Відмінності між версіями «Електронна обчислювальна машина ЕС-1766»
3980053 (обговорення • внесок) (→Загальний опис (принцип дії)) |
3980053 (обговорення • внесок) (→Список використаних джерел) |
||
| (не показано 12 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Glyskov_1.jpg|міні| В.М. Глушкова http://www.epos.ua/view.php/pubs_computer_history_Ukraine_glushkov]] | [[Файл:Glyskov_1.jpg|міні| В.М. Глушкова http://www.epos.ua/view.php/pubs_computer_history_Ukraine_glushkov]] | ||
==Загальний опис (принцип дії)== | ==Загальний опис (принцип дії)== | ||
| − | + | ЄС ЕОМ — радянська серія комп'ютерів, що випускалися з 1971 року до середини 1990-х років. Машини серії були клонами комп'ютерів фірми IBM серій IBM System/360, IBM System/370, забезпечувались повною програмною та частковою апаратною (лише на рівні інтерфейсів пристроїв вводу-виводу) сумісністю з відповідними прототипами IBM 360/370. | |
| + | Ряд моделей і периферійних пристроїв випускались в кооперації з іншими соціалістичними країнами (НДР, Угорщина, Болгарія, Чехословаччина, Румунія, Польща, Куба). Метою цього було, перш за все, досягнення об'єднаного наукового та виробничого потенціалу, який можна було б протиставити Заходу. | ||
==Історична довідка== | ==Історична довідка== | ||
| − | + | До початку 80-х років машини ЄС ЕОМ практично задовольнили попит країн РЕВ в машинах загального призначення. Незадоволений попит залишався в області малих ЕОМ, що мають продуктивність меншу, ніж у нижній моделі ЄС ЕОМ, і в області супер ЕОМ, ніколи не входили в програму ЄС ЕОМ. У 1974 р міжурядової комісії з ВТ розширила свою діяльність на малі ЕОМ і утворила раду головних конструкторів із створення загальної для країн співдружності системи малих ЕОМ (СМ ЕОМ). СГК СМ ЕОМ прийняв орієнтацію на архітектуру машин PDP-11 компанії DEC. Мотиви цього рішення точно такі ж, які були свого часу при прийнятті архітектури IBM-360 для системи ЄС ЕОМ. Генеральним конструктором системи СМ ЕОМ був призначений директор ІНЕУМ член-кор. АН СРСР Наумов Б. Н. Розробку супер ЕОМ і раніше вів ІТМ і ВТ (чл. кор. АН СРСР В. С. Бурцев), створюючи машини типу [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D1%80%D1%83%D1%81_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80) "Ельбрус"]. | |
| − | + | Реалізації програми ЄС ЕОМ, досить докладно розглянуті багато аспектів, пов'язані з архітектурою ЕОМ, їх конструктивно-елементної базою, програмним забезпеченням, організацією взаємодії країн-учасниць угоди, але тема стандартів, прийнятих при розробці технічних засобів, виявилася авторами статей обійдена увагою. Правда, вийшла недавно «Історії вітчизняної електронної обчислювальної техніки» В.К. Левін наголошує на важливості прийняття стандартів з кодування і розташуванню даних на зовнішніх носіях - перфокартах, перфострічках, магнітних стрічках і магнітних дисках. | |
| + | ЄС ЕОМ була основою технічної політики СРСР в області обчислювальної техніки. На початку 1970-х років вперше в практиці держави було організовано багатосерійне виробництво обчислювальних машин III покоління, що забезпечило базу для створення різних за призначенням і номенклатурі систем управлінні і призвело до певних труднощів, які є в роботах по ЄС ЕОМ: обмеженість функціональних можливостей технічних засобів, низька надійність деяких з них, відсутність централізованого технічного обслуговування, відсутність координації в роботах по прикладним програмам, обмежені можливості (або їх відсутність) навчання програмістів і експлуатаційного персоналу і т. д. У цих умовах виникла необхідність забезпечення діючого зворотного зв'язку розробників і виробників технічних засобів з користувачами.Глушков не зміг побачити, створені за його ідеям макроконвеєрного ЕОМ ЄС-2701 і ЄС-1766, які не мають аналогів у світовій практиці (за оцінкою Державної комісії, яка приймала роботи), найпотужніші обчислювальні системи в період початку 1990-х років. Продуктивність ЄС 1766 при використанні повного комплекту процесорів (256 пристроїв) оцінювалися в два мільярди операцій в секунду! Виробництво цих машин було передано на завод ВЕМ (м Пенза), в 1984 і 1987 р відповідно. На жаль, настільки потужні (конкуруючі з кращими американськими) і такі потрібні науці і техніці, машини були випущені на заводі лише малою серією. Мобілізувавши зусилля колективу, і використавши великий заділ уже виконаних робіт, В.М. Глушков зміг в короткі терміни здійснити розробку проекту нової ЕОМ, встановити зв'язок з промисловістю і зробити все для того, щоб нова вітчизняна ЕОМ - «макроконвеєра Глушкова» - була випущена в нашій країні до середини 1990-х років. Реалізація макроконвеєрних обчислень в багатопроцесорних ЕОМ зажадала розробки нового математичного апарату паралельних обчислень, якому В.М. Глушков приділяв багато уваги в останні роки свого життя. Ці дослідження велися в двох взаємно доповнюють один одного напрямках. Один з напрямків - це розробка складних операцій над великими структурами даних (масиви, файли, складові об'єкти і т. п.) І вивчення методів їх паралельної реалізації. Цей напрям виявився тісно пов'язаним з теорією періодично певних функцій, розробленої В.М. Глушковим в 1960-х роках для опису паралелізму на рівні микроопераций. Розвиток апарату періодично-певних перетворень привело до створення нової алгебри структур даних, яка дозволила розробити загальну теорію операцій над масивами і створити ефективну технологію програмування для багатопроцесорних ЕОМ. Кожна з таких машин була кроком вперед в напрямку побудови розумної машини, як здійснення однією з концептуальних ідей.У 1981 р Інститут кібернетики АН України відвідав відомий фізик-атомник академік Ю.Б. Харитон, якого зацікавила незвичайна макроконвеєрна машина, що дозволяє збільшити у багато разів швидкість обчислень, а отже, скоротити терміни найважливіших в той час робіт. В.М. Глушков розумів важливість такого візиту для подальшої долі макроконвеєрної ЕОМ і інституту в цілому. Він був уже дуже хворий, насилу говорив, мова переривалася кашлем. І, тим не менш, він сам прийняв академіка, вселив у нього свій ентузіазм, віру в те, що потужна вітчизняна супер ЕОМ обов'язково з'явиться і допоможе фізикам. Фіналом життєвого циклу ЄС-івських мейнфреймів стала їх масове скуповування з метою вилучення з них дорогоцінних металів. У складі комплектуючих машини було кілька десятків грамів золота і близько одного або декількох кілограмів срібла. У період з 1990 по 1993 роки понад 90% експлуатувалися в СРСР мейнфреймів ЄС ЕОМ виявилися демонтовані і утилізовані. | ||
==Технічні характеристики== | ==Технічні характеристики== | ||
| − | + | ЄС ЕОМ являє собою сімейство програмно сумісних обчислювальних машин третього покоління, призначених для вирішення широкого кола науково-технічних, економічних, управлінських і різного роду спеціальних завдань. В даний час в складі єдиної системи розроблено шість обчислювальних машин. | |
* Процесори цих машин мають швидкодію від декількох тисяч до 0,5 млн. операцій в сек. | * Процесори цих машин мають швидкодію від декількох тисяч до 0,5 млн. операцій в сек. | ||
| − | * Продуктивність | + | * Продуктивність ЄС 1766 при використанні повного комплекту процесорів (256 пристроїв) оцінювалися в два мільярди операцій в секунду |
* Загальна швидкодія системи коливається від 0.5 до 2 мільярдів оп/с | * Загальна швидкодія системи коливається від 0.5 до 2 мільярдів оп/с | ||
==Сфера застосування== | ==Сфера застосування== | ||
| − | Однією з основних рис, є програмна сумісність обчислювальних машин, що входять до складу сімейства і мають різні технічні характеристики.Суттєвою особливістю | + | Однією з основних рис, є програмна сумісність обчислювальних машин, що входять до складу сімейства і мають різні технічні характеристики. Суттєвою особливістю ЄС ЕОМ є високий рівень стандартизації. Стандартизовані логічна структура, система програмування, документація, конструкторсько-технологічна і компонентна бази, що запам'ятовують зовнішні пристрої, умови підключення пристроїв один до одного. Стандарти ЄС ЕОМ розроблені з урахуванням вимог діючих національних і міжнародних стандартів. Розробка складних операцій над великими структурами даних (масиви, файли, складові об'єкти і т.п). Основним принципом нової багатопроцесорної машини є принцип макроконвеєрної обробки даних, суть якого полягає в тому, що кожному окремому процесору на черговому кроці обчислень задається таке завдання, яке дозволяє йому тривалий час працювати автономно без взаємодії з іншими процесорами. |
