметичного пристрою. | Говард Айкен і його команда завершили будівництво Harvard Mark II, великого калькулятора, який використав реле як для реалізації 50 регістрів з плаваючою точкою, так і для арифметичного пристрою. | ||
| − | *1947 (вересень) | + | *'''1947 (вересень)''' |
Тарган (?... 1947), забравшись у Harvard Mark II, привів до помилок при проведенні операцій з плаваючою крапкою. Виявив його технік зробив такий запис у лабораторному журналі: «Сьогодні виявлений перший справжній баг.» (Bug - жук, комаха, в переносному сенсі - помилка в програмі). До цього запису він доклав усіх дбайливо зібрані останки комахи. | Тарган (?... 1947), забравшись у Harvard Mark II, привів до помилок при проведенні операцій з плаваючою крапкою. Виявив його технік зробив такий запис у лабораторному журналі: «Сьогодні виявлений перший справжній баг.» (Bug - жук, комаха, в переносному сенсі - помилка в програмі). До цього запису він доклав усіх дбайливо зібрані останки комахи. | ||
І насправді, термін «баг» у своєму комп'ютерному сенсі в той час вже використовувався. Одна з програмістів Harvard Mark II Грейс Мюррей Хоппер (1906 ... 1992) надалі так часто розповідала цю історію, що багато людей до цих пір вважають, що саме вона виявила таргана. | І насправді, термін «баг» у своєму комп'ютерному сенсі в той час вже використовувався. Одна з програмістів Harvard Mark II Грейс Мюррей Хоппер (1906 ... 1992) надалі так часто розповідала цю історію, що багато людей до цих пір вважають, що саме вона виявила таргана. | ||
| − | *1947 (жовтень) | + | *'''1947 (жовтень)''' |
Фредді Сі Вільямс (1911 ... 1977) і Томас Кілберн (1921 ...?), працюючи в Манчестерському Університеті під керівництвом Ньюмана, створили новий тип цифрової пам'яті (можливо, ідея належала Преспер Еккерт), яка була названа трубках Вільямса або CRT пам'яттю. У її основу був покладений ефект залишкового заряду на екрані електронно-променевої трубки після потрапляння на неї електронного пучка. Така пам'ять була не зовсім надійна, але зате дуже швидка (на ті часи) і дешева. | Фредді Сі Вільямс (1911 ... 1977) і Томас Кілберн (1921 ...?), працюючи в Манчестерському Університеті під керівництвом Ньюмана, створили новий тип цифрової пам'яті (можливо, ідея належала Преспер Еккерт), яка була названа трубках Вільямса або CRT пам'яттю. У її основу був покладений ефект залишкового заряду на екрані електронно-променевої трубки після потрапляння на неї електронного пучка. Така пам'ять була не зовсім надійна, але зате дуже швидка (на ті часи) і дешева. | ||
| − | *1947 | + | *'''1947''' |
Айкен заявив, що Сполучені Штати потребують як мінімум у шести ЕОМ. | Айкен заявив, що Сполучені Штати потребують як мінімум у шести ЕОМ. | ||
| − | *1948 (січень) | + | *'''1948 (січень)''' |
Уоллес Еккерт (1902 ... 1971) з IBM (однофамілець Преспера Еккерта) завершив роботу над SSEC (Selective Sequence Electronic Calculator). Цей технологічний гібрид містив 8 регістрів на вакуумних трубках, 150 слів пам'яті на реле і 66 замкнутих паперових стрічок, що зберігають у цілому 20 тисяч слів. Розмір слова становив 20 знаків. | Уоллес Еккерт (1902 ... 1971) з IBM (однофамілець Преспера Еккерта) завершив роботу над SSEC (Selective Sequence Electronic Calculator). Цей технологічний гібрид містив 8 регістрів на вакуумних трубках, 150 слів пам'яті на реле і 66 замкнутих паперових стрічок, що зберігають у цілому 20 тисяч слів. Розмір слова становив 20 знаків. | ||
| − | *1948 (січень) | + | *'''1948 (січень)''' |
