Відмінності між версіями «Обговорення категорії:Історія інформатики»
8464585 (обговорення • внесок) (→Відеоматеріали) |
Ilupan (обговорення • внесок) |
||
| (не показано 4 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
* ємність набірного поля - 100 команд.<br /> | * ємність набірного поля - 100 команд.<br /> | ||
| − | Введення чисел вручну шляхом набору безпосередньо на пульті керування штекерами або металізованими перфокартами. | + | Введення чисел вручну шляхом набору безпосередньо на пульті керування штекерами або металізованими перфокартами. Виведення результатів обчислень візуальне (десяткові індикаторні лампи) та автоматичне (цифровий принтер з такими характеристиками:<br /> |
* швидкість друку - 6 ÷ 7 знаків в секунду, | * швидкість друку - 6 ÷ 7 знаків в секунду, | ||
| Рядок 53: | Рядок 53: | ||
==Література== | ==Література== | ||
| + | #ЕОМ Промінь на сайті музею "Історія розвитку інформаційних технологій в Україні" [http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/PHOTOS/Promyn-1_u.html] | ||
| + | #Семья в интерьере Времени [https://berkovich-zametki.com/Nomer45/Kireev1.htm] | ||
| + | #Через кибернетику к информационным технологиям [http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/GL_HALL2/MAIN-648_5_r.html] | ||
| − | + | Сторінка проекту [[Проекти ЕОМ історичного значення]] | |
| − | + | ||
| − | Сторінка проекту [[ | + | |
| − | + | ||
Поточна версія на 12:05, 8 листопада 2021
ЕОМ "Промінь"
1963 стає переломним для вітчизняного комп'ютеробудування. Цього року на заводі з виробництва обчислювальних машин у Сєвєродонецьку виготовляється машина «Промінь». У цьому апараті вперше було використано блоки пам'яті на металізованих картах, ступінчасте мікропрограмне керування та низку інших інновацій. Основним призначенням цієї моделі комп'ютера вважалося твір інженерних розрахунків різної складності.
У тому ж році почався серійний випуск ЕОМ "Промінь" на побудованому в Сєвєродонецьку приладобудівному заводі. З машини "Промінь" та керуючої машини "Дніпро" розпочалося промислове виробництво засобів обчислювальної техніки в Україні.
Машина стала по суті новим словом у світовій практиці, в технічному відношенні мала низку новацій, зокрема пам'ять на металізованих картах. Це була перша машина широкого використання з так званим ступінчастим мікропрограмним керуванням (на яке Глушков згодом отримав авторське свідоцтво), побудована тільки на напівпровідникових елементах. Зручність в управлінні нею забезпечувалося набірним полем клавішної панелі, на яку було винесено апаратно підтриману процедуру типу елементарних функцій.
Середній час виконання операцій типу складання – 1000 оп/сек, типу множення – 100 оп/с. "Промінь" мала імпульсно-потенційну елементну базу, в ній застосовано модернізовані діодно-трансформаторні елементи системи керуючої машини широкого призначення "Дніпро".
Той екземпляр ЕОМ "Промінь", що зберігається в ДПМ у розділі "Інформатика та обчислювальна техніка", демонструвався в заснованому в 1964 р. В.М.Глушковим музеї Інституту кібернетики. Там машина перебувала понад 30 років. Потім музей закрили, "Промінь" потрапила до комірчини, а 1998 р., коли відкрився Державний політехнічний музей, ця безцінна історична машина потрапила до нас.
Основні технічні характеристики
Структура команд одноадресна. Система числення десяткова (система кодування десяткових цифр - 5211). Спосіб подання чисел - з плаваючою комою. Розрядність – мантиса числа – 5 розрядів, знак числа – 1 розряд, порядок числа – 1 розряд, знак порядку – 1 розряд. Діапазон представлених чисел: 10-10 ÷ 10+9. Швидкодія при складанні - 1000 операцій на секунду; при множенні - 100 операцій на секунду. Кількість команд - 31.
Характеристики ЗУ:
- ємність ОЗП - 99 чисел;
- ємність пасивного ЗП - 20 чисел;
- ємність ЗУ для реалізації операцій машини - 21 число;
- ємність набірного поля - 100 команд.
Введення чисел вручну шляхом набору безпосередньо на пульті керування штекерами або металізованими перфокартами. Виведення результатів обчислень візуальне (десяткові індикаторні лампи) та автоматичне (цифровий принтер з такими характеристиками:
- швидкість друку - 6 ÷ 7 знаків в секунду,
- кількість друкованих розрядів - 12,
- споживана потужність 200 Вт,
- габарити 600×530×905 мм, вага 65 кг).
Габарити машини 1270×908×780 мм. Вага 260 кг. Температурний режим 10÷30°С.
Характер завдань, які можуть вирішуватись на машині, може бути проілюстрований наступними стандартними програмами, розробленими для машини:
- вирішення системи звичайних диференціальних рівнянь до третього порядку включно;
- інтерполювання за методом Ньютона;
- знаходження значення певного інтегралу;
- знаходження коренів та екстремумів нелінійного рівня алгебри до шостого порядку включно;
- розв'язання трансцендентних рівнянь методом перебору.
У машині передбачені певні заходи, що спрощують програмування шляхом включення до складу операцій обчислень прямих і зворотних тригонометричних функцій, гіперболічних функцій, експоненціалу, логарифму і т. д., а також операцій матричної алгебри: скалярне множення векторів і вирішення систем алгебраїчних рівнянь .
Розробники "Промінь"
Розроблена Інститутом кібернетики АН України в 1963 році під керівництвом академіка В. М. Глушкова.
Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова Національної Академії наук України — науково-дослідний інститут Відділення інформатики НАН України, один з провідних світових наукових центрів з вирішення фундаментальних і прикладних проблем інформатики та обчислювальної техніки, впровадження їх методів і засобів в народне господарство й соціальну сферу.
Засновником і директором інституту до 1982 року був академік Віктор Михайлович Глушков (1923—1982 рр.), ім'я якого сьогодні носить інститут. З 1982 року по 1994 рік інститут очолював академік Володимир Сергійович Михалевич (1930—1994 рр.). Зараз інститут очолює Сергієнко Іван Васильович.
Інститут став колискою вітчизняних наукових кадрів в галузі кібернетики, інформатики, обчислювальної техніки. Вченими інституту створені всесвітньо відомі наукові школи з математичної кібернетики та теорії обчислювальних машин і систем, теорії оптимізації та системного аналізу, математичного моделювання, математичної теорії надійності, теорії програмування та ін.
Література
- ЕОМ Промінь на сайті музею "Історія розвитку інформаційних технологій в Україні" [1]
- Семья в интерьере Времени [2]
- Через кибернетику к информационным технологиям [3]
Сторінка проекту Проекти ЕОМ історичного значення
