Відмінності між версіями «Правила набору тексту Носачов 2019»
7693817 (обговорення • внесок) |
7693817 (обговорення • внесок) |
||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
==<b><font face="Comic Sans MS" color=" #0000FF" size="5">Правила набору тексту</font></b>== | ==<b><font face="Comic Sans MS" color=" #0000FF" size="5">Правила набору тексту</font></b>== | ||
| + | [[Файл:Котик 2019.jpg|220px|праворуч]] | ||
<ul> | <ul> | ||
| Рядок 10: | Рядок 11: | ||
</ul> | </ul> | ||
==<b><font face="Comic Sans MS" color=" #0000FF" size="5">Правила набору тексту для А4 та А5</font></b>== | ==<b><font face="Comic Sans MS" color=" #0000FF" size="5">Правила набору тексту для А4 та А5</font></b>== | ||
| + | [https://drive.google.com/file/d/1XJhOoM1jsoYZ5C5z8VthiTIQfIjc8E_L/view?usp=sharing А4] | ||
| + | [https://drive.google.com/file/d/1ip424V3I05svmE-5WjNXf3BBB9iHyMAV/view?usp=sharing А5] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==<b><font face="Comic Sans MS" color=" #0000FF" size="5">Правила набору тексту у вигляді презентації</font></b>== | ||
| + | |||
| + | [https://drive.google.com/file/d/1DXQJERsY6EmQE8uGAXEQEfgT8niIRqgF/view?usp=sharing Презентація] | ||
| − | |||
==<b><font face="Comic Sans MS" color=" #0000FF" size="5">Тлумачення термінів</font></b>== | ==<b><font face="Comic Sans MS" color=" #0000FF" size="5">Тлумачення термінів</font></b>== | ||
Поточна версія на 21:12, 30 жовтня 2019
Зміст
Правила набору тексту
- Перед розділовими знаками пропуск не ставиться;
- Тире в словах вводиться з пропуском і зліва, і справа;
- Між словами в тексті потрібно ставити один пропуск;
- Після відкриваючих дужок і перед закриваючими дужками пропуск не ставиться;
- Для переходу на новий абзац використовується клавіша ENTER;
- Дефіс у словах вводиться без пропусків;
Правила набору тексту для А4 та А5
Правила набору тексту у вигляді презентації
Тлумачення термінів
Медіатекст — це усний чи писемний твір масовоінформаційної діяльності та масової комунікації.
Автенти́чний текст (грец. αυθεντικός — справжній) — офіційний текст міжнародного договору, підписаний уповноваженими на те представниками і скріплений печатями відповідних держав, або текст будь-якого документа, який за змістом відповідає текстові іншою мовою і має з ним однакову силу. У заключних статтях договору, складеного двома або кількома мовами, звичайно вказується, який його текст автентичний.
Мегатекст — це термін, що застосовується письменниками у фантастичних творах для опису підґрунтя певного сюжету, тропів, зображень, що мають бути описані в певному фантастичному творі.
Стереотекст (stereo-text, від грец. stereos — об'ємний, тілесний, просторовий) — поєднання різномовних текстів для повнішого представлення одного комплексу ідей. У ньому використовуються можливості різних мов для втілення однієї ідеї або образу. Цей вид тексту, як правило, складається з двох або кількох паралельних текстів, які трактують один предмет і є вільними перекладами один одного.
Структура тексту — поняття, формулювання якого знаходиться у розвитку. Структура є природною властивістю тексту, це означає, що будь-яка теорія, яка прагне адекватно його описати, повинна відобразити його структурність.
Паралельний текст (бітекст) – це текст однією мовою разом з його перекладом на іншу мову. Вирівнювання паралельного тексту – це ідентифікація відповідних один одному речень в обох половинах паралельного тексту. Великі збірки паралельних текстів називаються паралельним корпусом (англ.parallel corpora). Вирівнювання паралельного корпусу на рівні речень є необхідною передумовою для різних аспектів лінгвістичних досліджень. У процесі перекладу речення можуть розділятися, зливатися, видалятися, вставлятися або змінювати свою послідовність. У зв'язку з цим вирівнювання часто стає складним завданням.
Прецедентний текст — певний текст, зображення чи мелодія, які відомі певній спільноті — та для нагадування (використання) яких достатньо цитати,алюзії, натяку.
Тип тексту — це центральне поняття лінгвістики тексту і загальної теорії тексту. У широкому сенсі це певна обмежена сукупність текстів, що об'єднані особливими спільними ознаками на різних структурних рівнях тексту, на рівні семантики, змісту, особливостей побудови, ситуативних параметрів та комунікативної функції.
Лінгвістика тексту – галузь мовознавства, що вивчає структурно-граматичні, се¬мантико-змістові, комунікативно-прагматичні, семіотичні властивості тексту, його категорійні ознаки, закономірності структурної організації, зв’язки з іншими текстами, а також процеси ство¬рення, сприймання й інтерпретації тексту.
Текстологія — історично-філологічна дисципліна, що вивчає пам'ятки писемності, твори літератури і фольклору для критичної перевірки і встановлення на підставі наявних варіантів автентичності текстів.
Lorem ipsum — класичний варіант умовного беззмістовного тексту, що вставляється вмакет сторінки (у сленгу дизайнерів такий текст називається «рибою»).
