Відмінності між версіями «Напівпровідниковий лазер»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
(Фото, відео-матеріали)
(Історична довідка)
 
(не показано 11 проміжних версій цього учасника)
Рядок 3: Рядок 3:
 
Роботу виконує [[Користувач:2477747|Котляр Анна]]
 
Роботу виконує [[Користувач:2477747|Котляр Анна]]
 
==Загальний опис (принцип дії)==
 
==Загальний опис (принцип дії)==
<big><big>'''Напівпровідниковий лазер:'''</big></big>
+
 
У звичайному стані більшість електронів розташоване на рівні валентності. При підводі фотонами енергії, перевищує енергію зони розриву, електрони напівпровідника приходять у стан збудження і, подолавши заборонену зону, переходять у вільну зону, концентруючись у її нижнього краю. Одночасно дірки, що утворилися на валентном рівні, піднімаються до її верхньої межі. Електрони у вільну зону рекомбінують з дірками, випромінюючи енергію, рівну енергії зони розриву, у вигляді фотонів. Рекомбінація може бути посилена фотонами з достатнім рівнем енергії. Чисельне опис відповідає функції розподілу Фермі.
+
Якщо з'єднати разом дві пластини з напівпровідників різних типів, то посередині утворюється перехідна зона. Атоми речовини, що знаходяться в ній, здатні збуджуватися при проходженні електричного струму поперек зони і генерувати світло. Дзеркалами, необхідними для отримання лазерного випромінювання, можуть служити поліровані і посріблені грані самого кристала напівпровідника.
<br /><br />
+
Серед цих лазерів кращим вважається лазер на основі арсеніду галію - з'єднання рідкісного елемента галію з миш'яком. Його інфрачервоне випромінювання має потужність до десяти ват. Якщо цей лазер охолодити до температури рідкого азоту (-200 °), потужність його випромінювання можна збільшити в десять разів. Це означає, що при площі випромінюючого шару в 1 см2 потужність випромінювання досягла б мільйони ват. Але напівпровідник з перехідним шаром такого розміру виготовити поки неможливо з технічних причин.
 +
Можна порушувати атоми напівпровідника пучком електронів (як в твердотільних лазерах - лампою-спалахом). Електрони проникають глибоко всередину речовини, збуджуючи більшу кількість атомів; ширина випромінюючої зони виявляється в сотні разів ширша, ніж при порушенні електричним струмом. Тому потужність випромінювання таких лазерів з електронним накачуванням досягає вже двох кіловат.  
 +
Малі розміри напівпровідникових лазерів роблять їх дуже зручними для застосування там, де потрібен мініатюрний джерело світла великої потужності.
  
 
==Історична довідка==
 
==Історична довідка==
<big>'''Лазери'''</big> – це джерела когерентного оптичного випромінювання, принцип дії яких грунтується на використанні явища індукованого випромінювання. Слово «лазер» є абревіатуру англійської фрази «Light Amplificationby Stimulated Emission of Radiation», перекладної посилення світла результаті вимушеного випромінювання. Гіпотеза про існування вимушеного (індукованого) випромінювання пролунала в 1917 р. А. Ейнштейном. У 1940 р. професор Московського енергетичного інституту У. А.Фабрикант сформулював умови, і під час яких можна знайти індуковане випромінювання, а 1951 р. він разом із М. М.Вудинским і Ф. А.Бутаевой отримав авторське свідчення на засіб посилення електромагнітного випромінювання. Пристрій, котре генерує електромагнітні коливання з урахуванням використання явища індукованого випромінювання в НВЧ діапазоні, було створене 1953—1954 рр. М. Р.Басовим й О. М.Прохоровим у СРСР і групою Ч.Таунса США.
+
<big>'''Лазери'''</big> – це джерела когерентного оптичного випромінювання, принцип дії яких грунтується на використанні явища індукованого випромінювання. Слово «лазер» є абревіатуру англійської фрази «Light Amplificationby Stimulated Emission of Radiation», перекладної посилення світла результаті вимушеного випромінювання. Гіпотеза про існування вимушеного (індукованого) випромінювання пролунала в 1917 р. А. Ейнштейном.  
 +
 
