Відмінності між версіями «Ругало Обробка зображень лабораторна 2»
3390605 (обговорення • внесок) (→Таблиці) |
3390605 (обговорення • внесок) (→Таблиці) |
||
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 67: | Рядок 67: | ||
[https://drive.google.com/file/d/0ByNmsX1Y9YgKZUNRdTBFNHFsdHM/view?usp=sharing А4]<br> | [https://drive.google.com/file/d/0ByNmsX1Y9YgKZUNRdTBFNHFsdHM/view?usp=sharing А4]<br> | ||
[https://drive.google.com/file/d/0ByNmsX1Y9YgKckRZOTl1Nm9HNWs/view?usp=sharing A5]<br> | [https://drive.google.com/file/d/0ByNmsX1Y9YgKckRZOTl1Nm9HNWs/view?usp=sharing A5]<br> | ||
− | [https://drive.google.com/file/d/0ByNmsX1Y9YgKU2tBQmZVNGRyTUE/view?usp=sharing | + | [https://drive.google.com/file/d/0ByNmsX1Y9YgKU2tBQmZVNGRyTUE/view?usp=sharing Презентація]<br> |
+ | [https://drive.google.com/file/d/0ByNmsX1Y9YgKa2hCM1NJNGc3UDA/view?usp=sharing Візитка] |
Поточна версія на 10:58, 15 травня 2017
Зміст
Загальні відомості:
Багато операцій текстовий редактор виконує автоматично. Щоб забезпечити йому нормальну роботу, при наборі тексту необхідно дотримуватись таких правил:
- робити один пропуск між словами;
- розділовий знак не відривати від слова, за яким він стоїть (між ними не повинен стояти «пропуск»);
- після кожного розділового знаку ставити «пропуск»;
- після відкриваючих дужок або лапок зразу писати текст (див. попепредній абзац);
- закриваючі дужки або ланки писати зразу за текстом;
- до і після дефісу не ставити «пропуск» (який-небудь);
- до і після тире ставити «пропуск» (книга - джерело знань);
- примусово не переходити на новий рядок, це робить текстовий редактор автоматично;
- слова на склади не розбивати і переноси не робити, це автоматично зробить текстовий редактор;
- не ставити символи «пропуск» між літерами щоб зробити заголовок р о з г л я н у т и м, для цього є спеціальні засоби;
- не робити «пропусками» відступи від лівого краю (вірші, списки, тощо), це краще робити іншими засобами текстового редактора;
- не робити порожніх рядків між абзацами, для цього є засоби встановлення між абзацних інтервалів;
- не нумерувати сторінки, це зробить текстовий редактор.
- Постійно перевіряйте орфографію: перечитай самостійно і дай іншому прочитати, при цьому ймовірність знайти помилки збільшується.
- Намагайтесь дотримуватись єдиного стилю написання (якщо Ви скорочуєте якесь слово, то намагайтесь так писати і надалі, щоб не вийшло так, що одне і теж слово Ви скоротили декількома варіантами).
- Використовуйте правильний формат запису дати та часу (забудьте про крапки, тире і т.п. при написанні часу, завжди потрібно використовувати двокрапку)
- Не відокремлюйте символ “%” від цифер, тому що у разі переносу інформації на новий рядок, у нас перенесеться лише символ “%”, а якщо ми напишемо цей символ разом із цифрами, то на новий рядок перенесуться і ціфри, і символ “%”. Доречі, це правило стосується майже всіх символів (крапки, коми, знаки оклику, тощо).
- Між словами та символами якщо використовується символ “відступу” (“пробіл”/”spacebar”), то він повинен бути лише один, а не декілька разів.
Абзац
Всі абзацні відступи у виданні повинні бути однаковими, незалежно від кегля окремих частин тексту. Припустимі відхилення в текстах різних кеглів на 1 п. Якщо на початку абзацу є індекси(наприклад, у примітках), то абзацний відступ слід враховувати від початку основного тексту, а не індексу, і він повинен бути скрізь однаковим. Правосторонні та лівосторонні втягування повинні бути більшими за абзацний відступ на 1/2 кегля.При наборі з так називаними «зворотними» відступами розміри втяжок текстових рядків повинні бути однаковими незалежно від кегля окремих частин тексту. Можливі відхилення в текстах, набраних шрифтами різних кеглів, на 1 п. Якщо текст набирають без абзацних відступів, то міжабзацні пробіли слід робити більшими, ніж міжрядкові (інтерліньяж), не менше ніж у півтора рази.Текст кінцевого рядка абзацу повинен мінімум у півтора рази перевищувати величину абзацного відступу. Коли віддаль від кінця рядка до правого поля менша ніж 11/2 кегля, то текст слід розтягнути на повний рядок.При прапорцевому складанні (переважно без абзацних відступів із виключкою тексту вліво) кінцеві рядки абзаців обов'язково повинні бути на 1/2 кв. коротшими від попередніх рядків.
