Відмінності між версіями «Електронна обчислювальна машина ВЕОМ-6»
4044814 (обговорення • внесок) (→Технічні характеристики) |
4044814 (обговорення • внесок) (→Загальний опис (принцип дії)) |
||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]] | [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]] | ||
==Загальний опис (принцип дії)== | ==Загальний опис (принцип дії)== | ||
| − | [[Файл:BESM-6 - Front view.jpg|міні]] | + | [[Файл:BESM-6 - Front view.jpg|міні]]ВЕОМ-6 це БЭСМ-6 |
| − | Розробка ВЕОМ-6 завершена в кінці 1965 року. Головний конструктор - Сергій Олексійович Лебедєв, заступники головного конструктора - В. А. Мельников, Л. Н. Корольов. У 1968 році розпочато випуск на заводі | + | ВЕОМ-6 (Велика Електронно-обчислювальна Машина) - радянська електронна обчислювальна машина серії ВЕОМ, перша радянська суперЕОМ на елементній базі другого покоління - напівпровідникових транзисторах. |
| + | Розробка ВЕОМ-6 завершена в кінці 1965 року. Головний конструктор - Сергій Олексійович Лебедєв, заступники головного конструктора - В. А. Мельников, Л. Н. Корольов. У 1968 році розпочато випуск на заводі Обчислювально-аналітичних машин в Москві. | ||
Особливості ВЕОМ-6: | Особливості ВЕОМ-6: | ||
| Рядок 23: | Рядок 24: | ||
==Історична довідка== | ==Історична довідка== | ||
| − | |||
ВЕОМ-6 випускалася серійно з 1968 по 1987 рік, всього було випущено 355 машин [11]. На початку 1980-х у складі поставки Ельбрус-1 випускалася в 2,5-3 рази швидша версія БЕСМ-6, на інтегральних мікросхемах - Ельбрус-1К2 або СВС (Система, Відтворювальна Систему, неофіційна назва) [12]. Як периферійних пристроїв використовувалися компоненти Ельбрус. Також в систему був введений інтерфейс EC ЕОМ, що дозволяло підключати відповідну периферію. | ВЕОМ-6 випускалася серійно з 1968 по 1987 рік, всього було випущено 355 машин [11]. На початку 1980-х у складі поставки Ельбрус-1 випускалася в 2,5-3 рази швидша версія БЕСМ-6, на інтегральних мікросхемах - Ельбрус-1К2 або СВС (Система, Відтворювальна Систему, неофіційна назва) [12]. Як периферійних пристроїв використовувалися компоненти Ельбрус. Також в систему був введений інтерфейс EC ЕОМ, що дозволяло підключати відповідну периферію. | ||
| Рядок 39: | Рядок 39: | ||
==Сфера застосування == | ==Сфера застосування == | ||
| − | + | Широке поширення отримала бібліотека векторної графіки Графор. | |
| − | + | В Обчислювальному центрі АН СРСР в Лабораторії програмування під керівництвом В. М. Курочкіна був створений транслятор з мови АЛГОЛ 60 спочатку для ЕОМ БЕСМ-2, пізніше - для ЕОМ БЕСМ-6. Він упродовж багатьох років служив важливим інструментом для вирішення прикладних завдань з різних областей природних наук, широко використовувався в багатьох організаціях СССРО. | |
| − | В | + | |
==Фото, відео-матеріали== | ==Фото, відео-матеріали== | ||
| Рядок 54: | Рядок 53: | ||
[[Категорія:Музей історії техніки]] | [[Категорія:Музей історії техніки]] | ||
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%AD%D0%A1%D0%9C-6 | https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%AD%D0%A1%D0%9C-6 | ||
| + | ==Автор проекта== | ||
| + | [[Користувач:SoNiK | Афанасьев Виктор]] | ||
| + | |||
| + | [[Category:Музей історії техніки]] | ||
Поточна версія на 09:54, 24 травня 2017
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
ВЕОМ-6 (Велика Електронно-обчислювальна Машина) - радянська електронна обчислювальна машина серії ВЕОМ, перша радянська суперЕОМ на елементній базі другого покоління - напівпровідникових транзисторах. Розробка ВЕОМ-6 завершена в кінці 1965 року. Головний конструктор - Сергій Олексійович Лебедєв, заступники головного конструктора - В. А. Мельников, Л. Н. Корольов. У 1968 році розпочато випуск на заводі Обчислювально-аналітичних машин в Москві.
