Поточна версія на 10:43, 21 травня 2018

Навчальний предмет

Історія України

Вік учнів, клас

16-17 років, 11 клас

Тема уроку

Внутрішньополітичне становище України в середині 1950-х рр. Входження Криму до УРСР

Тип уроку

Урок засвоєння нових знань

Мета уроку

Навчальна мета показати зміни, що сталися у розвитку УРСР на початку 1950-х рр. Дати узагальнюючу характеристику розвитку України напередодні значних перетворень.

Розвивальна мета формувати в учнів розуміння взаємозв’язку між історичними фактами, вдосконалювати навички аналізу, синтезу, критичного оцінювання історичних подій;

Виховна мета виховувати в учнів інтерес до національної історії.

Хід уроку

1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація учіння школярів.

Завдання уроку:
1. Вміти характеризувати політичні процеси, що сталися в УРСР на початку 1950-х рр.
2. Вміти показувати на політичній карті України зміни, які відбулися в адміністративно-територіальному поділі після смерті Сталіна.
3. Сформувати в учнів уміння працювати з історичними джерелами, критичного оцінювати історичні події.
Мотивація навчальної діяльності:
Історія радянського суспільства – це багато в чому історія його лідерів. На чолі СРСР з 1953 р. до 1964 р. стояв М.С. Хрущов. Його сучасник – радянський кінорежисер М. Ромм так сказав про нього: «Справжнє значення його для всіх нас ми зрозуміємо тільки через багато років. В нашій історії багато злодіїв – яскравих і сильних. Хрущов – та рідкісна, хоча й суперечлива фігура, яка уособлює не тільки добро, але й відчайдушну особисту мужність, якій в нього не гріх повчитися...». В чому суперечливість цієї фігури і усього цього періоду ми і будемо з'ясовувати протягом вивчення теми.

Блог Артеменка Дмитра

2. Перевірка домашнього завдання, повторення раніше вивче­ного матеріалу.

Повторення раніше вивче­ного матеріалу
1. Як можна охарактеризувати розвиток господарства України першої половини 1950-х років?
2. Які характерні ознаки визначали життя суспільства в післявоєнний період?
3. Схарактеризуйте процеси радянізації західних областей України у внутрішній політиці, промисловості та сільському господарстві.

3. Актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; актуалізація мотивації учіння учнів.

1. Хто керував СРСР в післявоєнний період?
2. Чим закінчився національно-визвольний рух на українських землях в 1944-1950-х рр.?
3. Які першочергові завдання ставив радянський уряд у відбудові економіки країни?
4. Яким було становище церкви? Скільки віруючих проживало на території Української РСР?
5. Які основні цілі приховували операції "Вісла" та "Захід"?

4. Вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні та пізнавальні вправи).

Питання 1. Внутрішньополітичне становище України у середині 50-х рр.

