Відмінності між версіями «Правила набору тексту27.07»
7693887 (обговорення • внесок) |
7693887 (обговорення • внесок) |
||
(не показано 14 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | ==<b><font face="Century Schoolbook" color="#B0E0E6" size="6">ПРАВИЛА НАБОРУ ТЕКСТУ2707</font></b>== | |
+ | |||
* робити хоча б один пробіл між словами; | * робити хоча б один пробіл між словами; | ||
Рядок 17: | Рядок 18: | ||
* Для переходу на початок наступного рядка натискати клавішу Enter. | * Для переходу на початок наступного рядка натискати клавішу Enter. | ||
+ | ==<b><font face="Century Schoolbook" color="#7B68EE" size="6">Правила набору тексту для форматів А4 та А5 (parhetka)</font></b>== | ||
+ | |||
+ | [[Файл:11parheta.jpg|міні]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | ==<b><font face="Century Schoolbook" color="#66CDAA" size="6">Правила набору тексту у вигляді презентації (parhetka)</font></b>== | ||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Файл:12parheta.pdf|міні]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | '''''Медіатекст''''' — це усний чи писемний твір масовоінформаційної діяльності та масової комунікації. | ||
+ | |||
+ | '''''Автенти́чний те́кст''''' — офіційний текст міжнародного договору, підписаний уповноваженими на те представниками і скріплений печатями відповідних держав, або текст будь-якого документа, який за змістом відповідає текстові іншою мовою і має з ним однакову силу. У заключних статтях договору, складеного двома або кількома мовами, звичайно вказується, який його текст автентичний. | ||
+ | |||
+ | '''''Мегатекст''''' — це термін, що застосовується письменниками у фантастичних творах для опису підґрунтя певного сюжету, тропів, зображень, що мають бути описані в певному фантастичному творі. | ||
+ | |||
+ | '''''Стереотекст''''' — поєднання різномовних текстів для повнішого представлення одного комплексу ідей. У ньому використовуються можливості різних мов для втілення однієї ідеї або образу. Цей вид тексту, як правило, складається з двох або кількох паралельних текстів, які трактують один предмет і є вільними перекладами один одного. | ||
+ | |||
+ | '''''Структура тексту''''' — поняття, формулювання якого знаходиться у розвитку. Структура є природною властивістю тексту, це означає, що будь-яка теорія, яка прагне адекватно його описати, повинна відобразити його структурність. | ||
+ | |||
+ | '''''Парале́льний текст (бітекст)'''''– це текст однією мовою разом з його перекладом на іншу мову. | ||
+ | |||
+ | '''''Прецедентний текст''''' — певний текст, зображення чи мелодія, які відомі певній спільноті — та для нагадування (використання) яких достатньо цитати, алюзії, натяку. | ||
+ | |||
+ | '''''Тип те́ксту''''' — це центральне поняття лінгвістики тексту і загальної теорії тексту. У широкому сенсі це певна обмежена сукупність текстів, що об'єднані особливими спільними ознаками на різних структурних рівнях тексту, на рівні семантики, змісту, особливостей побудови, ситуативних параметрів та комунікативної функції. | ||
+ | |||
+ | '''''ЛІНГВІ́СТИКА ТЕ́КСТУ''''' – галузь мовознавства, що вивчає структурно-граматичні, семантико-змістові, комунікативно-прагматичні, семіотичні властивості тексту, його категорійні ознаки, закономірності структурної організації, зв’язки з іншими текстами, а також процеси створення, сприймання й інтерпретації тексту. | ||
+ | |||
+ | '''''Текстологія'''''— історично-філологічна дисципліна, що вивчає пам'ятки писемності, твори літератури і фольклору для критичної перевірки і встановлення на підставі наявних варіантів автентичності текстів. | ||
− | + | '''''Lorem ipsum'''''— класичний варіант умовного беззмістовного тексту, що вставляється в макет сторінки. | |
− | + |
Поточна версія на 15:52, 21 вересня 2020
ПРАВИЛА НАБОРУ ТЕКСТУ2707
- робити хоча б один пробіл між словами;
- розділовий знак не відривати від слова, за яким він стоїть (між ними не повинен стояти “пробіл”);
- після кожного розділового знаку ставити "пробіл";
- після відкриваючих дужок або лапок зразу писати текст;
- закриваючі дужки або лапки писати зразу за текстом;
- до і після дефісу не ставити пропуск (який-небудь);
- до і після тире ставити "пробіл" (книга — джерело знань).
- Для переходу на початок наступного рядка натискати клавішу Enter.
Правила набору тексту для форматів А4 та А5 (parhetka)
Правила набору тексту у вигляді презентації (parhetka)
Медіатекст — це усний чи писемний твір масовоінформаційної діяльності та масової комунікації.
Автенти́чний те́кст — офіційний текст міжнародного договору, підписаний уповноваженими на те представниками і скріплений печатями відповідних держав, або текст будь-якого документа, який за змістом відповідає текстові іншою мовою і має з ним однакову силу. У заключних статтях договору, складеного двома або кількома мовами, звичайно вказується, який його текст автентичний.
Мегатекст — це термін, що застосовується письменниками у фантастичних творах для опису підґрунтя певного сюжету, тропів, зображень, що мають бути описані в певному фантастичному творі.
Стереотекст — поєднання різномовних текстів для повнішого представлення одного комплексу ідей. У ньому використовуються можливості різних мов для втілення однієї ідеї або образу. Цей вид тексту, як правило, складається з двох або кількох паралельних текстів, які трактують один предмет і є вільними перекладами один одного.
Структура тексту — поняття, формулювання якого знаходиться у розвитку. Структура є природною властивістю тексту, це означає, що будь-яка теорія, яка прагне адекватно його описати, повинна відобразити його структурність.
Парале́льний текст (бітекст)– це текст однією мовою разом з його перекладом на іншу мову.
Прецедентний текст — певний текст, зображення чи мелодія, які відомі певній спільноті — та для нагадування (використання) яких достатньо цитати, алюзії, натяку.
Тип те́ксту — це центральне поняття лінгвістики тексту і загальної теорії тексту. У широкому сенсі це певна обмежена сукупність текстів, що об'єднані особливими спільними ознаками на різних структурних рівнях тексту, на рівні семантики, змісту, особливостей побудови, ситуативних параметрів та комунікативної функції.
ЛІНГВІ́СТИКА ТЕ́КСТУ – галузь мовознавства, що вивчає структурно-граматичні, семантико-змістові, комунікативно-прагматичні, семіотичні властивості тексту, його категорійні ознаки, закономірності структурної організації, зв’язки з іншими текстами, а також процеси створення, сприймання й інтерпретації тексту.
Текстологія— історично-філологічна дисципліна, що вивчає пам'ятки писемності, твори літератури і фольклору для критичної перевірки і встановлення на підставі наявних варіантів автентичності текстів.
Lorem ipsum— класичний варіант умовного беззмістовного тексту, що вставляється в макет сторінки.