Вільямс, Кілберн і їхня команда побудували прототип комп'ютера. Це була перша машина, яку кожен назвав би комп'ютером, тому що саме в ньому була повністю реалізована концепція зберігається програми. Вона не мала офіційної назви, але деякі джерела того часу називали її Small-Scale Experimental Machine (Зменшена експериментальна машина). Пізніше вона отримала назву Manchester Mark I. | Вільямс, Кілберн і їхня команда побудували прототип комп'ютера. Це була перша машина, яку кожен назвав би комп'ютером, тому що саме в ньому була повністю реалізована концепція зберігається програми. Вона не мала офіційної назви, але деякі джерела того часу називали її Small-Scale Experimental Machine (Зменшена експериментальна машина). Пізніше вона отримала назву Manchester Mark I. | ||
| − | *1948 (осінь) | + | *'''1948 (осінь)''' |
Корпорація IBM представила програмований калькулятор IBM 604. Машина читала перфокарту, проводила арифметичні операції з високою на ті часи швидкістю і виводила результат на ту ж перфокарту. Програмування здійснювалося за допомогою панелі перемикачів. | Корпорація IBM представила програмований калькулятор IBM 604. Машина читала перфокарту, проводила арифметичні операції з високою на ті часи швидкістю і виводила результат на ту ж перфокарту. Програмування здійснювалося за допомогою панелі перемикачів. | ||
| − | *1949 (квітень) | + | *'''1949 (квітень)''' |
Пам'ять комп'ютера Manchester Mark I була збільшена до 128 40-бітних слів. Було додано так звана вторинна пам'ять на магнітних барабанах, що зберігає додаткові 1024 слова. Крім того, додано два індексних регістру. | Пам'ять комп'ютера Manchester Mark I була збільшена до 128 40-бітних слів. Було додано так звана вторинна пам'ять на магнітних барабанах, що зберігає додаткові 1024 слова. Крім того, додано два індексних регістру. | ||
| − | *1949 (травень) | + | *'''1949 (травень)''' |
Моріс Уїлкс і його команда з Кембриджа завершили EDSAC, комп'ютер, повністю відповідний архітектурі фон Неймана. Тактова частота EDSAC становила 500 кілогерц, а більшість інструкцій виконувалися за півтори милі секунди. | Моріс Уїлкс і його команда з Кембриджа завершили EDSAC, комп'ютер, повністю відповідний архітектурі фон Неймана. Тактова частота EDSAC становила 500 кілогерц, а більшість інструкцій виконувалися за півтори милі секунди. | ||
| − | *1949 (серпень) | + | *'''1949 (серпень)''' |
Преспер Еккерт і Моуклі на замовлення ВВС США побудували BINAC (Binary Automatic Computer - Двійковий Автоматичний Комп'ютер). Для більшої надійності машина мала другий процесор і була дуже компактна - кожен процесор займав не більше 4 квадратних футів статі. | Преспер Еккерт і Моуклі на замовлення ВВС США побудували BINAC (Binary Automatic Computer - Двійковий Автоматичний Комп'ютер). Для більшої надійності машина мала другий процесор і була дуже компактна - кожен процесор займав не більше 4 квадратних футів статі. | ||
| − | *1949 (вересень) | + | *'''1949 (вересень)''' |
Айкен завершив роботу над Harvard Mark III. Основним нововведенням було роздільне зберігання даних та інструкцій. | Айкен завершив роботу над Harvard Mark III. Основним нововведенням було роздільне зберігання даних та інструкцій. | ||
| − | *1950 (травень) | + | *'''1950 (травень)''' |
Група вчених з Національної Фізичної Лабораторії Великобританії завершила розробку Pilot ACE-пілотного проекту для Автоматичної Обчислювальної Машини. Велика частина Pilot ACE була розроблена Аланом Тьюрінгом в 1945 ... 1947 роках. | Група вчених з Національної Фізичної Лабораторії Великобританії завершила розробку Pilot ACE-пілотного проекту для Автоматичної Обчислювальної Машини. Велика частина Pilot ACE була розроблена Аланом Тьюрінгом в 1945 ... 1947 роках. | ||
| − | *1950 | + | *'''1950''' |
Машина Конрада Цьюза Z4 була закінчена і почала працювати в ETH (Федеральному Політехнічному Інституті) в Цюріху. Там машина пропрацювала більше 5 років. Незабаром Цьюз відкрив свою фірму і встиг продати близько 300 машин, перед тим як був куплений концерном Siemens. | Машина Конрада Цьюза Z4 була закінчена і почала працювати в ETH (Федеральному Політехнічному Інституті) в Цюріху. Там машина пропрацювала більше 5 років. Незабаром Цьюз відкрив свою фірму і встиг продати близько 300 машин, перед тим як був куплений концерном Siemens. | ||
