Відмінності між версіями «Незвчайні способи кодування повідомлень (Алоян,2017)»

Поточна версія на 12:41, 12 грудня 2017

Під час кодування повідомлення відбувається зміна вигляду повідомлення без зміни його змісту. Якщо ми хочемо це саме повідомлення записати, то для поз­начення звуків на письмі використовуються літери. Можна сказати, що літери є кодами звуків, а звукове повідомлення закодоване у вигляді письмового повідомлення за допомогою літер і розділових знаків.

Подання повідомлень у вигляді спеціальних графічних зображень (піктограм), запис хімічної реакції у вигляді спеціального рівняння, за­пис шахової партії спеціальними позначеннями, запис слів із викорис­танням азбуки Морзе - усе це приклади кодування повідомлень.

Наведемо приклади кодування повідомлень. Вам, напевно, доводилося розгадувати ребуси. У ребусі спеціальним чином кодується повідомлення: слово або речення

На Сході народилася мова квітів - селам. У ній повідомлення кодува­лися за допомогою квітів. Даруючи парубку рожеву гвоздику, дівчина дарує йому свою ніжність. Жовті хризантеми символізують розлуку. Крокус - це роздуми, барвінок - віч­на любов і пам’ять, пролісок - стійкість, доброта, чистота помис­лів, червона троянда - символ кохання. Лавр - це символ успіху, слави, тріумфу Дипломати і розвідники кодують повідомлення спеціальними шифра­ми, щоб їх могли прочитати тільки ті, кому вони призначені. Письмен­ник Артур Конан Дойл (1859-1930) написав оповідання «Танцюючі чоловічки». У ньому автор придумав оригіналь­ний спосіб кодування повідомлень. Замість літер використовуються зображення чоловічків у різ­них позах. Їх руки і ноги змінюють положення, всі вони різні, і здається, що кожен із них вико­нує веселий танок

Двійкове кодування повідомлень

При кодуванні повідомлень за допомогою азбуки Морзе використову­ють два символи: крапка і тире. Такий вид кодування називається двійковим.

Двійкове кодування використовується в сучасних комп’ютерах. У них повідомлення подаються (кодуються) у вигляді послідовностей електрич­них або магнітних сигналів двох видів. Кожний сигнал одного виду умов­но позначається цифрою 0, а другого виду - 1

Таблиці кодування

Однією з перших таблиць двійкового кодування літер англійського ал­фавіту, арабських цифр, розділових знаків, знаків арифметичних дій і деяких інших символів, яка використовувалася в комп’ютері, є таблиця кодування ASCII (англ. American Standard Code for Information Interchage – Американський стандартний код для обміну інформацією).

Згодом на основі цієї таблиці кодування були створені інші, які містять літери алфавітів різних мов, а також деякі інші символи.

Зазначимо, що у різних таблицях кодування одні й ті самі символи можуть мати різні коди. Останнім часом серед таблиць кодування, які містять українські літери, найпоширенішими є КОІ8—U і Windows-1251. Довжина коду кожного символу в них - 1 байт.

Кілька років тому виникла ідея створити універсальну таблицю коду­вання, в яку увійшли б літери всіх алфавітів найпоширеніших людських мов, у тому числі й ієрогліфи східних мов (японська, китайська, корейська)та інші символи, які використовують під час роботи з комп’ютером. Оскільки кількість символів у такій таблиці значно більша, ніж 256, тому вирішили кожний символ кодувати не одним байтом, а двома. Шіст­надцятьма бітами (двома байтами) можна закодувати 216 = 65 536 сим­волів. Ця таблиця кодування отримала назву Unicode.

Використані джерела

http://www.zhu.edu.ua