Відмінності між версіями «Розділ 2. Мережеві аспекти IP-телефонії»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
<div style="background: #33ccff">  
+
<div style="background: #cccccc">  
 
<center>
 
<center>
[[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php?title=Розділ_2._Мережеві_аспекти_IP-телефонії Розділ 2. Мережеві аспекти IP-телефонії]]
+
----
[[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Технологія_VoIP Зміст]]
+
[ [[Розділ_1._Конвергенція_мереж_зв'язку|<< Розділ 1. Конвергенція мереж зв'язку]] ]
[[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php?title=Розділ_3._Передача_мови_по_IP-мережі Розділ 3. Передача мови по IP-мережі]]
+
[ '''[[Технологія VoIP]]''' ]
 +
[ [[Розділ_3._Передача_мови_по_IP-мережі|Розділ 3. Передача мови по IP-мережі >>]] ]
 +
----
 
</center>
 
</center>
 
</div>
 
</div>
  
----
+
'''2.1 [[Три основні сценарії IP-телефонії]]'''<br>
<br>
+
'''2.2 [[Проект TIPHON]]'''<br>
 +
'''2.3 [[Встановлення телефонного з'єднання в IP-мережі]]'''<br>
 +
'''2.4 [[Ефективність IP-телефонії]]'''<br>
  
== 2.1 Три основні сценарії IP-телефонії ==
+
<div style="background: #cccccc">  
Матеріал попередньої глави дал у першому наближенні відповідь на питання: що таке IP-телефонія? Перш ніж обговорити більш детально різні підходи до архітектури, протоколів і варіантами побудови систем і устаткування, корисно звернути увагу на інше питання: для чого потрібна IP-телефонія? Як відповідь на це питання розглянемо три найбільш часто використовуваних сценарію IP-телефонії:<br>
+
* «комп'ютер-комп'ютер»;
+
* «комп'ютер-телефон»;
+
* «телефон-телефон».<br>
+
Сценарій «комп'ютер-комп'ютер» реалізується на базі стандартних комп'ютерів, оснащених засобами мультимедіа і підключених до мережі Інтернет.<br>
+
Компоненти моделі IP-телефонії за сценарієм «комп'ютер-комп'ютер» показані на рис. 2.1. У цьому сценарії аналогові мовні сигнали від мікрофона абонента А перетворяться в цифрову форму з допомогою аналого-цифрового перетворювача (АЦП), зазвичай при 8000 відліків / с, 8 бітів / відлік, у результаті - 64 Кбіт / с. Відліки мовних даних в цифровій формі потім стискаються кодований пристроєм для скорочення потрібної для їх передачі смуги у відношенні 4:1, 8:1 або 10:1. Алгоритми стиснення мови докладно розглядаються в наступному розділі. Вихідні дані після стиснення формуються в пакети, до яких додаються заголовки протоколів, після чого пакети передаються через IP-мережу в систему IP-телефонії, обслуговує абонента Б. Коли пакети приймаються системою абонента Б, заголовки протоколу видаляються, а стислі мовні дані надходять у пристрій , розгортає їх у первісну форму, після чого мовні дані знову перетворюються на аналогову форму за допомогою цифро-аналогового перетворювача (ЦАП) і потрапляють в телефон абонента Б. Для звичайного з'єднання між двома абонентами системи IP-телефонії на кожному кінці одночасно реалізують як функції передачі , так і функції прийому. Під IP-мережею, що на рис. 2.1, мається на увазі або глобальна мережа Інтернет, або корпоративна мережа підприємства Intranet.<br>
+
 
<center>
 
<center>
[[Файл:VoIP_2.1.png]]<br>
 
'''Рис. 1.1.''' Сценарій IP-телефонії "комп'ютер-комп'ютер"
 
</center><br>
 
Для підтримки сценарію «комп'ютер - комп'ютер» постачальнику послуг Інтернет бажано мати окремий сервер (воротар), що перетворює імена користувачів в динамічні IP-адреси. Сам сценарій орієнтований на користувача, яким мережа потрібна, в основному, для передачі даних, а програмне забезпечення IP-телефонії потрібно лише іноді для розмов з колегами. Ефективне використання телефонного зв'язку за сценарієм «комп'ютер-комп'ютер» зазвичай пов'язане з підвищенням продуктивності роботи великих компаній, наприклад, при організації віртуальної презентації в корпоративній мережі з можливістю не тільки бачити документи на Web-сервері, а й обговорювати їх зміст за допомогою IP-телефону . При цьому між двома IP-мережами можуть використовуватися елементи ТфОП, а ідентифікація викликається боку може здійснюватися як на основі Е.164, так і на основі IP-адресації. Найбільш поширеним програмним забезпеченням для цих цілей є пакет Microsoft NetMeeting, доступний для безкоштовного завантаження з сайту Microsoft.<br>
 
