Відмінності між версіями «Електронна обчислювальна машина «Київ»»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Загальний опис (принцип дії))
(→‎Список використаних джерел)
 
(не показано 28 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
Таранюк Анастасія
 
Таранюк Анастасія
 +
[[Файл:Kiev1954.jpg|міні|150px|ЕОМ "Киев" 1954 рiк]]
 
==Загальний опис (принцип дії)==
 
==Загальний опис (принцип дії)==
−
Електронна обчислювальна машина «Київ» (рос. ЭВМ "Киев") — обчислювальна машина широкого призначення. Розроблена в 1957 році, використовувалась в наукових та інженерних проектах, керуванні складними технологічними процесами.
+
[[Файл:KIEV.jpg|міні|200px]]
 +
Електронна обчислювальна машина «Київ» (рос. ЭВМ "Киев") — обчислювальна машина широкого призначення. Розроблена в 1957 році, використовувалась в наукових та інженерних проектах, керуванні складними технологічними процесами.Електронна обчислювальна машина (ЕОМ) "КИЕВ" стала першою в Європi машиною з адресною мовою програмування, а також першою системою цифрової обробки зображень i моделювання примiтивних iнтелектуальних процесiв. До неї були пiдключенi два оригiнальних периферiйних пристрої, що дозволили моделювати на ЕОМ найпростiшi алгоритми навчання розпiзнаванню образiв i навчанню цiлеспрямованому поводженню: пристрiй для введення зображень з паперового носiя або фотоплiвки i пристрiй виводу зображень з ЕОМ. Використовувалася в [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BA%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%92._%D0%9C._%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9D%D0%90%D0%9D_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8  Обчислювальному центрі Академії наук УРСР].
  
 
==Історична довідка==
 
==Історична довідка==
−
Персоналії, виробники, історія відкриття, виробництва тощо
+
[[Файл:Ікнан.jpg|міні|200px|Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України]]
 +
Розробка ЕОМ «Київ» розпочалась в 1954 р. в тій самій лабораторії, де під керівництвом [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B4%D1%94%D0%B2_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87  C. О. Лебедєва] була створена ЕОМ «МЭСМ» (але на той час лабораторія перейшла до складу [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%9D%D0%90%D0%9D_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8  Інституту математики АН УРСР]), і розробку провадив майже той самий колектив, який розробляв «МЭСМ». Безпосереднім ініціатором проведення розробки був [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BD%D1%94%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87  Б. В. Гнєденко], на той час — директор Інституту математики АН УРСР. На заключних етапах, (з 1956 року, після його призначення керівником лабораторії), керівництво проектом здійснювалось [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87  В. М. Глушковим].
 +
 
 +
Перший екземпляр ЕОМ був встановлений в Обчислювальному центрі Академії наук УРСР , другий був придбаний Об'єднаним інститутом ядерних досліджень (м. Дубна).
 +
 
 +
В 1960 р. вперше у світі за допомогою ЕОМ «Київ» проводились експерименти з дистанційного управління технологічними процесами (в конвектроному цеху тоді Днепродзержинського металургійного комбінату, відстань від якого до місця розташування машини перевищувала 500 км).
 +
 
 +
Наприкінці 50 — початку 60-х років 20 ст. на ЕОМ «Київ» під керівництвом В. М. Глушкова була виконана серія унікальних на той час експериментів з штучного інтелекту, машинного розпізнавання простих геометричних фігур, моделювання автоматів для розпізнавання друкованих та письмових букв, автоматичному синтезу функціональних схем. Також на цій машині була реалізована одна з перших систем управління базами даних реляційного типу «Автодиректор».
  
 
==Технічні характеристики==
 
==Технічні характеристики==
−
Технічні характеристики
+
В архітектурі ЕОМ «Київ» було застосовано новаторські на той час принципи. Зокрема в машині було реалізовано асинхронний принцип передачі управління між функціональними блоками, феритова оперативна пам'ять, зовнішня пам'ять на магнітних барабанах, введення та виведення чисел в десятковій системі числення, пасивний запам'ятовувальний пристрій із набором констант і підпрограм елементарних функцій, розвинена система операцій, зокрема групові операції з модифікацією адреси для підвищення ефективності обробки складних структур даних.
  