Розповідь вчителя супроводжується переглядом презентації.
Після смерті Й. Сталіна 5 березня 1953 р. виникло запитання, у якому напрямі буде рухатися радянське суспільство? Однак чіткої відповіді не існувало. У тоталітарному суспільстві відповідь на нього значною мірою залежала від наслідків боротьби за владу, що розпочалася серед представників політичної верхівки. Ведучи її, кожна зі сторін почала вдаватися до заходів, які б переконали суспільство, виснажене тоталітаризмом і фізично, і морально, що при владі утверджується лідер і політичне угруповання, які змінять життя на краще. У СРСР та в Україні розпочався процес суперечливих, спочатку непослідовних, а потім усе наполегливіших спроб трансформації тоталітаризму. Сталінщина й тоталітаризм глибоко спотворили всі сторони суспільного життя. Звільнення від них, як виявилося, потребувало тривалого, упродовж десятиліть, часу та велетенських морально-психологічних зусиль. Перші кроки щодо десталінізації суспільства були зроблені вже в 1953 p., що засвідчило наближення т. зв. «хрущовської відлиги».
Наприкінці березня в СРСР була оголошена амністія, яка стосувалася осіб, засуджених на строк до 5 років ув’язнення за посадові, господарські та деякі воєнні злочини. З радянських тюрем і концтаборів звільнили 1,2 млн в’язнів. Серед них переважали карні злочинці, оскільки ув’язнені за політичними статтями мали більші строки. Під амністію потрапили також вагітні жінки, неповнолітні особи (віком до 18 років), жінки, які мали дітеіі віком до 10 років. Після амністії розпочався процес реабілітації. До нього владу спонукали звернення громадян до вищих партійних і державних інстанцій з проханнями переглянути судові справи, які стосувалися звинувачень у політичних «злочинах». Верховний суд СРСР переглянув за протестами генерального прокурора 100 країни рішення колишніх колегій ОДПУ, «трійок» НКВС та «особливої наради» при НКВС-МДБ-МВС СРСР. Такі самі права отримали судові органи союзних республік. З високих трибун було сказано, іцо законність і охорона прав громадян — найважливіша основа розвитку та зміцнення радянської держави.
Улітку-восени 1953 р. з таборів і місць заслання повернулися перші несправедливо засуджені. Серед них було багато українців, які в роки війни проживали на окупованій території, за що були безпідставно звинувачені в «пособництві ворогові» та заслані у віддалені райони СРСР. Початковий період десталінізації спричинив в Україні зміни на краще. Його характерними рисами було припинення кампанії проти націоналізму, уповільнення процесу зросійщення, посилення ролі українців в різних сферах суспільного життя.
Насамперед відбулися зміни в керівництві, які привели до суттєвого збільшення частки українців серед представників державного та партійного апарату: у червні 1953 р. був звільнений з посади першого секретаря ЦК КПУ Л. Мельников. Підставами для цього стало зросійщення в Україні вищої школи та дискредитація керівництва Західної України. Керівником республіканської партійної організації вперше було обрано українця — Олексія Кириченка. Це призначення започаткувало широку хвилю висунення на керівні посади представників місцевої влади. Драматурга Олександра Корнійчука було призначено першим заступником голови Ради міністрів УРСР, обрано членом бюро ЦК КПУ. Заступником голови Ради міністрів УРСР призначили сина відомого західноукраїнського письменника Василя Стефаника — Семена Стефаника. Українець К. Москалець очолив українські профспілки. У ЦК КПУ та Верховній Раді УРСР понад 70 % місць, а серед керівників великих підприємств — понад 50 % посад зайняли українці. Вісім членів політбюро ЦК КПУ теж були українцями.
Українське партійне керівництво повністю й беззастережно підтримало секретаря ЦК КПРС М. Хрущова в його боротьбі за владу. Це виявилося вдалим політичним кроком на перспективу. Усунувши в червні 1953 р. Л. Берію, а в січні 1955 р. — Г. Маленкова, М. Хрущов став одноосібним політичним лідером СРСР.

1. Презентація до питання "Внутрішньополітичне становище України в середині 1950-х рр."

Запитання.
1. Хто став першим секретарем ЦК КПУ після Л. Мельникова?
2. Яке значення для суспільно-політичного життя УРСР мали зміни в керівництві республіки, що відбулись на початку 50-х років?
Учитель: З приходом нового лідера в країні почалися зміни.
Завдання для самостійної роботи з підручником (§ 10, п.1).
Знайти в тексті і виписати основні зміни, що сталися в суспільстві з 1953 р.
(Амністія, реабілітація, припинення кампанії проти націоналізму, зміни в керівництві УРСР, розширення прав союзних республік).
Перевірка результатів. Робота над поняттями «лібералізація», «десталінізація».

Питання 2. Входження Кримської області до складу УРСР.

Робота з підручником (п.5, с. 105-106).
1954 р. на честь святкування 300-річчя Переяславської угоди до складу Української РСР було здійснено передачу Кримського півострова. Так, згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого 1954 р. «Про передачу Кримської області зі складу РР ФСР до складу УРСР» та відповідним Законом Верховної Ради СРСР (квітень 1954 р.), Крим було підпорядковано Україні. Цю акцію здійснювали із пропагандистською метою у межах святкування підписання Переяславської угоди, проте вона була продиктована глибшими причинами, насамперед економічного характеру. Нагадаємо, що упродовж багатьох століть на території Кримського півострова традиційно проживала значна кількість українського населення. Після захоплення влади більшовиками, з 1921 р. Крим опинився у складі Російської Федерації, маючи статус автономної республіки, якого він був позбавлений 1945 року.
На час входження до УРСР на півострові нараховувалося 1,2 млн мешканців, із них 700 тис. міського населення. Національний склад населення Криму впродовж 1944–1954 pp. зазнав докорінних змін. Замість депортованих Сталіним кримських татар, болгар, німців і греків дозвіл на поселення в цій унікальній курортній місцевості союзна влада надавала переважно вихідцям з Росії, серед яких було чимало колишніх військових, а також відставних охоронців численних таборів ГУЛАГу, які шукали «заслуженного відпочинку» під теплим південним сонцем. Внаслідок цілеспрямованої національної політики Москви вже 1959 р. росіяни становили 71,4 %, а українці – 22,3 % мешканців Кримської області.
Після включення до складу УРСР півострів продовжував залишатися зоною відпочинку та оздоровлення всесоюзного значення.
Окрім традиційних, зумовлених природно-кліматичними умовами галузей економіки – курортної, виноробної, консервної, садівництва, вівчарства, – тут почали розвиватися (на шкоду довкіллю) хімічна, металургійна, суднобудівна індустрія. Після входження Криму до УРСР завершилося формування нинішньої території України.
Завдання для роботи в парах.
Переглянути відеоуривок – Для чого Хрущов подарував Україні Крим? та п.5 (с.105-106), відповісти на питання:
• Через які причини (офіційні та реальні) Крим було передано до складу УРСР?
• Які позитивні та негативні наслідки для українського керівництва мало приєднання Криму до УРСР?

