Відмінності між версіями «"XVII ... XVIII століття"»
| (не показано 10 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | *1623 | + | [[category: Історія інформатики]] |
| − | + | *'''1623''' | |
| + | Вільгельм Шикард (1592 ... 1635) створив «вираховували годинник». Це була 6-ти розрядна машина, яка могла складати і віднімати числа, і інформувала користувача про переповнення за допомогою дзвінка (за неперевіреною інформацією, таким чином, Шикард міг робити обчислення над семизначними числами). Сама машина та її креслення були втрачені й забуті під час війни, що стрясали приблизно в той період Європу. Проте в 1935 році креслення були знайдені ... тільки для того, щоб бути втраченими знову, через Другої Світової війни. Поневіряння машини Шикард закінчилися лише в 1956, коли її креслення були заново виявлені тією ж людиною! У 1960 група ентузіастів побудувала машину і на практиці переконалася, що вона працює. | ||
| − | *1644 ... 1645 | + | *'''1644 ... 1645''' |
| − | + | Блез Паскаль (1623 ... 1662) в Парижі створив «паскаліни». Ця пятіразрядная машина (згодом Паскаль створив і восьмирозрядний варіант) використовувала удосконалений метод Шикард, проте не могла віднімати, і, можливо, була менш надійна, ніж більш простий механізм «вираховували годин». Незважаючи на це, історії було завгодно так, що про машину Шикард всі забули, а Паскаль став широко відомий як засновник концепції обчислювальних машин. Він побудував досить багато пристроїв і продав приблизно 10 ... 15 з них, частина з яких дійшли до наших днів. Патенти були тоді справою далекого майбутнього, і деякі особливо підприємливі сучасники вченого досить успішно клонували його дітище. | |
| − | *1668 | + | *'''1668''' |
| − | + | Англієць сер Семюель Морланд (1625 ... 1695) створив недесяткових складальні машини, покликану працювати з англійською валютою. Користувач вводив складові за допомогою якоїсь подоби набірних дисків. | |
| − | *1674 | + | *'''1674''' |
| − | + | Готфрід Вільгельм фон Лейбніц (1646 ... 1716) розробив «покроковий обчислювач», втілений у готовий пристрій людиною на ім'я Олівер з Парижа. Покроковий обчислювач використовував принцип рухливих вантажів і міг множити операнди до 5 і 12 знаків з результатом до 16 знаків. Користувач повинен був повернути важіль для кожної цифри в кожному числі, ці повороти потім перетворювалися в послідовність складань. Механізм вимагав від користувача постійних поправок і спрацьовував не завжди. Так як покроковий обчислювач не знайшов у той час майже ніякого практичного застосування, він був залишений на горищі і виявлений лише у 1879 році робітником, чінівшім дах. | |
| − | *1775 | + | *'''1775''' |
| − | + | Англієць Чарльз Ерл Стенхоуп III побудував успішний аналог помножуючого калькулятора, аналогічного машині Лейбніца. | |
| − | *1770 ... 1776 | + | *'''1770 ... 1776''' |
| − | + | Метьюс Хан з Німеччини також (але незалежно від Стенхоуп) побудував умножающий калькулятор. | |
| − | *1786 | + | *'''1786''' |
| − | + | Дж. Мюллер сформулював ідею пристрою, що у XX столітті назвуть диференціальним аналізатором. Мюллеру не вдалося знайти гроші на будівництво машини і про його проекті незабаром забули. | |
| + | ---- | ||
| + | == Посилання == | ||
| + | |||
| + | [http://ua-referat.com/Хронологія_обчислювальних_машин Хронологія обчислювальних машин] | ||
| + | |||
| + | [http://pulib.if.ua/referat/view/5984 Хронологія обчислювальних машин] | ||
| + | |||
| + | ---- | ||
| + | ---- | ||
| + | << [[ Хронологія обчислювальних машин ]] | ||
Поточна версія на 18:07, 22 жовтня 2011
- 1623
Вільгельм Шикард (1592 ... 1635) створив «вираховували годинник». Це була 6-ти розрядна машина, яка могла складати і віднімати числа, і інформувала користувача про переповнення за допомогою дзвінка (за неперевіреною інформацією, таким чином, Шикард міг робити обчислення над семизначними числами). Сама машина та її креслення були втрачені й забуті під час війни, що стрясали приблизно в той період Європу. Проте в 1935 році креслення були знайдені ... тільки для того, щоб бути втраченими знову, через Другої Світової війни. Поневіряння машини Шикард закінчилися лише в 1956, коли її креслення були заново виявлені тією ж людиною! У 1960 група ентузіастів побудувала машину і на практиці переконалася, що вона працює.
- 1644 ... 1645
Блез Паскаль (1623 ... 1662) в Парижі створив «паскаліни». Ця пятіразрядная машина (згодом Паскаль створив і восьмирозрядний варіант) використовувала удосконалений метод Шикард, проте не могла віднімати, і, можливо, була менш надійна, ніж більш простий механізм «вираховували годин». Незважаючи на це, історії було завгодно так, що про машину Шикард всі забули, а Паскаль став широко відомий як засновник концепції обчислювальних машин. Він побудував досить багато пристроїв і продав приблизно 10 ... 15 з них, частина з яких дійшли до наших днів. Патенти були тоді справою далекого майбутнього, і деякі особливо підприємливі сучасники вченого досить успішно клонували його дітище.
- 1668
Англієць сер Семюель Морланд (1625 ... 1695) створив недесяткових складальні машини, покликану працювати з англійською валютою. Користувач вводив складові за допомогою якоїсь подоби набірних дисків.
- 1674
Готфрід Вільгельм фон Лейбніц (1646 ... 1716) розробив «покроковий обчислювач», втілений у готовий пристрій людиною на ім'я Олівер з Парижа. Покроковий обчислювач використовував принцип рухливих вантажів і міг множити операнди до 5 і 12 знаків з результатом до 16 знаків. Користувач повинен був повернути важіль для кожної цифри в кожному числі, ці повороти потім перетворювалися в послідовність складань. Механізм вимагав від користувача постійних поправок і спрацьовував не завжди. Так як покроковий обчислювач не знайшов у той час майже ніякого практичного застосування, він був залишений на горищі і виявлений лише у 1879 році робітником, чінівшім дах.
- 1775
Англієць Чарльз Ерл Стенхоуп III побудував успішний аналог помножуючого калькулятора, аналогічного машині Лейбніца.
- 1770 ... 1776
Метьюс Хан з Німеччини також (але незалежно від Стенхоуп) побудував умножающий калькулятор.
- 1786
Дж. Мюллер сформулював ідею пристрою, що у XX столітті назвуть диференціальним аналізатором. Мюллеру не вдалося знайти гроші на будівництво машини і про його проекті незабаром забули.
Посилання
Хронологія обчислювальних машин
Хронологія обчислювальних машин
