Відмінності між версіями «МС 0511»
760174 (обговорення • внесок) |
760174 (обговорення • внесок) (→Список використаних джерел) |
||
(не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
[[Файл:Мс 0511.jpg|міні|справа]] | [[Файл:Мс 0511.jpg|міні|справа]] | ||
==Загальний опис (принцип дії)== | ==Загальний опис (принцип дії)== | ||
− | + | Електроніка МС 0511» (також відомий під назвою «НК НЦ») — персональна мікроеом, радянський навчальний комп'ютер (НК), розроблений для навчальних класів. Входить до складу КУВТ «Електроніка МС 0202» | |
==Історична довідка== | ==Історична довідка== | ||
+ | УКНЦ(МС- 0511) був вперше представлений на початку 1987 року, але по ньому було зроблено безліч зауважень. У результаті, В кінці 1987 року він був прийнятий державною комісією на чолі з академіком А. П. Єршовим. Випускався серійно з кінця 1987 року на заводах Мінелектронпрому: «Квант», р. Зеленоград, Солнєчногорський електромеханічний завод (СЭМЗ), «Мезон» (Кишинів), «Міон» (Тбілісі) і «Нуклон» (Шяуляй). За деякими даними, всього було випущено близько 310 000 ЕОМ, основна маса машин — в Зеленограді і Солнечногорську. Було сформовано і поставлено близько 22 000 класів УКНЦ[3]. У 1991 році випуск машин був припинений із-за зниження попиту— почалися перші поставки КУВТ на базі IBM PC-сумісних комп'ютерів. | ||
+ | |||
+ | Крім навчального застосування, на основі УКНЦ будувалися системи управління технологічними процесами, телеграфні концентратори, системи бухгалтерського обліку, системи продажу залізничних квитків та інші системи. | ||
З 1988 по 1991 роки УК-НЦ випускався Солнечногорським електромеханічним заводом (СЕМЗ) і Зеленоградського заводом «Квант». У 1991 році виробництво було припинено. | З 1988 по 1991 роки УК-НЦ випускався Солнечногорським електромеханічним заводом (СЕМЗ) і Зеленоградського заводом «Квант». У 1991 році виробництво було припинено. | ||
До переліку периферійного (навісного) обладнання для УК-НЦ входять: принтер, електронний диск, касета ПЗУ, жорсткий диск, графічний пристрій, модем, контролери для підключення різних спеціальних пристроїв. Це дозволило використовувати УК-НЦ в медицині, бухгалтерії, діловодстві, на підприємствах зв'язку (телетайп). На його базі були розроблені і активно використовувалися різні технологічні установки: автоматизована система контролю друкованих плат, установка контролю кабельної продукції, робоче місце для діагностики (локалізації) виробничих дефектів в платах після складання. | До переліку периферійного (навісного) обладнання для УК-НЦ входять: принтер, електронний диск, касета ПЗУ, жорсткий диск, графічний пристрій, модем, контролери для підключення різних спеціальних пристроїв. Це дозволило використовувати УК-НЦ в медицині, бухгалтерії, діловодстві, на підприємствах зв'язку (телетайп). На його базі були розроблені і активно використовувалися різні технологічні установки: автоматизована система контролю друкованих плат, установка контролю кабельної продукції, робоче місце для діагностики (локалізації) виробничих дефектів в платах після складання. | ||
− | |||
==Технічні характеристики== | ==Технічні характеристики== | ||
− | |||