| − | *1951 (березень) | + | *'''1951 (березень)''' |
Преспер Еккерт і Моуклі побудували UNIVAC і продали перший примірник департаменту переписів США. UNIVAC став першим американським комерційним комп'ютером. | Преспер Еккерт і Моуклі побудували UNIVAC і продали перший примірник департаменту переписів США. UNIVAC став першим американським комерційним комп'ютером. | ||
| − | *1951 | + | *'''1951''' |
Грейс Мюррей Хоппер винайшла компілятор. | Грейс Мюррей Хоппер винайшла компілятор. | ||
| − | *1952 | + | *'''1952''' |
Повністю завершено EDVAC. Ця машина мала +1024 44-бітних слова ультразвукової пам'яті і тактову частоту 1 мегагерц. | Повністю завершено EDVAC. Ця машина мала +1024 44-бітних слова ультразвукової пам'яті і тактову частоту 1 мегагерц. | ||
| − | *1952 | + | *'''1952''' |
IBM'овскій «Оборонний Калькулятор» (пізніше перейменований в IBM 701) став масово проводитися в місті Поукіпсі, штат Нью-Йорк. Всього було побудовано 19 машин. | IBM'овскій «Оборонний Калькулятор» (пізніше перейменований в IBM 701) став масово проводитися в місті Поукіпсі, штат Нью-Йорк. Всього було побудовано 19 машин. | ||
| − | *1952 | + | *'''1952''' |
Грейс Мюррей Хоппер написала перший компілятор A-0. | Грейс Мюррей Хоппер написала перший компілятор A-0. | ||
---- | ---- | ||
== Посилання == | == Посилання == | ||
| − | [http://ua-referat.com/Хронологія_обчислювальних_машин] | + | [http://ua-referat.com/Хронологія_обчислювальних_машин Хронологія обчислювальних машин] |
| + | [http://pulib.if.ua/referat/view/5984 Хронологія обчислювальних машин] | ||
---- | ---- | ||
| − | [[ Хронологія обчислювальних машин ]] | + | ---- |
| + | << [[ Хронологія обчислювальних машин ]] | ||
Поточна версія на 18:09, 22 жовтня 2011
1900 ... 1939 рр.:
- 1906
Генрі Беббідж, син Чарльза, за сприяння фірми RW Munro побудував процесор батьківській Аналітичної машини. Процесор працював бездоганно, але цілком аналітична машина так і не була побудована ніколи.
- 1920
Юджин Каріссан сконструював машину для факторизації цілих чисел, механізм якої був заснований на його власної конструкції, що представляла собою 14 з'єднаних між собою металевих кілець.
- 1926
Деррік Генрі Леммер також сконструював машину для факторизації цілих чисел, але засновану на 19-ти велосипедних ланцюгах. Пізніший варіант його машини використовував замість ланцюгів кіноплівку з отворами по краях.
- 1931 ... 1932
Е. Вінн-Вільямс використовував заповнені газом трубки в своєму двійковому цифровому лічильнику, який потім використовувався при різних фізичних дослідах.
- 1932
Леммер додав оптичний зчитувач у свою машину для факторизації чисел. Тепер пристрій міг виробляти 5000 операцій в секунду.
- 1935
Корпорація IBM представила світу IBM 601 - машину, арифметичний пристрій якої була побудована на реле і було здатне проводити операцію множення за 1 секунду. Небувала на ті часи потужність і швидкість машини здобули їй величезну популярність не тільки серед учених, але і серед бізнесменів. Всього було побудовано більше півтора тисяч комп'ютерів цієї моделі.
- 1937 (червень)
Конрад Цьюз (1910 ... 1995) записав у своєму щоденнику основну думку концепції «збереженої програми».
- 1937 (листопад)
- Джордж Стібітц (1904 ... 1995), співробітник Bell Labs, сконструював у себе вдома, на кухні, K-Model, машину, що демонструє дію 1-бітового двійкового суматора на основі реле.
- 1937
Алан М. Тьюринг (1912 ... 1954) видав наукову працю, вирішальний багато математичні проблеми побудови комп'ютерів. Описаний ним теоретичний сильно спрощений комп'ютер відомий зараз як машина Тьюрінга.
- 1938 (листопад)
Маріан Режевського (1906 ...?), працював на польське Бюро Шифрув, завершив створення «Бомби» - машини, яка, використовуючи електромеханічне логічний пристрій, підбирала комбінації літер для злому німецького коду Enigma.