==Фото, відео-матеріали== | ==Фото, відео-матеріали== | ||
| Рядок 22: | Рядок 24: | ||
==Список використаних джерел== | ==Список використаних джерел== | ||
| + | Ю.В. Капитоновой и А.А. Летичевского | ||
| + | «Парадигмы и идеи академика В.М. Глушкова» (Киев, «Наукова думка», 2003, стр. 155-160) | ||
| + | |||
* [http://www.computer-museum.ru/histussr/es1766_2701.htm/ Рекурсивная ЭВМ и макроконвейер] | * [http://www.computer-museum.ru/histussr/es1766_2701.htm/ Рекурсивная ЭВМ и макроконвейер] | ||
Поточна версія на 08:47, 24 травня 2017
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
ЄС ЕОМ — радянська серія комп'ютерів, що випускалися з 1971 року до середини 1990-х років. Машини серії були клонами комп'ютерів фірми IBM серій IBM System/360, IBM System/370, забезпечувались повною програмною та частковою апаратною (лише на рівні інтерфейсів пристроїв вводу-виводу) сумісністю з відповідними прототипами IBM 360/370. Ряд моделей і периферійних пристроїв випускались в кооперації з іншими соціалістичними країнами (НДР, Угорщина, Болгарія, Чехословаччина, Румунія, Польща, Куба). Метою цього було, перш за все, досягнення об'єднаного наукового та виробничого потенціалу, який можна було б протиставити Заходу.
Історична довідка
До початку 80-х років машини ЄС ЕОМ практично задовольнили попит країн РЕВ в машинах загального призначення. Незадоволений попит залишався в області малих ЕОМ, що мають продуктивність меншу, ніж у нижній моделі ЄС ЕОМ, і в області супер ЕОМ, ніколи не входили в програму ЄС ЕОМ. У 1974 р міжурядової комісії з ВТ розширила свою діяльність на малі ЕОМ і утворила раду головних конструкторів із створення загальної для країн співдружності системи малих ЕОМ (СМ ЕОМ). СГК СМ ЕОМ прийняв орієнтацію на архітектуру машин PDP-11 компанії DEC. Мотиви цього рішення точно такі ж, які були свого часу при прийнятті архітектури IBM-360 для системи ЄС ЕОМ. Генеральним конструктором системи СМ ЕОМ був призначений директор ІНЕУМ член-кор. АН СРСР Наумов Б. Н. Розробку супер ЕОМ і раніше вів ІТМ і ВТ (чл. кор. АН СРСР В. С. Бурцев), створюючи машини типу "Ельбрус". Реалізації програми ЄС ЕОМ, досить докладно розглянуті багато аспектів, пов'язані з архітектурою ЕОМ, їх конструктивно-елементної базою, програмним забезпеченням, організацією взаємодії країн-учасниць угоди, але тема стандартів, прийнятих при розробці технічних засобів, виявилася авторами статей обійдена увагою. Правда, вийшла недавно «Історії вітчизняної електронної обчислювальної техніки» В.К. Левін наголошує на важливості прийняття стандартів з кодування і розташуванню даних на зовнішніх носіях - перфокартах, перфострічках, магнітних стрічках і магнітних дисках. ЄС ЕОМ була основою технічної політики СРСР в області обчислювальної техніки. На початку 1970-х років вперше в практиці держави було організовано багатосерійне виробництво обчислювальних машин III покоління, що забезпечило базу для створення різних за призначенням і номенклатурі систем управлінні і призвело до певних труднощів, які є в роботах по ЄС ЕОМ: обмеженість функціональних можливостей технічних засобів, низька надійність деяких з них, відсутність централізованого технічного обслуговування, відсутність координації в роботах по прикладним програмам, обмежені можливості (або їх відсутність) навчання програмістів і експлуатаційного персоналу і т. д. У цих умовах виникла необхідність забезпечення діючого зворотного зв'язку розробників і виробників технічних засобів з користувачами.Глушков не зміг побачити, створені за його ідеям макроконвеєрного ЕОМ ЄС-2701 і ЄС-1766, які не мають аналогів у світовій практиці (за оцінкою Державної комісії, яка приймала роботи), найпотужніші обчислювальні системи в період початку 1990-х років. Продуктивність ЄС 1766 при використанні повного комплекту процесорів (256 пристроїв) оцінювалися в два мільярди операцій в секунду! Виробництво цих машин було передано на завод ВЕМ (м Пенза), в 1984 і 1987 р відповідно. На жаль, настільки потужні (конкуруючі з кращими американськими) і такі потрібні науці і техніці, машини були випущені на заводі лише малою серією. Мобілізувавши зусилля колективу, і використавши великий заділ уже виконаних робіт, В.