Поточна версія на 20:45, 2 листопада 2010

Веб

Веб-сайт (от англ. website: web — «паутина», «сеть» и site — «место», букв. «место, сегмент, часть в сети»), или просто сайт, — в компьютерной сети объединённая под одним адресом (доменным именем или IP-адресом) совокупность электронных документов (файлов) частного лица или организации. По умолчанию подразумевается, что сайт располагается в сети Интернет.

Все веб-сайты в совокупности составляют Всемирную паутину, где коммуникация (паутина) объединяет сегменты информации мирового сообщества в единое целое — базу данных и коммуникации планетарного масштаба. Для прямого доступа клиентов к веб-сайтам на серверах был специально разработан протокол HTTP.

Веб-сайты иначе называют интернет-представительством человека или организации. Сайты-визитки всё реже находят применение. Как комментарий к ссылке может быть страничка-визитка на полнофункциональном сайте (портале). Когда говорят «своя страничка в Интернет», то подразумевают целый веб-сайт или личную страницу в составе чужого сайта (портал). Кроме веб-сайтов (порталов), в сети Интернет также доступны WAP-сайты для мобильных телефонов. Сайт-портал, многокомпонентная разветвлённая структура скомпонованная из функционально самодостаточных сайтов самостоятельных организаций или подразделений корпоративной структуры. Например, наличие филиалов, институтов академии, журналы и книжный отдел издательства, факультеты и институты университета, отделения в странах крупной транснациональной корпорации, и т. п. В простом представлении портал может представлять кафедру или факультет, где размещены сайты специалистов, сайт изданий, конференций, семинаров, новостной, научного подразделения, библиотеки и др.

Изначально веб-сайты представляли собой совокупность статичных документов, типа — сайт-визитка. По мере развития коммуникаций, количество внутренних и внешних ссылок увеличивалось. Сайт стал выполнять не только роль справки, аннотации, но и функционального офиса, новостного или медийного центра. В настоящее время большинству из них свойственна динамичность и интерактивность. Для таких случаев специалисты используют термин веб-приложение — готовый программный комплекс для решения задач веб-сайта. Веб-приложение входит в состав веб-сайта, но веб-приложение без данных сайтом является только технически. Оболочку (форму, шаблон) нужно наполнить и активизировать. Продвижение сайтов стало ёмкой индустрией в сети.

В большинстве случаев в Интернете одному веб-сайту соответствует одно доменное имя. Именно по доменным именам сайты идентифицируются в глобальной сети. Возможны иные варианты: один сайт на нескольких доменах или несколько сайтов под одним доменом. Обычно несколько доменов используют крупные сайты (веб-порталы) чтобы логически отделить разные виды предоставляемых услуг (mail.google.com, news.google.com, maps.google.com). Нередки и случаи выделения отдельных доменов для разных стран или языков. Например, google.ru и google.fr логически являются сайтом Google на разных языках, но технически это разные сайты. Объединение нескольких сайтов под одним доменом характерно для бесплатных хостингов. Иногда для идентификации сайтов в адресе после указания хоста стоит тильда и имя сайта: example.com/~my-site-name/, а чаще всего используется домен третьего уровня: my-site-name.example.com.

Аппаратные сервера для хранения веб-сайтов называются веб-серверами. Сама услуга хранения называется веб-хостингом. Раньше каждый сайт хранился на своём собственном сервере, но с ростом Интернета, технологическим улучшением серверов на одном компьютере стало возможно размещение множества сайтов (виртуальный хостинг). Сейчас сервера для хранения только одного сайта называются выделенными (англ. dedicated).

Один и тот же сайт может быть доступен по разным адресам и хранится на разных серверах. Копия оригинального сайта в таком случае называется зеркалом. Существует также понятие оффлайновая версия сайта — это копия сайта, которая может быть просмотрена на любом компьютере без подключения к компьютерной сети и использования серверного программного обеспечения (ПО). При разработке сайта его тестируют и отлаживают именно в оффлайновой версии, для того, чтоб не демонстрировать несуразицу и ошибки, просчёты большого проекта. Именно для тестирования в корпоративной сети, или в начале в И-нете с ограниченным доступом под паролем приглашаются опытные «тестеры». Это позволяет ускорить производство больших проектов и отладить их для массового посетителя (пользователя).

