Відмінності між версіями «Користувач:Володимир Олегович»
(→Про себе) |
|||
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
== Про себе == | == Про себе == | ||
'''студент 12 групи, факультету історії та права''' | '''студент 12 групи, факультету історії та права''' | ||
+ | [[Файл:x_e339e896.jpg]] | ||
== Мої інтереси == | == Мої інтереси == | ||
Рядок 15: | Рядок 16: | ||
== Мої роботи == | == Мої роботи == | ||
− | + | '''Хі́пі[1] (рідше: Гі́пі, англ. hippy, hippie) — американський молодіжний рух, який здійснив у середині 60-х років ХХ ст. першу сексуальну революцію, перетворився на субкультуру та став одним із символів своєї епохи. Деколи їх називали «діти квітів». | |
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | Американські хіпі перейняли низку аспектів буддизму, індуїзму й індіанських вірувань Америки, заперечували грабіжницький і споживацький капіталізм, закликаючи жити в єдності з природою, скромно і без насильства, виступали проти війни у В’єтнамі, пропагували вільне кохання та життя в “комунах” – аграрних поселеннях, мешканці яких вирощували екологічно чисті продукти. Ключовим гаслом було Love, Peace, Freedom («мир, любов, свобода»). Антивоєнні слова Make love not war («займайтеся коханням, а не війною») з пісні Джона Леннона стали крилатими. Хіпі одягалися в яскравий і незвичний одяг, носили довге волосся та бороди, влаштовували фестивалі психоделічної (тобто створюваної під впливом легких наркотиків, скажімо, марихуани) та рок-музики. Прототип руху постав на початку 60-х років на східному узбережжі США у Грініч-Вілідж, а вершини популярності сягнув у середині 1960-х років. Зокрема, на найграндіозніший фестиваль у Гай-Ешбрі влітку 1967 р. зібралися 75 тисяч хіпі. Легендою став фестиваль у Вудстоку, на який з'їхалося майже 500 000 людей. Кумирами «дітей квітів» стали рок-музиканти Джон Леннон і Джим Моррісон. Десь до середини 1970-х рух поступово занепав, більшість його учасників повернулися в лоно буржуазної цивілізації та стали добропорядними громадянами, проте й досі існують затяті послідовники хіпізму, які сповідують цю доктрину цілком або частково. | ||
+ | |||
+ | Субкультура хіпі мала великий вплив на культуру західної цивілізації (символом їхньої музики та способу життя стала британська група «Бітлз»), розвиток суспільства, та навіть політики. Колишні хіпі Білл Клінтон, Хав'єр Солана чи Йошка Фішер посідають нині впливові позиції.''' | ||
+ | [[Файл:12.jpg]] |
Поточна версія на 20:10, 28 квітня 2011
Про себе
студент 12 групи, факультету історії та права
Мої інтереси
цікавлюсь історією
Проекти в яких беру участь
В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.
Мої роботи
Хі́пі[1] (рідше: Гі́пі, англ. hippy, hippie) — американський молодіжний рух, який здійснив у середині 60-х років ХХ ст. першу сексуальну революцію, перетворився на субкультуру та став одним із символів своєї епохи. Деколи їх називали «діти квітів».
Американські хіпі перейняли низку аспектів буддизму, індуїзму й індіанських вірувань Америки, заперечували грабіжницький і споживацький капіталізм, закликаючи жити в єдності з природою, скромно і без насильства, виступали проти війни у В’єтнамі, пропагували вільне кохання та життя в “комунах” – аграрних поселеннях, мешканці яких вирощували екологічно чисті продукти. Ключовим гаслом було Love, Peace, Freedom («мир, любов, свобода»). Антивоєнні слова Make love not war («займайтеся коханням, а не війною») з пісні Джона Леннона стали крилатими. Хіпі одягалися в яскравий і незвичний одяг, носили довге волосся та бороди, влаштовували фестивалі психоделічної (тобто створюваної під впливом легких наркотиків, скажімо, марихуани) та рок-музики. Прототип руху постав на початку 60-х років на східному узбережжі США у Грініч-Вілідж, а вершини популярності сягнув у середині 1960-х років. Зокрема, на найграндіозніший фестиваль у Гай-Ешбрі влітку 1967 р. зібралися 75 тисяч хіпі. Легендою став фестиваль у Вудстоку, на який з'їхалося майже 500 000 людей. Кумирами «дітей квітів» стали рок-музиканти Джон Леннон і Джим Моррісон. Десь до середини 1970-х рух поступово занепав, більшість його учасників повернулися в лоно буржуазної цивілізації та стали добропорядними громадянами, проте й досі існують затяті послідовники хіпізму, які сповідують цю доктрину цілком або частково.
Субкультура хіпі мала великий вплив на культуру західної цивілізації (символом їхньої музики та способу життя стала британська група «Бітлз»), розвиток суспільства, та навіть політики. Колишні хіпі Білл Клінтон, Хав'єр Солана чи Йошка Фішер посідають нині впливові позиції.