Пристрій Енігми являло собою серію роторів з 26-ю контактами (один контакт на кожну літеру алфавіту). Послідовність роторів та їх налаштування періодично змінювали (що було «ключем»). Бомба мала аналогічний пристрій і намагалася знайти потрібну послідовність роторів, порівнюючи вже відкритий текст (вгадана) з відповідними йому частинами коду.
Але через місяць німці додали в Енігму ще кілька роторів, і Польща, не маючи коштів на удосконалення Бомби, передала всі напрацювання англійцям і французам.
- 1938
Клод Шеннон Е. (нар. 1916) завершив роботу з імплементації символьної логіки за допомогою реле.
- 1938
Цьюз завершив роботу над прототипом електромеханічного двійкового програмованого калькулятора V1 (після війни він був перейменований в Z1). Ця машина могла працювати з плаваючою точкою і негативними числами.
1939 ... 1945 рр.:
- 1939 (листопад)
Джон В. Атанасофф (1903 ... 1995) і студент коледжу штату Айова (тепер це Державний Університет штату Айова) Кліффорд Беррі (?... 1963) побудували прототип 25-бітного суматора. Це була перша в історії машина, що використовує для обчислень вакуумні трубки. Для зберігання операндів була призначена пам'ять на 2 25-бітних слова у формі т.зв. акумуляторів (з ланцюгами оновлення на додаткових вакуумних трубках - перша в історії регенеровані пам'ять). Пристрій введення як таке відсутнє, користувачу доводилося вводити значення безпосередньо в пам'ять, підключаючи проводи до роз'ємів акумуляторів.
- 1939 (листопад)
У Bell Labs Семюель Вільямс і Джордж Стібітц завершили роботу над калькулятором, мають можливість оперувати комплексними числами. Машина була названа Complex Number Calculator, а згодом перейменована в Model I Relay Calculator. Логічне пристрій базувалося на основі технологій, вживаних в телефонних станціях того часу, і використовувало більше 450 реле. Десяткові числа були представлені у вигляді т.зв. Plus 3 BCD; тобто десятковому нулю відповідало двійкове число 0011, одиниці - 0100 і так далі до 9, якої відповідав двійковий код 1100. Така схема дозволила вченим істотно скоротити кількість використовуваних реле.
Керування машиною могло здійснюватися віддалено за допомогою трьох клавіатур, розміщених в різних частинах будівлі і влаштованих на зразок телетайпа, однак в кожний конкретний момент часу могла використовуватися тільки одна клавіатура.
- 1939
Цьюз і Шреєр почали роботу над V2 (Z2) - вдосконаленою версією машини Z1 з новим арифметичним пристроєм на базі релейного логіки. Проект був незабаром припинений на рік у зв'язку з початком Другої Світової війни.
- 1940
Тьюринг і Гордон Велшман (1905 ...?), працюючи на Державну Школу Кодів і Шифрув Великобританії, розташовану в нині знаменитому містечку Блетчлі Парк, успішно вдосконалили дизайн «Бомби», додавши в цю машину додаткові логічні ланцюги, що дозволило значно знизити відсоток помилок .
- 1940
Цьюз був демобілізований з фашистської армії, і завершив Z2. Ця машина працювала набагато краще ніж Z1, але була менш надійна.
- 1940 (вересень)
Стібітц на математичній конференції в Ганновері, штат Нью-Гемпшир продемонстрував віддалене управління калькулятором комплексних чисел через телетайп.
- 1941 (Літо)
Атанософф і Беррі завершили спеціалізований калькулятор для розв'язання систем лінійних рівнянь, названий пізніше ABC (Atanasoff-Berry Computer).
Коли Сполучені Штати вступили в Другу Світову війну, Атанасофф покинув коледж штату Айова і припинив роботу над обчислювальною технікою. ABC був забутий і розібраний на деталі в 1946, коли на складі, де він стояв, було потрібно звільнити місце.
- 1941 (грудень)
Працюючи тепер при обмеженій підтримці DVL (Німецький дослідний інститут аеронавтики), Цьюз побудував Z3 - перший програмований калькулятор. Він міг працювати з числами, що містять плаваючу точку, семібітную експоненту і 14-бітну мантиссу. Пам'ять на базі півтори тисячі реле могла зберігати 64 слова. Арифметичне і контрольне пристрої містили ще 1200 реле. За розмірами машина була схожа на досить велика шафа.
- 1943 (січень)
Говард Айкен (1900 ... 1973) та команда з IBM в Гарвардському Університеті, в місті Кембридж, штат Массачусетс, побудували ASCC Mark I (Automatic Sequence-Controlled Calculator Mark I) також відомий як Harvard Mark I. Ця машина стала першим широко відомим програмованим калькулятором.