Особую роль выполняют по разработке и обслуживанию сайта (портала) админы. Если изготовление формы (оболочки) выполняет группа или очень квалифицированный специалист (програмист, ВЕБ-дизайнер, сисадмин, координатор он же администратор проекта), то обслуживание и информационное наполнение подчинено стратегическим задачам и требует часто участия команды участников проекта под управлением админа проекта (сайта, портала). Сейчас наработано много програм и «писалок» в технологии PHP, но это повысило и требования к квалификации участников проекта, в связи с многопрофильнстью решаемых задач.

Просто странички (сайт-визитка) может готовится секретарём-референтом. Проекты больших сайтов и порталов могут сделать только осведомлённые и заинтересованные специалисты, на уровне первых лиц в организационной структуре, являясь по сути партнёром и авангардом менеджмента предприятия (организации). Активная коммуникация на сайте (портале) часто выполняет функцию директора направления и оффиса со службой сопровождения (переписка, коммутатор прямого общения, оперативная справка, и др.) Много сайтов (порталов) обновляют чаще чем раз на день, а интернет-магазины, — по факту движения товара (новые поступления, отсутствия товара в наличии). Новостные сайты реально выставляют информацию с точностью до минуты, так как журналисты имеют приоритеты на цитирование первоисточников согласно авторского права, приоритета ссылок, рейтинга, и др.

Веб-форуми

Блоги

Блог (також блоґ, англ. blog, від web log, «мережевий журнал чи щоденник подій») — це веб-сайт, головний зміст якого — записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються. Для блогів характерні короткі записи тимчасової значущості.

Блогерами називають людей, які є авторами блогів. Сукупність усіх блогів в Інтернеті створює блогосферу. Популярність блогосфери обумовлена насамперед можливістю використання таких недоступних раніше інструментів, як RSS, trackback та ін. За версією газети «Вашингтон профайл» (англ. Washington Profile) першим блогом вважають сторінку Тіма Бернса-Лі, де він, починаючи з 1992 року публікував новини. Широке використання блогів почалось з 1996 року. В серпні 1999 року комп'ютерна компанія «Pyra Labs» із Сан-Франциско відкрила сайт Blogger. Це була перша безкоштовна блогова служба. Згодом Blogger був викуплений компанією Google.

Типова анатомія блога Вміст блога можна уявляти собі як стрічку, на якій в хронологічному порядку згідно з датами їхньої публікації блогером йдуть дописи, так звані пости, один за одним. Оскільки з часом у блозі накопичується багато постів, зазвичай, ця стрічка займає кілька веб-сторінок, так що найновіший пост займає верхню частину першої сторінки, і чим давніше, тим нижче від нього містяться попередні пости, скажімо всі пости за останній тиждень, друга сторінка тоді присвячена постам за тиждень до того, третя сторінка ще давнішим, і так далі. Як правило сторінки блога також містять посилання на архів блогу, тобто на попередні пости згруповані по місяцях і роках. Отже навігація блога в хронологічному порядку є дуже легкою.

Окрім того у багатьох системах блогування можливо призначати категорії постам. Ці категорії відбивають тематику постів, як наприклад, «програмування», «поетика», «сімейні справи» і таке подібне. Тоді відвідувачі блога, які цікавляться думками блогера щодо програмування можуть за посиланням на цю категорію перейти до всіх існуючих постів автора, присвячених цьому предмету.

Типово окремий пост у блозі має заголовок, дату публікації, власне, зміст, який складається з гіпертексту (думки автора, цитати, тощо), посилань на інші сайти та блоги в Інтернеті, інколи зображень чи навіть відео. Також пост містить коментарі до нього залишені відвідувачами та просту веб-форму, за допомогою якої, вони долучають ці коментарі.