 +
У 1940 р. професор Московського енергетичного інституту У. А.Фабрикант сформулював умови, і під час яких можна знайти індуковане випромінювання, а 1951 р. він разом із М. М.Вудинським і Ф. А.Бутаєвой отримав авторське свідчення на засіб посилення електромагнітного випромінювання. Пристрій, котре генерує електромагнітні коливання з урахуванням використання явища індукованого випромінювання в діапазоні, було створене 1953—1954 рр. М. Р.Басовим й О. М.Прохоровим у СРСР і групою Ч.Таунса США.
 +
 
 
<br />
 
<br />
У 1958 р. А. М. Прохоров у СРСР, а США Ч.Таунс й О.Шавлов показали зокрема можливість використання індукованого випромінювання до створення генераторів когерентного оптичного випромінювання — лазерів. У 1959 р. М. Р.Басову й О. М.Прохорову за розробку нового принципу генерування і через посилення електромагнітних коливань й створення з урахуванням цього принципу НВЧ генераторів і підсилювачів присуджували Ленінська премія, а 1964 р. що з Ч.Таунсом — Нобелівську премію із фізики за дослідження у сфері квантової електроніки.
+
У 1955 р. М. Р. Басов й О. М. Прохоров обгрунтували застосування методу оптичної накачування до створення инверсной заселенности рівнів.
 +
 
 +
У 1957 р. М. Р. Басов висунув ідею використання напівпровідників до створення квантових генераторів; цьому він запропонував використовувати як резонатора спеціально оброблені поверхні самого зразка. У тому ж року У. А. Фабрикант і Ф. А. Бутаєва спостерігали ефект оптичного квантового посилення в дослідах з електричним розрядом в суміші парів ртуті і нових невеликих кількостях водню і гелію.
 +
 +
У 1958 р. А. М. Прохоров навіть від нього американський фізик Ч. Таунс теоретично обгрунтували можливість застосування явища вимушеного випущення в оптичному діапазоні; він висунули ідею про застосування в оптичному діапазоні не об'ємних, а відкритих резонаторів. Зауважимо, що конструктивно відкритий резонатор відрізняється від об'ємного тим, що зібрано бічні проводять стінки і лінійні розміри резонатора обрані великими проти довгою хвилі випромінювання.
  
 
==Технічні характеристики==
 
==Технічні характеристики==
<big><big>'''Напівпровідниковий лазер:'''</big></big>
+
 
 
Пристрій напівпровідникового лазера являє собою лазерний діод, накачується енергією електронів і дірок у зоні р-n-переходу – місці зіткнення з провідністю напівпровідників p – і n-типу. Крім того, існують напівпровідникові лазери з оптичним підведенням енергії, в яких пучок формується при поглинанні фотонів світла, а також квантові каскадні лазери, робота яких заснована на переходах всередині зон.
 
Пристрій напівпровідникового лазера являє собою лазерний діод, накачується енергією електронів і дірок у зоні р-n-переходу – місці зіткнення з провідністю напівпровідників p – і n-типу. Крім того, існують напівпровідникові лазери з оптичним підведенням енергії, в яких пучок формується при поглинанні фотонів світла, а також квантові каскадні лазери, робота яких заснована на переходах всередині зон.
<br /><br />
 
  
 
==Сфера застосування ==
 
==Сфера застосування ==
<big><big>'''Напівпровідниковий лазер:'''</big></big>
+
 
 
Потужні діодні лазери з високоефективною електричної накачуванням при помірних напругах використовуються в якості засобів підведення енергії високоефективних твердотільних лазерів.
 
Потужні діодні лазери з високоефективною електричної накачуванням при помірних напругах використовуються в якості засобів підведення енергії високоефективних твердотільних лазерів.
  
