Відмінності між версіями «Інформатика у Казахстані»

Поточна версія на 15:14, 28 лютого 2021

За роки становлення і вдосконалення шкільний курс інформатики зазнав значних змін. Проаналізувавши періоди його становлення, сьогодні можна виділити чітко окреслені етапи, на кожному із яких робився акцент на значенні даної дисципліни для навчання, розвитку і виховання учнів, її цілей і відношень до процесів фундаменталізації освіти, в розвитку методичних систем навчання інформатики.

Ретроспективне вивчення стану шкільного курсу інформатики, перспектив його розвитку дозволили: по-перше, більш повно представити, що в курсі інформатики особливу роль відіграють інформаційні процеси і інформаційна діяльність людини, по-друге, розкрити його методологічне і загальнокультурне значення, по-третє, переосмислити загальнокультурну значимість інформаційних технологій, і по-четверте, звернути увагу на загальнонавчальні і загальноінтелектуальні уміння і навички, які формуються у школярів.

Слід звернути увагу на те, що в Казахстані достовірність поставлених цілей і задач навчання предмету «Інформатика» в державних стандартах середньої освіти 1998 і 2002 рр. більш-менш відповідала стану освітнього процесу тих часів і деякі його основні положення були запозичені з існуючих стандартів.

На сучасному етапі розвитку методичної системи навчання інформатики в РК прийшло розуміння того, що на ряду з посиленням загальноосвітньої значимості, вона також повинна характеризуватись фундаменталізацією шкільної інформатики.. В зв’язку з цим в майбутньому необхідно вести пошукову роботу по виділенню фундаментальних основ шкільної інформатики, адаптації змісту навчального матеріалу до віку учнів і нормативам навчального часу, визначенню стрижнів побудови курсу, реалізації внутріпредметних і міжпредметних зв’язків.

В процесі вивчення державних стандартів середньої освіти 1998 і 2002 рр. виявлено, що співмірність об’єму змісту освіти в цілому відповідає психофізіологічним особливостям учнів. Об’єм навчального навантаження розподілений наступним чином:

• На основному ступені (7,8,9 класи) по 1 годині на тиждень, по 34 години на навчальний рік, всього 102 години;
• На старшому ступені в залежності від напряму навчання: загально-гуманітарний напрям – 1 година на тиждень, 34 години на навчальний рік, всього 68 годин, природничо-математичний напрям – 1 година на тиждень, 34 години на навчальний рік, всього 68 годин.

Хоча, на наш погляд, на старшому ступені об’єм навчального навантаження можна було б збільшити за рахунок шкільного компонента, що не суперечило б нормам загальноосвітньої програми.

Ядро змісту навчального предмету «Інформатика» складають наступні взаємопов’язані змістові лінії загальноосвітнього курсу інформатики: представлення інформації і інформаційних процесів, комп’ютери, інформаційні технології, алгоритмізація, формалізація і моделювання, телекомунікація і питання соціальної інформатики. Ці лінії є організаційними стрижнями змісту освітньої області інформатики, орієнтирам на домінування предмета вивчення, концентрами, навколо яких необхідно вибудовувати навчання, підвищуючи рівень складності в базовому і профільному курсах інформатики. Це, безумовно, позитивно позначилося на посиленні фундаментальної значимості шкільної інформатики і, як наслідок, на фундаменталізації навчання цьому навчальному предмету.

Разом з цим інформатика – швидко розвиваюча і швидко реалізуюча наука. Тому деякі нові поняття цієї научної галузі вже можуть стати основними, наприклад, поняття паралельного обчислення, безпосередньо пов’язане з розвитком архітектури комп’ютера, яке відносить до яда змісту предмету інформатики.

Нові підручники і навчальні посібники по інформатиці були орієнтовані на загальноосвітні і фундаментальні аспекти шкільної інформатики і створювались у відповідності до «Обов’язкового мінімуму змісту освіти з інформатики». Хоча розуміння сутності інформатики як науки і навчального предмету, а також основної цілі шкільного курсу інформатики різними авторами було дуже близько один до одного, їх концепції, зміст і глибина викладу шкільного курсу значно відрізнялись

Проведений аналіз існуючих шкільних підручників з інформатики показує, що до сих пір відсутній підручник, який можна було ю взяти за основу розгляду всіх тем неперервного курсу інформатики середньої школи. Виявлені недоліки, а саме невідповідність навчального матеріалу віковим особливостям учнів, надмірність або недостатність навчальної інформації, відсутність одноманітності і узгодженості термінів в рамках одного підручника, особливо на державній мові, порушення логіки викладу навчального матеріалу свідчать про необхідність переробки, структурування і систематизації навчальної інформації, встановлення розумної однаковості при відборі змісту підручника з метою подальшої фундаменталізації навчання інформатики в школі.

Наступний етап розвитку шкільного курсу «Інформатика» пов’язаний з державним загальноосвітнім стандартом середньої освіти (початкової, основної середньої, загальної середньої освіти), принятим Постановою Республіки Казахстан №1080 від 23 серпня 2012 року.

З моменту появи ідеї переходу на 12-річну освіту в РК, яка була запропонована президентом країни ще в 2000 р., послідовно втілені нові моделі навчання. Наприклад, з 2004 року в 104 школах республіки був організований експеримент, в ході якого відпрацьовані система навчання з 6 років, практико-орієнтоване навчання, раннє навчання англійській мові, введення інформатики з початкової школи, введення інтегрованих предметів, профільне навчання, перехід на 5-денний тиждень та інші. Зміст і методика навчання курсу шкільної інформатики були тісно пов’язані з вказаними впровадженнями в оновленому стандарті освіти.

