Відмінності між версіями «Стаття до проекту "інформаційне суспільство" Шевченко Олени»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 2 проміжні версії цього учасника)
Рядок 13: Рядок 13:
  
  
[[[[Файл:350px-Klava.j]]
+
[[Файл:350px-Klava.jpeg]]
 +
 
 +
Найбільшого успіху на шляху до інформаційного суспільства досягають країни, у яких держава формує і активно проводить у життя відповідну цілеспрямовану політику. Роль держави постає у створенні сприятливих умов для розвитку цього процесу, до яких можна віднести:
 +
 
 +
- максимальне залучення ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних і ін.) до інформаційного виробництва;
 +
 
 +
- нормативно-правове та нормативно-технічне регулювання;
 +
 
 +
- підтримка проектів і програм, які демонструють можливості інформаційного суспільства;
 +
 
 +
- розвиток міжнародного інформаційного обміну та співробітництва.

Поточна версія на 12:03, 1 червня 2017

Визначення поняття "інформаційне суспільство" є доволі дискусійним у наукових колах. Як правило, науковці намагаються окреслити основні,фундаментальні ознаки такого суспільства. Суспільство є інформаційним, якщо:

1. Будь-хто, будь-де і в будь-який час можуть одержати на основі автоматизованого доступу і систем зв'язку будь-яку інформацію і знання, необхідні для їхньої життєдіяльності;

2. У суспільстві виробляється, функціонує і доступна будь-якому індивіду, групі чи організації сучасна інформаційна технологія;

3. Існують розвинені інфраструктури, що забезпечують створення національних інформаційних ресурсів;

4. Відбувається процес прискореної автоматизації всіх сфер і галузей виробництва та керування;

5. Здійснюються радикальні зміни соціальних структур, наслідком яких є розширення сфери інформаційної діяльності та послуг.


350px-Klava.jpeg

Найбільшого успіху на шляху до інформаційного суспільства досягають країни, у яких держава формує і активно проводить у життя відповідну цілеспрямовану політику. Роль держави постає у створенні сприятливих умов для розвитку цього процесу, до яких можна віднести:

- максимальне залучення ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних і ін.) до інформаційного виробництва;

- нормативно-правове та нормативно-технічне регулювання;

- підтримка проектів і програм, які демонструють можливості інформаційного суспільства;

- розвиток міжнародного інформаційного обміну та співробітництва.