|
|
(не показано 12 проміжних версій цього учасника) |
Рядок 1: |
Рядок 1: |
| Демчик В`ячеслав,31 група | | Демчик В`ячеслав,31 група |
| | | |
| + | ==Загальний опис== |
| [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]] | | [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]] |
− | ==Загальний опис (принцип дії)==
| |
− | [[Файл:Udachnaya pipe.JPG|міні]]
| |
| | | |
| + | |
| + | Набір складається з трьох скляних запаяних трубок з рідинами: еозином, флуоресцеїном і родаміном. |
| + | Трубки знаходяться у футлярі з трьома відділеннями і можуть бути демонстровані всі разом або кожна зокрема. |
| + | Освітлювати трубки найкраще ртутно-кварцовою лампою, електричною дугою, але можна і світлом звичайних електричних ламп. |
| + | Застосовуючи різні світлові фільтри, можна показати, що колір люмінесценції зміщується від фіолетової частини спектра до червоної. |
| | | |
| + | ==Застосування== |
| | | |
− | Трубка Вдала(кімберлітова трубка) - родовище алмазів на півночі Якутії. Розташоване в 20 кілометрах від північного полярного кола, в Далдин-Алакітском кімберлітових поле.
| + | '''Люмінесцентна дефектоскопія.''' Люмінесцентна дефектоскопія дозволяє виявляти за допомогою флуоресціючих розчинів невидимі неозброєним оком поверхневі дефекти на деталях, зварених з кольорових металів і сплавів, пластмас, сталей аустенітного класу, твердих сплавів і інших немагнітних матеріалів, дня яких магнітна дефектоскопія неможлива. При цьому можна точно визначити місце розташування і довжину дефектів. Основана люмінесцентна дефектоскопія на властивості ряду хімічних сполук флуоресцувати (світитися) під дією ультрафіолетових променів. |
| + | Сутність методу полягає в тому, що на контрольовану поверхню зварного шва й околошовної зони наноситься флуоресціюча рідина, що добре проникає в усі тріщини, пори й інші поверхневі дефекти. Рідина проникає в дефект і після видалення надлишку її з поверхні при висвітленні ультрафіолетовими променями встановлюється дефект по інтенсивному світінню розчину Чутливість цього методу досить гарна. Він дозволяє виявляти дефекти шириною до 0,01 мм і глибиною до 0,03-0,04 мм. |
| | | |
− | Трубка була відкрита в червні 1955 року В. Н. Щукіна в рамках пошукових робіт Амакинской геолого-розвідувальної експедиції. Пізніше для промислового видобутку алмазів неподалік був побудований селище (нині - місто) Вдалий і гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК).
| + | [[Файл:P70622-092758.jpg|міні]] |
| | | |
− | Насправді трубка Вдала не одна, а складається з двох прилеглих трубок - Східної і Західної. Обидві вони високоалмазоноснимі, але не однакові за змістом алмазів.
| + | [[Файл:P70622-092717.jpg|міні]] |
| | | |
− | Трубка Вдала примітна у багатьох відношеннях. Це найбільша за обсягами сировини і розмірам рудного тіла родовище алмазів в Росії. У ній було видобуто безліч великих каменів, в тому числі і кристали, які зараз перебувають в Алмазному фонді. Інша примітна особливість трубки - присутність в ній дуже слабо змінених автометасоматоз кімберлітів і глибинних ксенолитов, в тому числі і алмазоносних. Тому трубка стала місцем постійних експедицій вчених, що займаються вивченням глибинних порід.
| + | [[Файл:P70622-092732.jpg|міні]] |
| | | |
− | Трубка відпрацьовується відкритим способом з 1982 року, в червні 2014 року на родовищі заробив підземний рудник.
| + | ==Список використаної літератури== |
| | | |
− | ==Історична довідка==
| + | http://ir.stu.cn.ua/bitstream/handle/123456789/12425/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%85.%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%3B%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4.%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B7.%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA.%20%D0%BB%D0%B0%D0%B1.%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82.pdf?sequence=1&isAllowed=y |
− | [[Файл:1280px-Relief Yakutia.png|міні]]
| + | |
− | | + | |
− | | + | |
− | | + | |
− | Спочатку потужності Удачнінского ГЗК були спрямовані на відпрацювання руди першого корінного родовища, відкритого в СРСР, - кимберлитовой трубки «Зірниця» [1], в подальшому комбінат почав видобуток руди на трубці «Вдала». На даний момент видобуток руди на «Зірниці» припинена, вивчаються варіанти скорочення витрат.
| + | |
− | | + | |
− | Кімберлітові трубка «Вдала» була відкрита 15 червня 1955 [2] геологорозвідувальних загоном під керівництвом В. Н. Щукіна. Назва родовища стало символічним, не тільки тому, що його вдалося відкрити відразу ж на початку експедиції, але, як з'ясувалося в ході попередньої розробки, ще й тому, що «Вдала» являє собою дві трубки, які йдуть майже паралельно, зустрічаючись на поверхні.
