|
|
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника) |
Рядок 1: |
Рядок 1: |
− | | + | --[[Користувач:7704054|Берегуленко Є.О.]] ([[Обговорення користувача:7704054|обговорення]]) 09:48, 19 березня 2019 (EET)[[Файл:https://www.instagram.com/p/Btl-5-jBAvX/|міні]] |
− | | + | |
− | | + | |
− | =Тема статті=
| + | |
− | Штучний інтелект – це розділ комп`ютерної лінгвістики та інформатики, що формалізує завдання, які нагадують справи, що виконує людина. Іншими словами, комп’ютер робитиме те, що донедавна виконували ми. Це поняття вів професор Дартмутського коледжу Джон МакКарті в 1956 році. Він цікавився, чи можна навчити машину, як і дитину – абстрактним поняттям, використовувати мову і самостійно вдосконалюватись методом спроб і помилок. Це поняття обговорюють наче це далеке майбутнє. Але насправді ШІ уже увійшов у наше життя.[[Файл:images|міні]]
| + | |
− | | + | |
− | На даний час ми стикаємось зі штучним інтелектом кожного дня. Це голосовий пошук – Siri і Alexa, які доступні на iOs, Android і Windows, відеоігри – персонажі, яких можуть поводитись непередбачувано для живого гравця. Автономні авто – навчають водити машину, точно так як і людину, авто зможе саме аналізувати ситуацію на дорозі і діяти.
| + | |
− | | + | |
− | | + | |
− | ==Опис проблеми==
| + | |
− | | + | |
− | ==Блог до проекту==
| + | |
− | [https://www.blogger.com Blogger] або [http://WordPress.com WordPress]
| + | |
− | | + | |
− | ==Мультимедійна презентація==
| + | |
− | [https://drive.google.com Google Диск] | + | |
− | | + | |
− | ==Календар подій проекту:==
| + | |
− | Google Календар (посилання на розклад роботи у проекті)
| + | |
− | | + | |
− | ==Опитування до проекту==
| + | |
− | Google Форми (посилання на опитування)
| + | |
− | | + | |
− | ==Фотоальбом до проекту==
| + | |
− | [https://photos.google.com Google Фотознімки] (посилання на альбом) | + | |
− | | + | |
− | ==Спілкування між учасниками проекту==
| + | |
− | *Чат
| + | |
− | *Форум
| + | |
− | *Спільнота на базі соціальних мереж
| + | |
− | *Skype
| + | |
− | *Telegram
| + | |
− | *Viber
| + | |
− | *Wiki-сторінка
| + | |
− | *Сайт
| + | |
− | *.....
| + | |
− | | + | |
− | =Інформаційні ресурси=
| + | |
− | ===Друковані джерела===
| + | |
− | #...
| + | |
− | #...
| + | |
− | #...
| + | |
− | | + | |
− | ===Відеоматеріали===
| + | |
− | #...
| + | |
− | #...
| + | |
− | #...
| + | |
− | | + | |
− | ===Електронні ресурси===
| + | |
− | #...
| + | |
− | #...
| + | |
− | #...
| + | |
− | | + | |
− | | + | |
− | [[Категорія: Шаблони]]
| + | |
− | | + | |
− | | + | |
− | [http://kspu.kr.ua/ Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]
| + | |
− | Шту́чний інтеле́кт (англ. Artificial intelligence, AI) — розділ комп'ютерної лінгвістики та інформатики, що опікується формалізацією проблем та завдань, які подібні до дій, які виконує людина.
| + | |
− | | + | |
− | Теоретичні положення:
| + | |
− | Кінцевою метою досліджень з питань «штучного інтелекту» є розкриття таємниць мислення та створення моделі мозку. Принципова можливість моделювання інтелектуальних процесів випливає з основного гносеологічного результату кібернетики, який полягає у тому, що будь-яку функцію мозку, будь-яку розумову діяльність, описану мовою з суворо однозначною семантикою за допомогою скінченного числа слів, в принципі можна передати електронній цифровій обчислювальній машині (ЕЦОМ). Сучасні ж наукові уявлення про природу мозку дають підстави вважати, що принаймні в суто інформаційному аспекті найістотніші закономірності мозку визначаються скінченною (хоч, може, й надзвичайно великою) системою правил.