Пробіли
Редактор повинен контролювати дотримання в тексті норм щодо пробілів, технічних правил переносу, спеціальних знаків та заголовків. Пробіли між словами в рядку повинні бути однаковими. Оптимальний пробіл повинен дорівнювати 1/2 кегельної шрифту, яким набирається текст. Зміна ширини пробілів для виключки дозволяється в межах від 1/4 до 3/4 кегельної. Граничні значення ширини пробілу між словами неможуть бути меншими 1/4 та більшими 11/4 кегля. При наборі на великий формат1 пробіл між словами у книжкових і журнальних виданнях допускається в межах від 1/4 до 3/4 кегельної, у газетних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії — від 1/4 до 11/4 кегельної. При наборі на малий формат2 пробіл між словами у книжкових і в журнальних виданнях допускається в межах від от 1/4 до 11/4 кегельної, у газетних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії – від 1/4 до 13/4 кегельної. ¾ При наборі кеглем понад 12 максимальний пробіл між словами може бути збільшений на 1/4 кегельної у порівнянні з попередніми цифрами відповідно для усіх видів видань. При прапорцевому наборі можуть бути встановлені однакові пробіли між словами. Для забезпечення щільності набору ці пробіли можуть бути мінімальними — 1/3, 1/4 кегельної. Пробіли між словами в одному рядку повинні бути однаковими. У рядку, набраному шрифтами різних кеглів, ширина пробілів у тексті меншого кегля повинна бути менше, ніж у тексті більшого кегля. На стику між різними кеглями в рядку пробіл між словами визначається по більшому кеглю. Пробіли між словами в суміжних рядках не повинні різко відрізнятися між собою (ця вимога не відноситься до набору журнальних, газетних, інформаційних видань і видань оперативної поліграфії). У рядках, не заповнених текстом(у кінцевих рядках; виключенні в новий рядок; у тексті, виключеному по центру або в правий край; при наборі з вільним правим або лівим краєм та ін.), пробіли між словами повинні бути однаковими чи близькими до 1/2 кегельної шрифту. У книжкових виданнях не допускається співпадіння пробілів між словами по вертикалі або діагоналі в трьох або більше суміжних рядках («коридори»), у журнальних, газетних, інформаційних і виданнях оперативної поліграфії — у чотирьох. Верстка усього видання повинна бути уніфікованою: назви рівноправних архітектонічних елементів (параграфів, розділів, рубрик, пунктів), а також шмуцтитули, колонтитули, колонцифри, норми, сигнатури, текстівки під фото та ілюстраціями, таблиці тощо оформлюють в одному стилі — за гарнітурами, кеглями та накресленнями шрифтів, відбивками. Принципи верстання визначає видавнича специфікація та вказівки технічного редактора.
Правила переносів
При наборі повинні бути дотримані всі граматичні правила переносів. Не допускаються неблагозвучні переноси і переноси, що створюють двозначні тлумачення, переноси, що спотворюють зміст або неблагозвучні тлумачення перенесених частин слів(бри-гада, спала-хами). Не бажано переносити слово з непарної шпальти на наступну. Але якщо при цьому суттєво порушується виключка рядків, то можна-таки вдатися до переносу. Не допускаються переноси в заголовках, крім тих, що йдуть упідбір із текстом. Не допускається поділ переносами скорочень, що набираються прописними буквами (ЮНЕСКО), прописними з окремими рядковими (КамАЗ) і цифрами (ФА1000), крім газетно-журнальних видань. Цифри, що утворюють одне число, а також порядкові числівники з нарощеннями не повинні бути розділені переносами (235 589, 56-й, 12-а). В газетних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії припустимий поділ чисел, об'єднаних знаком тире (1985—1986), причому тире повинне залишатися в першому рядку. Складні скорочені вирази з крапкою (т. д., т. п., та ін., н. е.) при переносі не повинні розділятися, за виключенням газетно-журнальних видань. Не можна розділяти при переносах ініціали, ініціали і прізвища, крім газетно-журнальних видань (за винятком складання до 4 кв., в якому такий перенос дозволяється). Перенос з розривом прізвища допускається. Не повинні бути розділені при переносі скорочені слова від імен власних (тов. Іванов, п. Іваненко, м. Київ), у газетних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії це припустимо. Не допускається розміщення в різних рядках чисел та їх найменувань (250 кг), знаків номера та параграфа і чисел, які з ними поєднані (№ 25), а також позначень пунктів перерахування і початку тексту, номер рубрики від її назви (1.2. Правила переносів), крім газетно-журнальних видань. У книжкових виданнях не слід залишати в кінці рядка прийменники та сполучники, що починають речення, а також однобуквені прийменники та сполучники в середині речень. Не залишають прийменник: у кінці рядка, якщо речення розпочинається з прийменника; у кінці рядка кількарядкового заголовка. У журнальних, газетних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії допускається залишати в кінці рядка однобуквені прийменники та сполучники усередині речень, а також трибуквені прийменники, що починають речення. Не рекомендується закінчувати рядок пунктуаційним знаком (крапкою, комою, двокрапкою, тире, крапка з комою та ін.), якщо такий рядок збігається з чотирма попередніми рядками, що закінчуються подібним знаком. Не можна відривати дужки та лапки від тексту, якого вони стосуються, і переносити їх у наступний рядок чи залишати в попередньому.
