Відмінності між версіями «Одноетапна М-модель з імовірнісними обмеженнями. Розв’язувальні правила. Узагальнення для скінченнозначних обмежень (без доведення).»
9190373 (обговорення • внесок) (видалення частини тексту, уточнення, форматування) |
|||
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | <font size=3> Побудуємо розв’язувальне правило для наступної задачі стохастичного програмування. Обчислити максимум функціоналу <math>M\varphi_0(w,x(w))</math> серед всіх | + | <font size=3> Побудуємо розв’язувальне правило для наступної задачі стохастичного програмування. Обчислити максимум функціоналу <math>M\varphi_0(w,x(w))</math> серед всіх визначених функцій <math>x(w)</math>, що визначені на множині <math>X</math>, і таких, що <math>P{x(w)\in G(w)\geq\alpha}</math>. |
<font size=3> Тут <math>0\leq\alpha\leq1</math>, а випадкова область <math>G(w)</math> така, що множина <math>{x,w|x\in G(w)}</math> - борелівська множина у <math>X\times\Omega</math>. | <font size=3> Тут <math>0\leq\alpha\leq1</math>, а випадкова область <math>G(w)</math> така, що множина <math>{x,w|x\in G(w)}</math> - борелівська множина у <math>X\times\Omega</math>. | ||
− | <font size=3> | + | <font size=3> <math>\ M(cx) \rightarrow max </math>, (1.1) </font> |
− | <math>\ | + | <font size=3> <math>\ P \left \{ \sum^{n}_{j=1} a_{ij}x_j \leq b_i \right \} \geq p_{i}, i=1,...,m </math>. (1.2) </font> |
− | 1 | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | <font size=3> Умови <math>\ x \geq 0 </math> припускаються включеними у систему нерівностей (1.2) з <math>\ p_{i}=1 </math>. </font> | |
− | <math>\ | + | <font size=3> Будемо вважати матрицю <math>\ A=||a_{ij}|| </math> детермінованою, а вектори <math> b </math> і <math> c </math> незалежними випадковими векторами. Компоненти кожного з цих векторів можуть бути корельованими між собою. Наступні обчислення будемо вести, припускаючи, що складові вектора обмежень <math> b </math> розподілені нормально. </font> |
− | < | + | <font size=3> Задамо розв'язувальне правило у вигляді </font> |
− | + | <font size=3> <math>\ x=Db </math>, (1.3) </font> | |
− | + | ||
− | + | <font size=3> де <math> D </math> - невідома детермінована матриця розміру <math>\ n \times m </math>. </font> | |
− | + | <font size=3> Знайти розв'язки задачі (1.1)-(1.3) - означає очбислити елементи <math>\ d_{ij} </math> матриці <math> D </math>. </font> | |
+ | |||
+ | <font size=3> Перетворимо запис задачі (1.1)-(1.3). Підставимо (1.3) у вираз для показника якості (1.1) розв'язку задачі. Враховуючи статистичну незалежність векторів <math> c </math> і <math> b </math>, маємо </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> <math> M(cx)=\overline{cx}=\overline{cDb}=\sum^m_{i=1} \sum^n_{j=1}d_{ij}\bar{b_i}\bar{c_i} </math>, </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> де <math> \bar{c} </math> і <math>\bar{b} </math> - математичні сподівання векторів <math> c </math> і <math> b </math>. </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> Зведемо тепер умови (1.2) до еквівалентного детермінованого вигляду. Позначимо через <math>\ a_i=(a_{i1},...,a_{in}) </math> ''i''-ий вектор-рядок матриці <math> A </math> і введемо випадкову змінну <math>\ \zeta_i </math>: </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> <math>\ \zeta_i=\frac{(b_i-\bar{b}_i)-a_iD(b-\bar{b})}{\sqrt{M[(b_i-\bar{b}_i)-a_iD(b-\bar{b})]^2}} </math>. </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> Легко бачити, що </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> <math>\ \bar{\zeta}_i=M \zeta_i=0 </math> та <math>\ \sigma^2_{\zeta_i}=M(\zeta_i-\bar{\zeta}_i)^2=1 </math>, </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> тобто випадкові величини <math>\ \zeta_i </math> мають нульові математичні сподівання та одиничні дисперсії. </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> Неважко впевнитися безпосередніми обчисленнями, що умови <math>\ \sum^n_{j=1}a_{ij}x_j \le b_i </math>, або, що є те ж саме у припущенні (1.3), </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> <math>\ a_iDb \le b_i </math> еквівалентні співвідношенням </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> <math>\ \zeta_i \ge \zeta^0_i=\frac{-\bar{b}_i+a_iD\bar{b}}{\sqrt{M[(b_i-\bar{b}_i)-a_iD(b-\bar{b})]^2}} </math>. (1.4) </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> Тому умови (1.2) можуть бути замінені нерівностями вигляду </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> <math> P( \zeta_i \ge \zeta^0_i) \ge p_i, i=1,2,...,m </math>. (1.5) </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> Випадкові величини <math> \zeta_i </math> як лінійні комбінації нормально розподілених випадкових величин розподілені нормально. Тому співвідношення (1.5) еквівалентні нерівностям </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> <math>\ \frac{1}{\sqrt{2 \pi}} \int\limits_{\zeta^0_i}^\infty e^{-\frac{t^2}{2}}dt \ge p_i </math>, або <math>\ 1-\Phi (\zeta^0_i) \ge p_i </math>, </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> де <math>\ \Phi(z)=\frac{1}{\sqrt{2 \pi}} \int\limits_{\zeta^0_i}^\infty e^{-\frac{t^2}{2}}dt </math> - [https://ru.wikipedia.org/wiki/Функция_ошибок функція Лапласа]. </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> Останню нерівність можна переписати у вигляді </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> <math> \zeta^0_i \le \Phi^{-1}(1-p_i)=-k_i </math>. (1.6) </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> При <math> p_i>\frac{1}{2} </math> (а тільки цей випадок і становить інтерес у практичних задачах) <math>\ k_i>0 </math>. </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> За прийнятих припущень числа <math>\ k_i </math> залежать тільки від заданих ймовірностей <math>\ p_i </math> і не залежать від елементів шуканої матриці <math> D </math>. </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> Підставимо вираз для <math>\ \zeta^0_i </math> з (1.4) у нерівність (1.6). Отримаємо наступний запис обмежень вихідної задачі: </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> <math>\ \bar{b}_i-a_iD\bar{b} \ge k_i \sqrt{M[(b_i-\bar{b}_i)-a_iD(b-\bar{b})]^2} </math>. </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> Введемо додаткові змінні <math>\ z_i </math>, такі, що </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> <math>\ \bar{b}_i-a_iD\bar{b} \ge z_i \ge k_i \sqrt{M[(b_i-\bar{b}_i)-a_iD(b-\bar{b})]^2} </math>. </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> Останнє співвідношення еквівалентне системі нерівностей </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> <math>\ a_iD\bar{b}+z_i \le \bar{b}_i </math>, (1.7) </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> <math>\ -k_i^2M[(b_i-\bar{b}_i)-a_iD(b-\bar{b})]^2+z_i^2 \ge 0</math>, (1.8) </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> <math>\ z_i \ge 0 </math>, (1.9) </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> <math>\ i=1,2,...,m </math>. </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> Кожна з умов вигляду (1.7) визначає півпростір у просторі змінних <math>\ d_{ij} </math> і <math>\ z_i (i=1,2,...,m, j=1,2,...,n)</math>. Перетин цих півпросторів для <math>\ i=1,2,...,m </math> відповідає опуклій багатогранній множині. Можна довести, що про кожному <math>\ i </math> пара умов вигляду (1.8), (1.9) висікає у просторі змінних <math>\ d_{ij} </math> і <math>\ z_i</math> опуклу множину. Ця множина являє собою "верхню" (у сенсі осі <math>\ z_i</math>) порожнину двополосного гіперболоїда. Таким чином, умови (1.7)-(1.9) висікають у просторі змінних <math>\ d_{ij} </math> і <math>\ z_i </math> опуклу множину. Ми прийшли до задачі опуклого програмування. Перепишемо її у більш компактному вигляді. Введемо позначення </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> <math>\ \mu_i(D)=M(b_i-a_iDb) </math> , (1.10) </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> <math>\ \sigma_i^2(D)=M(b_i-a_iDb)^2 </math>, (1.11) </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> <math>\ i=1,2,...,m </math>. </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> У цих позначеннях задача опуклого програмування - детермінований еквівалент задачі (1.1) - (1.3) - приймає вигляд </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> <math>\ \bar{c}D\bar{b} \rightarrow max </math>, (1.12) </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> <math>\ \mu_i(D)-z_i\ge0 </math>, (1.13) </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> <math>\ k_i^2[\mu_i^2(D)-\sigma_i^2(D)]+z_i^2 \ge 0 </math>, (1.14) </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> <math>\ z_i\ge0, i=1,2,...,m </math>. (1.15) </font> | ||