Особливості ВЕОМ-6:
Елементна база - транзисторний парафазного підсилювач з діодним логікою на вході. Тактова частота - 10 МГц. 48-бітове машинне слово. Швидкодія - близько 1 млн операцій в секунду (найбільш продуктивна американська система CDC 6600, що випускалася з 1964 року, забезпечувала швидкодію того ж порядку). Конвеєрний центральний процесор (ЦП) з окремими конвеєрами для пристрою управління (УУ) і арифметичного пристрою (АУ). Конвеєр дозволяв поєднувати обробку декількох команд, які перебувають на різних стадіях виконання. 8-шарова фізична організація пам'яті. Віртуальна адресація пам'яті і розгортаються регістри сторінкової приписки. Поєднане АУ для цілої і плаваючою арифметики. Кеш на 16 48-бітових слів: 4 читання даних, 4 читання команд, 8 - буфер записи. Система команд - 50 24-бітових команд (по дві в слові). Споживана потужність - 50 кВт. Площа, необхідна для розміщення машини - 225 кв. м. Орієнтовна вартість ВЕОМ-6 - 530000 рублів [1]. За розробку і впровадження в народне господарство БЕСМ-6 в 1969 році наступним людям була присуджена Державна премія СРСР в галузі науки і техніки: С. А. Лебедєв, В. А. Мельников, Л. Н. Корольов, А. А. Соколов, В. Н. Лаут, М. В. Тяпкін, Л. А. Зак, В. І. Смирнов, А. Н. Томілін, В. І. Семешкіної, В. А. Іванов.
Історична довідка
ВЕОМ-6 випускалася серійно з 1968 по 1987 рік, всього було випущено 355 машин [11]. На початку 1980-х у складі поставки Ельбрус-1 випускалася в 2,5-3 рази швидша версія БЕСМ-6, на інтегральних мікросхемах - Ельбрус-1К2 або СВС (Система, Відтворювальна Систему, неофіційна назва) [12]. Як периферійних пристроїв використовувалися компоненти Ельбрус. Також в систему був введений інтерфейс EC ЕОМ, що дозволяло підключати відповідну периферію.
Технічні характеристики
Однією з перших операційних систем для ВЕОМ-6 був Диспетчер-68 (Д-68). По суті Д-68 - ядро операційної системи, що забезпечує мультипрограмний режим пакетної обробки завдань, управління віртуальною пам'яттю, управління зовнішніми пристроями, що запам'ятовують і пристроями введення-виведення. Д-68 послужив основою для ОС реального часу НД-70 ( «Новий диспетчер-70»).
Розроблено в ІТМіВТ під керівництвом професора Л. Н. Корольова за участю В. П. Іваннікова та А. Н. Томіліна. Великим колективом розробників під керівництвом В. Ф. Тюріна в 1971 році була створена операційна система ДІСПАК, вдало вирішувала питання роботи в режимі поділу часу, яка потім використовувалася майже на всіх ЕОМ типу БЕСМ-6 аж до 90-х років. Існували й інші операційні системи: ІПМ, НД-70, БАМОС, УНІОС.
В кінці 1970-х рр. була розроблена діалогова система «Краб».
Крім моніторної системи «Дубна», були створені інші моніторні системи для ЕОМ типу ВЕОМ-6: Димон, Пульт, ДМС, Темп, Інтеграл, УПО.
Сфера застосування
Широке поширення отримала бібліотека векторної графіки Графор. В Обчислювальному центрі АН СРСР в Лабораторії програмування під керівництвом В. М. Курочкіна був створений транслятор з мови АЛГОЛ 60 спочатку для ЕОМ БЕСМ-2, пізніше - для ЕОМ БЕСМ-6. Він упродовж багатьох років служив важливим інструментом для вирішення прикладних завдань з різних областей природних наук, широко використовувався в багатьох організаціях СССРО.
Фото, відео-матеріали
Список використаних джерел
↑ Справочник по ЭВМ и аналоговым устройствам. Грубов В. И., Кирдан В. С. К., "Наук. думка", 1977 ↑ Ежегодник Большой Советской Энциклопедии, 1970 г. / Гл. ред. Л. С. Шаумян. — М.: Советская Энциклопедия, 1970. — С. 590, 591, 593, 594, 596, 601—604, 608. — 608 с. — 47 500 экз. ↑ Машина электронная вычислительная общего назначения БЭСМ-6 — на сайте Виртуального компьютерного музея Смирнов А. Д. Семейство БЭСМ-6 // Архитектура вычислительных систем: Учеб. пособие для вузов. — М.: Наука. Гл. ред. Физ.-мат. лит., 1990. — С. 149—164. — 320 с. — ISBN 5-02-013997-1. Мазный Г. Л. Программирование на БЭСМ-6 в системе «Дубна» / Под редакцией Н. Н. Говоруна. М.: Наука, 1978. (Библиотечка программиста) https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%AD%D0%A1%D0%9C-6