| + | |
− | | + | |
− | Після відкриття «Щасти» обсяги геолого-вишукувальних робіт в басейні річки Далдин різко збільшилися [3]. У 1956 році було прийнято рішення про розширення виробничих потужностей вже існуючих підприємств і будівництві нового гірничо-збагачувального комбінату. Однак будівництво відклалося практично на 10 років, і в дійсності роботи за проектом почалися лише в 1967 році, коли на родовищі в лад була введена збагачувальна фабрика № 11.
| + | |
− | | + | |
− | З 1967 по 1971 рік на родовищі йшла розробка алмазоносних розсипів верхніх горизонтів. Перший проект розробки корінного родовища відкритим способом до глибини 400 метрів був виконаний в 1970 році, з 1971 року на «Щасти» почався видобуток кимберлитовой руди, яка подавалася на фабрику № 11 автомобільним транспортом.
| + | |
− | У тому ж 1971 році почалися роботи з будівництва нової фабрики № 12 в безпосередній близькості від кар'єру «Вдалий», в 1976 році введена в експлуатацію перша черга, а в 1978 році - друга черга фабрики, яка стала найбільшою в алмазодобувної промисловості Росії .
| + | |
− | | + | |
− | 16 лютого 1979 року наказом Міністра Кольоровий металургії СРСР рудник «Вдалий» був реорганізований в Удачнінскій гірничо-збагачувальний комбінат.
| + | |
− | | + | |
− | Для залучення в експлуатацію глибоких горизонтів родовища алмазів і підтримки потужностей Удачнінского ГЗК в 1987 році був розроблений проект реконструкції кар'єра «Вдалий». На комбінаті було впроваджено бессточное хвостосховище збагачувального комплексу, яке представляє собою систему водопостачання з очисними спорудами технологічної води. Введення і експлуатація хвостосховища є прикладом послідовної технічної політики Удачнінского ГЗК, спрямованої на захист природних багатств Якутії від відходів промислової діяльності.
| + | |
− | | + | |
− | З 1989 року на фабриці № 11 аж до її закриття в 1991 році збагачували руду, видобуту на родовищі «Зірниця». Надалі, щоб зайняти всі виробничі потужності фабрики № 12, руду з «Зірниці» почали доставляти на переробку і туди.
| + | |
− | | + | |
− | 3 жовтня 2001 року на пленарному засіданні Державної комісії РФ по запасам (ДКЗ) були затверджені запаси нижніх горизонтів трубки «Вдала» до глибини 1400 метрів. В цьому ж році почалося проектування підземного рудника «Вдалий», будівництво якого тривало майже 13 років.
| + | |
− | | + | |
− | 27 червня 2014 року введений в експлуатацію перший пусковий комплекс підземного рудника.
| + | |
− | | + | |
− | ==Технічні характеристики==
| + | |
− | Проектна глибина кар'єру «Вдалий» - 640 метрів. Розміри кар'єра по поверхні - 2000 х 1600 метрів, по дну - 600 х 230 метрів.
| + | |
− | Руда видобувається буропідривних способом, вантажиться екскаваторами і навантажувачами, доставляється автомобільним транспортом на фабрику № 12. Обсяг щорічної вироблення фабрики становить 11 мільйонів тонн руди [2]. Відпрацювання крутопадающими рудного тіла здійснюється із застосуванням кільцевої системи розробки з розвитком гірських робіт від центру до периферії. У робочій зоні горизонти розкриваються тимчасовими з'їздами.
| + | |
− | | + | |
− | З введенням в експлуатацію рудника «Вдалий» підземний видобуток і роботи в кар'єрі будуть вестися попутно. Відкрите видобування завершиться в 2016 році [13].
| + | |
− | | + | |
− | До 2019 року рудник вийде на проектну потужність 4 мільйони тонн руди на рік [14]. При цьому він зможе забезпечувати видобуток понад 5 мільйонів карат алмазів в рік.
| + | |
− | | + | |
− | | + | |
− | ==Фото, відео-матеріали==
| + | |
− | [[Файл:2.jpg|2.jpg]]
| + | |
− | [[Файл:1303483877 2.jpg|1303483877 2.jpg]]
| + | |
− | http://www.vesti.ru/doc.html?id=1736376#/video/https%3A%2F%2Fplayer.vgtrk.com%2Fiframe%2Fvideo%2Fid%2F814784%2Fstart_zoom%2Ftrue%2FshowZoomBtn%2Ffalse%2Fsid%2Fvesti%2FisPlay%2Ftrue%2F%3Facc_video_id%3D606716 | + | |
− | | + | |
− | ==Список використаних джерел==
| + | |
− | https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%28%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BA%D0%B0%29
| + | |
− | http://www.jewellery.org.ua/stones/games908.htm
| + | |
− | http://tsikave.ostriv.in.ua/publication/code-43A2105E45B33/list-22AE31EDF27
| + | |
− | Сопутниковий знімок на Google.Maps:
| + | |
− | https://www.google.com/maps/@66.435421,112.314606,13736m/data=!3m1!1e3?hl=en
| + | |
− | | + | |
− | [[Категорія:Музей історії техніки]]
| + | |