Відмінності між версіями «Електроліти́чний конденса́тор»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 49 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
  
 
[[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]
 
[[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]
 +
 +
[[Користувач:3439239|Моцаренко Марія]]
 +
 +
 
==Загальний опис (принцип дії)==
 
==Загальний опис (принцип дії)==
 
Електроліти́чний конденса́тор (англ. electrolytic capacitor) — електричний конденсатор, у якому як діелектрик використовується тонка оксидна плівка, нанесена на поверхню одного з електродів (металічного) — аноду, а в ролі другого електроду (катоду) виступає електроліт.
 
Електроліти́чний конденса́тор (англ. electrolytic capacitor) — електричний конденсатор, у якому як діелектрик використовується тонка оксидна плівка, нанесена на поверхню одного з електродів (металічного) — аноду, а в ролі другого електроду (катоду) виступає електроліт.
 
За типом наповнення електролітичні конденсатори можна розділити на: рідинні, сухі, оксидно-напівпровідникові та оксидно-металеві.
 
За типом наповнення електролітичні конденсатори можна розділити на: рідинні, сухі, оксидно-напівпровідникові та оксидно-металеві.
Головною особливістю електролітичних конденсаторів є те, що вони, в порівнянні з іншими типами конденсаторів, мають більшу ємність при достатньо невеликих габаритах. Крім того, вони є полярними електричними накопичувачами, тобто повинні включатися в електричне коло з дотриманням полярності.
+
Головною особливістю електролітичних конденсаторів є те, що вони, в порівнянні з іншими типами конденсаторів, мають більшу ємність при достатньо невеликих габаритах. Крім того, вони є полярними електричними накопичувачами, тобто повинні включатися в електричне коло з дотриманням полярності.[1]
Існують і неполярні електролітичні конденсатори, але при рівній ємності їх габарити більші (як і ціна). В основному, конденсатори такого типу застосовуються для згладжування пульсуючого струму у колах випрямлячів змінного струму. Крім цього, електролітичні конденсатори широко використовуються в звуковій техніці.
+
Існують і неполярні електролітичні конденсатори, але при рівній ємності їх габарити більші (як і ціна). В основному, конденсатори такого типу застосовуються для згладжування пульсуючого струму у колах випрямлячів змінного струму. Крім цього, електролітичні конденсатори широко використовуються в звуковій техніці.Електролітичний конденсатор, до складу якого входять електроди та електроліт, відрізняється тим, що електроди виконані у вигляді двох циліндрів, один з яких порожнистий, всередині його із зазором розміщено другий, при цьому зазор між електродами заповнено рідким кристалом.[3]
  
 
==Історична довідка==
 
==Історична довідка==
Рядок 12: Рядок 16:
 
Електролітичні конденсатори дев'ятнадсятого і початку двадцятого століття мало були схожі на їх сучасні типи, їхня конструкція більше нагадувала автомобільні аккумулятори.
 
Електролітичні конденсатори дев'ятнадсятого і початку двадцятого століття мало були схожі на їх сучасні типи, їхня конструкція більше нагадувала автомобільні аккумулятори.
 
Першим головним застосуванням конденсаторів постійного струму цього типу було їх використання у великих телефонних станціях для зменшення шуму, який створювали реле на 48 вольт постійного струму.
 
Першим головним застосуванням конденсаторів постійного струму цього типу було їх використання у великих телефонних станціях для зменшення шуму, який створювали реле на 48 вольт постійного струму.
 +
Незважаючи на те що електролітичні конденсатори мають найбільшу питому ємність у порівнянні з іншими типами конденсаторів, область їх застосування обмежена. По-перше, це пояснюється тим, що підводиться до нього напруга повинна мати певну полярність, яку не можна міняти. Ця особливість допускає використання електролітичних конденсаторів тільки в ланцюгах постійного струму. По-друге, електролітичні конденсатори більш схильні до пробою, оскільки шари діелектрика в ньому дуже тонкі.Використання протруєному анодів вперше було розпочато в 1945.Для конденсаторів високої напруги початкове збільшення площі поверхні було 4-5 кратним, зараз досягає до 10-кратного, а для конденсаторів низької напруги, широко використовуваних в транзисторних схемах, збільшення площі поверхні може бути ще інтенсивніше.Звичайною практикою, яка використовується в даний час, є попередня освіта фольги у тривалому процесі з використанням гарячого електроліту, що містить приблизно 10 % борної кислоти, при температурі 95-100°С і високій щільності струму. Фольга вводиться в розчин з урахуванням електричного напруги і з певною швидкістю, залежно від технічних вимог приладу. Остаточне освіту та витяг компонента може зайняти до трьох тижнів при робочому електричному напрузі на 10 % більше зареєстрованого. Використання нежидкостного електроліту, застосовуваного в конденсаторі, вимагає ретельного приготування, так як гліколь і борна кислота утворюють складний ефір в реакції з водою як з одним з компонентів.[3]
  
