Відмінності між версіями «Hgudsyfgduoiaybpiu»
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | <math>\frac{d^2 | + | '''Опції Бесселя''' в [http://ru.wikipedia.org/wiki/Математика математиці] - сім'я [http://ru.wikipedia.org/wiki/Функция_(математика) функцій], які є канонічними розв'язками [http://ru.wikipedia.org/wiki/Дифференциальное_уравнение диференціального рівняння Бесселя]: |
+ | : <math>x^2 \frac{d^2 y}{dx^2} + x \frac{dy}{dx} + (x^2 - \alpha^2)y = 0,</math> | ||
− | <math> \ | + | де <math>\alpha</math> — довільне [http://ru.wikipedia.org/wiki/Действительное_число дійсне число], яке називається '''порядком'''. |
+ | |||
+ | Найбільш часто використовуються функції Бесселя цілих порядків. | ||
+ | |||
+ | Хоча <math>\alpha</math> и <math>(-\alpha)</math> породжують однакові рівняння, зазвичай домовляються про те, щоб їм відповідали різні функції (це робиться, наприклад, для того, щоб функція Бесселя була гладкою по <math>\alpha</math> ). | ||
+ | |||
+ | Функції Бесселя вперше були визначені [[Швейцарія | швейцарським]] математиком [http://ru.wikipedia.org/wiki/Бернулли,_Даниил Даніелем Бернуллі], а названі на честь [http://ru.wikipedia.org/wiki/Бессель,_Фридрих_Вильгельм Фрідріха Бесселя]. | ||
+ | |||
+ | == Застосування == | ||
+ | Рівняння Бесселя виникає під час знаходження розв'язків [http://ru.wikipedia.org/wiki/Уравнение_Лапласа рівняння Лапласа] та [http://ru.wikipedia.org/wiki/Уравнение_Гельмгольца рівняння Гельмгольца] в [http://ru.wikipedia.org/wiki/Цилиндрические_координаты циліндричних] та [http://ru.wikipedia.org/wiki/Сферические_координаты сферичних] координатах. Тому функції Бесселя застосовуються при розв'язаніі багатьох задач про поширення хвиль, статичних потенціалах і т. п., наприклад: | ||
+ | |||
+ | * теплопровідність в циліндричних об'єктах; | ||
+ | * Форми коливання тонкої круглої мембрани | ||
+ | * Швидкість частинок в циліндрі, заповненому рідиною і який обертається навколо своєї осі. | ||
+ | Функції Бесселя застосовуються і в рішенні інших задач, наприклад, при обробці сигналів. | ||
+ | |||
+ | == Визначення == | ||
+ | Оскільки наведене рівняння є рівнянням другого порядку, у нього має бути два [[лінійна залежність | лінійно незалежних]] рішення. Проте залежно від обставин вибираються різні визначення цих рішень. Нижче наведені деякі з них. | ||
+ | |||
+ | === Функції Бесселя першого роду === | ||
+ | Функціями Бесселя першого роду, які позначаються <math>J_\alpha(x)</math>, є розв'язки, скінченні в точці <math>x=0</math> при цілих або невід'ємних <math>\alpha</math>. Вибір конкретної функції і її нормалізації визначаються її властивостями. Можна визначити ці функції за допомогою розкладу в [http://ru.wikipedia.org/wiki/Ряд_Тейлора ряд Тейлора] в околі нуля (або в більш загальний [[степеневий ряд]] при нецілих <math>\alpha</math>): | ||
+ | : <math> J_\alpha(x) = \sum_{m=0}^\infty \frac{(-1)^m}{m!\, \Gamma(m+\alpha+1)} {\left({\frac{x}{2}}\right)}^{2m+\alpha} </math> | ||
+ | Тут <math>\Gamma(z)</math> - Це [[гамма-функція Ейлера]], узагальнення [[факторіал]]а на нецілі значення. Графік функції Бесселя схожий на [[синус (функція) | синусоїду]], коливання якої затухають пропорційно <math>\frac{1}{\sqrt{x}}</math>, хоча насправді нулі функції розташовані не періодично. | ||
+ | |||
+ | Нижче наведені графіки <math>J_\alpha (x)</math> для <math>\alpha = 0, 1, 2</math>: | ||
+ | |||
+ | [[Файл:600px-BesselJ_plot111.jpg|center|450px|График функции Бесселя первого рода J]] | ||
+ | |||
+ | Якщо <math>\alpha</math> не є цілим числом, функції <math>J_\alpha (x)</math> и <math>J_{-\alpha} (x)</math> лінійно незалежні і, отже, є рішеннями рівняння. Але якщо <math>\alpha</math> ціле, то вірно наступне співвідношення: | ||
+ | |||
+ | : <math>J_{-\alpha}(x) = (-1)^{\alpha} J_{\alpha}(x)\,</math> | ||
+ | |||
+ | Воно означає, що в цьому випадку функції лінійно залежні. Тоді другим рішенням рівняння стане функція Бесселя другого роду. | ||
+ | |||
+ | ==== Інтеграли Бесселя ==== | ||
+ | Можна дати інше визначення функції Бесселя для цілих значень <math>\alpha</math>, використовуючи інтегральне представлення: | ||
+ | |||
+ | : <math>J_\alpha (x) = \frac{1}{\pi} \int\limits_{0}^{\pi}\!\cos (\alpha \tau - x \sin \tau)\,d\tau</math> | ||
+ | |||
+ | Цей підхід використовував Бесселя, вивчивши з його допомогою деякі властивості функцій. Можливо і інше інтегральне представлення: | ||
+ | |||
+ | : <math>J_\alpha (x) = \frac{1}{2 \pi} \int\limits_{-\pi}^{\pi}\!e^{i(\alpha \tau - x \sin \tau)}\,d\tau</math> |
Поточна версія на 16:15, 20 травня 2010
Опції Бесселя в математиці - сім'я функцій, які є канонічними розв'язками диференціального рівняння Бесселя:
- Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): x^2 \frac{d^2 y}{dx^2} + x \frac{dy}{dx} + (x^2 - \alpha^2)y = 0,
де Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \alpha
— довільне дійсне число, яке називається порядком.
Найбільш часто використовуються функції Бесселя цілих порядків.
Хоча Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \alpha
и Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): (-\alpha) породжують однакові рівняння, зазвичай домовляються про те, щоб їм відповідали різні функції (це робиться, наприклад, для того, щоб функція Бесселя була гладкою по Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \alpha ).
Функції Бесселя вперше були визначені швейцарським математиком Даніелем Бернуллі, а названі на честь Фрідріха Бесселя.
Застосування
Рівняння Бесселя виникає під час знаходження розв'язків рівняння Лапласа та рівняння Гельмгольца в циліндричних та сферичних координатах. Тому функції Бесселя застосовуються при розв'язаніі багатьох задач про поширення хвиль, статичних потенціалах і т. п., наприклад:
- теплопровідність в циліндричних об'єктах;
- Форми коливання тонкої круглої мембрани
- Швидкість частинок в циліндрі, заповненому рідиною і який обертається навколо своєї осі.
Функції Бесселя застосовуються і в рішенні інших задач, наприклад, при обробці сигналів.
Визначення
Оскільки наведене рівняння є рівнянням другого порядку, у нього має бути два лінійно незалежних рішення. Проте залежно від обставин вибираються різні визначення цих рішень. Нижче наведені деякі з них.
Функції Бесселя першого роду
Функціями Бесселя першого роду, які позначаються Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): J_\alpha(x) , є розв'язки, скінченні в точці Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): x=0
при цілих або невід'ємних Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \alpha
. Вибір конкретної функції і її нормалізації визначаються її властивостями. Можна визначити ці функції за допомогою розкладу в ряд Тейлора в околі нуля (або в більш загальний степеневий ряд при нецілих Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \alpha ):
- Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): J_\alpha(x) = \sum_{m=0}^\infty \frac{(-1)^m}{m!\, \Gamma(m+\alpha+1)} {\left({\frac{x}{2}}\right)}^{2m+\alpha}
Тут Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \Gamma(z)
- Це гамма-функція Ейлера, узагальнення факторіала на нецілі значення. Графік функції Бесселя схожий на синусоїду, коливання якої затухають пропорційно Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \frac{1}{\sqrt{x}}
, хоча насправді нулі функції розташовані не періодично.
Нижче наведені графіки Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): J_\alpha (x)
для Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \alpha = 0, 1, 2
Якщо Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \alpha
не є цілим числом, функції Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): J_\alpha (x) и Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): J_{-\alpha} (x) лінійно незалежні і, отже, є рішеннями рівняння. Але якщо Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \alpha ціле, то вірно наступне співвідношення:
- Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): J_{-\alpha}(x) = (-1)^{\alpha} J_{\alpha}(x)\,
Воно означає, що в цьому випадку функції лінійно залежні. Тоді другим рішенням рівняння стане функція Бесселя другого роду.
Інтеграли Бесселя
Можна дати інше визначення функції Бесселя для цілих значень Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): \alpha , використовуючи інтегральне представлення:
- Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): J_\alpha (x) = \frac{1}{\pi} \int\limits_{0}^{\pi}\!\cos (\alpha \tau - x \sin \tau)\,d\tau
Цей підхід використовував Бесселя, вивчивши з його допомогою деякі властивості функцій. Можливо і інше інтегральне представлення:
- Неможливо розібрати вираз (невідома помилка): J_\alpha (x) = \frac{1}{2 \pi} \int\limits_{-\pi}^{\pi}\!e^{i(\alpha \tau - x \sin \tau)}\,d\tau