М. Глушков зміг в короткі терміни здійснити розробку проекту нової ЕОМ, встановити зв'язок з промисловістю і зробити все для того, щоб нова вітчизняна ЕОМ - «макроконвеєра Глушкова» - була випущена в нашій країні до середини 1990-х років. Реалізація макроконвеєрних обчислень в багатопроцесорних ЕОМ зажадала розробки нового математичного апарату паралельних обчислень, якому В.М. Глушков приділяв багато уваги в останні роки свого життя. Ці дослідження велися в двох взаємно доповнюють один одного напрямках. Один з напрямків - це розробка складних операцій над великими структурами даних (масиви, файли, складові об'єкти і т. п.) І вивчення методів їх паралельної реалізації. Цей напрям виявився тісно пов'язаним з теорією періодично певних функцій, розробленої В.М. Глушковим в 1960-х роках для опису паралелізму на рівні микроопераций. Розвиток апарату періодично-певних перетворень привело до створення нової алгебри структур даних, яка дозволила розробити загальну теорію операцій над масивами і створити ефективну технологію програмування для багатопроцесорних ЕОМ. Кожна з таких машин була кроком вперед в напрямку побудови розумної машини, як здійснення однією з концептуальних ідей.У 1981 р Інститут кібернетики АН України відвідав відомий фізик-атомник академік Ю.Б. Харитон, якого зацікавила незвичайна макроконвеєрна машина, що дозволяє збільшити у багато разів швидкість обчислень, а отже, скоротити терміни найважливіших в той час робіт. В.М. Глушков розумів важливість такого візиту для подальшої долі макроконвеєрної ЕОМ і інституту в цілому. Він був уже дуже хворий, насилу говорив, мова переривалася кашлем. І, тим не менш, він сам прийняв академіка, вселив у нього свій ентузіазм, віру в те, що потужна вітчизняна супер ЕОМ обов'язково з'явиться і допоможе фізикам. Фіналом життєвого циклу ЄС-івських мейнфреймів стала їх масове скуповування з метою вилучення з них дорогоцінних металів. У складі комплектуючих машини було кілька десятків грамів золота і близько одного або декількох кілограмів срібла. У період з 1990 по 1993 роки понад 90% експлуатувалися в СРСР мейнфреймів ЄС ЕОМ виявилися демонтовані і утилізовані.
Технічні характеристики
ЄС ЕОМ являє собою сімейство програмно сумісних обчислювальних машин третього покоління, призначених для вирішення широкого кола науково-технічних, економічних, управлінських і різного роду спеціальних завдань. В даний час в складі єдиної системи розроблено шість обчислювальних машин.
- Процесори цих машин мають швидкодію від декількох тисяч до 0,5 млн. операцій в сек.
- Продуктивність ЄС 1766 при використанні повного комплекту процесорів (256 пристроїв) оцінювалися в два мільярди операцій в секунду
- Загальна швидкодія системи коливається від 0.5 до 2 мільярдів оп/с
Сфера застосування
Однією з основних рис, є програмна сумісність обчислювальних машин, що входять до складу сімейства і мають різні технічні характеристики. Суттєвою особливістю ЄС ЕОМ є високий рівень стандартизації. Стандартизовані логічна структура, система програмування, документація, конструкторсько-технологічна і компонентна бази, що запам'ятовують зовнішні пристрої, умови підключення пристроїв один до одного. Стандарти ЄС ЕОМ розроблені з урахуванням вимог діючих національних і міжнародних стандартів. Розробка складних операцій над великими структурами даних (масиви, файли, складові об'єкти і т.п). Основним принципом нової багатопроцесорної машини є принцип макроконвеєрної обробки даних, суть якого полягає в тому, що кожному окремому процесору на черговому кроці обчислень задається таке завдання, яке дозволяє йому тривалий час працювати автономно без взаємодії з іншими процесорами.
Фото, відео-матеріали
Список використаних джерел
Ю.В. Капитоновой и А.А. Летичевского «Парадигмы и идеи академика В.М. Глушкова» (Киев, «Наукова думка», 2003, стр. 155-160)