Розглянемо представлений на рис. 2.1 сценарій встановлення з'єднання «комп'ютер-комп'ютер» більш докладно.<br>
 
Для проведення телефонних розмов один з одним абоненти А і Б повинні мати доступ до Інтернет або до іншої мережі з протоколом IP. Припустимо, що така IP-мережа існує, і обидва абонента підключені до неї. Розглянемо можливий алгоритм організації зв'язку між цими абонентами.<br>
 
1. Абонент А запускає свій додаток IP-телефонії, що підтримує протокол Н.323.<br>
 
2. Абонент Б вже заздалегідь запустив свій додаток IP-телефонії, що підтримує протокол Н.323.<br>
 
3. Абонент А чи знає доменне ім'я абонента У елемент системи імен доменів - Domain Name System (DNS), вводить це ім'я в розділ «кому подзвонити» у своєму додатку IP-телефонії і натискає кнопку Return.<br>
 
4. Додаток IP-телефонії звертається до DNS-сервера (який в даному прикладі реалізований безпосередньо в персональному комп'ютері абонента А) для того, щоб перетворити доменне ім'я абонента Б в IP-адресу.<br>
 
5. Сервер DNS повертає IP-адреса абонента Б.<br>
 
6. Додаток IP-телефонії абонента А одержує IP-адреса абонента Б і відправляє йому сигнальне повідомлення Н.225 Setup.<br>
 
7. При отриманні повідомлення Н.225 Setup додаток абонента Б сигналізує йому про вхідний дзвінок.<br>
 
8. Абонент Б приймає виклик і додаток IP-телефонії відправляє повідомлення у відповідь Н.225 Connect.<br>
 
9. Додаток IP-телефонії в абонента А починає взаємодія з додатком у абонента Б відповідно до рекомендації Н.245.<br>
 
10. Після закінчення взаємодії по протоколу Н.245 і відкриття логічних каналів абоненти А і Б можуть розмовляти один з одним через IP-мережу.<br>
 
Незважаючи на навмисну простоту викладу, розглянутий приклад досить складний, що зумовлено складністю технології IP-телефонії. У цьому прикладі не показані всі кроки і опущені дуже суттєві деталі, які необхідні постачальнику послуг для розгортання мережі IP-телефонії. Про всі ці більш складних моментах буде сказано в розділах 5-11 даної книги, а тут зробимо ще одне спрощення.<br>
 
Сам характер сценарію «комп'ютер-комп'ютер» на рис. 2.1 обумовлює зосередження всіх необхідних функцій IP-телефонії в персональному комп'ютері або іншому аналогічному пристрої кінцевого користувача. При описі інших сценаріїв у цій главі замість громіздкого зображення компонентів кінцевого пристрою буде наводиться тільки спрощене зображення терміналу IP-телефонії. Таким аналогом рис. 2.1 є спрощене уявлення того ж сценарію на рис. 2.2. До детального розгляду процедур аналогово-цифрового і цифро-аналогового перетворення, стиснення, пакетізаціі та ін ми повернемося в наступному розділі.<br>
 
<br>
 
<center>
 
[[Файл:VoIP_2.2.png]]<br>
 
'''Рис. 1.1.''' Спрощений сценарій IP-телефонії "комп'ютер-комп'ютер" (аналог рис.2.1)
 
</center><br>
 
Заміна зображень має і більш глибокий зміст. Назва сценарію «комп'ютер - комп'ютер» аж ніяк не означає, що в розпорядженні користувача обов'язково повинен бути стандартний PC з мікрофоном і колонками, як це представлено на рис. 2.1. Головною вимогою для такої схеми є те, що обидва користувачі повинні мати підключені до мережі персональні комп'ютери. І ці PC повинні бути завжди включені, під'єднані до мережі і мати у занедбаному вигляді програмне забезпечення IP-телефонії для прийому вхідних дзвінків. При всьому цьому повинна бути повна сумісність між програмно-апаратними засобами IP-телефонії, отриманими від різних постачальників, тобто користувачі, що бажають розмовляти один з одним, повинні мати ідентичне програмне забезпечення, наприклад, реалізує протокол Н.323.<br>
 
Беручи до уваги ці обставини, під назвою «комп'ютер» у всіх сценаріях ми будемо розуміти термінал користувача, включений в IP-мережу, а під назвою «телефон» - термінал користувача, включений в мережу комутації каналів будь-якого типу: ТфОП, ISDN або GSM.<br>
 