Правила набору заголовків та титульних елементів
Гарнітура і кегль шрифту заголовків, а також їх розміщення мають відповідати макету, стилю та задуму публікації. Заголовки, які складаються з двох або декількох рядків мають бути розбиті на рядки по смислу. При поділі заголовків на рядки не допускаються переноси в словах, а також не можна залишати в кінці рядка прийменники, сполучники та подібні слова. Для заголовків звичайно вибирають рублені шрифти. Кегль заголовку має бути на 2 пункти більший за кегль основного шрифту. При наборі заголовків окремими рядками між словами має бути пробіл в один напівкегль. Якщо заголовки набирають широкими шрифтами або великими буквами, пробіли між словами збільшуються на 2 пункти. Заголовки розміщені в тексті мають бути набрані як звичайні виділення, і в таких заголовках дозволені переноси слів. Заголовки розміщені в тексті закінчуються крапкою (для напівжирного шрифту – напівжирною крапкою). При врізці заголовків в текст, у виді так званої «форточки», формат втяжок має бути однаковим в усій публікації – приблизно ¼ формату рядка набору. Для того щоб такий заголовок був повністю закритий текстом, дозволяється перенос заголовку на 1-2 рядки після попереднього кінцевого рядка та ліквідація абзацних відступів в рядках з втяжкою і в рядку, який закриває заголовок знизу. Порядковий номер всіх видів заголовків набраний в одному рядку з текстом має бути відокремлений пробілом незалежно від того чи є після номера крапка. В кінці заголовків набраних окремими рядками крапка не ставиться. Якщо в якості заголовка (для розділення) застосовують три зірочки, то вони мають бути розділені пробілом, при чому одна або дві зірочки мають знаходитися на верхній лінії, решта – на нижній.
Таблиці
Таблиця як особлива форма тексту характеризується наступними ознаками:
1. Вона складається з декількох (не менше двох) колонок, які в свою чергу, діляться
на декілька самостійних по смислу рядків. Кожний з них можна назвати елементом
колонки; з кожним елементом першої колонки, так званого боковика, по смислу
зв’язаний певний елемент в кожній з наступних колонок.
2. Над кожною колонкою таблиці є заголовок, який характеризує її вміст. Сукупність
заголовків колонок утворює шапку (заготовочну частину) таблиці, боковик і
програмка (сукупність колонок) – хвіст таблиці. Будь-який елемент в будь-якій
колонці по смислу зв’язаний з розташованим на одній горизонталі з ним елементом
боковика і з розташованим над даною колонкою заголовком.
В залежності від того, що розміщено в колонках таблиці (цифри чи текст) розрізняють цифрові та текстові таблиці. В колонки таблиць можуть бути включені креслення, формули та інші елементи, що містять значний обсяг інформації. Головна задача оформлення таблиць – полегшити читачу їх розуміння та використання. Необхідною попередньою умовою для вирішення цієї задачі є логічно правильна побудова таблиці, їх лаконічність і простота. Основні питання оформлення таблиці – вибір шрифтів і способів найбільш чіткого
розташування всіх її елементів. Щоб зручніше розташувати матеріал, для таблиць встановлюють шрифт меншого кегля (у порівнянні з основним текстом). Таке зниження кегля виправдовується ще і тим, що в більшій частині таблиць значене місце займають цифрові дані.
У видавничій практиці склалася ціла система прийомів розміщення елементів табличного тексту. Наведемо тут лише ті з них, які мають найбільше значення для найкращого сприйняття таблиці. Рядки в заголовках колонок розташовують горизонтально (якщо дозволяє їх ширина) і вирівнюють по середині відповідних колонок; якщо заголовки різних колонок мають різну кількість рядків, то однорядкові заголовкивирівнюють по середині комірки по вертикалі. Якщо колонки надто вузькі, то заголовки в них доводиться розташовувати вертикально. Такий прийом застосовують в усіх однотипних колонках таблиці. Всі вертикальні рядки заголовків починають з одної горизонталі з невеликою відбивкою від підзаголовочної лінійки.