Вікі-проекти (в тому числі й Вікіпедія)

Фонд Викимедиа [править] Материал из Википедии — свободной энциклопедии Перейти к: навигация, поиск Не следует путать с MediaWiki. Фонд Викимедиа Wikimedia Foundation, Inc. Wikimedia Foundation RGB logo with text.svg Тип

501(c)(3) некоммерческая организация Год основания

20 июня 2003 Расположение

Сан-Франциско, Калифорния, США Флаг США Ключевые фигуры

Майкл Сноу, председатель Совета поверенных Джимми Уэйлс, почётный председатель[1] Представительство

Весь мир Сфера деятельности

Вики-проекты Сборы

$1,508,039 Доход

$1,508,039 Число сотрудников

12 наёмных работников Веб-сайт

wikimediafoundation.org Фонд Викиме́диа, Сан-Франциско.

Фонд Викиме́диа (англ. Wikimedia Foundation, Inc.) — некоммерческая организация, обеспечивающая материальную основу для ряда интернет-сообществ, создающих свободно распространяемое содержимое, наиболее известное из которых — свободная энциклопедия Википедия. Деятельность Фонда осуществляется благодаря добровольным пожертвованиям. Саму работу по созданию «свободного содержимого» (текстов и изображений, распространяемых под лицензиями GFDL, CC-BY(-SA) или же находящихся в общественном достоянии) и «свободного кода» (программного кода, распространяемого под свободными лицензиями) делают добровольцы со всего мира.

Об учреждении Фонда 20 июня 2003 года объявил основатель уже существовавшей тогда Википедии Джимми Уэйлс. Содержание [убрать]

   * 1 Проекты
   * 2 Совет поверенных
   * 3 Отделения Фонда
         o 3.1 Викимедиа РУ
   * 4 Примечания
   * 5 Ссылки

[править] Проекты

Вдохновлённые успехом Википедии, её участники предложили открыть другие сайты, которые работали бы на похожих принципах для создания других видов образовательных и справочных изданий:

   * Викисловарь — многофункциональный словарь и тезаурус.
   * Викицитатник — собрание цитат, крылатых фраз, пословиц и поговорок.
   * Викитека — библиотека свободно распространяемых оригинальных текстов.
   * Викиучебник — свободно распространяемая учебная литература.
   * Викиверситет, позиционирующий себя как новая форма интерактивного образования и ведения открытых научных проектов.
   * Викиновости — международное информационное агентство и открытое новостное интернет-издание.
   * Викисклад — общее централизованное хранилище мультимедийных файлов, включаемых в страницы проектов Фонда Викимедиа.
   * Викивиды — справочник по таксономии биологических видов.
   * Мета-вики — веб-сайт, посвящённый координации и документации проектов Фонда Викимедиа.

[править] Совет поверенных

Совет поверенных (Совет доверенных лиц) является верховным органом власти Фонда, в котором сейчас 9 человек[2]:

   * Майкл Сноу, председатель (до июля 2010);
   * Джимми Уэйлс, почётный председатель (до декабря 2010);
   * Ян-Барт де Фриде, вице-председатель (до декабря 2010);
   * Кэт Уолш, исполнитнельный секретарь (до июля 2011);
   * Стюарт Уэст, казначей (до декабря 2010);
   * Тин Чэнь (до июля 2011);
   * Арне Клемперт (до июля 2010);
   * Мэтт Хэлприн (до декабря 2010);
   * Сэмюэл Клейн (до июля 2011).

Совет состоит из избранных и назначенных членов. Избранные сменяются в июне или июле, в зависимости от даты выборов, назначенные — в декабре. [править] Отделения Фонда

Деятельность Фонда поддерживается сетью из 19-ти «региональных отделений» по всему миру, работа которых также обеспечивается добровольцами. На данный момент существуют «региональные отделения» в Австралии, Австрии, Аргентине, Венгрии, Германии, Гонконге, Израиле, Индонезии, Италии, Нидерландах, Норвегии, Польше, России, Сербии, Таиланде, Украине, Франции, Чехии, Швеции и Швейцарии; в процессе создания — отделения в Бразилии и Великобритании. Несмотря на использование термина «региональные отделения», это независимые организации, которые объединяет с «материнским» Фондом общая цель — содействие созданию и распространению лицензионно свободных образовательных материалов. [править] Викимедиа РУ

   Основная статья: Некоммерческое партнёрство «Викимедиа РУ»

21 ноября 2008 года в России было зарегистрировано некоммерческое партнерство содействия распространению энциклопедических знаний «Викимедиа РУ», созданное для официального взаимодействия с Фондом Викимедиа и поддержки на территории России проектов Фонда Викимедиа, наиболее известный из которых — свободная интернет-энциклопедия Википедия.