 
==Технічні характеристики==
 
==Технічні характеристики==
Технічні характеристики
+
Електролітичний конденсатор має просту конструкцію. Дві стрічки з конденсаторного паперу прокладені між двома стрічками із спеціальним чином обробленої алюмінієвої фольги і ця комбінація з чотирьох стрічок згорнута в рулон. Папір, що служить сепаратором для алюмінієвих електродів, просякнута електропровідним розчином. До електродів приєднані висновки, утворюючи активний елемент конденсатора. Він міститься в циліндричний алюмінієвий корпус з торцевим ущільненням висновків.
 +
Електричні характеристики конденсаторів приведені у відповідність міжнародним загальним технічним умовам IEC 60384-1. Згідно цього стандарту ці характеристики описуються ідеалізованою моделлю — еквівалентною послідовною схемою.
 +
[[Файл:Схема.png|міні|праворуч|Еквівалентна схема електролітичного конденсатора]]
 +
    C — електрична ємність конденсатора,
 +
    RESR — еквівалентний послідовний опір, описує омічні втрати, скорочено «ESR»,
 +
    LESL — еквівалентна послідовна індуктивність, описує індуктивний імпеданс, сокрочено «ESL»,
 +
    Rleak — електричний опір, що являє собою струм втрат конденсатора.
  
 
==Сфера застосування ==
 
==Сфера застосування ==
Опишіть сфери, способи та результати застосування експонату. Вкажіть при цьому часові інтервали застосування
+
Електролітичні конденсатори (в радіотехніці часто використовується скорочення «електроліти» є низькочастотними елементами електричного кола, їх рідко застосовують для роботи на частотах вище 30 кГц. В основному електроліти знайшли своє застосування у випрямлячах змінного струму для згладжування пульсуючого струму. Вони використовуються у звуковій техніці для перешкоджання проходження постійної складової у наступні каскади підсилювача. Також вони застосовуються для згладжування ШІМ для світлодіодних драйверів.[5]
 +
Через неможливість досягти достатньої герметизації корпусу, рідкий електроліт з часом висихає. При цьому втрачається ємність конденсатора. Також висиханню електроліту сприяє нагрів. Тому на корпусі практично будь-якого електролітичного конденсатора вказується допустимий діапазон робочої температури. Наприклад, від −40 до +105 °C. В радіоелектронній техніці, зокрема в конструкції електролітичних конденсаторів (ЕК). Сутність винаходу: ЕК містить оксидований анод і катод, раделенние пористої полімерною прокладкою і поміщені в електроліт. Пори прокладки виконані циліндричними або конічними, їх геометричні осі складають з перпендикуляром до поверхні прокладки кути, менші або рівні 30o, а сумарна площа поверхні прокладки, займана порами, Sппрор, см2, обрана з співвідношення Sппрор= (0,03 - 0,30)Sпрпродол, де Sпрпродол- площа поверхні прокладки, см2. Така конструкція ЕК дозволяє зменшити його еквівалентний опір і збільшити його місткість. 2 іл.Винахід відноситься до радіоелектронної техніки і може бути використане у виробництві електролітичних фольгових конденсаторів.Відомий електролітичний фольговий конденсатор, що містить оксидований анод і катод, розділені пористої прокладкою і поміщені в електроліт, в якому прокладка виконана з целюлозного паперу.[7]
  
 
==Фото, відео-матеріали==
 
==Фото, відео-матеріали==
Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео
+
 
 +
[[Файл:Електро.jpg|міні|праворуч|Конденсатор з низьким опором]]
 +
[[Файл:Електро2.jpg|міні|ліворуч|Пусковий конденсатор для двигуна]]
 +
[[Файл:Електролл.jpg|міні|центр|Конденсатор 330В 53мкФ]]
 +
[[Файл:Електролетт.jpg|міні|праворуч|Види електролітичних конденсаторів]]
 +
[[Файл:Електролет конд.jpg|міні|центр|Конденсатор 120 мкф*400В*105С]]
  