+ | |||
+ | <font size=3> Задача, розглянута вище, являє собою ''M''-модель. </font> | ||
− | |||
Виконала: [[Користувач:Боженко Альбіна|Боженко Альбіна]] | Виконала: [[Користувач:Боженко Альбіна|Боженко Альбіна]] | ||
Редагувала: [[Користувач:Yana230896|Латій Яна]] | Редагувала: [[Користувач:Yana230896|Латій Яна]] | ||
+ | |||
+ | Редагувала: [[Користувач:9190373|Мамонтова Галина]] |
Поточна версія на 20:56, 20 грудня 2020
Побудуємо розв’язувальне правило для наступної задачі стохастичного програмування. Обчислити максимум функціоналу Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): M\varphi_0(w,x(w))
серед всіх визначених функцій Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): x(w)
, що визначені на множині Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): X , і таких, що Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): P{x(w)\in G(w)\geq\alpha} .
Тут Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): 0\leq\alpha\leq1 , а випадкова область Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): G(w)
така, що множина Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): {x,w|x\in G(w)} - борелівська множина у Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): X\times\Omega
.
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ M(cx) \rightarrow max , (1.1)
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ P \left \{ \sum^{n}_{j=1} a_{ij}x_j \leq b_i \right \} \geq p_{i}, i=1,...,m . (1.2)
Умови Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ x \geq 0
припускаються включеними у систему нерівностей (1.2) з Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ p_{i}=1
.
Будемо вважати матрицю Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ A=||a_{ij}||
детермінованою, а вектори Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): b і Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): c незалежними випадковими векторами. Компоненти кожного з цих векторів можуть бути корельованими між собою. Наступні обчислення будемо вести, припускаючи, що складові вектора обмежень Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): b розподілені нормально.
Задамо розв'язувальне правило у вигляді
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ x=Db , (1.3)
де Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): D
- невідома детермінована матриця розміру Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ n \times m
.
Знайти розв'язки задачі (1.1)-(1.3) - означає очбислити елементи Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ d_{ij}
матриці Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): D
.
Перетворимо запис задачі (1.1)-(1.3). Підставимо (1.3) у вираз для показника якості (1.1) розв'язку задачі. Враховуючи статистичну незалежність векторів Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): c
і Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): b
, маємо
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): M(cx)=\overline{cx}=\overline{cDb}=\sum^m_{i=1} \sum^n_{j=1}d_{ij}\bar{b_i}\bar{c_i} ,
де Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \bar{c}
і Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \bar{b} - математичні сподівання векторів Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): c і Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): b
.
Зведемо тепер умови (1.2) до еквівалентного детермінованого вигляду. Позначимо через Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ a_i=(a_{i1},...,a_{in})
i-ий вектор-рядок матриці Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): A і введемо випадкову змінну Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ \zeta_i
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ \zeta_i=\frac{(b_i-\bar{b}_i)-a_iD(b-\bar{b})}{\sqrt{M[(b_i-\bar{b}_i)-a_iD(b-\bar{b})]^2}} .
Легко бачити, що
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ \bar{\zeta}_i=M \zeta_i=0
та Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ \sigma^2_{\zeta_i}=M(\zeta_i-\bar{\zeta}_i)^2=1
,
тобто випадкові величини Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ \zeta_i
мають нульові математичні сподівання та одиничні дисперсії.
