Відмінності між версіями «Арифмометр "Феликс М"»
3373331 (обговорення • внесок) (→Технічні характеристики) |
760174 (обговорення • внесок) (→Список використаних джерел) |
||
(не показано 9 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | Виконав: Шляховий Олександр 33 група | |
[[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]] | [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]] | ||
==Загальний опис (принцип дії)== | ==Загальний опис (принцип дії)== | ||
− | + | ||
+ | Арифмометр Фелікс М(від грец. αριθμός — «число», «рахунок» та грец. μέτρον — «міра», «вимірювач») — настільна або портативна механічна обчислювальна машина, призначена для точного множення і ділення, а також для додавання і віднімання. Важільна обчислювальна машина з ручним приводом. | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Felix1.jpeg|міні|справа]] | ||
==Історична довідка== | ==Історична довідка== | ||
− | + | Схему подібного арифмометр механізму намалював Леонардо да Вінчі. Це пристрій датується 1500 роком і є 13-розрядну підсумовує машину на десятізубиє колесах. Однак свого часу ідеї Леонардо ніякого поширення не отримали. | |
− | + | ||
− | + | Інший невідомий сучасникам арифмометр був створений Вільгельмом Шиккардом в 1623 році. Згідно з кресленнями, пристрій являв собою 6-розрядну машину з трьох вузлів: пристрою складання-віднімання, розмножувального та блоку записи проміжних результатів. Також в XVII столітті були створені «паскалина» Блеза Паскаля і арифмометр Лейбніца. | |
− | + | ||
− | + | У 1674 році була створена машина Морленд. У 1709 році італійський вчений маркіз Джованні де Полени представив свою модель арифмометра. У 1820 році Тома де Кольмар почав серійний випуск арифмометрів, в цілому схожих з арифмометром Лейбніца, але мали ряд конструктивних відмінностей. У 1850-х роках П. Л. Чебишев створив перший в Росії арифмометр. У 1890 році розпочато серійне виробництво арифмометрів Однера - найпоширенішого типу арифмометрів XX століття. | |
− | + | ||
− | == | + | В СРСР найпопулярнішим арифмометром був вироблявся в 1929-1978 роках «Фелікс». Загальний тираж цих машин становив кілька мільйонів, було вироблено понад два десятки модифікацій. Школярів вчили звертатися з цією машиною. |
− | + | ||
+ | В даний час арифмометри можна знайти в музеях, таких як Політехнічний музей у Москві, Німецький музей у Мюнхені або Музей обчислювальної техніки в Ганновері. | ||
+ | |||
+ | ==Технічні характеристики== | ||
+ | Арифмометр «Фелікс М» складається з нерухомої коробки з прорізами, в яких переміщенням 9 важелів встановлюється дане число, і рухомої каретки з лічильником оборотів з 8 вікнами в лівій частині і результатних лічильником з 13 вікнами праворуч. На лівому і правому торцях каретки розташоване по одному баранчикові, обертанням яких від себе до клацання проводиться обнуління, відповідно, лічильника обертів і результатних лічильника. Праворуч від нерухомої коробки розташована рукоятка, при обертанні якої виробляються арифметичні дії. При повороті рукоятки на один оборот, в залежності від положення каретки, число в тому чи іншому вікні лічильника обертів збільшується на одиницю. Під вікнами лічильників розташована планка з рухомими металевими штучками, за допомогою яких встановлюється положення коми в числах на лічильниках. | ||
− | |||
− | |||
− | |||
Ця рахівниця відноситься до важільних арифмометрів Однера. Вона дозволяє працювати з операндами довжиною до 9 знаків і отримувати відповідь довжиною до 13 знаків. | Ця рахівниця відноситься до важільних арифмометрів Однера. Вона дозволяє працювати з операндами довжиною до 9 знаків і отримувати відповідь довжиною до 13 знаків. | ||