| + | |
− | | + | |
− | Практична реалізація:
| + | |
− | Штучний інтелект — технічна (в усіх сучасних випадках спроб практичної реалізації — комп'ютерна) система, що має певні ознаки інтелекту, тобто здатна:
| + | |
− | | + | |
− | розпізнавати та розуміти;
| + | |
− | знаходити спосіб досягнення результату та приймати рішення;
| + | |
− | вчитися.
| + | |
− | У практичному плані наявність лише неповних знань про мозок, про його функціонування не заважає будувати його наближені інформаційні моделі, моделювати на ЕЦОМ найскладніші процеси мислення, у тому числі й творчі.
| + | |
− | | + | |
− | Проблематика моделювання:
| + | |
− | Хоч проблема «штучного інтелекту» тісно пов'язана з потребами практики, однак тут немає єдиної загальної практичної задачі, яка б однозначно визначала розвиток теорії, проте є багато задач, які є частковими, вузькими. Тому проблема «штучного інтелекту» — це фактично цілий комплекс проблем, які характеризуються різним ступенем загальності, абстрактності, складності й розробленості і кожній з яких властиві свої принципові й практичні труднощі. Це такі проблеми, як розпізнавання образів, навчання й самонавчання, евристичне програмування, створення загальної теорії самоорганізовуваних систем, побудова фізичної моделі нейрона та ін., багато з яких мають велике самостійне значення. Для всіх цих напрямів одержано важливі результати, як практичного так і теоретичного характеру, продовжуються інтенсивні дослідження.
| + | |
− | | + | |
− | Оскільки крім малочисельних оптимістів майже ніхто не намагається саме «виготовити» інтелект, аналогічний людському, то мова ведеться про створення системи, яка буде здатна реалізувати певні моделі інтелекту.
| + | |
− | | + | |
− | Сучасний стан справ:
| + | |
− | У наш час[коли?] у створенні штучного інтелекту (в буквальному розумінні цього слова; експертні системи і шахові програми сюди не відносяться) спостерігається інтенсивний перелом усіх предметних областей, які мають хоч якесь відношення до ШІ в базі знань. Практично всі підходи були випробувані, але до появи штучного розуму жодна дослідницька група так і не дійшла.
| + | |
− | | + | |
− | Дослідження ШІ влились в загальний потік технологій сингулярності (видового стрибка, експотенціального розвитку людини), таких як нанотехнологія, молекулярна біоелектроніка, теоретична біологія, квантова теорія(ї), ноотропіки, екстромофіли тощо.
| + | |
− | | + | |
− | Застосування і перспективи розвитку:
| + | |
− | Банки застосовують системи штучного інтелекту (СШІ) в страховій діяльності (актуарна математика) при грі на біржі і управлінні власністю. У серпні 2001 року роботи виграли в людей у імпровізованому змаганні з трейдингу (BBC News, 2001). Методи розпізнавання образів, (включаючи, як складніші й спеціалізованіші, так і нейронні сітки) широко використовують при оптичному і акустичному розпізнаванні (в тому числі тексту і голосу), медичній діагностиці, спам-фільтрах, в системах ППО (визначення цілей), а також для забезпечення ряду інших задач національної безпеки.
| + | |
− | Розробники комп'ютерних ігор вимушені застосовувати ШІ тої чи іншої міри пропрацьованості. Стандартними задачами ШІ в іграх є відшукання шляху в двовимірному або тривимірному просторі, імітація поведінки бойової одиниці, обрахунок вірної економічної стратегії і так далі.
| + | |
− | 2018 року портрет вигаданої людини, намальований ШІ, продали за 432 тис. $. Перш ніж намалювати «Едмонда Беламі», алгоритм дослідив 15 тис. портретів, датованих XIV—XX ст.
| + | |
− | Проглядаються два напрямки розвитку ШІ:
| + | |
− | | + | |
− | * перший полягає у вирішенні проблем, пов'язаних з наближенням спеціалізованих систем ШІ до можливостей людини і їх інтеграції, яка реалізована природою людини.
| + | |
− | * другий полягає у створенні Штучного Розуму, який представляє інтеграцію уже створених систем ШІ в єдину систему, здібну вирішувати проблеми людства.
| + | |