− | ЦП: 16-розрядний КМ1801ВМ2 на тактовій частоті 8 МГц, | + | #Основні технічні характеристики: |
− | + | ||
− | + | *Центральний процесор (ЦП): 16-розрядний КМ1801ВМ2 на тактовій частоті 8 МГц, продуктивність — близько 600 тис. оп./з | |
− | + | ||
− | + | *Периферійний процесор (ПП): КМ1801ВМ2, тактова частота 6,25 МГц, продуктивність — близько 400 тис. оп./з | |
− | + | ||
− | + | *Пам'ять ЦП: ОЗУ — 64 Кбайт, доступно користувачу — 56 Кбайт | |
− | + | ||
− | + | *Пам'ять ПП: ОЗУ — 32 Кбайт, з них доступно для запуску користувальницьких підпрограм — 22 Кбайт, ПЗУ — 32 Кбайт (чотири мікросхеми | |
− | + | ||
− | + | *мікросхеми масочного ПЗП 1801РЕ2 з індексами 205..208) | |
+ | |||
+ | *Відеопам'ять — 96 Кбайт (3 блоки по 32 Кбайт) | ||
+ | |||
+ | *Режими відображення: текстовий 24 рядки по 10/20/40/80 символів (матриця символу — 8×11 точок), графічний — 640 × 288 (більш низька роздільна здатність по горизонталі забезпечується масштабуванням в 2, 4 або 8 разів, яка може застосовуватися окремо до кожної рядку), 8 кольорів на рядок (з палітри 16). Також відображаються 2 додаткових службових рядки. | ||
+ | |||
+ | *Клавіатура: «Електроніка МС 7007», 88 клавіш | ||
+ | |||
+ | *Розміри: «Електроніка МС 0511» — 448×290×80 мм | ||
+ | |||
+ | *Маса: 3,5 кг | ||
+ | |||
+ | *Споживана потужність: не більше 25 Вт | ||
+ | *Конструктивне виконання — моноблок; системна плата, плата клавіатури і блок живлення розміщуються в пластмасовому корпусі, поєднаному з клавіатурою. | ||
+ | |||
+ | #Інтерфейси: | ||
+ | |||
+ | *Два відеовиходи (з'єднані паралельно) | ||
+ | |||
+ | *Паралельний порт для підключення принтера та інших пристроїв по інтерфейсах ИРПР, ИРПР-М (Centronics) | ||
+ | |||
+ | *Послідовний порт «Стик С2» — функціональний аналог RS-232, з фіксованою швидкістю обміну 9600 біт/с | ||
+ | |||
+ | *Інтерфейс для підключення побутового магнітофона (швидкість обміну — 1200 біт/с) | ||
+ | |||
+ | *Крайовий 60-контактний роз'єм для підключення пристроїв по протоколу РКК до магістралі ЦП. Практично єдиним пристроєм був мережевий адаптер: | ||
+ | |||
+ | *Мережевий адаптер (для машин, що працюють у складі мережі). Побудований на основі БІС КР1801ВП1-065. Локальна мережа — двопровідна кільцева, 57 600 біт/з, з контролем парності | ||
+ | |||
+ | *Два 48-контактних роз'єми для підключення різних периферійних пристроїв до магістралі ПП, в тому числі: | ||
+ | контролера НГМД — пристрій КМД КК (У13.065.013) на основі БІС КР1801ВП1-097 або -128 | ||
+ | електронного диска (існували версії об'ємом 128 Кбайт, 512 Кбайт і 1 Мбайт) | ||
+ | різних касет ПЗУ з інтерпретаторами мов програмування Бейсік, Фокал і т. п. | ||
+ | |||
==Сфера застосування == | ==Сфера застосування == | ||
МС-0511 була призначена для встановлення в учбових ком'ютерних класах | МС-0511 була призначена для встановлення в учбових ком'ютерних класах | ||
Рядок 37: | Рядок 71: | ||
==Список використаних джерел== | ==Список використаних джерел== | ||
− | [http://www.old-games.ru/wiki/Электроника_МС-0511#.D0.98.D1.81.D1.82.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.8F_.5B1.5D МС-0511] | + | #[http://www.old-games.ru/wiki/Электроника_МС-0511#.D0.98.D1.81.D1.82.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.8F_.5B1.5D МС-0511] |
− | + | #[http://pikabu.ru/story/yelektronika_ms_0511_ili_uk_nts__uchebnyiy_kompyuter__nauchnyiy_tsentr_4122912 МС-0511] | |
− | [http://pikabu.ru/story/yelektronika_ms_0511_ili_uk_nts__uchebnyiy_kompyuter__nauchnyiy_tsentr_4122912 МС-0511] | + | #[https://www.maailm.tk/Meri/tab/ru/Электроника_МС_0511/2a640741870ea08c096adc717c82ae43d4d3bbeb/ Технічні характеристики МС- 0511] |
− | + | #[http://red-innovations.su/index/photos_c/uknc.html/ МС-0511] | |
+ | #[http://12v.ua/index.html?ID=5057&article=216889/електроніка МС-0511] | ||
+ | # Глава 5 Учебный вычислительный комплекс на базе персональной микроЭВМ «Электроника НК НЦ» // Книга 8. МикроЭВМ в учебных заведениях. — М.: Высшая школа, 1988. — (МикроЭВМ). | ||
+ | #В.В. Дубовик, СОЛНЕЧНОГОРСКИЙ ЭЛЕКТРОМЕХАНИЧЕСКИЙ ЗАВОД, «Персональный компьютер УК-НЦ» №1 1994 год. | ||
+ | #Полосин А.Н., Карпинский Н.Г., Лозовой И.О., Половянюк А.И., Ургант О.В., Дябин М.И. Учебный компьютер «Электроника УК НЦ» // Микропроцессорные средства и системы : журнал. — 1986. — № 6. — С. 14-16. | ||
[[Категорія:Музей історії техніки]] | [[Категорія:Музей історії техніки]] |
Поточна версія на 09:56, 26 травня 2017
Виконав: Шляховий Олександр 33 група
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
Електроніка МС 0511» (також відомий під назвою «НК НЦ») — персональна мікроеом, радянський навчальний комп'ютер (НК), розроблений для навчальних класів. Входить до складу КУВТ «Електроніка МС 0202»
Історична довідка
УКНЦ(МС- 0511) був вперше представлений на початку 1987 року, але по ньому було зроблено безліч зауважень. У результаті, В кінці 1987 року він був прийнятий державною комісією на чолі з академіком А. П. Єршовим. Випускався серійно з кінця 1987 року на заводах Мінелектронпрому: «Квант», р. Зеленоград, Солнєчногорський електромеханічний завод (СЭМЗ), «Мезон» (Кишинів), «Міон» (Тбілісі) і «Нуклон» (Шяуляй). За деякими даними, всього було випущено близько 310 000 ЕОМ, основна маса машин — в Зеленограді і Солнечногорську. Було сформовано і поставлено близько 22 000 класів УКНЦ[3]. У 1991 році випуск машин був припинений із-за зниження попиту— почалися перші поставки КУВТ на базі IBM PC-сумісних комп'ютерів.
Крім навчального застосування, на основі УКНЦ будувалися системи управління технологічними процесами, телеграфні концентратори, системи бухгалтерського обліку, системи продажу залізничних квитків та інші системи. З 1988 по 1991 роки УК-НЦ випускався Солнечногорським електромеханічним заводом (СЕМЗ) і Зеленоградського заводом «Квант». У 1991 році виробництво було припинено.
До переліку периферійного (навісного) обладнання для УК-НЦ входять: принтер, електронний диск, касета ПЗУ, жорсткий диск, графічний пристрій, модем, контролери для підключення різних спеціальних пристроїв. Це дозволило використовувати УК-НЦ в медицині, бухгалтерії, діловодстві, на підприємствах зв'язку (телетайп). На його базі були розроблені і активно використовувалися різні технологічні установки: автоматизована система контролю друкованих плат, установка контролю кабельної продукції, робоче місце для діагностики (локалізації) виробничих дефектів в платах після складання.