Идея создать некоммерческую организацию, официально представляющую проекты Фонда Викимедиа на территории Российской Федерации, появилась ещё в 2005 году, но активная подготовка началась лишь осенью 2007 года. 24 мая 2008 года подготовленные учредительные документы получили официальное одобрение Совета поверенных Фонда Викимедиа — именно эта дата считается в проектах Фонда Викимедиа датой основания российской организации. 21 ноября 2008 года «Викимедиа РУ» была внесена в реестр зарегистрированных некоммерческих организаций, что ознаменовало окончание юридической процедуры регистрации.

Інтернет-магазини

У класичному розумінні, тобто, в тому сенсі, в якому він розуміється в найбільш розвинених країнах, "Інтернет-магазин" (іноді його називають "Електронний магазин", "Мережевий магазин", "Internet shop", "E-shop" і т.д.), - інтерактивний сайт, в якому:

• рекламуються товари і послуги;

• приймаються замовлення на товари і послуги;

• відвідувачеві пропонуються різні варіанти оплати замовлених товарів і послуг;

• можлива миттєва оплата через Інтернет замовлених товарів і послуг;

• відвідувач має можливість зареєструватися за допомогою логіна і пароля і надалі використовувати вже запроваджені ним дані при вході до розділів сайту;

• відвідувач має можливість виписати рахунок на оплату товарів і послуг, службовець одночасно підтвердженням прийняття замовлення;

• здійснюється оперативна доставка замовлених товарів і послуг;

• надається гарантія та страхування замовлених та оплачених товарів і послуг;

• забезпечується дотримання конфіденційності здійснюваних операцій;

• угоди можуть здійснювати як фізичні, так і юридичні особи.

Ознаки:

1. Робота Інтернет-магазину багато в чому схожа на роботу звичайного магазину.
2. Товар в Інтернет-магазин надходить зі складу і продається. Асортимент постійно оновлюється і розширюється.
3. Якщо представлений для продажу товар тимчасово відсутній на складі, і потрібен додатковий час для виконання замовлення, то покупцеві може бути запропоновано систему попередніх замовлень.
4. Про дату надходження товару на склад і строк можливої доставки вибраного товару покупець інформується додатково. Можливо, йому запропонують заміну товару з нового асортименту, який ще не встигли розмістити на віртуальних вітринах Інтернет-магазину.

Переваги, які дає Інтернет-магазин:

1. Інтернет-магазин працює 24 години на добу, 365 днів у році, без перерви на обід, без вихідних і святкових днів.
2. Доступ до віртуальних вітрин магазину може отримати будь-який покупець, що знаходиться в будь-якій точці планети на якому континенті.
3. Професійно грамотно створений Інтернет-магазин може працювати повністю автономно. Практично без обслуговування.
4. Інтернет-магазин не має обмежень на віртуальну площу. Можна розмістити як завгодно багато товарів або описати будь-яку кількість послуг.
5. Власник Інтернет-магазину може здавати в оренду свої віртуальні торгові площі так само, як і власник звичайного магазину.
6. Інтернет-магазин дозволяє спілкуватися з потенційними клієнтами, що перебувають як завгодно далеко, в режимі реального часу.
7. Термін і вартість створення Інтернет магазину незрівнянно нижча, ніж звичайного магазину.
8. Для створення Інтернет-магазину не потрібно отримання численних дозволів та ліцензій. Його не перевіряє пожежний інспектор, санепідемстанція та інші добре знайомі вам служби.
9. Розвиток мобільних пристроїв для доступу в Інтернет (мобільний телефон, КПК і т.д.) дозволяє отримати доступ до Інтернет-магазину з будь-якої точки. Незалежно від місця розташування потенційного клієнта.

