Відмінності між версіями «Історія використання символа»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 4 проміжні версії цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Історія використання символа @ та його назва в різних країнах'''
+
== '''Історія використання символа @ та його назва в різних країнах''' ==
  
 
[[Файл:8-site-41-750x480.png|міні]]@ — лігатура, що означає «at».
 
[[Файл:8-site-41-750x480.png|міні]]@ — лігатура, що означає «at».
Рядок 5: Рядок 5:
 
Код в Юнікоді 0040 (64 в десятковій системі числення)
 
Код в Юнікоді 0040 (64 в десятковій системі числення)
  
  Походження
+
=== '''Походження''' ===
  
 
Історія знаку @ бере початок, нібито, ще в середньовіччя, коли ченці — хранителі стародавніх знань і рукописів — перекладали й переписували трактати — також і написані латиною. У латині вживається прислівник «ad», що в перекладі на сучасну англійську означає «at» («на», «в», «до») — і вказує на приналежність, напрям і наближення. У шрифті, що використовувався ченцями, буква «d» мала невеликий «хвостик», що робило її схожою на цифру «6» в дзеркальному відображенні. Так «ad» досить швидко перетворилося на @.
 
Історія знаку @ бере початок, нібито, ще в середньовіччя, коли ченці — хранителі стародавніх знань і рукописів — перекладали й переписували трактати — також і написані латиною. У латині вживається прислівник «ad», що в перекладі на сучасну англійську означає «at» («на», «в», «до») — і вказує на приналежність, напрям і наближення. У шрифті, що використовувався ченцями, буква «d» мала невеликий «хвостик», що робило її схожою на цифру «6» в дзеркальному відображенні. Так «ad» досить швидко перетворилося на @.
Рядок 24: Рядок 24:
  
 
   Іменування знака в різних країнах
 
   Іменування знака в різних країнах
[[Файл:Рисунок111.png|міні]]
+
[[Файл:11111111.png|міні]]
 +
 
 +
[[Файл:Upload.version 1.0.7e6929fe0e591dc42853ce4bdbd98ecd.350x350.jpeg|міні]]
 +
 
 +
[[Файл:63 main new.1483993044.jpg|міні]]
 +
 
 +
[[Файл:Мыша.jpg|міні| Китай, Тайвань]]
 +
 
 +
[[Файл:F9daefd3782e65310796d5ba9a12fe27.jpg|міні]]
 +
 
  
 
• Україна — равлик, песик, мавпочка, слимачок та вухо
 
• Україна — равлик, песик, мавпочка, слимачок та вухо
Рядок 31: Рядок 40:
  
 
• Росія — собака.
 
• Росія — собака.
 +
 
• Швеція — булочка з корицею.
 
• Швеція — булочка з корицею.
  

Поточна версія на 13:49, 27 березня 2018

Історія використання символа @ та його назва в різних країнах

8-site-41-750x480.png
@ — лігатура, що означає «at».

Офіційна назва — «комерційне ет». В Україні цей символ називають «равликом», «песиком», «собакою» або «вухом». Код в Юнікоді 0040 (64 в десятковій системі числення)

Походження

Історія знаку @ бере початок, нібито, ще в середньовіччя, коли ченці — хранителі стародавніх знань і рукописів — перекладали й переписували трактати — також і написані латиною. У латині вживається прислівник «ad», що в перекладі на сучасну англійську означає «at» («на», «в», «до») — і вказує на приналежність, напрям і наближення. У шрифті, що використовувався ченцями, буква «d» мала невеликий «хвостик», що робило її схожою на цифру «6» в дзеркальному відображенні. Так «ad» досить швидко перетворилося на @. Завдяки дослідженням італійського дослідника Джорджіо стабільний у архівах Інституту економічної історії міста Прато поблизу Флоренції виявлено документ, де вперше в письмовому вигляді трапляється цей знак. Документ виявився датованим 1536 роком листом флорентійського торговця, в якому йшлося про три прибулі до Іспанії торгові кораблі. У складі їх вантажу фігурували ємності з вином, позначені символом «@».