Технічні характеристики
- Основні технічні характеристики:
- Центральний процесор (ЦП): 16-розрядний КМ1801ВМ2 на тактовій частоті 8 МГц, продуктивність — близько 600 тис. оп./з
- Периферійний процесор (ПП): КМ1801ВМ2, тактова частота 6,25 МГц, продуктивність — близько 400 тис. оп./з
- Пам'ять ЦП: ОЗУ — 64 Кбайт, доступно користувачу — 56 Кбайт
- Пам'ять ПП: ОЗУ — 32 Кбайт, з них доступно для запуску користувальницьких підпрограм — 22 Кбайт, ПЗУ — 32 Кбайт (чотири мікросхеми
- мікросхеми масочного ПЗП 1801РЕ2 з індексами 205..208)
- Відеопам'ять — 96 Кбайт (3 блоки по 32 Кбайт)
- Режими відображення: текстовий 24 рядки по 10/20/40/80 символів (матриця символу — 8×11 точок), графічний — 640 × 288 (більш низька роздільна здатність по горизонталі забезпечується масштабуванням в 2, 4 або 8 разів, яка може застосовуватися окремо до кожної рядку), 8 кольорів на рядок (з палітри 16). Також відображаються 2 додаткових службових рядки.
- Клавіатура: «Електроніка МС 7007», 88 клавіш
- Розміри: «Електроніка МС 0511» — 448×290×80 мм
- Маса: 3,5 кг
- Споживана потужність: не більше 25 Вт
- Конструктивне виконання — моноблок; системна плата, плата клавіатури і блок живлення розміщуються в пластмасовому корпусі, поєднаному з клавіатурою.
- Інтерфейси:
- Два відеовиходи (з'єднані паралельно)
- Паралельний порт для підключення принтера та інших пристроїв по інтерфейсах ИРПР, ИРПР-М (Centronics)
- Послідовний порт «Стик С2» — функціональний аналог RS-232, з фіксованою швидкістю обміну 9600 біт/с
- Інтерфейс для підключення побутового магнітофона (швидкість обміну — 1200 біт/с)
- Крайовий 60-контактний роз'єм для підключення пристроїв по протоколу РКК до магістралі ЦП. Практично єдиним пристроєм був мережевий адаптер:
- Мережевий адаптер (для машин, що працюють у складі мережі). Побудований на основі БІС КР1801ВП1-065. Локальна мережа — двопровідна кільцева, 57 600 біт/з, з контролем парності
- Два 48-контактних роз'єми для підключення різних периферійних пристроїв до магістралі ПП, в тому числі:
контролера НГМД — пристрій КМД КК (У13.065.013) на основі БІС КР1801ВП1-097 або -128 електронного диска (існували версії об'ємом 128 Кбайт, 512 Кбайт і 1 Мбайт) різних касет ПЗУ з інтерпретаторами мов програмування Бейсік, Фокал і т. п.
Сфера застосування
МС-0511 була призначена для встановлення в учбових ком'ютерних класах
Фото, відео-матеріали
Список використаних джерел
- МС-0511
- МС-0511
- Технічні характеристики МС- 0511
- МС-0511
- МС-0511
- Глава 5 Учебный вычислительный комплекс на базе персональной микроЭВМ «Электроника НК НЦ» // Книга 8. МикроЭВМ в учебных заведениях. — М.: Высшая школа, 1988. — (МикроЭВМ).
- В.В. Дубовик, СОЛНЕЧНОГОРСКИЙ ЭЛЕКТРОМЕХАНИЧЕСКИЙ ЗАВОД, «Персональный компьютер УК-НЦ» №1 1994 год.
- Полосин А.Н., Карпинский Н.Г., Лозовой И.О., Половянюк А.И., Ургант О.В., Дябин М.И. Учебный компьютер «Электроника УК НЦ» // Микропроцессорные средства и системы : журнал. — 1986. — № 6. — С. 14-16.