 
==Список використаних джерел==
 
==Список використаних джерел==
 +
 +
1.Виноградов Ю.В. “Основи електронної і напівпровідникової техніки”. Вид. 2-ге, доп. М., “Енергія”, 1972 р. - 536 з.
 +
 +
2.Довідник по електротехнічним матеріалам. Том 3. Л. «Енергія», 1988.
 +
 +
3.Носов О.Н. Оптоэлектроника. М. «Вищу школу». 1976.
 +
 +
4.http://ukrbukva.net/page,7,5319-Ustroiystvo-kondensatora.html
 +
 +
5.http://uapatents.com/2-34536-elektrolitichnijj-kondensator.html
 +
 +
6.http://findpatent.com.ua/patent/205/2052852.html
 +
 +
7.http://go-radio.ru/properties-electrolytic-capacitors.html
  
 
  [[Категорія:Музей історії техніки]]
 
  [[Категорія:Музей історії техніки]]

Поточна версія на 16:03, 21 травня 2017

Emblema-MIT.png

Моцаренко Марія


Загальний опис (принцип дії)

Електроліти́чний конденса́тор (англ. electrolytic capacitor) — електричний конденсатор, у якому як діелектрик використовується тонка оксидна плівка, нанесена на поверхню одного з електродів (металічного) — аноду, а в ролі другого електроду (катоду) виступає електроліт. За типом наповнення електролітичні конденсатори можна розділити на: рідинні, сухі, оксидно-напівпровідникові та оксидно-металеві. Головною особливістю електролітичних конденсаторів є те, що вони, в порівнянні з іншими типами конденсаторів, мають більшу ємність при достатньо невеликих габаритах. Крім того, вони є полярними електричними накопичувачами, тобто повинні включатися в електричне коло з дотриманням полярності.[1] Існують і неполярні електролітичні конденсатори, але при рівній ємності їх габарити більші (як і ціна). В основному, конденсатори такого типу застосовуються для згладжування пульсуючого струму у колах випрямлячів змінного струму. Крім цього, електролітичні конденсатори широко використовуються в звуковій техніці.Електролітичний конденсатор, до складу якого входять електроди та електроліт, відрізняється тим, що електроди виконані у вигляді двох циліндрів, один з яких порожнистий, всередині його із зазором розміщено другий, при цьому зазор між електродами заповнено рідким кристалом.[3]

Історична довідка

Принцип електролітичного конденсатора був виявлений у 1886 році польським винахідником Каролем Поллаком, як частина його дослідження анодування алюмінію та інших металів. Поллак виявив, що між тонким шаром оксиду алюмінієм і розчину електроліту була дуже висока ємність. Однією з основних проблем було те, що більшість електролітів, як правило, розчиняють оксидний шар, коли живлення вимкнено, але він зрештою зрозумів, що тетраборат натрію (бура) дозволить шару бути сформованим і не буде атакувати його згодом. Поллак отримав патент на свій алюмінієвий електролітичний конденсатор в 1897 році.[1] Першим застосуванням технології було створення конденсаторів для двигунів однофазного змінного струму (AC). Хоча більшість електролітичних конденсаторів поляризовані, тобто вони можуть працювати тільки на постійному струмі (DC), шляхом анодування алюмінієвої пластини, а потім поміщення їх у ванну з розчином солі бура, можливо зробити конденсатор, який може працювати в системах змінного струму. Електролітичні конденсатори дев'ятнадсятого і початку двадцятого століття мало були схожі на їх сучасні типи, їхня конструкція більше нагадувала автомобільні аккумулятори. Першим головним застосуванням конденсаторів постійного струму цього типу було їх використання у великих телефонних станціях для зменшення шуму, який створювали реле на 48 вольт постійного струму. Незважаючи на те що електролітичні конденсатори мають найбільшу питому ємність у порівнянні з іншими типами конденсаторів, область їх застосування обмежена. По-перше, це пояснюється тим, що підводиться до нього напруга повинна мати певну полярність, яку не можна міняти. Ця особливість допускає використання електролітичних конденсаторів тільки в ланцюгах постійного струму. По-друге, електролітичні конденсатори більш схильні до пробою, оскільки шари діелектрика в ньому дуже тонкі.Використання протруєному анодів вперше було розпочато в 1945.Для конденсаторів високої напруги початкове збільшення площі поверхні було 4-5 кратним, зараз досягає до 10-кратного, а для конденсаторів низької напруги, широко використовуваних в транзисторних схемах, збільшення площі поверхні може бути ще інтенсивніше.Звичайною практикою, яка використовується в даний час, є попередня освіта фольги у тривалому процесі з використанням гарячого електроліту, що містить приблизно 10 % борної кислоти, при температурі 95-100°С і високій щільності струму. Фольга вводиться в розчин з урахуванням електричного напруги і з певною швидкістю, залежно від технічних вимог приладу. Остаточне освіту та витяг компонента може зайняти до трьох тижнів при робочому електричному напрузі на 10 % більше зареєстрованого. Використання нежидкостного електроліту, застосовуваного в конденсаторі, вимагає ретельного приготування, так як гліколь і борна кислота утворюють складний ефір в реакції з водою як з одним з компонентів.[3]