Інтернет-аукціони

Слово аукціон походить від auctio (lat.) - підвищую, хоча зовсім не обов'язково аукціони проходять з підвищенням ціни. Аукціон - спосіб продажу речей, заснований на конкуренції. Це чистісінький ринок. Продавець хоче отримати максимум грошей за свою річ, а покупець хоче заплатити мінімум. Аукціон пропонує найпростіше рішення встановити ціну на товар. Унікальність в тому, що ціну встановлює не продавець, а покупець. З іншого боку, продавець встановлює правила, за якими має проводитися аукціон. Фактично виставляти на аукціон можна абсолютно все: землю, худобу, вино, квіти, рибу, автомашини, будівельні підряди, акції. На аукціоні eBay можна було одного разу поторгуватися за побачення з симпатичною жінкою, яка хотіла погасити борги по кредитній картці.

Ще одна особливість аукціону в тому, що товар не належить аукціонерові. Він є посередником між продавцем і покупцем. Часто покупець краще розбирається в товарі, ніж продавець.

Онлайнові аукціони, на відміну від наземних, проводяться протягом досить тривалого часу (зазвичай від 3 до 10 днів), тому покупцям зовсім не обов'язково фізично бути присутнім за комп'ютером під час проведення аукціону. Це значно розширює географію і кількість учасників. Онлайнові аукціони - неоране поле. У світі існують десятки тисяч онлайнових магазинів, але тільки 300 з невеликих аукціонів. Існують 4 основних виду аукціонів: прямий (англійський), голландський (оптовий), янкі (своєї ціни), і зворотний. Який з них краще? У продавця і покупця може бути різна точка зору. Часто аукціони застосовують для запобігання корупції. Наприклад, аукціони на муніципальні підряди.

А чи є у аукціонів недоліки? Так, буває, що «щасливий» переможець платить набагато більше, ніж товар коштує. І, тим не менш, аукціон - прибутковий і швидко зростаючий вид електронного бізнесу.

• Прямий аукціон (англійський)

Цей вид аукціону - найпоширеніший (http://www.ebay.com). Він проводиться з голосними торгами та підняттям ціни. Продаються таким чином унікальні товари, наприклад, вживані речі, колекційні предмети, вина і багато іншого. Аукціон починається з мінімальної ціни. Покупці виставляють по черзі більш високі ціни. Торги припиняються, коли закінчується термін аукціону, встановлений продавцем (від 1 до 14 днів). Товар дістається тому хто дав максимальну ціну. Не завжди торги закінчуються продажем. Якщо встановлена резервна ціна (мінімальна ціна, за яку власник товару згоден його продати) і вона не досягнута, то товар не продається. І, тим не менш, часто на таких аукціонах азартні покупці піднімають ціну дуже високо. Звичайно ж покупець платить за товар нижче тієї максимальної ціни, на яку розраховував, т.к. підвищення ціни відбувається дрібними кроками.

• Зворотний аукціон

На зворотних аукціонах покупці виставляють запити на необхідні товари, а продавці змагаються, пропонуючи кращу ціну і умови (проводяться на сайтах http://www.Priceline.com і http://www.eWanted.com). Можна реалізувати ідею клубу покупців!

• Голландський аукціон

Це оптовий аукціон, на якому продавець може виставляти багато одиниць товару одночасно (http://www.ubid.com). Відповідно покупці можуть претендувати на покупку багатьох одиниць товару. Всі переможці платять тільки мінімальну з виграли цін. Він відрізняється від аукціону янкі, в якому кожен переможець платить ту ціну, яку називав.

Наприклад, продавець виставив на продаж 5 стільникових телефонів. 5 покупців зробили ставки на 1 телефон кожен. Вища ціна була $ 105, а нижча з виграшних - $ 85. Всі п'ятеро отримають телефони по $ 85. Незважаючи на те, що вища ціна була $ 105.

А як визначається переможець, якщо покупців більше, ніж предметів на продаж? Це залежить від того, скільки предметів кожен покупець хоче купити. Наприклад, продавець виставив 5 однакових предметів на продаж. Покупець А дав $ 10 за один, покупець Б дав по $ 7 за три, покупець У дав $ 5 за три, а покупець Г дав $ 4 за три предмети. При такому сценарії покупець А отримає один предмет за $ 5, покупець Б три за $ 5, покупець В один за $ 5, а покупцеві Г нічого не дістанеться. Таким чином переможці придбали «право на покупку», але заплатили ціну близьку до ринкового консенсусу.

