Відмінності між версіями «1. Файл. Приклади файлів»
Матеріал з Вікі ЦДУ
(→Приклади файлів в Unix) |
|||
| (не показано 3 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
== Поняття файлу== | == Поняття файлу== | ||
| − | Файл - це | + | Файл - це найменша самостійна одиниця пам'яті. |
| − | + | файл - це впорядкована сукупність даних, що зберігається на диску і займає іменовану область зовнішньої пам'яті. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | Файлом може бути: | |
| − | Поле являється основним елементом даних. | + | #Поле- являється основним елементом даних. |
| + | #Запис- являється набором звязаних між собою полів, які можуть бути опрацьовані як єдине ціле деякою прокладною програмою. | ||
| + | #Файл- являє собою набір однотипних записів. | ||
| + | #База Даних- являє собою набір звязаних між собою даних | ||
| − | == | + | ==Інші означення файлів== |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
Файл — це концепція в обчислювальній техніці: сутність, що дозволяє отримати доступ до певного ресурсу обчислювальної системи і має такі ознаки: | Файл — це концепція в обчислювальній техніці: сутність, що дозволяє отримати доступ до певного ресурсу обчислювальної системи і має такі ознаки: | ||
| Рядок 28: | Рядок 18: | ||
певне логічне представлення і відповідні йому операції читання/запису. | певне логічне представлення і відповідні йому операції читання/запису. | ||
| − | В інформатиці використовується наступне визначення: | + | В інформатиці використовується наступне визначення: Згідно з термінологією, прийнятою в програмуванні, файл — це довільний блок інформації, пристрій вводу-виводу. Кожна комп'ютерна програма відкриває принаймні три файли стандартних потоків: вхідний файл (stdin), вихідний файл (stdout), файл виводу повідомлень про помилки (stderr). Вхідний файл зазвичай асоціюється із клавіатурою, вихідний файл та файл виводу помилок- із екраном терміналу, проте кожен із цих файлів може бути перенаправлений на інший носій інформації, наприклад, на дисковий файл, про який мовилося вище, на мережу, яка також є файлом, на контролер будь-якого периферійного пристрою комп'ютера, зчитувача інформації тощо. Файлом може бути також ділянка оперативної пам'яті програми. |
Файл обов'язково має ім'я і може мати будь-який розмір інформації (максимальна довжина імені та розміру файлу обмежується властивостями конкретної файлової системи). Файл може мати набір атрибутів. Треба зазначити, що файл може мати більш ніж одне ім'я (наприклад в Unix можна створювати жорсткі посилання на файл, які стають повним аналогом початкового імені файла). | Файл обов'язково має ім'я і може мати будь-який розмір інформації (максимальна довжина імені та розміру файлу обмежується властивостями конкретної файлової системи). Файл може мати набір атрибутів. Треба зазначити, що файл може мати більш ніж одне ім'я (наприклад в Unix можна створювати жорсткі посилання на файл, які стають повним аналогом початкового імені файла). | ||
| Рядок 34: | Рядок 24: | ||
==Приклади файлів в Unix== | ==Приклади файлів в Unix== | ||
| − | В Unix існує 6 типів файлів | + | В Unix існує 6 типів файлів: |
| − | # | + | # ''Звичайний'' (regular) - зустрічається найчастіше. Для операційної системи такий файл виглядає як проста послідовність байтів. |
| − | + | # ''Каталог'' (directory) - це файл, який містить імена файлів, які в ньому знаходяться та посилання на інформацію, яка дозволяє Операційна система виконувати операції над цими файлами. На запис в каталог має право тільки ядро. Каталог є таблицею, кожен запис якої відповідає деякому файлу. | |
| − | + | # ''Файл зовнішнього пристрою'' - дозволяє доступ до цього пристрою. UNIX розрізняє символьні та блочні файли. Символьні файли використовуються для не буферизованого обміну, а блочні в обміні порціями даних фіксованої довжини. | |
| − | + | # ''Канал з іменем (FIFO)'' - це файли, які використовуються для зв'язку між процесами. | |
| − | + | # ''Зв'язок'' (link) - це файл який вказує на інший файл. | |
| − | + | # ''Сокети'' (socket) -використовуються для взаємодії між процесами. Інтерфейс socket використовується, наприклад, для доступу до мережі TCP/IP. | |
| − | + | ||
| − | ''Звичайний | + | |
| − | + | ||
| − | ''Каталог'' | + | |
| − | + | ||
| − | ''Файл зовнішнього пристрою'' дозволяє доступ до цього пристрою. UNIX розрізняє символьні та блочні файли. Символьні файли використовуються для не буферизованого обміну, а блочні в обміні порціями даних фіксованої довжини. | + | |
| − | + | ||
| − | '' | + | |
| − | + | ||
| − | ''Сокети'' використовуються для взаємодії між процесами. Інтерфейс socket використовується, наприклад, для доступу до мережі TCP/IP. | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
Поточна версія на 23:25, 8 січня 2012
Поняття файлу
Файл - це найменша самостійна одиниця пам'яті.
