Відмінності між версіями «Портфоліо до проекту "Штучний інтелект"Коверги Анастасії, 2020р.»
8464580 (обговорення • внесок) |
8464580 (обговорення • внесок) (→Опитування до проекту) |
||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ==Штучний інтелект== | |
| − | + | [[Файл:ШІ 2.jpg|міні]] | |
| − | =Штучний інтелект= | + | |
Шту́чний інтеле́кт (англ. Artificial intelligence, AI) — розділ комп'ютерної лінгвістики та інформатики, що опікується формалізацією проблем та завдань, які подібні до дій, які виконує людина. | Шту́чний інтеле́кт (англ. Artificial intelligence, AI) — розділ комп'ютерної лінгвістики та інформатики, що опікується формалізацією проблем та завдань, які подібні до дій, які виконує людина. | ||
==Опис проблеми== | ==Опис проблеми== | ||
| Рядок 8: | Рядок 7: | ||
Штучний інтелект (ШІ) стійко займає лідируючі позиції в топах проривних технологій ще з кінця минулого століття. Ще до початку практичних розробок фантасти успішно експлуатували тему машинного розуму. Як правило, основними були два сюжети - це утопічне процвітаюче людське суспільство, де всі проблеми життєзабезпечення покладені на розумних роботів, і похмурі перспективи майбутнього, де влада над людиною захоплена машинами. Сьогодні ці сюжети лягли в основу етичних проблем розробки штучного розуму. Але про все по порядку. Щоб створити цифровий інтелект, розробники визначили два основних напрямки. В одному випадку це була імітація людського мозку зі складною мережею нейронів і нервових закінчень, а в іншому - спроба розробки системи алгоритмів, які повторюють розумову діяльність людини. На зорі розробок ІІ перший шлях реалізувати було досить складно через скромних можливостей обчислювальної техніки і слабкою теоретичної бази. Тому пріоритет отримав шлях розробки алгоритмів. Однак не всі завдання можна було вирішити у такий спосіб. У деяких випадках єдиним виходом могли стати нейронні мережі, які і стали основою машинного навчання. Сучасні темпи розвитку комп'ютерної техніки і нано технологій зіграли позитивну роль в розвитку штучних нейронних мереж. Кожен із шляхів створення штучного інтелекту мав свої сильні і слабкі сторони. При розробці системи алгоритмів необхідно було ставити формальний опис вирішення кожного завдання. Тобто, щоб розширити коло розв'язуваних проблем, розробнику необхідно додавати в програму нові алго ритми. Проте, такі пристрої добре вирішували логічні завдання, і вже в кінці 90-х років минулого століття машина обіграла в шахи чемпіона міра.Іскусственние нейронні мережі не вимагають програмування в тому сенсі, як це реалізується при створенні систем алгоритмів. Головне достоїнство нейромереж в тому, що вони здатні самонавчатися. На основі великого обсягу правильних рішень задач вибудовується залежність між вхідними та вихідними даними | Штучний інтелект (ШІ) стійко займає лідируючі позиції в топах проривних технологій ще з кінця минулого століття. Ще до початку практичних розробок фантасти успішно експлуатували тему машинного розуму. Як правило, основними були два сюжети - це утопічне процвітаюче людське суспільство, де всі проблеми життєзабезпечення покладені на розумних роботів, і похмурі перспективи майбутнього, де влада над людиною захоплена машинами. Сьогодні ці сюжети лягли в основу етичних проблем розробки штучного розуму. Але про все по порядку. Щоб створити цифровий інтелект, розробники визначили два основних напрямки. В одному випадку це була імітація людського мозку зі складною мережею нейронів і нервових закінчень, а в іншому - спроба розробки системи алгоритмів, які повторюють розумову діяльність людини. На зорі розробок ІІ перший шлях реалізувати було досить складно через скромних можливостей обчислювальної техніки і слабкою теоретичної бази. Тому пріоритет отримав шлях розробки алгоритмів. Однак не всі завдання можна було вирішити у такий спосіб. У деяких випадках єдиним виходом могли стати нейронні мережі, які і стали основою машинного навчання. Сучасні темпи розвитку комп'ютерної техніки і нано технологій зіграли позитивну роль в розвитку штучних нейронних мереж. Кожен із шляхів створення штучного інтелекту мав свої сильні і слабкі сторони. При розробці системи алгоритмів необхідно було ставити формальний опис вирішення кожного завдання. Тобто, щоб розширити коло розв'язуваних проблем, розробнику необхідно додавати в програму нові алго ритми. Проте, такі пристрої добре вирішували логічні завдання, і вже в кінці 90-х років минулого століття машина обіграла в шахи чемпіона міра.Іскусственние нейронні мережі не вимагають програмування в тому сенсі, як це реалізується при створенні систем алгоритмів. Головне достоїнство нейромереж в тому, що вони здатні самонавчатися. На основі великого обсягу правильних рішень задач вибудовується залежність між вхідними та вихідними даними | ||
=== Проблема штучного інтелекту === | === Проблема штучного інтелекту === | ||
| + | [[Файл:ШІ 3.jpg|міні]] | ||
В науці XXI століття проблема штучного інтелекту охопила широке коло досліджень, пов’язаних зі: | В науці XXI століття проблема штучного інтелекту охопила широке коло досліджень, пов’язаних зі: | ||