В чому ж конкретно основна відмінність нового стандарту нового змісту шкільної освіти і наскільки воно «зачепило» курс інформатики в школі?

По-перше, нові навчальні програми будуть основані на компетентному підході. Вони формують компетенції, які закладені в основі функціональної грамотності, необхідної для успішної соціалізації.

По відомій в світовій педагогіці Таксономії цілей навчання Бенджаміна Блума існуючий стандарт дозволяє учню добре освоїти тільки 2 з 6 рівнів пізнання – «знати» і «розуміти». Новий же стандарт дозволяє досягти інші 4 рівні пізнання6 «застосовувати», «аналізувати», «синтезувати», і «оцінювати».

По-друге, при проектуванні змісту предметів використані принцип спіральності, наскрізні теми. Принцип спіральності дозволяє нарощувати знання і вміння учнів поступово – по темам і класам, переходячи від простого до складного. Він зручний для вивчення, доступний і зрозумілий як учням, так і педагогам. Принцип спіральності забезпечує спадкоємність в викладі навчального матеріалу і інтеграцію предметів для більш цільного сприйняття навколишнього світу.

По-третє, оновлений зміст базується на очікуваних результатах, які визначаються по освітнім областям. Очікувані результати дозволяють оцінювати роботи учня, його досягнення. Крім того, робота учня порівнюється не з роботами інших учнів, а з еталоном (зразком відмінно виконаної роботи), який відомий учням заздалегідь. Чітке формулювання очікуваних результатів дозволить об’єктивно оцінити навчальні досягнення учнів, визначити індивідуальну траєкторію розвитку кожного учня з врахуванням його індивідуальних особливостей, а також підвищити іх мотивацію на розвиток навичок в навчання, покращити якість освітнього процесу.

Таким чином, будуть введені нові форми моніторингу результатів навчання, система критеріального оцінювання.

По-четверте, вводяться нові предмети. В початковій школі – це «Природознавство», «Інформаційно-комунікаційні технології» (з 3 класу).

Предмет «Інформаційно-комунікаційні технології» буде направлений на формування практичних навичок використання інформаційних технологій – учні з третього класу будуть застосовувати найпростіші методи роботи з таблицями, схемами, графіками і діаграмами. Вивчення даного предмету дозволить на ранніх етапах навчання вільно орієнтуватися в інформаційному середовищі і здійснювати перехід від шкільної програми «накопичення» корисних знань до оволодіння навичками самоосвіти, необхідними для ефективного продовження освіти на протязі всього життя.

Зміст програми по предмету «ІКТ» складається з розділів навчання. Розділи розбиті на підрозділи, які містять в собі цілі навчання для класів, у вигляді очікуваних результатів: навички чи вміння, знання чи розуміння. Цілі навчання дозволяють вчителю планувати роботу і оцінювати досягнення учнів, також інформувати їх про наступні етапи навчання.

Що стосується об’єму навчального навантаження з інформатики в цілому, то воно залишилося на колишньому етапі: з 5 по 9 клас – 1 година на тиждень, 34 години на навчальний рік, в профільних 10-11 класах – 1 година на тиждень, 34 години в навчальному році.

Як висновок, можна виділити наступні моменти:

• Розвиток методичної системи навчання інформатики для Республіки Казахстан повинно характеризуватись, поряд з посиленням загальноосвітньої значимості, фундаменталізацією навчання шкільної інформатики.
• При розробці стандартів початкової, базової і профільної освіти з інформатики необхідне дотримання цілісності.
• Не дивлячись на існування підручників з інформатики для раннього навчання, необхідно ще раз передивитись іх у відповідності до нового стандарту початкової середньої освіти, визначити зміст навчання інформатики в початковій школі в рамках навчального модуля «Інформатика». Слід особливо відмітити навчання інформатики з урахуванням дотримання дидактичного принципу культуросообразності, що буде сприяти формуванню національного самосвідомості учнів, усвідомлення самобутності нації, розумінню її місця в світовому культурному співтоваристві націй і народів.
• Необхідно строго слідкувати за систематизацією існуючих і формулюванням нових термінів по шкільній інформатиці. Доцільно мати у всіх стандартах і підручниках глосарій.
• В зв’язку з введенням профільного навчання на старшому ступені школи в даний час розроблено досить багато програм профільних і елективних курсів з інформатики і основаних на них підручників. В рамках цих розробок, як правило, основний упор робиться лише на поглибленні знань в області інформаційних технологій, забезпечення прикладних профільних курсів інформатики, направлених на підготовку до практичної діяльності. Необхідна подальша розробка фундаментальних профільних курсів з інформатики.
• Дуже важливим є перейменування в нових стандартах назви курсу «Інформатика» в «Інформатика та інформаційно-комунікативні технології (ІКТ)», яке точно і чітко характеризує суть даного курсу.
• Необхідно вивчити і використати різні теоретико-методологічні підходи і методи при розробці освітніх стандартів в світовому масштабі.
• Роботи в області фундаменталізації вивчення інформатики, формування підходів до інформатизації освіти і створення систем підготовки педагогів в області інформатизації освіти мають бути взаємопов’язані.