файл - це впорядкована сукупність даних, що зберігається на диску і займає іменовану область зовнішньої пам'яті.
Файлом може бути:
- Поле- являється основним елементом даних.
- Запис- являється набором звязаних між собою полів, які можуть бути опрацьовані як єдине ціле деякою прокладною програмою.
- Файл- являє собою набір однотипних записів.
- База Даних- являє собою набір звязаних між собою даних
Інші означення файлів
Файл — це концепція в обчислювальній техніці: сутність, що дозволяє отримати доступ до певного ресурсу обчислювальної системи і має такі ознаки: фіксоване ім'я (назва файлу) (послідовність символів, число чи щось інше, що однозначно характеризує файл); певне логічне представлення і відповідні йому операції читання/запису.
В інформатиці використовується наступне визначення: Згідно з термінологією, прийнятою в програмуванні, файл — це довільний блок інформації, пристрій вводу-виводу. Кожна комп'ютерна програма відкриває принаймні три файли стандартних потоків: вхідний файл (stdin), вихідний файл (stdout), файл виводу повідомлень про помилки (stderr). Вхідний файл зазвичай асоціюється із клавіатурою, вихідний файл та файл виводу помилок- із екраном терміналу, проте кожен із цих файлів може бути перенаправлений на інший носій інформації, наприклад, на дисковий файл, про який мовилося вище, на мережу, яка також є файлом, на контролер будь-якого периферійного пристрою комп'ютера, зчитувача інформації тощо. Файлом може бути також ділянка оперативної пам'яті програми.
Файл обов'язково має ім'я і може мати будь-який розмір інформації (максимальна довжина імені та розміру файлу обмежується властивостями конкретної файлової системи). Файл може мати набір атрибутів. Треба зазначити, що файл може мати більш ніж одне ім'я (наприклад в Unix можна створювати жорсткі посилання на файл, які стають повним аналогом початкового імені файла).
Приклади файлів в Unix
В Unix існує 6 типів файлів:
- Звичайний (regular) - зустрічається найчастіше. Для операційної системи такий файл виглядає як проста послідовність байтів.
- Каталог (directory) - це файл, який містить імена файлів, які в ньому знаходяться та посилання на інформацію, яка дозволяє Операційна система виконувати операції над цими файлами. На запис в каталог має право тільки ядро. Каталог є таблицею, кожен запис якої відповідає деякому файлу.
- Файл зовнішнього пристрою - дозволяє доступ до цього пристрою. UNIX розрізняє символьні та блочні файли. Символьні файли використовуються для не буферизованого обміну, а блочні в обміні порціями даних фіксованої довжини.
- Канал з іменем (FIFO) - це файли, які використовуються для зв'язку між процесами.
- Зв'язок (link) - це файл який вказує на інший файл.
- Сокети (socket) -використовуються для взаємодії між процесами. Інтерфейс socket використовується, наприклад, для доступу до мережі TCP/IP.