Технічні характеристики

Електролітичний конденсатор має просту конструкцію. Дві стрічки з конденсаторного паперу прокладені між двома стрічками із спеціальним чином обробленої алюмінієвої фольги і ця комбінація з чотирьох стрічок згорнута в рулон. Папір, що служить сепаратором для алюмінієвих електродів, просякнута електропровідним розчином. До електродів приєднані висновки, утворюючи активний елемент конденсатора. Він міститься в циліндричний алюмінієвий корпус з торцевим ущільненням висновків. Електричні характеристики конденсаторів приведені у відповідність міжнародним загальним технічним умовам IEC 60384-1. Згідно цього стандарту ці характеристики описуються ідеалізованою моделлю — еквівалентною послідовною схемою.

Еквівалентна схема електролітичного конденсатора
   C — електрична ємність конденсатора,
   RESR — еквівалентний послідовний опір, описує омічні втрати, скорочено «ESR»,
   LESL — еквівалентна послідовна індуктивність, описує індуктивний імпеданс, сокрочено «ESL»,
   Rleak — електричний опір, що являє собою струм втрат конденсатора.

Сфера застосування

Електролітичні конденсатори (в радіотехніці часто використовується скорочення «електроліти» є низькочастотними елементами електричного кола, їх рідко застосовують для роботи на частотах вище 30 кГц. В основному електроліти знайшли своє застосування у випрямлячах змінного струму для згладжування пульсуючого струму. Вони використовуються у звуковій техніці для перешкоджання проходження постійної складової у наступні каскади підсилювача. Також вони застосовуються для згладжування ШІМ для світлодіодних драйверів.[5] Через неможливість досягти достатньої герметизації корпусу, рідкий електроліт з часом висихає. При цьому втрачається ємність конденсатора. Також висиханню електроліту сприяє нагрів. Тому на корпусі практично будь-якого електролітичного конденсатора вказується допустимий діапазон робочої температури. Наприклад, від −40 до +105 °C. В радіоелектронній техніці, зокрема в конструкції електролітичних конденсаторів (ЕК). Сутність винаходу: ЕК містить оксидований анод і катод, раделенние пористої полімерною прокладкою і поміщені в електроліт. Пори прокладки виконані циліндричними або конічними, їх геометричні осі складають з перпендикуляром до поверхні прокладки кути, менші або рівні 30o, а сумарна площа поверхні прокладки, займана порами, Sппрор, см2, обрана з співвідношення Sппрор= (0,03 - 0,30)Sпрпродол, де Sпрпродол- площа поверхні прокладки, см2. Така конструкція ЕК дозволяє зменшити його еквівалентний опір і збільшити його місткість. 2 іл.Винахід відноситься до радіоелектронної техніки і може бути використане у виробництві електролітичних фольгових конденсаторів.Відомий електролітичний фольговий конденсатор, що містить оксидований анод і катод, розділені пористої прокладкою і поміщені в електроліт, в якому прокладка виконана з целюлозного паперу.[7]

Фото, відео-матеріали

Конденсатор з низьким опором
Пусковий конденсатор для двигуна
Конденсатор 330В 53мкФ
Види електролітичних конденсаторів
Конденсатор 120 мкф*400В*105С

Список використаних джерел

1.Виноградов Ю.В. “Основи електронної і напівпровідникової техніки”. Вид. 2-ге, доп. М., “Енергія”, 1972 р. - 536 з.

2.Довідник по електротехнічним матеріалам. Том 3. Л. «Енергія», 1988.

3.Носов О.Н. Оптоэлектроника. М. «Вищу школу». 1976.

4.http://ukrbukva.net/page,7,5319-Ustroiystvo-kondensatora.html

5.http://uapatents.com/2-34536-elektrolitichnijj-kondensator.html

6.http://findpatent.com.ua/patent/205/2052852.html

7.http://go-radio.ru/properties-electrolytic-capacitors.html