Рядок 31: | Рядок 32: | ||
*Для того щоб очистити інсталяційний регістр, відтягніть ручку, що знаходиться на горизонтальному відгині, лівіше і нижче настановних важелів (приблизно під літерою "К" слова "Фелікс") і, не відпускаючи її, поверніть ручку приводу до упору "на себе". | *Для того щоб очистити інсталяційний регістр, відтягніть ручку, що знаходиться на горизонтальному відгині, лівіше і нижче настановних важелів (приблизно під літерою "К" слова "Фелікс") і, не відпускаючи її, поверніть ручку приводу до упору "на себе". | ||
<font color='red' size=4>Слід пам'ятати, що </font> у "Фелікса" відсутній механізм для передачі десятків в лічильнику обертів (тобто якщо Ви на лічильнику обертів наберете '1'0'0', а потім зробите оборот '-1', то отримаєте не '9'9' , а '1'0'-1'). | <font color='red' size=4>Слід пам'ятати, що </font> у "Фелікса" відсутній механізм для передачі десятків в лічильнику обертів (тобто якщо Ви на лічильнику обертів наберете '1'0'0', а потім зробите оборот '-1', то отримаєте не '9'9' , а '1'0'-1'). | ||
+ | |||
+ | ==Сфера застосування == | ||
+ | Для економічних та інженерних розрахунків використовувались арифмометри "Фелікс" | ||
+ | |||
+ | ==Фото, відео-матеріали== | ||
+ | [[Файл:77a02ed6a91b0b9455d28596b822cdbf.jpg|200px|по центру]][[Файл:Felix.jpg|по центру]] | ||
+ | |||
+ | ==Список використаних джерел== | ||
+ | #[https://ru.wikipedia.org/wiki/Арифмометр#.D0.98.D1.81.D1.82.D0.BE.D1.80.D0.B8.D1.87.D0.B5.D1.81.D0.BA.D0.B8.D0.B9_.D0.BE.D0.B1.D0.B7.D0.BE.D1.80/ арифмометр] | ||
+ | #[https://ru.wikipedia.org/wiki/ Феликс_М (арифмометр)] | ||
+ | #[https://geektimes.ru/post/169629/ огляд Фелікса М] | ||
+ | #[http://computer-museum.linovo.by/?p=364/ Фемікс М] | ||
+ | #[https://dedpodaril.com/interesno/arifmometr-feliks.html/ Арифмометр] | ||
+ | #Энциклопедия элементарной математики. Книга первая: Арифметика / Александров П. С., Маркушевич А. И., Хинчин А. Я. — Москва—Ленинград: Государственное издательство технико-теоретической литературы, 1951. — С. 367—372. | ||
+ | #Кочанов Н. С. О вычислениях при помощи арифмометра. — М.: Знание, 1967. — 81 с. — (Математика, кибернетика; №11—12, 1967). — 57 000 экз | ||
+ | [[Категорія:Музей історії техніки]] |
Поточна версія на 09:23, 26 травня 2017
Виконав: Шляховий Олександр 33 група
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
Арифмометр Фелікс М(від грец. αριθμός — «число», «рахунок» та грец. μέτρον — «міра», «вимірювач») — настільна або портативна механічна обчислювальна машина, призначена для точного множення і ділення, а також для додавання і віднімання. Важільна обчислювальна машина з ручним приводом.
Історична довідка
Схему подібного арифмометр механізму намалював Леонардо да Вінчі. Це пристрій датується 1500 роком і є 13-розрядну підсумовує машину на десятізубиє колесах. Однак свого часу ідеї Леонардо ніякого поширення не отримали.
Інший невідомий сучасникам арифмометр був створений Вільгельмом Шиккардом в 1623 році. Згідно з кресленнями, пристрій являв собою 6-розрядну машину з трьох вузлів: пристрою складання-віднімання, розмножувального та блоку записи проміжних результатів. Також в XVII столітті були створені «паскалина» Блеза Паскаля і арифмометр Лейбніца.
У 1674 році була створена машина Морленд. У 1709 році італійський вчений маркіз Джованні де Полени представив свою модель арифмометра. У 1820 році Тома де Кольмар почав серійний випуск арифмометрів, в цілому схожих з арифмометром Лейбніца, але мали ряд конструктивних відмінностей. У 1850-х роках П. Л. Чебишев створив перший в Росії арифмометр. У 1890 році розпочато серійне виробництво арифмометрів Однера - найпоширенішого типу арифмометрів XX століття.