* створенням штучного аналогу інтелекту людини, розробкою так званого „суперінтелекту” (між іншим, на базі Інтернету); | * створенням штучного аналогу інтелекту людини, розробкою так званого „суперінтелекту” (між іншим, на базі Інтернету); | ||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
Отже, як в майбутньому складеться симбіоз людини і машини можна тільки припускати. Необхідно розуміти, що технології ІІ будуть розвиватися і далі. Вони відкривають занадто багато привабливих перспектив. Прогрес зупинити неможливо. Але відповідальність за майбутнє поки що лежить на людині - створимо ми світ загального процвітання або будемо знищені своїм же творінням. | Отже, як в майбутньому складеться симбіоз людини і машини можна тільки припускати. Необхідно розуміти, що технології ІІ будуть розвиватися і далі. Вони відкривають занадто багато привабливих перспектив. Прогрес зупинити неможливо. Але відповідальність за майбутнє поки що лежить на людині - створимо ми світ загального процвітання або будемо знищені своїм же творінням. | ||
| + | [[Файл:SH1.jpg|міні]] | ||
==Блог до проекту== | ==Блог до проекту== | ||
| Рядок 35: | Рядок 36: | ||
==Опитування до проекту== | ==Опитування до проекту== | ||
https://docs.google.com/forms/d/1X6LOZ2cPyxhh5U3nywjokWWyb_UFXEwcJ1r9SZM3gos/edit?usp=sharing | https://docs.google.com/forms/d/1X6LOZ2cPyxhh5U3nywjokWWyb_UFXEwcJ1r9SZM3gos/edit?usp=sharing | ||
| + | |||
| + | Висновки: | ||
| + | {| class="wikitable" border="1" | ||
| + | |- | ||
| + | ! Питання | ||
| + | ! Відповідь | ||
| + | ! Підсумок | ||
| + | |- | ||
| + | | Штучний інтелект - це одна система? | ||
| + | | Так/Ні | ||
| + | | 3/5 | ||
| + | |- | ||
| + | | Чи може штучний інтелект навчатися? | ||
| + | | Так/Ні | ||
| + | | 4/5 | ||
| + | |- | ||
| + | | Чи має штучний інтелект недоліки? | ||
| + | | Так/Ні | ||
| + | | 5/5 | ||
| + | |- | ||
| + | | Чи допомагає штучний інтелект у сфері медицини? | ||
| + | | Так/Ні | ||
| + | | 3/5 | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | Отже, провівши опитування, я можу зробити висновок, що сучасні люди не дуже добре знвйомі з таким явищем як "штучний інтелект". Саме тому, на мою думку, і виникають думки про те, що роботи можуть знищити світ. Адже, якщо контролювати штучний інтелект, то він буде тільки допомагати людям. | ||
==Фотоальбом до проекту== | ==Фотоальбом до проекту== | ||
| Рядок 44: | Рядок 71: | ||
==Спілкування між учасниками проекту== | ==Спілкування між учасниками проекту== | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
=Інформаційні ресурси= | =Інформаційні ресурси= | ||
Поточна версія на 13:28, 24 травня 2020
Зміст
Штучний інтелект
Шту́чний інтеле́кт (англ. Artificial intelligence, AI) — розділ комп'ютерної лінгвістики та інформатики, що опікується формалізацією проблем та завдань, які подібні до дій, які виконує людина.
Опис проблеми
Штучний інтелект
Штучний інтелект (ШІ) стійко займає лідируючі позиції в топах проривних технологій ще з кінця минулого століття. Ще до початку практичних розробок фантасти успішно експлуатували тему машинного розуму. Як правило, основними були два сюжети - це утопічне процвітаюче людське суспільство, де всі проблеми життєзабезпечення покладені на розумних роботів, і похмурі перспективи майбутнього, де влада над людиною захоплена машинами. Сьогодні ці сюжети лягли в основу етичних проблем розробки штучного розуму. Але про все по порядку. Щоб створити цифровий інтелект, розробники визначили два основних напрямки. В одному випадку це була імітація людського мозку зі складною мережею нейронів і нервових закінчень, а в іншому - спроба розробки системи алгоритмів, які повторюють розумову діяльність людини. На зорі розробок ІІ перший шлях реалізувати було досить складно через скромних можливостей обчислювальної техніки і слабкою теоретичної бази. Тому пріоритет отримав шлях розробки алгоритмів. Однак не всі завдання можна було вирішити у такий спосіб. У деяких випадках єдиним виходом могли стати нейронні мережі, які і стали основою машинного навчання. Сучасні темпи розвитку комп'ютерної техніки і нано технологій зіграли позитивну роль в розвитку штучних нейронних мереж. Кожен із шляхів створення штучного інтелекту мав свої сильні і слабкі сторони. При розробці системи алгоритмів необхідно було ставити формальний опис вирішення кожного завдання. Тобто, щоб розширити коло розв'язуваних проблем, розробнику необхідно додавати в програму нові алго ритми. Проте, такі пристрої добре вирішували логічні завдання, і вже в кінці 90-х років минулого століття машина обіграла в шахи чемпіона міра.Іскусственние нейронні мережі не вимагають програмування в тому сенсі, як це реалізується при створенні систем алгоритмів. Головне достоїнство нейромереж в тому, що вони здатні самонавчатися. На основі великого обсягу правильних рішень задач вибудовується залежність між вхідними та вихідними даними
Проблема штучного інтелекту
В науці XXI століття проблема штучного інтелекту охопила широке коло досліджень, пов’язаних зі:
- створенням штучного аналогу інтелекту людини, розробкою так званого „суперінтелекту” (між іншим, на базі Інтернету);
- моделюванням окремих функцій і структур психіки, інтелекту;
- робототехнікою;
- впливом існуючих та потенційно можливих систем штучного інтелекту на людину та суспільство тощо.