Машина була завдовжки в 51 фут (близько 15 метрів), важила 5 тонн і складалася з 750 тисяч частин. У машині було 72 акумулятора, кожен з яких містив своє власне арифметичний пристрій і механічний регістр ємністю в 23 цифри і 1 знаковий біт. Числа оброблялися з фіксованою точкою, положення якої визначався за допомогою спеціального перемикача. Функції вводу / виводу здійснювали декілька пристроїв для читання перфокарт і друкуючих пристроїв. Операція складання займала третину секунди, множення - приблизно 1 секунду.
Програми та дані читалися окремо один від одного на різних рідерах перфокарт, крім того, дані можна було вводити безпосередньо в регістри констант. Переходи в програмах були неприпустимі, але через деякий час цей недолік був виправлений.
- 1943 (квітень)
Макс Ньюман, Вінн-Вільямс і їх команда з Блетчлі Парк завершили роботу над Heath Robinson, машиною для злому нових німецьких шифрів, відомих під кодовою назвою «риба».
- 1943 (квітень)
Джон Мочлі (1907 ... 1980), Дж. Преспер Еккерт (1919 ... 1995) і Джон Брейнерд написали «Доповідь про електронний диференціальному аналізаторі».
- 1943 (грудень)
Томмі Флауерс і його команда з Блетчлі Парк побудували «Колос» - повністю електронний аналог машини Heath Robinson.
- 1944 ... 1945
Цьюз майже завершив Z4 - повнорозмірну обчислювальну машину, яка включала в себе всі його попередні розробки. Але оскільки хід війни змінився на явно гірший для Німеччини бік, роботу над машиною довелося скасувати, а те, що вже було збудовано, перевезли в баварську село Хінтерстайн і заховали.
- 1945
Цьюз розробив мову програмування «Планкалькуль».
- 1945 (січень)
Джон фон Нейман (1903 ... 1957), приєднавшись до групи розробників ENIAC, описав пристрій майбутнього комп'ютера EDVAC, де дав детальне визначення концепції збереженої програми. З цієї роботи і почалася т.зв. «Архітектура фон Неймана».
- 1945 (листопад)
Мокли, Еккерт і їхня команда завершили роботу над машиною ENIAC. Але для війни було вже надто пізно, та й початковий бюджет в 150 тисяч доларів був перевищений втричі.
Всі компоненти ENIAC'а були повністю електронними. Машина містила 17468 вакуумних трубок і більше 80 тисяч інших компонентів. Вага її становив більше 30 тонн, а площа дорівнювала тисячі квадратних футів. При роботі машина використала близько 150 кіловат / годин електроенергії.
Пам'ять складалася з 20 акумуляторів, з'єднаних між собою і з іншими пристроями шинами даних і т.зв. «Програмними лініями» для синхронізації. Кожен акумулятор міг зберігати десятирозрядний число (10 біт на кожну цифру) і один знаковий біт. Для зберігання констант було передбачено 104 12-розрядних регістра, формують функціональну таблицю. 100 з них мали пряму адресацію. Тактова частота становила 100 кілогерц.
Введення програми здійснювався через спеціальну панель перемикачів і займав зазвичай близько тижня часу.
1946 ... 1952 рр.:
- 1946 (лютий)
ENIAC представлений високоповажної публіці. Для більшого ефекту до нього приробили панель з безліччю різнобарвних лампочок.
- 1946 (липень .. серпень)
У школі Мура пройшов курс лекцій на тему «Теорія і техніка розробки електронних комп'ютерів». У списку лекторів були присутні Еккерт, Моуклі, Стібітц, фон Нейман і Айкен.
- 1947 (липень)
Говард Айкен і його команда завершили будівництво Harvard Mark II, великого калькулятора, який використав реле як для реалізації 50 регістрів з плаваючою точкою, так і для арифметичного пристрою.
- 1947 (вересень)
Тарган (?... 1947), забравшись у Harvard Mark II, привів до помилок при проведенні операцій з плаваючою крапкою. Виявив його технік зробив такий запис у лабораторному журналі: «Сьогодні виявлений перший справжній баг.» (Bug - жук, комаха, в переносному сенсі - помилка в програмі). До цього запису він доклав усіх дбайливо зібрані останки комахи.