На голландському аукціоні не можна виставляти резервну ціну. Аукціон янкі (дискримінаційний). Головна особливість третього типу аукціонів - закриті від інших учасників торги (на відміну від англійського або голландського) і переможець, що дав найвищу ціну, отримує товар за ту ціну, яку він назвав. Зазвичай кожен учасник подає тільки одну заявку, тому підготовка до такого аукціону особливо важлива.

Закритий аукціон складається з двох фаз - період подачі заявок і фази визначення переможця, коли всі заявки відкриваються і визначається переможець (іноді переможець не оголошується).

Якщо товар поодинокий, то все ясно. Переможець один. Але якщо виставлений лот з багатьох одиниць товару, то виграє не тільки той хто дав найвищу ціну, але і ті, хто дав ціну нижче. Через те, що не всі переможці платять однакову ціну, такий аукціон називається «дискримінаційним».

На «дискримінаційному» аукціоні (більше однієї одиниці товару в лоті) заявки, подані усліпу, сортуються починаючи від вищої до нижчої і товар розподіляється в цьому порядку, поки не скінчиться. Головне - що переможці такого аукціону платять різну ціну за товари.

• Аукціони приватні або VIP

Зазвичай беруть участь обрані, яким потрібна спеціальна акредитація. Ставка приймається протягом суворо обмеженого часу, причому учасник не має можливості дізнатися розмір і кількість ставок інших учасників. Учасник має право зробити лише одну ставку.

Аукціони також розрізняються:

1) по аудиторії учасників (типу бізнесу) - b2b - business to business - промислові, бізнес аукціони (http://www.freemarkets.com) - b2c - business to consumer - продаж товарів підприємств приватним особам (http://www.ubid.com) - c2c - consumer to consumer - торги для приватних осіб (http://www.ebay.com)

2) по тривалості торгів : - тижні - день - хвилини

3) за технологією: online - http://www.ebay.com, http://www.auctions.amazon.com (ставки через інтернет) live - http://www.livebid.amazon.com (трансляція в Інтернет реальних, живих аукціонів) offline - http://www.christie.com (опис лотів реальних аукціонів, розклад торгів)

4) По охопленню відвідувачів : - для всього світу - для однієї країни - для одного міста(штату, регіону) - для тих, що внесли передоплату - для заздалегідь відібраних учасників (VIP) 5) по категоріях: - антикваріат, предмети мистецтва, сувеніри - комп'ютери, аудіо-відео, побутова техніка, книги і тому подібне - уживані, б/у речі - зерно, текстиль, устаткування - залишки, неліквіди підприємств - послуги і підряди на роботу і так далі

6) по супроводу торгів : - аукціон бере участь в процесі оцінки, доставки, платежів, сплати податків і тому подібне - аукціон віддає угоду на совість покупців і продавців, виступає посередником між ними.

Електронна пошта та списки розсилки

Електронна пошта. Найбільш широко використовуваною послугою комп'ютерних мереж є електронна пошта. Електронна пошта схожа на звичайну пошту. З її допомогою лист (текст), постачений стандартним заголовком (конвертом), доставляється на зазначену адресу і міститься у файл, названий поштовою скринькою. Поштова скринька може знаходитися на будь-якому комп'ютері мережі, до якого є доступ від комп'ютера-адресата. Електронна пошта набагато оперативніша і зручніша звичайної. Лист електронною поштою доставляється практично в будь-яку точку земної кулі за лічені хвилини чи години. Адресат може дістати з поштової скриньки і прочитати лист у будь-який зручний для нього час. Для обслуговування електронної пошти на комп'ютері встановлюються спеціальні програми, що утворюють поштову службу. Існує безліч систем електронної пошти, що розрізняються протоколами реалізації поштової служби. Ці протоколи визначають формат поштового повідомлення. Звичайно це повідомлення включає такі поля: • адреса відправника й адреса (адреси) одержувачів; • ідентифікатор повідомлення, унікальний для кожного листа. Його можна використовувати для посилань на лист як на вихідний номер; • відмітки про проходження листа через проміжні комп'ютери (аналог поштового штемпеля); • тема листа. Поштова служба може відсортувати листи по темах; • власне текст листа. Не всі поля обов'язково повинні бути присутні. Деякі поля поштова служба додає автоматично (штемпель, дату і час), інші задає автор листа (адреси відправника й одержувача, тему). Сучасні поштові служби дозволяють також виконувати операції форматування для тексту листа (вибір шрифту, його розміру, вставлення елементів зображення). Деякі поштові служби допускають можливість наявності в листі вкладення у вигляді файлу. Файл може знаходитися всередині листа чи лист може містити тільки посилання на файл у вигляді піктограми. В останньому випадку файл із листом не передається. Посилатися можна як на файли, що знаходяться на комп'ютері відправника, так і на будь-якому іншому доступному комп'ютері мережі. Для одержання файла досить клацнути мишею по піктограмі файла. Поштова служба самостійно виконає всі операції по пересиланню файла.