В СРСР найпопулярнішим арифмометром був вироблявся в 1929-1978 роках «Фелікс». Загальний тираж цих машин становив кілька мільйонів, було вироблено понад два десятки модифікацій. Школярів вчили звертатися з цією машиною.
В даний час арифмометри можна знайти в музеях, таких як Політехнічний музей у Москві, Німецький музей у Мюнхені або Музей обчислювальної техніки в Ганновері.
Технічні характеристики
Арифмометр «Фелікс М» складається з нерухомої коробки з прорізами, в яких переміщенням 9 важелів встановлюється дане число, і рухомої каретки з лічильником оборотів з 8 вікнами в лівій частині і результатних лічильником з 13 вікнами праворуч. На лівому і правому торцях каретки розташоване по одному баранчикові, обертанням яких від себе до клацання проводиться обнуління, відповідно, лічильника обертів і результатних лічильника. Праворуч від нерухомої коробки розташована рукоятка, при обертанні якої виробляються арифметичні дії. При повороті рукоятки на один оборот, в залежності від положення каретки, число в тому чи іншому вікні лічильника обертів збільшується на одиницю. Під вікнами лічильників розташована планка з рухомими металевими штучками, за допомогою яких встановлюється положення коми в числах на лічильниках.
Ця рахівниця відноситься до важільних арифмометрів Однера. Вона дозволяє працювати з операндами довжиною до 9 знаків і отримувати відповідь довжиною до 13 знаків.
Радянський арифмометр "Фелікс М" є, по-перше, найпоширенішим в Росії арифмометром, по-друге, він являє собою типовий арифмометр Однера найпростішої конструкції.
- Ручка приводу (знаходиться праворуч) завжди (крім, зрозуміло, тих випадків, коли Ви її обертаєте) повинна знаходитися в крайньому нижньому положенні - в цьому положенні вона блокується.
- Числа вводяться переміщенням важелів вгору і вниз. Для того щоб додати число, ручку слід відтягнути вправо і зробити один повний оберт "на себе", для того щоб відняти - "від себе". Напрямок обертання ручки вказано також на корпусі арифмометра.
- Для того щоб зрушити каретку на один крок, слід натиснути на виступаючу з каретки ручку в потрібному напрямку. Для того щоб пересунути каретку на кілька розрядів, слід підтягнути ручку вгору, потім потягнути її в потрібному напрямку.
- Для того щоб очистити лічильник оборотів або результатів, слід зробити повний оборот лівого (або, відповідно, правого) баранчика. Баранці розташовані в торцях каретки, повертаються "на себе", після повного обороту чути клацання. УВАГА: баранці завжди повинні знаходитися в горизонтальному положенні.
- Для того щоб очистити інсталяційний регістр, відтягніть ручку, що знаходиться на горизонтальному відгині, лівіше і нижче настановних важелів (приблизно під літерою "К" слова "Фелікс") і, не відпускаючи її, поверніть ручку приводу до упору "на себе".
Слід пам'ятати, що у "Фелікса" відсутній механізм для передачі десятків в лічильнику обертів (тобто якщо Ви на лічильнику обертів наберете '1'0'0', а потім зробите оборот '-1', то отримаєте не '9'9' , а '1'0'-1').
Сфера застосування
Для економічних та інженерних розрахунків використовувались арифмометри "Фелікс"
Фото, відео-матеріали
Список використаних джерел
- арифмометр
- Феликс_М (арифмометр)
- огляд Фелікса М
- Фемікс М
- Арифмометр
- Энциклопедия элементарной математики. Книга первая: Арифметика / Александров П. С., Маркушевич А. И., Хинчин А. Я. — Москва—Ленинград: Государственное издательство технико-теоретической литературы, 1951. — С. 367—372.
- Кочанов Н. С. О вычислениях при помощи арифмометра. — М.: Знание, 1967. — 81 с. — (Математика, кибернетика; №11—12, 1967). — 57 000 экз