5. Підсумки уроку.

Узагальнення та систематизація знань.
Евристична бесіда.
• назвіть дату, що стала поворотною у внутрішньополітичному житті Україні. Обґрунтуйте цю точку зору;
• які зміни відбулися у керівництві УРСР після смерті Й. Сталіна?
• якими були перші прояви десталінізації в СРСР і в Україні?
• назвіть причини та наслідки входження Кримської області до складу УРСР;
• охарактеризуйте умови, в яких опинилися переселенці в Криму.

Подолавши в основному руйнівні наслідки Другої світової війни, Україна опинилася перед вибором подальшого розвитку. Панування радянської тоталітарної моделі визначило її подальший розвиток як складової частини СРСР з усіма позитивними й негативними рисами.

6. Повідомлення домашнього завдання.

• опрацювати §10 та питання до нього, прочитати записи в зошиті;
• написати повідомлення на одну із запропонованих тем – «Микита Хрущов – політичний і державний діяч»; «Микита Хрущов і Україна»;
• виконати завдання в LearningApps: - Гра "Вгадай слово"

Методичні та дидактичні матеріали

1. Блог учителя з посиланнями на матеріали до уроку Блог Артеменка Дмитра
2. Тест для перевірки знань учнів (до 10 тестових завдань) (Google Форми) Тематичне оцінювання з теми: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (середина 50-х – середина 60-х років)
3. Ментальна карта - Внутрішньополітичне становище України в середині 1950-х рр. Входження Криму до УРСР
4. Гра "Вгадай слово" на тему: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.)
5. Відео-матеріали (змонтовані власноруч) YouTube https://www.youtube.com/watch?v=TDsAUElTEwU;
6. Інфографіка Хрущовська "відлига": політика Хрущова в 1953-1964 рр.
7. Електронний журнал оцінювання роботи учнів у проекті
8. Методичні або дидактичні матеріали до уроку, що зроблені у ППЗ із фаху.

Різні вправи створені в середовищі LearningApps:
Гра "Знайти слова" - Голодомор в Україні 1932-1933 рр.
Гра "Скачки" - Великі географічні відкриття: Зустріч цивілізацій
Гра "Парочки" - Українські землі в другій половині ХVІ ст.
Електронні словники та довідники:
Великая Отечественная война (1941–1945)
Советская историческая энциклопедия
Справочник по этимологии и исторической лексикологии
История слов
Энциклопедия битв мировой истории

Інформаційні ресурси

Друковані джерела

1. Колосюк В. «Хрущовська відлига» як дзеркало протистояння лібералізму та тоталітарної системи
2. Янковська О., Бачинський Д. Реформи в УРСР у соціальній сфері (1950–1960-ті рр.): житлове забезпечення
3. Янковська О. Соціально-побутова сфера життя громадян УРСР як відбиток пріоритетів держави від початку повоєнної відбудови до кінця «відлиги»
4. Туренко В. Управлінські реформи у сільському господарстві у добу М. Хрущова
5. Пометун О., Гупан Н. Історія України: підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. Рівень стандарту, академічний рівень

Відео матеріали

1. Хрущовська відлига і Україна (1953-1964 рр.)
2. Микита Хрущов - сильний диктатор за маскою "простої людини"
3. СРСР: як ми жили, як ми харчувалися, як ми відпочивали (Пролог. серія1)
4. Відлига
5. Виступ Микити Хрущова на Генеральній асамблеї ООН. 12 жовтня 1960 року
6. Для чого Хрущов подарував Україні Крим?

Електронні ресурси

1. Десятов Д.Л. Микита Хрущов і політичні анекдоти
2. Довідник з Історії України (10-11 клас)
3. Історія України: навчальний посібник
4. Хрущев С. Никита Сергеевич Хрущев
5. Хрущовська "відлига" та рух шістдесятників

Автор статті

Студент факультету історії та права 6 курсу, спеціальність "Середня освіта Історія і Правознавство"

Артеменко Дмитро Олександрович

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка