Відмінності між версіями «Портфоліо до проекту "Штучний інтелект" Усубян Ованес»
2806257 (обговорення • внесок) |
2806257 (обговорення • внесок) |
||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
==Стислий опис проблеми== | ==Стислий опис проблеми== | ||
| − | ' | + | Про штучний інтелект та інформаційні технології |
| + | |||
| + | Моделювання процесів на основі нових інформаційних технологій та систем штучного інтелекту | ||
| + | Звільнення вчених від кропіткої праці. Нові інформаційні технології, системи штучного інтелекту дозволяють велику частину інтелектуальної роботи та роботи з систематизації даних окремої людини, що працює в науково-технологічній системі, взяти на себе. Вони можуть звільнити людину від кропіткої діяльності. Це може посилити науково-дослідний потенціал наукових колективів, зробити можливим існування самодостатніх наукових груп, що раніше залежали від багатьох допоміжних структур та підрозділів, які раніше ретельно обробляли великі масиви інформації, оформляли її в досить компактних формах. | ||
| + | |||
| + | Скорочення витрат на дослідження. Замість великих колективів, над проблемами можуть працювати нечисленні вчені, які не потребують підтримки потужних колективів спеціалістів відносно низької кваліфікації. Це може значно спростити роботу над проблемами, та помітно скоротити об’єм коштів, які потрібні на розв’язання важливих задач. | ||
| + | |||
| + | Чого чекати від нових інструментів та методів? Підвищення якості наукових досліджень завжди пов’язано з новими інструментами та методами. Їх використання дозволяє знайти нові ефекти та явища. | ||
| + | |||
| + | Такі інструменти та методики здатні представити сучасні комп’ютерні системи та інформаційні технології. Це нові можливості для: | ||
| + | - швидкої та різнобічної обробки інформації; | ||
| + | - поточного внутрішнього аналізу та покращення обчислювальних моделей. | ||
| + | |||
| + | Конструктивним є використання систем штучного інтелекту для: | ||
| + | - створення нових методів обробки великих масивів поточної інформації; | ||
| + | - внесення змін інтелектуальною системою в алгоритми в процесі розрахунків з одного боку для підвищення коректності, а з другого – для економії ресурсів, зокрема для скорочення часу розрахунків; | ||
| + | - пошуку об’єктів, формуванню на основі такого пошуку статистичних розподілів та класифікацій… | ||
| + | |||
| + | Системи штучного інтелекту | ||
| + | Куклин В.М. Заражение разумом, или пути создания искусственного интеллекта. Завантажити статтю (161Кб). | ||
| + | Хоча до створення повноцінного штучного інтелекту поки що далеко, присутній певний прогрес у формуванні так званих експертних систем і нейронних мереж. Сучасні експертні системи використовують знання та інтуїцію експертів - людей, які глибоко розбираються у вирішенні певного кола завдань (спеціалістів у даній предметній області). Експертні системи являють собою обчислювальну структуру, яка самостійно формує алгоритм рішення з можливого набору сконструйованих за пропозицією експертів підсистем логічного відбору та обчислювальних операцій. Вибір тих чи інших підсистем операторів відбувається згідно з оцінками і порівняннями, які сформульовані раніше експертами. | ||
| + | Цікаві нейронні мережі. Раніше було прийнято називати нейронну мережу персептроном (perseptio - сприйняття), так як основним завданням при їх формуванні було розпізнавання образів. Нейронні мережі використовують як елементи нелінійні математичні моделі нейронів, яких в мережі може бути дуже багато. Більшу частину нейронів можна настроювати, змінюючи їх реакцію на надійшовший на вхід сигнал. Якщо в потрібному і обширному класі задач є достатня кількість таких, вирішення яких заздалегідь відомо, можна приступати до навчання нейронної мережі - нейрокомп'ютера. Мережу налаштовують - навчають, пропускаючи через неї всі відомі рішення і домагаючись отримання необхідних відповідей на виході. Налаштування полягає в підборі параметрів нейронів. Після налаштування мережа здатна правильно відповісти на питання з тієї ж серії завдань. | ||
| + | Математики не без підстави вважають, що механізм вирішення завдань у експертних систем і нейронних мереж практично подібний. Але якщо у випадку нейронної мережі навіть її настроювач не розуміє, як в її структурі при навчанні та самонавчанні формується знання (тобто, мережа являє собою т.зв. «чорний ящик»), то в експертну систему її творці повинні ці знання попередньо закласти у певній формі (використовуючи певний формалізм). При роботі експертна система, звичайно, створює нове знання, яким потім і користується. До речі, можна завжди ці знання експертної системи переглянути та перевірити рішення кожної задачі на всіх її етапах. Але проблема прихована в очевидних недоліках формалізму, придуманого людиною, самої структури представлення знань, що може просто не відповідати необхідному рівню опису реальних завдань. Нейронна мережа формалізмами не користується і багато в чому веде себе як природний інтелект. | ||
| + | |||
| + | Популяризація знань | ||
| + | Ивин Л.Н., Куклин В.М. Информационная экономика //– Харьков. – ХНПУ «ХПИ» – 2005. – 436 с. Завантажити книгу (2Мб). | ||
| + | Систематизовано матеріал з фундаментальних проблем організації інформаційних потоків в економіці, розглянута архітектура інформаційних структур традиційних і онлайнових підприємств, торговельних закладів, банків, біржових структур і т.п. Обговорюються процедури вибору проектів, оцінка та корпоративні транзакції для формування Інтернет-бізнесу, організація електронних платежів та системи онлайнової торгівлі цінними паперами. Вивчаються особливості локальних і глобальної мережі, апаратного та програмного забезпечення, використання інформаційних систем, програм забезпечення конфіденційності та автентичності для організації комерційної діяльності. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Куклин В.М. О пользе размышлений: Эссе. - Х.: ХНУ имени В.Н. Каразина, 2008, - 216с. Завантажити книгу (1Мб). | ||
| + | Книга представляє собою збірник есе, опублікованих з 2000 по 2008 роки. Обговорюються гострі проблеми сучасності, шляхи технологічного і соціального розвитку суспільства в майбутньому. Розглядаються питання комерціалізації технологій і можливості створення штучного інтелекту. Увага приділена завданням елітарної освіти і прогнозам посилення впливу інтелектуалів на соціальні трансформації. Обговорюється ступінь впливу науки і мистецтва на звичаї сучасного суспільства. Предметом розгляду є проблеми становлення та розвитку таланту у сфері інтелектуальної діяльності. Книга призначена для підготовленого читача. | ||
*Google Диск (Текстовий документ "Стаття до проекту "Штучний інтелект") | *Google Диск (Текстовий документ "Стаття до проекту "Штучний інтелект") | ||
| Рядок 24: | Рядок 54: | ||
==Календар подій проекту:== | ==Календар подій проекту:== | ||
| − | [https://calendar.google.com/calendar/embed?src=ime8ler5hrs8lkn6tus7vmh0os%40group.calendar.google.com&ctz=Europe/Kiev | + | [https://calendar.google.com/calendar/embed?src=ime8ler5hrs8lkn6tus7vmh0os%40group.calendar.google.com&ctz=Europe/Kiev Календар проекту "Штучний інтелект"] |
| − | + | ||
==Опитування до проекту== | ==Опитування до проекту== | ||
Поточна версія на 11:29, 19 жовтня 2017
Зміст
Тема статті
........
Стислий опис проблеми
Про штучний інтелект та інформаційні технології
Моделювання процесів на основі нових інформаційних технологій та систем штучного інтелекту Звільнення вчених від кропіткої праці. Нові інформаційні технології, системи штучного інтелекту дозволяють велику частину інтелектуальної роботи та роботи з систематизації даних окремої людини, що працює в науково-технологічній системі, взяти на себе. Вони можуть звільнити людину від кропіткої діяльності. Це може посилити науково-дослідний потенціал наукових колективів, зробити можливим існування самодостатніх наукових груп, що раніше залежали від багатьох допоміжних структур та підрозділів, які раніше ретельно обробляли великі масиви інформації, оформляли її в досить компактних формах.
Скорочення витрат на дослідження. Замість великих колективів, над проблемами можуть працювати нечисленні вчені, які не потребують підтримки потужних колективів спеціалістів відносно низької кваліфікації. Це може значно спростити роботу над проблемами, та помітно скоротити об’єм коштів, які потрібні на розв’язання важливих задач.
Чого чекати від нових інструментів та методів? Підвищення якості наукових досліджень завжди пов’язано з новими інструментами та методами. Їх використання дозволяє знайти нові ефекти та явища.
Такі інструменти та методики здатні представити сучасні комп’ютерні системи та інформаційні технології. Це нові можливості для: - швидкої та різнобічної обробки інформації; - поточного внутрішнього аналізу та покращення обчислювальних моделей.
Конструктивним є використання систем штучного інтелекту для: - створення нових методів обробки великих масивів поточної інформації; - внесення змін інтелектуальною системою в алгоритми в процесі розрахунків з одного боку для підвищення коректності, а з другого – для економії ресурсів, зокрема для скорочення часу розрахунків; - пошуку об’єктів, формуванню на основі такого пошуку статистичних розподілів та класифікацій…
Системи штучного інтелекту Куклин В.М. Заражение разумом, или пути создания искусственного интеллекта. Завантажити статтю (161Кб). Хоча до створення повноцінного штучного інтелекту поки що далеко, присутній певний прогрес у формуванні так званих експертних систем і нейронних мереж. Сучасні експертні системи використовують знання та інтуїцію експертів - людей, які глибоко розбираються у вирішенні певного кола завдань (спеціалістів у даній предметній області). Експертні системи являють собою обчислювальну структуру, яка самостійно формує алгоритм рішення з можливого набору сконструйованих за пропозицією експертів підсистем логічного відбору та обчислювальних операцій. Вибір тих чи інших підсистем операторів відбувається згідно з оцінками і порівняннями, які сформульовані раніше експертами. Цікаві нейронні мережі. Раніше було прийнято називати нейронну мережу персептроном (perseptio - сприйняття), так як основним завданням при їх формуванні було розпізнавання образів. Нейронні мережі використовують як елементи нелінійні математичні моделі нейронів, яких в мережі може бути дуже багато. Більшу частину нейронів можна настроювати, змінюючи їх реакцію на надійшовший на вхід сигнал. Якщо в потрібному і обширному класі задач є достатня кількість таких, вирішення яких заздалегідь відомо, можна приступати до навчання нейронної мережі - нейрокомп'ютера. Мережу налаштовують - навчають, пропускаючи через неї всі відомі рішення і домагаючись отримання необхідних відповідей на виході. Налаштування полягає в підборі параметрів нейронів. Після налаштування мережа здатна правильно відповісти на питання з тієї ж серії завдань. Математики не без підстави вважають, що механізм вирішення завдань у експертних систем і нейронних мереж практично подібний. Але якщо у випадку нейронної мережі навіть її настроювач не розуміє, як в її структурі при навчанні та самонавчанні формується знання (тобто, мережа являє собою т.зв. «чорний ящик»), то в експертну систему її творці повинні ці знання попередньо закласти у певній формі (використовуючи певний формалізм). При роботі експертна система, звичайно, створює нове знання, яким потім і користується. До речі, можна завжди ці знання експертної системи переглянути та перевірити рішення кожної задачі на всіх її етапах. Але проблема прихована в очевидних недоліках формалізму, придуманого людиною, самої структури представлення знань, що може просто не відповідати необхідному рівню опису реальних завдань. Нейронна мережа формалізмами не користується і багато в чому веде себе як природний інтелект.
Популяризація знань Ивин Л.Н., Куклин В.М. Информационная экономика //– Харьков. – ХНПУ «ХПИ» – 2005. – 436 с. Завантажити книгу (2Мб). Систематизовано матеріал з фундаментальних проблем організації інформаційних потоків в економіці, розглянута архітектура інформаційних структур традиційних і онлайнових підприємств, торговельних закладів, банків, біржових структур і т.п. Обговорюються процедури вибору проектів, оцінка та корпоративні транзакції для формування Інтернет-бізнесу, організація електронних платежів та системи онлайнової торгівлі цінними паперами. Вивчаються особливості локальних і глобальної мережі, апаратного та програмного забезпечення, використання інформаційних систем, програм забезпечення конфіденційності та автентичності для організації комерційної діяльності.
Куклин В.М. О пользе размышлений: Эссе. - Х.: ХНУ имени В.Н. Каразина, 2008, - 216с. Завантажити книгу (1Мб).
Книга представляє собою збірник есе, опублікованих з 2000 по 2008 роки. Обговорюються гострі проблеми сучасності, шляхи технологічного і соціального розвитку суспільства в майбутньому. Розглядаються питання комерціалізації технологій і можливості створення штучного інтелекту. Увага приділена завданням елітарної освіти і прогнозам посилення впливу інтелектуалів на соціальні трансформації. Обговорюється ступінь впливу науки і мистецтва на звичаї сучасного суспільства. Предметом розгляду є проблеми становлення та розвитку таланту у сфері інтелектуальної діяльності. Книга призначена для підготовленого читача.
- Google Диск (Текстовий документ "Стаття до проекту "Штучний інтелект")
Блог до проекту
- Blogger
або
- WordPress (http://WordPress.com)
Мультимедійна презентація
- LibreOffice Impress
- Google Диск, Slideshare (http://www.slideshare.net)
- Prezi
- Canva
- ...
Календар подій проекту:
Календар проекту "Штучний інтелект"
Опитування до проекту
Google Форми (посилання на опитування)
Спілкування між учасниками проекту
- Чат
- Форум
- Спільнота на базі соціальних мереж
- Skype
- Telegram
- Viber
- Wiki-сторінка
- Сайт
- .....
Інформаційні ресурси
Друковані джерела
- ...
- ...
- ...
Відеоматеріали
- ...
- ...
- ...
Електронні ресурси
- ...
- ...
- ...
Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