І насправді, термін «баг» у своєму комп'ютерному сенсі в той час вже використовувався. Одна з програмістів Harvard Mark II Грейс Мюррей Хоппер (1906 ... 1992) надалі так часто розповідала цю історію, що багато людей до цих пір вважають, що саме вона виявила таргана.
- 1947 (жовтень)
Фредді Сі Вільямс (1911 ... 1977) і Томас Кілберн (1921 ...?), працюючи в Манчестерському Університеті під керівництвом Ньюмана, створили новий тип цифрової пам'яті (можливо, ідея належала Преспер Еккерт), яка була названа трубках Вільямса або CRT пам'яттю. У її основу був покладений ефект залишкового заряду на екрані електронно-променевої трубки після потрапляння на неї електронного пучка. Така пам'ять була не зовсім надійна, але зате дуже швидка (на ті часи) і дешева.
- 1947
Айкен заявив, що Сполучені Штати потребують як мінімум у шести ЕОМ.
- 1948 (січень)
Уоллес Еккерт (1902 ... 1971) з IBM (однофамілець Преспера Еккерта) завершив роботу над SSEC (Selective Sequence Electronic Calculator). Цей технологічний гібрид містив 8 регістрів на вакуумних трубках, 150 слів пам'яті на реле і 66 замкнутих паперових стрічок, що зберігають у цілому 20 тисяч слів. Розмір слова становив 20 знаків.
- 1948 (січень)
Вільямс, Кілберн і їхня команда побудували прототип комп'ютера. Це була перша машина, яку кожен назвав би комп'ютером, тому що саме в ньому була повністю реалізована концепція зберігається програми. Вона не мала офіційної назви, але деякі джерела того часу називали її Small-Scale Experimental Machine (Зменшена експериментальна машина). Пізніше вона отримала назву Manchester Mark I.
- 1948 (осінь)
Корпорація IBM представила програмований калькулятор IBM 604. Машина читала перфокарту, проводила арифметичні операції з високою на ті часи швидкістю і виводила результат на ту ж перфокарту. Програмування здійснювалося за допомогою панелі перемикачів.
- 1949 (квітень)
Пам'ять комп'ютера Manchester Mark I була збільшена до 128 40-бітних слів. Було додано так звана вторинна пам'ять на магнітних барабанах, що зберігає додаткові 1024 слова. Крім того, додано два індексних регістру.
- 1949 (травень)
Моріс Уїлкс і його команда з Кембриджа завершили EDSAC, комп'ютер, повністю відповідний архітектурі фон Неймана. Тактова частота EDSAC становила 500 кілогерц, а більшість інструкцій виконувалися за півтори милі секунди.
- 1949 (серпень)
Преспер Еккерт і Моуклі на замовлення ВВС США побудували BINAC (Binary Automatic Computer - Двійковий Автоматичний Комп'ютер). Для більшої надійності машина мала другий процесор і була дуже компактна - кожен процесор займав не більше 4 квадратних футів статі.
- 1949 (вересень)
Айкен завершив роботу над Harvard Mark III. Основним нововведенням було роздільне зберігання даних та інструкцій.
- 1950 (травень)
Група вчених з Національної Фізичної Лабораторії Великобританії завершила розробку Pilot ACE-пілотного проекту для Автоматичної Обчислювальної Машини. Велика частина Pilot ACE була розроблена Аланом Тьюрінгом в 1945 ... 1947 роках.
- 1950
Машина Конрада Цьюза Z4 була закінчена і почала працювати в ETH (Федеральному Політехнічному Інституті) в Цюріху. Там машина пропрацювала більше 5 років. Незабаром Цьюз відкрив свою фірму і встиг продати близько 300 машин, перед тим як був куплений концерном Siemens.
- 1951 (березень)
Преспер Еккерт і Моуклі побудували UNIVAC і продали перший примірник департаменту переписів США. UNIVAC став першим американським комерційним комп'ютером.
- 1951
Грейс Мюррей Хоппер винайшла компілятор.
- 1952
Повністю завершено EDVAC. Ця машина мала +1024 44-бітних слова ультразвукової пам'яті і тактову частоту 1 мегагерц.
- 1952
IBM'овскій «Оборонний Калькулятор» (пізніше перейменований в IBM 701) став масово проводитися в місті Поукіпсі, штат Нью-Йорк. Всього було побудовано 19 машин.
- 1952
Грейс Мюррей Хоппер написала перший компілятор A-0.
Посилання
Хронологія обчислювальних машин
Хронологія обчислювальних машин