І ще одне, більш суттєве зауваження. До цих пір в обговоренні сценарію «комп'ютер - комп'ютер» на рис. 2.1 та 2.2 слід було, що обидва користувачі включені в одну й ту ж IP-мережу (Інтернет, Інтранет або іншу мережу з протоколом IP). У рамках проекту TIPHON, якому присвячено наступний параграф цієї глави, розглядається інша, більш складна модифікація сценарію «комп'ютер - комп'ютер». Ця модифікація, представлена на рис. 2.3, передбачає організацію зв'язку між абонентами IP-мережі з урахуванням того, що виклик транзитом проходить через мережу комутації каналів (СКК). Зауважимо, що на цьому і на наступних малюнках як СКК виступає телефонна мережа загального користування (ТФОП), хоча викладені в цьому розділі матеріали справедливі для ISDN, GSM і ін.<br>
 
<center>
 
[[Файл:VoIP_2.3.png]]<br>
 
'''Рис. 1.1.''' Спрощений сценарій IP-телефонії "комп'ютер-комп'ютер". З'єднання користувачів IP-мереж через транзитну СКК
 
</center><br>
 
Наступний сценарій - «телефон-комп'ютер» - знаходить застосування в різного роду довідково-інформаційних службах Інтернет, у службах збуту товарів або в службах технічної підтримки. Користувач, який підключився до cepвepy WWW якої-небудь компанії, має можливість звернутися до оператора довідкової служби. Цей сценарій в найближчі кілька років буде, по всій вірогідності, більш активно затребуваний діловим сектором. Компанії будуть використовувати дану технологію для нарощування своїх WеЬ - сторінок (і своєї присутності у всесвітній павутині). Користувачі комп'ютерів зможуть переглядати в «реальному часі» каталоги, майже миттєво замовляти товари та отримувати безліч інших послуг. Це цілком відповідає стилю життя сучасних споживачів, пов'язаному з потребою в додаткових зручностях і економії часу. Вже сьогодні усвідомлюються всі вигоди і зручності централізованого придбання предметів широкого вжитку (наприклад, компакт-дисків, книг, програмного забезпечення і т. д.) і вже звично відбуваються операції електронної комерції.
 
У рамках проекту TIPHON розглядаються дві модифікації цього сценарію IP-телефонії:<br>
 
* від комп'ютера (користувача IP-мережі) до телефону (абоненту ТМЗК), зокрема, у зв'язку з наданням користувачам IP-мереж доступу до телефонних послуг, в тому числі, до довідково-інформаційних послуг та до послуг Інтелектуальної мережі;<br>
 
* від абонента ТМЗК до користувача IP-мережі з ідентифікацією викликається сторони на основі нумерації за Е.164 або IP-адресації.
 
Проект TIPHON заслуговує більш пильної уваги, і вже було обіцяно присвятити йому цілком наступний параграф цієї глави.<br>
 
У першій із згаданих модифікацій сценарію «комп'ютер-телефон» з'єднання встановлюється між користувачем IP-мережі і користувачем мережі комутації каналів (мал. 2.4). Передбачається, що встановлення з'єднання ініціює користувач IP-мережі.<br>
 
 
 
----
 
----
<div style="background: #33ccff">
+
[ [[Розділ_1._Конвергенція_мереж_зв'язку|<< Розділ 1. Конвергенція мереж зв'язку]] ]
<center>
+
[ '''[[Технологія VoIP]]''' ]
[[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php?title=Розділ_2._Мережеві_аспекти_IP-телефонії Розділ 2. Мережеві аспекти IP-телефонії]]
+
[ [[Розділ_3._Передача_мови_по_IP-мережі|Розділ 3. Передача мови по IP-мережі >>]] ]
[[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Технологія_VoIP Зміст]]
+
----
[[http://wiki.kspu.kr.ua/index.php?title=Розділ_3._Передача_мови_по_IP-мережі Розділ 3. Передача мови по IP-мережі]]
+
 
</center>
 
</center>
 
</div>
 
</div>
  
----
+
 
<br>
+
 
--[[Користувач:Козінцев Олексій|Козінцев Олексій  36 гр.]] 04:34, 3 листопада 2010 (EET)
 
--[[Користувач:Козінцев Олексій|Козінцев Олексій  36 гр.]] 04:34, 3 листопада 2010 (EET)

Поточна версія на 07:19, 28 листопада 2010

2.1 Три основні сценарії IP-телефонії
2.2 Проект TIPHON
2.3 Встановлення телефонного з'єднання в IP-мережі
2.4 Ефективність IP-телефонії


--Козінцев Олексій 36 гр. 04:34, 3 листопада 2010 (EET)