Рядок 33: Рядок 41:
 
*в оптичній метрології та спектроскопії;
 
*в оптичній метрології та спектроскопії;
 
*у хірургії, стоматології, косметології, терапії;
 
*у хірургії, стоматології, косметології, терапії;
*для очищення води, обробки матеріалів, накачування твердотільних лазерів, контролю хімічних реакцій, промислової сортування, промисловому машинобудуванні, системи запалювання, системи ППО.
+
*для очищення води, обробки матеріалів, накачування твердотільних лазерів, контролю хімічних реакцій, промислової сортування, промисловому машинобудуванні, системи запалювання.
 
<br />
 
<br />
  
Рядок 41: Рядок 49:
 
[[Файл:Напівпровідникоий лазер1.jpg|міні|центр|Напівпровідникоий лазер]]
 
[[Файл:Напівпровідникоий лазер1.jpg|міні|центр|Напівпровідникоий лазер]]
  
==Список використаних джерел==
 
  
 +
 +
==Список використаних джерел==
 +
# Звелто О. Принципы лазеров 1990 р.
 +
# Борейшо А.С. Лазеры - устройство и действие 1992 р.
 +
# Хьюстис Д.Л. Газовые лазеры 1989 р.
 +
# http://www.studfiles.ru/preview/5259448/page:17/
 +
# Н.Н.Соболева  Газовые лазери Москва “Світ” 1968 р.
 +
#Донина М.М. Виникнення квантової електроніки. М.: Наука, 1974.
 +
#Брюннер У., Юнзі До. Довідник по лазерної техніці. / Під ред. О.П. Напартовича. М.: Энергоатомиздат, 1991.
 +
# http://faqukrs.xyz/osvita/nauka/112166-lazeri-napivprovidnikovi-vidi-pristrij-princip.html
 +
#http://bourabai.ru/physics/2979.html
 
  [[Категорія:Музей історії техніки]]
 
  [[Категорія:Музей історії техніки]]

Поточна версія на 17:28, 22 травня 2017

Emblema-MIT.png

Роботу виконує Котляр Анна

Загальний опис (принцип дії)

Якщо з'єднати разом дві пластини з напівпровідників різних типів, то посередині утворюється перехідна зона. Атоми речовини, що знаходяться в ній, здатні збуджуватися при проходженні електричного струму поперек зони і генерувати світло. Дзеркалами, необхідними для отримання лазерного випромінювання, можуть служити поліровані і посріблені грані самого кристала напівпровідника. Серед цих лазерів кращим вважається лазер на основі арсеніду галію - з'єднання рідкісного елемента галію з миш'яком. Його інфрачервоне випромінювання має потужність до десяти ват. Якщо цей лазер охолодити до температури рідкого азоту (-200 °), потужність його випромінювання можна збільшити в десять разів. Це означає, що при площі випромінюючого шару в 1 см2 потужність випромінювання досягла б мільйони ват. Але напівпровідник з перехідним шаром такого розміру виготовити поки неможливо з технічних причин. Можна порушувати атоми напівпровідника пучком електронів (як в твердотільних лазерах - лампою-спалахом). Електрони проникають глибоко всередину речовини, збуджуючи більшу кількість атомів; ширина випромінюючої зони виявляється в сотні разів ширша, ніж при порушенні електричним струмом. Тому потужність випромінювання таких лазерів з електронним накачуванням досягає вже двох кіловат. Малі розміри напівпровідникових лазерів роблять їх дуже зручними для застосування там, де потрібен мініатюрний джерело світла великої потужності.

Історична довідка

Лазери – це джерела когерентного оптичного випромінювання, принцип дії яких грунтується на використанні явища індукованого випромінювання. Слово «лазер» є абревіатуру англійської фрази «Light Amplificationby Stimulated Emission of Radiation», перекладної посилення світла результаті вимушеного випромінювання. Гіпотеза про існування вимушеного (індукованого) випромінювання пролунала в 1917 р. А. Ейнштейном.

У 1940 р. професор Московського енергетичного інституту У. А.Фабрикант сформулював умови, і під час яких можна знайти індуковане випромінювання, а 1951 р. він разом із М. М.Вудинським і Ф. А.Бутаєвой отримав авторське свідчення на засіб посилення електромагнітного випромінювання. Пристрій, котре генерує електромагнітні коливання з урахуванням використання явища індукованого випромінювання в діапазоні, було створене 1953—1954 рр. М. Р.Басовим й О. М.Прохоровим у СРСР і групою Ч.Таунса США.


У 1955 р. М. Р. Басов й О. М. Прохоров обгрунтували застосування методу оптичної накачування до створення инверсной заселенности рівнів.

У 1957 р. М. Р. Басов висунув ідею використання напівпровідників до створення квантових генераторів; цьому він запропонував використовувати як резонатора спеціально оброблені поверхні самого зразка. У тому ж року У. А. Фабрикант і Ф. А. Бутаєва спостерігали ефект оптичного квантового посилення в дослідах з електричним розрядом в суміші парів ртуті і нових невеликих кількостях водню і гелію.

У 1958 р. А. М. Прохоров навіть від нього американський фізик Ч. Таунс теоретично обгрунтували можливість застосування явища вимушеного випущення в оптичному діапазоні; він висунули ідею про застосування в оптичному діапазоні не об'ємних, а відкритих резонаторів. Зауважимо, що конструктивно відкритий резонатор відрізняється від об'ємного тим, що зібрано бічні проводять стінки і лінійні розміри резонатора обрані великими проти довгою хвилі випромінювання.

Технічні характеристики

Пристрій напівпровідникового лазера являє собою лазерний діод, накачується енергією електронів і дірок у зоні р-n-переходу – місці зіткнення з провідністю напівпровідників p – і n-типу. Крім того, існують напівпровідникові лазери з оптичним підведенням енергії, в яких пучок формується при поглинанні фотонів світла, а також квантові каскадні лазери, робота яких заснована на переходах всередині зон.

Сфера застосування

Потужні діодні лазери з високоефективною електричної накачуванням при помірних напругах використовуються в якості засобів підведення енергії високоефективних твердотільних лазерів.

Напівпровідникові лазери можуть працювати у великому діапазоні частот, який включає видиму, ближню інфрачервону і середню інфрачервону частину спектру. Створено пристрої, що дозволяють змінювати частоту издучения.

Лазерні діоди можуть швидко перемикати і модулювати оптичну потужність, що знаходить застосування в передавачах оптоволоконних ліній зв’язку.

Такі характеристики зробили напівпровідникові лазери технологічно найбільш важливим типом квантових генераторів. Вони застосовуються:

  • у датчиках телеметрії, пирометрах, оптичних высотомерах, дальномерах, прицілах, голографії;
  • в оптоволоконних системах оптичної передачі і зберігання даних, системах когерентної зв’язку;
  • у лазерних принтерах, видеопроекторах, покажчиках, сканерах штрих-коду, сканерах зображень, програвачах компакт-дисків (DVD, CD, Blu-Ray);
  • у охоронних системах, квантової криптографії, автоматиці, індикаторах;
  • в оптичній метрології та спектроскопії;
  • у хірургії, стоматології, косметології, терапії;
  • для очищення води, обробки матеріалів, накачування твердотільних лазерів, контролю хімічних реакцій, промислової сортування, промисловому машинобудуванні, системи запалювання.


Фото, відео-матеріали

Напівпровідникоий лазер
Напівпровідникоий лазер
Напівпровідникоий лазер


Список використаних джерел

  1. Звелто О. Принципы лазеров 1990 р.
  2. Борейшо А.С. Лазеры - устройство и действие 1992 р.
  3. Хьюстис Д.Л. Газовые лазеры 1989 р.
  4. http://www.studfiles.ru/preview/5259448/page:17/
  5. Н.Н.Соболева Газовые лазери Москва “Світ” 1968 р.
  6. Донина М.М. Виникнення квантової електроніки. М.: Наука, 1974.
  7. Брюннер У., Юнзі До. Довідник по лазерної техніці. / Під ред. О.П. Напартовича. М.: Энергоатомиздат, 1991.
  8. http://faqukrs.xyz/osvita/nauka/112166-lazeri-napivprovidnikovi-vidi-pristrij-princip.html
  9. http://bourabai.ru/physics/2979.html