Відмінності між версіями «Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Ліходєєва Дениса,2020»
8464664 (обговорення • внесок) |
8464664 (обговорення • внесок) м (8464664 перейменував сторінку з Користувач:Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Ліходєєва Дениса,2020 на [[Портфоліо до проекту "Штучний і...) |
||
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| Рядок 20: | Рядок 10: | ||
Штучний інтелект поступово входить у наше повсякденне життя. Роботи замінюють людину на виробництві, у обслуговуючій сфері, а системи штучного інтелекту, у тому числі – системи комп'ютерного зору, є основними системами керування роботизованими системами. Штучний інтелект – найперспективніший напрямок у машинобудуванні, у тому числі – у проектуванні, найперспективніший напрямок для досліджень та відкриттів, бізнесу. Вже скоро професія програміста, яка вже займає найвищі позиції у працевлаштуванні, буде найпопулярнішою у світі. Чи може машина мислити? Чи може машина мислити? Найбільш гарячі суперечки в філософії штучного інтелекту викликає питання можливості мислення творіння людських рук. Питання «чи Може машина мислити?», який підштовхнув дослідників до створення науки про моделювання людського розуму, був поставлений Аланом Тюрінгом в 1950 році. Дві основні точки зору на це питання носять назви гіпотез сильного і слабкого штучного інтелекту. Термін «сильний штучний інтелект» ввів Джон Серль, його ж словами підхід і характеризується: «Більше того, така програма буде не просто моделлю розуму; вона в буквальному сенсі слова сама і буде розумом, в тому ж сенсі, в якому людський розум - це розум». Навпаки, прихильнки слабкого ІІ воліють розглядати програми лише як інструмент, що дозволяє вирішувати ті чи інші завдання, які не вимагають повного спектру людських пізнавальних здібностей. | Штучний інтелект поступово входить у наше повсякденне життя. Роботи замінюють людину на виробництві, у обслуговуючій сфері, а системи штучного інтелекту, у тому числі – системи комп'ютерного зору, є основними системами керування роботизованими системами. Штучний інтелект – найперспективніший напрямок у машинобудуванні, у тому числі – у проектуванні, найперспективніший напрямок для досліджень та відкриттів, бізнесу. Вже скоро професія програміста, яка вже займає найвищі позиції у працевлаштуванні, буде найпопулярнішою у світі. Чи може машина мислити? Чи може машина мислити? Найбільш гарячі суперечки в філософії штучного інтелекту викликає питання можливості мислення творіння людських рук. Питання «чи Може машина мислити?», який підштовхнув дослідників до створення науки про моделювання людського розуму, був поставлений Аланом Тюрінгом в 1950 році. Дві основні точки зору на це питання носять назви гіпотез сильного і слабкого штучного інтелекту. Термін «сильний штучний інтелект» ввів Джон Серль, його ж словами підхід і характеризується: «Більше того, така програма буде не просто моделлю розуму; вона в буквальному сенсі слова сама і буде розумом, в тому ж сенсі, в якому людський розум - це розум». Навпаки, прихильнки слабкого ІІ воліють розглядати програми лише як інструмент, що дозволяє вирішувати ті чи інші завдання, які не вимагають повного спектру людських пізнавальних здібностей. | ||
==Блог до проекту== | ==Блог до проекту== | ||
| + | https://romanovd63.blogspot.com/2020/05/blog-post.html | ||
==Мультимедійна презентація== | ==Мультимедійна презентація== | ||
| Рядок 27: | Рядок 18: | ||
==Календар подій проекту:== | ==Календар подій проекту:== | ||
| − | + | https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1SPX0Nvo_LrUiF6WX52FKcUWbPmVQbnd9 | |
==Опитування до проекту== | ==Опитування до проекту== | ||
| + | https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdJ1BluoLSPDHsqak2ARWJGzsUqICsLfx7tE3w4rmzCJPA_bQ/viewform?vc=0&c=0&w=1 | ||
==Фотоальбом до проекту== | ==Фотоальбом до проекту== | ||
| Рядок 36: | Рядок 28: | ||
==Спілкування між учасниками проекту== | ==Спілкування між учасниками проекту== | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
*Viber | *Viber | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
=Інформаційні ресурси= | =Інформаційні ресурси= | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
===Відеоматеріали=== | ===Відеоматеріали=== | ||
| Рядок 108: | Рядок 41: | ||
===Електронні ресурси=== | ===Електронні ресурси=== | ||
| − | #.. | + | # https://www.everest.ua/ |
| − | #.. | + | # https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82 |
| − | #... | + | # https://www.radiosvoboda.org/a/29015231.html |
| − | + | ||
[[Категорія: Шаблони]] | [[Категорія: Шаблони]] | ||
Поточна версія на 14:55, 12 травня 2020
Зміст
Тема статті
Штучний інтелект для повсякденного життя !!
Опис проблеми
Штучний інтелект поступово входить у наше повсякденне життя. Роботи замінюють людину на виробництві, у обслуговуючій сфері, а системи штучного інтелекту, у тому числі – системи комп'ютерного зору, є основними системами керування роботизованими системами. Штучний інтелект – найперспективніший напрямок у машинобудуванні, у тому числі – у проектуванні, найперспективніший напрямок для досліджень та відкриттів, бізнесу. Вже скоро професія програміста, яка вже займає найвищі позиції у працевлаштуванні, буде найпопулярнішою у світі. Чи може машина мислити? Чи може машина мислити? Найбільш гарячі суперечки в філософії штучного інтелекту викликає питання можливості мислення творіння людських рук. Питання «чи Може машина мислити?», який підштовхнув дослідників до створення науки про моделювання людського розуму, був поставлений Аланом Тюрінгом в 1950 році. Дві основні точки зору на це питання носять назви гіпотез сильного і слабкого штучного інтелекту. Термін «сильний штучний інтелект» ввів Джон Серль, його ж словами підхід і характеризується: «Більше того, така програма буде не просто моделлю розуму; вона в буквальному сенсі слова сама і буде розумом, в тому ж сенсі, в якому людський розум - це розум». Навпаки, прихильнки слабкого ІІ воліють розглядати програми лише як інструмент, що дозволяє вирішувати ті чи інші завдання, які не вимагають повного спектру людських пізнавальних здібностей.
Блог до проекту
https://romanovd63.blogspot.com/2020/05/blog-post.html
Мультимедійна презентація
https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1YT_84E_UeELl3GI9fz-vcO2Oq9BJKBAO
Календар подій проекту:
https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1SPX0Nvo_LrUiF6WX52FKcUWbPmVQbnd9
Опитування до проекту
Фотоальбом до проекту
https://drive.google.com/drive/u/1/folders/1931h6Zp8mDyK0vOLzJrEzDPhkITEE4e3
Спілкування між учасниками проекту
- Viber
Інформаційні ресурси
Відеоматеріали
Роботы-художники ЧТО СЛЫШНО? Момент з фільму "Я-робот"
Електронні ресурси
- https://www.everest.ua/
- https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%82%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82
- https://www.radiosvoboda.org/a/29015231.html
Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