−
==Сфера застосування ==
+
Основні характеристики:
−
Опишіть сфери, способи та результати застосування експонату. Вкажіть при цьому часові інтервали застосування
+
  
−
==Фото, відео-матеріали==
+
● запам'ятовувальний пристрій — феритовий паралельної дії на 1024 слова.
−
https://www.google.com.ua/search?q=%D0%B5%D0%BE%D0%BC+%D0%BA%D0%B8%D0%B5%D0%B2&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwiGprL6v8HTAhWD1SwKHSJRBj8Q_AUIBigB&biw=1280&bih=874
+
● цикл звернення до оперативного запам'ятовувального пристрою — 10 мкс.
 +
● постійний запам'ятовувальний пристрій — ферит-трансформаторного типу на 512 слів з циклом звернення 7 мкс.
 +
● зовнішній запам'ятовувальний пристрій — три магнітних барабани місткістю 9 тис. слів з часом вибірки 120 мкс.
 +
● елементна база — електронні лампи.
 +
● введення даних — з перфокарт, перфолент, телеграфних ліній зв'язку.
 +
● виведення даних — друкуючий пристрій або перфолента.
 +
● цикл роботи — чотиритактний, зі змінною довжиною такту в залежності від операції.
 +
● структура команд — триадресна.
 +
● арифметичний пристрій — паралельної дії, включає двотактний накопичувальний суматор та 3 регістри.
 +
● система команд — 32 операції, в тому числі команди скороченого множення, ділення, операції для організації циклів.
 +
● час виконання операцій: додавання — 6.5 мкс, ділення — 275 мкс.
 +
● форма представлення чисел — з фіксованою комою перед старшим розрядом (операції з числами з плаваючою комою реалізуються програмно).
 +
● розрядність машинного слова — 41 біт.
 +
● середня швидкодія — 15 тис. оп/с.
  
 
==Список використаних джерел==
 
==Список використаних джерел==
−
*[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80)| Киев (компьютер)]
+
*[https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2_(%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%8C%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80)/ Киев (компьютер)]
−
*[http://www.wikiwand.com/uk/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB| ЕОМ «Київ» ]
+
*[http://www.wikiwand.com/uk/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB/ ЕОМ «Київ» ]
 
*[http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/PHOTOS/KIEV_u.html| Лампова обчислювальна машина "КИЕВ"]
 
*[http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/PHOTOS/KIEV_u.html| Лампова обчислювальна машина "КИЕВ"]
−
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB| ЕОМ «Київ»]
+
*[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB/ ЕОМ «Київ»]
 +
*Малиновский Б. Н. [http://lib.ru/MEMUARY/MALINOWSKIJ/0.txt| История вычислительной техники в лицах]. — Киев: фирма «КИТ», ПТОО «А. С. К.», 1995. — 384 с.
 +
*Малиновский Б. Н. Очерки по истории компьютерной науки и техники на Украине. — К.: Феникс, 1998. — 452 с.
 +
 
 +
 
  
−
<includeonly> [[Категорія:Музей історії техніки]]</includeonly>
+
[[Category:Музей історії техніки]]

Поточна версія на 08:58, 24 травня 2017

Таранюк Анастасія

ЕОМ "Киев" 1954 рiк

Загальний опис (принцип дії)

KIEV.jpg

Електронна обчислювальна машина «Київ» (рос. ЭВМ "Киев") — обчислювальна машина широкого призначення. Розроблена в 1957 році, використовувалась в наукових та інженерних проектах, керуванні складними технологічними процесами.Електронна обчислювальна машина (ЕОМ) "КИЕВ" стала першою в Європi машиною з адресною мовою програмування, а також першою системою цифрової обробки зображень i моделювання примiтивних iнтелектуальних процесiв. До неї були пiдключенi два оригiнальних периферiйних пристрої, що дозволили моделювати на ЕОМ найпростiшi алгоритми навчання розпiзнаванню образiв i навчанню цiлеспрямованому поводженню: пристрiй для введення зображень з паперового носiя або фотоплiвки i пристрiй виводу зображень з ЕОМ. Використовувалася в Обчислювальному центрі Академії наук УРСР.