Американський вчений Бертольд Уллман висунув припущення, що знак @ винайшли середньовічні ченці, щоб скоротити латинське слово «ad», що означає «на», «в», «стосовно» тощо.
875a8375f91de049494d6073098e8a2f 6571b4d2eee79a78c75e4e84c89d0890.jpg

У XV столітті @ з'являється знову. Іспанські купці використовували цей знак як скорочене найменування міри ваги — «arroba» (це приблизно 11,52 кг або 25.40 фунтів). Цікаво, що цей захід використовувався для позначення ваги худоби і вина. В епоху відродження @ став використовуватися для позначення ціни, а в епоху індустріальної революції (час капіталу, перших бірж, верстатів і так далі) @ незмінно трапляється в бухгалтерських звітах. Так «равлик», разом з $, #, % і іншими «рахівницькими» знаками з майже забутою семантикою перекочувала на клавіатуру. Сучасна офіційна назва цього символу «комерційне at» бере початок з рахунків, де він використовувався в таких контекстах: 7 widgets @ $ 2 each = $ 14, що перекладається як 7 шт. по 2 дол = 14 дол. Оскільки цей символ застосовувався в бізнесі, його розмістили на клавіатурах друкарських машинок. Він був присутній вже на перших в історії друкарських машинках «Ундервуд», випущених 1885 року.

«Равлик» мирно чекав своєї зоряної години, поки на нього випадково не впав погляд Рея Томлінсона (Ray Tomlinson), дослідника з американської компанії BBN Technology. Тут потрібно відволіктися і сказати кілька слів про те, чим займався Томлінсон і чому його вважають не лише винахідником електронної пошти, але і власне знаку @, хоча ні тим, ні іншим він не є. Компанія BBN Technology, в якій працював Томлінсон, у кінці 60-х стала однією з учасниць проекту ARPANet — мережі комп'ютерів, безпосередньої попередниці Інтернету — який вівся за замовленням міністерства оборони США.

В ті роки програми, що дозволяють передавати файли і послання від одного користувача до іншого, вже існували. Але відправник і одержувач користувалися одним комп'ютером. Найшвидший модем працював тоді в двісті разів повільніше сучасного стандартного, який «вантажить» із швидкістю 56,6 Кбіт/сек.

Томлінсон якраз займався розробкою поштових програм і створенням віртуальних поштових скриньок. Власне, віртуальна поштова скринька була файлом, який відрізнявся від звичайного файлу тим, що користувачі не могли виправити текст, — тільки додати. В операції використовувалися дві програми — SNDMSG для відправлення і READMAIL для читання. Нова програма, яку написав Томлінсон, складалася з 200 рядків коду і була комбінацією SNDMSG, READMAIL і протоколу CPYNET, що використався в ARPANet для відсилання файлів на віддалений комп'ютер. Перше послання Томлінсоном було відправлено з одного комп'ютера на іншій, що стояв в цій же лабораторії.

  Іменування знака в різних країнах
11111111.png
Upload.version 1.0.7e6929fe0e591dc42853ce4bdbd98ecd.350x350.jpeg
63 main new.1483993044.jpg
Китай, Тайвань
F9daefd3782e65310796d5ba9a12fe27.jpg


• Україна — равлик, песик, мавпочка, слимачок та вухо

• Угорщина — черв'як.

• Росія — собака.

• Швеція — булочка з корицею.

• Корея — равлик .

• Болгарія — «кльомба» або «маймунско а» (мавпа А).

• Нідерланди — «apenstaartje» (мавпячий хвостик).

• Ізраїль — «штрудель» (вир).

• Іспанія — як і міра ваги «arroba».

• Франція — та ж міра ваги «arrobase».

• Португалія — та ж міра ваги «arrobase».

• Німеччина, Польща — мавпячий хвіст, мавпяче вухо, скріпка, мавпа.

• Італія — «chiocciola» (равлик).

• Данія, Норвегія, Швеція — «snabel-a» (рило а) або слонячий хобот (а з хоботом).

• Чехія, Словаччина — Рольмопс (оселедець під маринадом).

• Америка — кішка.

• Китай, Тайвань — мишеня.

• Туреччина — трояндочка.

• Сербія — «пришелепкуватий A» або «мајмун» (мавпа).

• В'єтнам — «скарлючені A».

• Польща, Хорватія, Голландія, Румунія, Словенія — «malpa» (мавпа).

• Фінляндія — котячий хвіст, «спляча кішечка».

• Греція — мало макаронів. • Угорщина — черв'як, кліщ.

• Латвія — et («пов»), запозичення з англійської.

• Литва — eta («ця»), запозичення з англійської з литовської морфеми в кінці.