Відмінності між версіями «Єлизаветград - Кропивницький»

Поточна версія на 17:31, 17 жовтня 2019

В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких я беру участь.

Проект " Моє рідне місто " [[1]]

• Рідний край - дорога серцю земля батьків, дідів і прадідів наших. Кожна людина кім би не став, де б йому доводилося працювати, тягнеться серцем до рідного краю.
• Кіровоградщина - географічний центр України, розташований між Дніпром і Бугом. Край машинобудівників, хліборобів і унікальних чорноземів. Місто Кропивницький веде свій початок від фортеці святої Єлизавети, яку побудували в 1754 році.
  

Звання почесного жителя міста Надал місцевим органами державної влади окремим особам в честь їх громадської чи політичної діяльності або за особисті заслуги перед певним містом. Почесному жителю міста виплачується довічна пенсія. Почесні жителі міста :

1. Ануфрієв Миколай Іванович
2. Бахмач Євгеній Степанович
3. Гуляцький Трифон Маркович
4. Жадов Олексій Семенович
5. та інші
   

Історичні події

Пам’ятки архітектури

У Кропивницькому, зокрема в історичному центрі, частково (у порівнянні з іншими обласними центрами країни доволі непогано) збереглася стара забудова (переважно 2-а пол. XIX століття), в тому числі низка культових споруд, рештки російських укріплень, єврейські квартали тощо. Особливістю Кропивницького є застосування в архітектурі окремих стилів (доволі великого числа), а не пануючого еклектизму, як скажімо в Києві.

• Фортеця Святої Єлисавети

Фортеця св. Єлисавети була споруджена в 1752 році з метою оборони Півдня України від набігів татар і турків. Спорудження носить ім`я небесної покровительки імператриці Єлисавети, яка підписала указ про зведення фортеці. Оборонні вали поклали початок місту Єлисаветграду, який згодом був перейменований в Кіровоград . Фортеця складається з безлічі валів, бастіонів, сторожових веж і цілої системи ровів, вона була вельми добре оснащена артилерійським озброєнням. За всю свою історію фортеця всього один раз була ареною бойових дій, сталося це під час російсько-турецької війни 1768-1774 років. Потужна споруда зіграло вирішальну роль у перемозі над ворогом. Фортеця була учасницею ще багатьох легендарних подій в історії України, і в світовій історії. Наприклад, в її казармах колись розташовувалися полки Кутузова. Тут був штаб боротьби з гайдамаками і багато іншого. Зараз фортеця роззброєна і є музеєм під відкритим небом. Туристів зустрічають старовинні гармати - свідки колишньої слави і могутності. Також на території фортеці є кладовище героїчно загиблих солдат в боях Другої світової війни, в центрі якого розташований пам`ятник «Вічний вогонь».

• Пам'ятник Ангелу-охоронцю України

На площі Незалежності у місті Кіровоград знаходиться унікальний пам’ятник Ангелу-охоронцю України. Монумент був встановлений у 2004 році до святкування 250-річчя Кіровограду та на честь 2000-річчя з дня народження Хреста. Автори пам’ятника – скульптор Анатолій Гончар і архітектор Віталій Кривенко використали 2000 м² бруківки і 350 м² архітектурних виробів. Для створення цього шедевру були використані граніти Войновського, Капустинського й Крупського родовищ. Установка пам’ятника здійснювалась завдяки зусиллям організацій, підприємств й самих городян міста. Монумент Ангелу-охоронцю України являє собою бронзову триметрову статую ангела, яка піднімається на дев’ятиметровій колоні над площею Незалежності.

• Пам'ятник жертвам Чорнобиля

1996 року на лівому березі річки Інгул у Кропивницькому було встановлено пам’ятник жертвам катастрофи на Чорнобильській АЕС та її ліквідаторам. Композиція унікальна в своєму роді: схожа на людську постать скульптура втримує куб, не даючи йому впасти.

• Художній музей (Будинок Шполянського)

Будівля, де зараз розташовується Кіровоградський Художній музей, побудовано імовірно 1897 за розпорядженням комерсанта Ізраїлю Шполянського. Його архітектурне рішення і внутрішні інтер`єри були показовим прикладом початкового періоду модерністського напряму. Воно являло собою один з примірників споруди нового типу - так почали в той час будувати прибутково-торгові доми. Будинок відразу стали називати Пасажем, що характеризує специфічний архітектурний зразок - магазини та ділові контори ярусами розташовуються по обидва боки широкого проходу посередині. Достовірно невідомо ні точний час його будівництва, ні призначення. Одна з варіацій - це пишний кам`яний особняк з значними підвальними приміщеннями, з`єднаними між собою арками. Інша - характеризує його як колишню розкішний готель «Пасаж» з розташованими на першому поверсі магазинами, ресторанами і т. Д., У дворі якої розташовувався прекрасний фонтан зі зростаючими навколо клумбами і екзотичними туями. Пізніше власником витонченого палацу стає городничий А. Пашутін. Документи свідчать: тут в той час функціонувала живописно-художня майстерня «Мистецтво».

• Головна синагога

Синагогу у Кропивницькому збудували на місці старої, яку 1893 року через аварійний стан закрили. У 1895–1897 роках на гроші місцевої єврейської громади спорудили двоповерхову цегляну синагогу з підвалом. Тоді ж вона отримала статус хоральної, тобто, головної. Проектував сакральну споруду відомий майстер Олександр Лишневський, який працював в Єлисаветграді (стара назва Кропивницького) архітектором. Головна синагога – це чудовий зразок еклектики кінця 19 століття з елементами мавританського стилю. Фасад прикрашений ризалітами (частинами, які виступають) із невеликими вежами. У радянський період приміщення синагоги зайняв клуб Калініна, згодом тут проводили кіносеанси. 1991 року будівлю повернули єврейській громаді. В «нульових» синагога перетворилася на великий культурний та благодійницький центр. Також у приміщенні працює Народний єврейський театр та музей «Євреї Єлисаветграда».

• Кіровоградський академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького

Приміщення театру споруджено у Єлисаветграді (тепер Кропивницький) 1867 року на кошти інженера-полковника Г. В. Трамбицького. Постановою колегії Міністерства культури і туризму України від 22 лютого 2006 року № 2 / 11- г Кіровоградському обласному українському музично-драматичному театру ім. М. Л. Кропивницького надано статус академічного. У 2007 р. урочисто відзначено 125-річчя театру. Театр відкрили після реконструкції в жовтні 2012 року.

• та інші

Фотогалерея міста

Ще у школі на географії ми вивчали економіку України, де найменш розвинутим регіоном вважалась Кіровградщина. Взагалі, що за назва така, Кіровоград, це совок, напевно, “станкі-станкі” усюди. Пил, сірість і брєжнєвські будівлі. Але все виявилося навпаки. Тодішній Єлісаветград вважався майже не столицею півдня імперії (до заснування Одеси, Миколаїва та Херсону то було найбільше місто у регіоні). Місто знаходилось на перетині багатьох шляхів серед родючих земель, через нього була побудована залізнична гілка Харків-Одеса, відкрився величезний завод з виробництва с/г техніки, тож у XIX сторіччі Єлісаветград переживав свою золоту еру.

Для української культури місто взагалі знакове, бо саме тут з’явився перший український професійний театр – Театр коріфеїв, який очолював Марко Кропивницький. З цим театром також пов’язані імена Миколи Карповича Садовського, Марії Заньковецької, Панаса Саксаганського та інших видатних українських митців. Саме на честь Кропивницького місто цього літа було перейменоване з Кіровограду. Тож, хай живе український Кропивницький – місто українського театру та культури, місто чудової архітектури та затишних парків.

Географія і клімат

Геологічна будова, ґрунти і корисні копалини

• Геологічна будова території Кропивницького зумовлена його розташуванням на площі Українського кристалічного щита та його структурної одиниці — Кіровоградського тектонічного блоку, в основі якого лежить давній докембрійський фундамент, складений гранітами, гнейсами, чарнокітами, габро-лабрадоритами.

Ґрунти — чорноземи звичайні, глибокі мало- і середньогумусні на лесових породах. Мають високу природну родючість, хоч в орному шарі розпушені і частково втратили в минулому грудкувату структуру. Корисні копалини на території і в околицях Кропивницького представлені, перш за все, будівельною сировиною. Відомими є Кропивницькі родовище вогнетривких глин і гранітне родовище, розташоване на правому березі річки Сугоклії. Енергетичні запаси надр міста представлені покладами бурого вугілля (Балашівсько-Кіровоградське родовище) та урану. Є поклади високоякісного піску, придатного для виробництва скла.

• Рельєф і гідрографія

Рельєф у місті визначений геологічною будовою. Кропивницький розташований у межах Придніпровської височини. Кропивницький лежить на рівнинах, обабіч річки Інгул. Місто також перетинають притоки Інгулу Сугоклія та Біянка, низка струмків. Їм притаманні глибокі долини, у яких розширені ділянки змінюються вузькими каньйоноподібними, де береги круті і скелясті. Річище Інгулу в межах міста звивисте, заплава — двостороння. Зведено Кіровоградське (260 га) та Лелеківське водосховища. Стік Інгулу в межах Кропивницького розподіляється таким чином: березень—травень — 70 %; червень—серпень — 9 %; вересень—листопад — 6 %; грудень—лютий — 15 %. Середня тривалість льодоставу — 2,5 місяці. Товщина льоду сягає 20—40 см.

• Клімат

Клімат Кропивницького обумовлений його розташуванням у степовій зоні. Середня температура січня становить −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість опадів — 474 мм[10] (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні. Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована 1963 року, найвища (+1,6 °C) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (+17,6 °C) спостерігалась у 1912 році, найвища (+25,6 °C) — в 1936 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано 9 січня 1935 року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — 27 липня 1909 року і 20 серпня 1929 року[9]. За останні 100—120 років температура повітря в Кропивницькому, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року[9]. Переважні напрями вітрів узимку — північно-західні, влітку — південні. Найбільша швидкість вітру — в лютому, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,5 м/с, у липні — 3,4 м/с.

• Природно-заповідний фонд

Ландшафтний заказник: Зелений сосновий масив в районі вулиці Лісопаркової. Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва: Дендропарк, Парк Космонавтів, Ковалівський парк, Козачий Острів, Парк Перемоги.