Історична довідка

Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України

Розробка ЕОМ «Київ» розпочалась в 1954 р. в тій самій лабораторії, де під керівництвом C. О. Лебедєва була створена ЕОМ «МЭСМ» (але на той час лабораторія перейшла до складу Інституту математики АН УРСР), і розробку провадив майже той самий колектив, який розробляв «МЭСМ». Безпосереднім ініціатором проведення розробки був Б. В. Гнєденко, на той час — директор Інституту математики АН УРСР. На заключних етапах, (з 1956 року, після його призначення керівником лабораторії), керівництво проектом здійснювалось В. М. Глушковим.

Перший екземпляр ЕОМ був встановлений в Обчислювальному центрі Академії наук УРСР , другий був придбаний Об'єднаним інститутом ядерних досліджень (м. Дубна).

В 1960 р. вперше у світі за допомогою ЕОМ «Київ» проводились експерименти з дистанційного управління технологічними процесами (в конвектроному цеху тоді Днепродзержинського металургійного комбінату, відстань від якого до місця розташування машини перевищувала 500 км).

Наприкінці 50 — початку 60-х років 20 ст. на ЕОМ «Київ» під керівництвом В. М. Глушкова була виконана серія унікальних на той час експериментів з штучного інтелекту, машинного розпізнавання простих геометричних фігур, моделювання автоматів для розпізнавання друкованих та письмових букв, автоматичному синтезу функціональних схем. Також на цій машині була реалізована одна з перших систем управління базами даних реляційного типу «Автодиректор».

Технічні характеристики

В архітектурі ЕОМ «Київ» було застосовано новаторські на той час принципи. Зокрема в машині було реалізовано асинхронний принцип передачі управління між функціональними блоками, феритова оперативна пам'ять, зовнішня пам'ять на магнітних барабанах, введення та виведення чисел в десятковій системі числення, пасивний запам'ятовувальний пристрій із набором констант і підпрограм елементарних функцій, розвинена система операцій, зокрема групові операції з модифікацією адреси для підвищення ефективності обробки складних структур даних.

Основні характеристики: 

● запам'ятовувальний пристрій — феритовий паралельної дії на 1024 слова.
● цикл звернення до оперативного запам'ятовувального пристрою — 10 мкс.
● постійний запам'ятовувальний пристрій — ферит-трансформаторного типу на 512 слів з циклом звернення 7 мкс.
● зовнішній запам'ятовувальний пристрій — три магнітних барабани місткістю 9 тис. слів з часом вибірки 120 мкс.
● елементна база — електронні лампи.
● введення даних — з перфокарт, перфолент, телеграфних ліній зв'язку.
● виведення даних — друкуючий пристрій або перфолента.
● цикл роботи — чотиритактний, зі змінною довжиною такту в залежності від операції.
● структура команд — триадресна.
● арифметичний пристрій — паралельної дії, включає двотактний накопичувальний суматор та 3 регістри.
● система команд — 32 операції, в тому числі команди скороченого множення, ділення, операції для організації циклів.
● час виконання операцій: додавання — 6.5 мкс, ділення — 275 мкс.
● форма представлення чисел — з фіксованою комою перед старшим розрядом (операції з числами з плаваючою комою реалізуються програмно).
● розрядність машинного слова — 41 біт.
● середня швидкодія — 15 тис. оп/с.

Список використаних джерел

Отримано з https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=Електронна_обчислювальна_машина_«Київ»&oldid=281488