Списки розсилки

Це спеціальні тематичні сервери, які збирають інформацію з певних тем і переправляють її підписникам у вигляді повідомлень електронної пошти. Розсилок в світі не менше, ніж груп новин.

Групи новин (в основному, Usenet)

Файлообмінні мережі

Інтернет дає користувачеві масу можливостей, однією з яких є обмін потрібними файлами між комп'ютерами. З розвитком глобальної мережі знайти необхідні файли стає все складніше. Вирішити цю проблему дозволяють р2р-мережі. У таких мережах здійснюється обмін файлами між користувачами, у них значно простіше шукати потрібні файли та завантажувати їх на комп'ютер.

Для роботи в таких мережах були розроблені файлообмінні програми, які дозволяють значно спростити як пошук файлів, так і обмін ними. Файлообмінні програми дозволяють завантажувати на комп'ютер практично будь-які файли: музику і фільми, ігри, програмне забезпечення, книги та багато іншого. Для роботи необхідно зовсім небагато: завантажити файлообмінну програму, встановити її на комп'ютері і дати доступ до деяких своїх ресурсів для інших користувачів. Все. Після цього програма починає свою роботу, що дозволяє не тільки швидко завантажувати файли, але і шукати їх в мережі. Програма в автоматичному режимі знайде викладені для вільного скачування ресурси і викачає потрібні файли на ваш комп'ютер. Зручність файлообмінних програм робить їх вельми популярними, вони мають мільйони користувачів, що робить пошук потрібного файлу значно простіше, а його скачування - швидше.

Робота з різними файлообмінниках дозволяє користувачеві знайти потрібні файли та завантажити їх. Єдиним недоліком подібних ресурсів є те, що вони накладають багато обмежень на скачування файлів: викачувати файли можна тільки за допомогою браузера, одночасно можна завантажити тільки один файл, існують обмеження на обсяг завантаженої інформації за одиницю часу, користувачеві заважає нав'язлива реклама. І це далеко не всі незручності, з якими стикається користувач при роботі з ними. Основним незручністю є неможливість використовувати для завантаження файлів менеджер закачувань і провести закачування файлу в зручний час. У цій ситуації на допомогу користувачеві знову прийдуть файлообмінні програми, які дозволяють обійти обмеження. Подібні програми можуть працювати одночасно з декількома файлообмінними ресурсами, дозволяючи поставити файли в чергу на завантаження і залити їх на комп'ютер у зручний час навіть без участі користувача. Установки програм дозволяють значно полегшити завантаження файлів, зробити його простим і зручним.

Електронні платіжні системи

Інтернет-радіо

Інтернет-радіо – це каталог радіостанцій, які ведуть мовлення в інтернеті. До ваших послуг радіоканали України, Росії та інших країн. На сайті є коротка інформації про тематику окремих радіостанцій, формат мовлення, коротку історія, ведучих, програми і т.д. І найголовніше – тут Ви можете просто слухати радіо.

Як і звичайне радіо, радіо у “всесвітній павутині” охоплює широкий спектр інтересів. В ефірі інтернет-радіо присутня музика різних жанрів, погода, новини, гороскопи, розважальні шоу та інші програми.