Неважко впевнитися безпосередніми обчисленнями, що умови Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ \sum^n_{j=1}a_{ij}x_j \le b_i , або, що є те ж саме у припущенні (1.3),
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ a_iDb \le b_i
еквівалентні співвідношенням
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ \zeta_i \ge \zeta^0_i=\frac{-\bar{b}_i+a_iD\bar{b}}{\sqrt{M[(b_i-\bar{b}_i)-a_iD(b-\bar{b})]^2}} . (1.4)
Тому умови (1.2) можуть бути замінені нерівностями вигляду
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): P( \zeta_i \ge \zeta^0_i) \ge p_i, i=1,2,...,m . (1.5)
Випадкові величини Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \zeta_i
як лінійні комбінації нормально розподілених випадкових величин розподілені нормально. Тому співвідношення (1.5) еквівалентні нерівностям
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ \frac{1}{\sqrt{2 \pi}} \int\limits_{\zeta^0_i}^\infty e^{-\frac{t^2}{2}}dt \ge p_i , або Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ 1-\Phi (\zeta^0_i) \ge p_i ,
де Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ \Phi(z)=\frac{1}{\sqrt{2 \pi}} \int\limits_{\zeta^0_i}^\infty e^{-\frac{t^2}{2}}dt
- функція Лапласа.
Останню нерівність можна переписати у вигляді
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \zeta^0_i \le \Phi^{-1}(1-p_i)=-k_i . (1.6)
При Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): p_i>\frac{1}{2}
(а тільки цей випадок і становить інтерес у практичних задачах) Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ k_i>0
.
За прийнятих припущень числа Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ k_i
залежать тільки від заданих ймовірностей Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ p_i і не залежать від елементів шуканої матриці Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): D
.
Підставимо вираз для Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ \zeta^0_i
з (1.4) у нерівність (1.6). Отримаємо наступний запис обмежень вихідної задачі:
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ \bar{b}_i-a_iD\bar{b} \ge k_i \sqrt{M[(b_i-\bar{b}_i)-a_iD(b-\bar{b})]^2} .
Введемо додаткові змінні Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ z_i , такі, що
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ \bar{b}_i-a_iD\bar{b} \ge z_i \ge k_i \sqrt{M[(b_i-\bar{b}_i)-a_iD(b-\bar{b})]^2} .
Останнє співвідношення еквівалентне системі нерівностей
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ a_iD\bar{b}+z_i \le \bar{b}_i , (1.7)
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ -k_i^2M[(b_i-\bar{b}_i)-a_iD(b-\bar{b})]^2+z_i^2 \ge 0 , (1.8)
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ z_i \ge 0 , (1.9)
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ i=1,2,...,m .
Кожна з умов вигляду (1.7) визначає півпростір у просторі змінних Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ d_{ij}
і Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ z_i (i=1,2,...,m, j=1,2,...,n)
. Перетин цих півпросторів для Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ i=1,2,...,m
відповідає опуклій багатогранній множині. Можна довести, що про кожному Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ i пара умов вигляду (1.8), (1.9) висікає у просторі змінних Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ d_{ij} і Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ z_i опуклу множину. Ця множина являє собою "верхню" (у сенсі осі Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ z_i
) порожнину двополосного гіперболоїда. Таким чином, умови (1.7)-(1.9) висікають у просторі змінних Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ d_{ij}
і Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ z_i опуклу множину. Ми прийшли до задачі опуклого програмування. Перепишемо її у більш компактному вигляді. Введемо позначення
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ \mu_i(D)=M(b_i-a_iDb)
, (1.10)
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ \sigma_i^2(D)=M(b_i-a_iDb)^2 , (1.11)
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ i=1,2,...,m .
У цих позначеннях задача опуклого програмування - детермінований еквівалент задачі (1.1) - (1.3) - приймає вигляд
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ \bar{c}D\bar{b} \rightarrow max , (1.12)
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ \mu_i(D)-z_i\ge0 , (1.13)
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ k_i^2[\mu_i^2(D)-\sigma_i^2(D)]+z_i^2 \ge 0 , (1.14)
Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \ z_i\ge0, i=1,2,...,m . (1.15)
Задача, розглянута вище, являє собою M-модель.
Виконала: Боженко Альбіна
Редагувала: Латій Яна
Редагувала: Мамонтова Галина