Імплементація все нових результатів досліджень у галузях обчислювальної техніки, кібернетики, синергетики, неврології, психології, лінгвістики, біо- та нанотехнологій вимагає подальших рефлексій сучасного стану проблеми, трансформує прогнози на майбутнє. Як правило, всеохоплююче формулювання згадуваної проблеми в явному вигляді в літературі не наводиться, її можуть розуміти по-різному, в залежності від контексту досліджень. Тому актуальною постає філософська рефлексія проблеми штучного інтелекту, окреслення її змісту в сучасній філософії та формулювання інтегральної дефініції зазначеної проблеми, що послужило б першим етапом на шляху створення загальнофілософської та теоретико-методологічної бази подальших розробок у відповідній галузі.
Проблема створення універсального штучного інтелекту від початку є однією з найважливіших у відповідному проблемному полі. Підхід, у межах якого стверджується, що „...людина є дійсно складною матеріальною системою, але системою скінченної складності і дуже обмеженої досконалості і тому доступною імітації”, можна вважати досить впливовим у сучасному філософському дискурсі. До створення нових зразків штучного інтелекту все більше залучають досягнення нано-, біо- та генних технологій. В цьому зв’язку відкритою є проблема конкретного носія універсального штучного інтелекту. Це може бути як цифровий комп’ютер (чи то сукупність об’єднаних у систему комп’ютерів), так і культивована мозкова тканина (останнє породжує певні етичні проблеми).
Найвіддаленішою у часі і певною мірою гіпотетичною постає проблема взаємодії носіїв універсального штучного інтелекту та суспільства. Тим не менш, завчасне створення теоретичної бази подібних досліджень є конструктивним, хоча б для того, щоб не бути захопленими зненацька черговою науково-технічною революцією. Більше того, за такої постановки питання штучний інтелект може розглядатись не тільки як соціокультурний чинник, але й як чинник універсальної еволюції.
Отже, як в майбутньому складеться симбіоз людини і машини можна тільки припускати. Необхідно розуміти, що технології ІІ будуть розвиватися і далі. Вони відкривають занадто багато привабливих перспектив. Прогрес зупинити неможливо. Але відповідальність за майбутнє поки що лежить на людині - створимо ми світ загального процвітання або будемо знищені своїм же творінням.
Блог до проекту
https://monthhhh.blogspot.com/
Мультимедійна презентація
Календар подій проекту:
Опитування до проекту
https://docs.google.com/forms/d/1X6LOZ2cPyxhh5U3nywjokWWyb_UFXEwcJ1r9SZM3gos/edit?usp=sharing
Висновки:
| Питання | Відповідь | Підсумок |
|---|---|---|
| Штучний інтелект - це одна система? | Так/Ні | 3/5 |
| Чи може штучний інтелект навчатися? | Так/Ні | 4/5 |
| Чи має штучний інтелект недоліки? | Так/Ні | 5/5 |
| Чи допомагає штучний інтелект у сфері медицини? | Так/Ні | 3/5 |
Отже, провівши опитування, я можу зробити висновок, що сучасні люди не дуже добре знвйомі з таким явищем як "штучний інтелект". Саме тому, на мою думку, і виникають думки про те, що роботи можуть знищити світ. Адже, якщо контролювати штучний інтелект, то він буде тільки допомагати людям.
Фотоальбом до проекту
Спілкування між учасниками проекту
Інформаційні ресурси
Друковані джерела
Відеоматеріали
https://www.youtube.com/watch?v=yuLbZ5icaN8 |Штучний інтелект набирає обертів по всьому світу
https://www.youtube.com/watch?v=auq8h4Bas50 |Штучний інтелект небеспечніше, ніж ми думаємо
https://www.youtube.com/watch?v=ZxqvPO1W9XQ&t=22s |Штучний інтелект престає бути керованим
Електронні ресурси
http://www.info-library.com.ua
Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