Основна перевага інтернет радіо – це можливість слухати улюблене радіо в будь-якому місці земної кулі. Це робить інтернет-радіо дуже популярним серед емігрантів та людей, які не мають якісних місцевих ефірних радіо-каналів.

Якщо у Вас є запитання, пропозиції або зауваження, будь ласка, пишіть нам на контактний email: [email protected]. А зареєструвавшись на сайті “Інтернет-радіо” Ви зможете залишати коментарі.

Знайти улюблене радіо дуже просто: перегляньте список всіх станцій або скористайтесь формою пошуку.

В якості клієнта можна використовувати будь-який мультимедіа-програвач, що підтримує потокове аудіо і здатний декодувати формат, в якому веде мовлення радіо-станція.

http://www.proradio.org.ua/netradio/index.php

Інтернет-радіо або веб-радіо-група технологій передачі потокових аудіоданих через мережу Інтернет.

Технології, використовувані інтернет-радіо:

У технологічній основі системи лежать три елементи:

1.Станція-генерує аудіопотік(або із списку звукових файлів, або прямим оцифруванням із аудіокарти) і направляє його серверу.

2.Сервер(повторювач потоку)- приймає аудіопотік із станції і перенаправляє його копії усім підключеним до сервера клієнтам.

3.Клієнт- приймає аудіопотік від сервера і перетворить його в аудіосигнал, який і чує слухач інтернет-радіостанції.

Як створити своє інтернет-радіо:

Для успішного запуску радіо не потрібний ні "парк" високопродуктивних PC, ні будь-яка дорога апаратура. Важливим фактором для запуску є тільки широкий інтернет-канал. Для мовлення необхідні спеціальні програми: Winamp, SHOUTcast Server, SHOUTcast Plug-in. Winamp - плеєр, що програє аудіофайли. SHOUTcast Plug-It служить сполучною механізмом між плеєром і SHOUTcast Server, за допомогою якого мовлення йде в маси. Скачав програми і плагін і встановивши на домашньому комп'ютері, необхідно правильно їх налаштувати

Інтернет-телебачення

Телебачення Онлайн Близько немає звичайного телевізора? А дуже хочеться переглянути улюблену передачу? не біда...

Цікаве TV пропонує до перегляду найцікавіші телевізійні канали, які транслюють свій ефір онлайн. Тут можна переглядати розважальні, пізнавальні, навчальні, пригодницькі та інші телеканали з цілого світу.

Всі телевізійні канали передаються в режимі реального часу, тобто, все те що показує звичайний телевізор в даний момент можна так само переглядати на нашій сторінці повністю безкоштовно.

Відтепер ви можете переглядати ваші улюблені телепередачі і на роботі і з будь-якого куточку світу маючи для цього тільки вихід в Інтернет.

Цікавого перегляду! :)

http://tv.cikavo.com/

IP-телефонія

IP-телефонія — це технологія, що дозволяє використовувати будь-яку IP-мережу як засіб організації та ведення телефонних розмов, передачі відеозображень та факсів у режимі реального часу.

При відправленні або отриманні електронної пошти відбувається передача «пакета» інформації через мережу Інтернет. Аналогічним чином працює й IP-телефонія. Створення «пакетів» — перетворення аналогових (зокрема, звукових) сигналів у цифрові, їх стискання, передачу мережею Internet і зворотне перетворення в аналогові відбувається завдяки існуванню протоколу передачі даних через Інтернет (IP — Internet Protocol), звідси і назва «IP-телефонія».

'Переваги IP телефонії'

Основною перевагою IP-телефонії є нижча вартість міжміських і міжнародних переговорів у порівнянні з традиційною телефонією за рахунок цифрування і наступної компресії (стиснення) голосового потоку, що дозволяє знизити собівартість послуги.

Друге — нижча вартість кінцевого устаткування. На шляху проходження пакетів інформації про голосовий сигнал не використовується дороге устаткування, що стало вже традиційним для міжнародної та міжміської телефонії (телефонні комутатори). У цій високоякісній технології використовуються відносно недорогі комутатори-маршрутизатори.

Системи обміну повідомленнями

FTP-сервери

IRC