Відмінності між версіями «БК0010 + монітор МС0507»
3498467 (обговорення • внесок) |
3498467 (обговорення • внесок) |
||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | [[Користувач: | + | [[Користувач:Падме ]] |
| + | ==Загальний опис (принцип дії) Абкадырова П-Ш.37гр== | ||
| + | ===БК-0010=== | ||
| + | [[Файл:800px-Компьютер_БК0010_фото3.JPG|міні]] | ||
| + | БК-0010- це базова модель з мембранною клавіатурою і інтерпретатором мови Фокал в ПЗУ. | ||
| + | Конструктив БК-0010 не передбачав розширення ОЗУ. Периферійні пристрої (принтер, НГМД з контролером) існували, але в продаж надходили рідко і були дефіцитними. | ||
| + | Мембранна клавіатура представляла з себе друковану плату з установленими на ній 92 перемикачами ПКН-150, закриту кольоровим плівковим шильдом. На шильде були нанесені позначення клавіш і функціональних зон. Передбачалася можливість заміни шильда відповідно до специфіки використовуваного програмного забезпечення. | ||
| − | + | ===монітор МС0507=== | |
| + | [[Файл:Elektronika-MS-0507_5-300x225.jpg|міні]] | ||
| + | МС0507-це ДВК - Діалоговий Обчислювальний Комплекс архітектурно повторюють ЕОМ фірми DEC «PDC-11» і «PDP-11», але на більш сучасній елементній базі з використанням однокристальних мікропроцесорів. Всі комп'ютери серії ДВК були програмно і апаратно по шині МПІ (Q-Bus) сумісні з серією керуючих Мікро-ЕОМ «Електроніка-60», «МС 1212» і «СМ-1425». | ||
| + | ДВК-3 (або Електроніка 0507.02 або 0507.03) зібраний в корпусі типу «моноблок», який поєднує в собі монохромний монітор МС 6105, джерело харчування У12.087.314 потужністю 250Вт, дисководи і «кошик» з системною шиною. Окремо підключалася клавіатура МС 7004. «Кошик» системний шини ДВК-3 мала в своєму складі плату мікро-ЕОМ «Електроніка МС 1201.02» на основі процесора КМ1801ВМ2 (в керамічному корпусі), плату КНГМД (Контролер накопичувача на гнучкому магнітному диску), плату КСМ (Контролер символьного монітора) і плату КГД (Контролер графічного дисплея). | ||
| + | Випускалися на заводі «Квант» Міністерства електронної промисловості СРСР. | ||
| − | + | ==Історична довідка== | |
| + | Сімейство комп'ютерів БК-0010 було розроблено в НДІ точної технології НВО «Науковий Центр», м Зеленоград. Головний конструктор від НІІТТ - Олександр Н. Полосин, головний конструктор від заводу «Ексітон» - С. М. Косенков [2]. У січні 1985 року розробники машини опублікували статтю з описом БК в журналі «Мікропроцесорні засоби та системи» (друкований орган Державного Комітету СРСР по науці і техніці, номер 1 за 1985 рік). Остаточна розробка БК була здійснена в 1983 р на заводі «Ексітон» [5], м Павловський Посад, де і було налагоджено перше серійне виробництво в 1985 році. Згодом досвідчені партії моделі БК-0010 випускалися на Казанському заводі радиокомпонентов (Завод № 7) і «Нуклон» в м Шяуляй (Литва). Наступні моделі серійно вироблялися також на заводах «Завод № 7», м Казань (тільки БК-0010-01 з жорсткою клавіатурою), «Ексітон», м Павловський Посад, «Нуклон» в м Шяуляй (Литва) (тільки модель БК-0010-01), у Вірменії (тільки модель БК-0010-01), а також на Заводі напівпровідникових приладів в Йошкар-Олі (тільки модель БК-0011). Повний спектр моделей БК проводився тільки на заводі «Ексітон». | ||
| − | + | Всього було вироблено понад 162 тисяч БК-0010/0011; завод «Ексітон» в 1985-1992 роки виготовив близько 125 тисяч машин: близько 78 тисяч для роздрібного продажу і понад 44 тисяч в складі шкільних классов.Последніе вироблені екземпляри БК відносяться до 1993 року. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| + | ==Технічні характеристики== | ||
| + | ===БК-0010=== | ||
| + | У постачання БК-0010 був мінімальний набір програм - касета з прикладами на фокали або Бейсике, гра Тетріс і тести обладнання. Більшість програмного забезпечення створювалося самими користувачами - найчастіше з нуля, або шляхом адаптації з інших ЕОМ близькою архітектури, наприклад з ДВК. Поширювалися програми шляхом обміну на зустрічах ентузіастів - зазвичай на радіоринках. Існували також кооперативи, тиражувати і продавали програми на касетах (зазвичай не свої). | ||
| + | Проблема відсутності Бейсика в ПЗУ моделі БК-0010 зважилася досить швидко: по-перше, для БК був відразу адаптований простий Бейсік з ДВК (він завантажувався з магнітофона в ОЗУ, займаючи близько 8 Кбайт і залишаючи для програм близько 7 Кбайт); а, по-друге, вже в 1985 році з'явилася перша спрощена (в повному обсязі відповідає стандарту MSX) версія "вільнюського Бейсика", вміщена в ПЗУ (і остання його модифікація - в 1987-му). Вільнюський Бейсік дозволяв багаторазово прискорити виконання програм в порівнянні з інтерпретатором Фока або стандартним Бейсиком-ДВК. | ||
| + | ===монітор МС0507=== | ||
| + | ДВК-3 (або Електроніка 0507.02 або 0507.03) був зібраний в корпусі типу «моноблок», який поєднував в собі монітор МС 6105, джерело харчування У12.087.314 потужністю 250Вт, дисководи і «кошик» з системною шиною. Окремо підключалася клавіатура МС 7004. ДВК-3 мав в своєму складі плату мікро-ЕОМ «Електроніка МС 1201.02» на основі процесора КМ1801ВМ2 (в керамічному корпусі), плату КНГМД, плату КСМ (контролер символьного монітора) і плату КГД (контролер графічного дисплея) . | ||
| + | ==Фото, відео-матеріали== | ||
| + | [https://www.youtube.com/playlist?list=PLiWLTRSJ9VmtEFywf6dFB8KIzvXBJ0GTB Видеоролики о БК-0010 / 0011М] | ||
| + | [[Файл:Elektronika-MS-0507_2-300x225.jpg|центр]] | ||
| + | [[Файл:Elektronika-MS-0507-300x222.jpg|центр]] | ||
| + | ==Список використаних джерел== | ||
| + | * [http://bk0010.org/forum/ Форум БК-0010] | ||
| + | * [http://ru.pc-history.com/elektronika-ms-0507-dvk-3-2.html Электроника МС 0507 (ДВК 3)] | ||
| + | * [https://www.youtube.com/playlist?list=PLiWLTRSJ9VmtEFywf6dFB8KIzvXBJ0GTB Видеоролики о БК-0010 / 0011М] | ||
| + | ==Лiтература== | ||
| + | * Б. Малашевич Зеленоградские бытовые и школьные компьютеры. Инициатива наказуема исполнением // Электроника: наука, технология, бизнес. — 2008. — № 7. — С. 96-106. | ||
| + | * A. Бойко, Р. Чикоруди Электроника БК-0010 дома и в школе // Наука и жизнь. — 1987. — № 8. — С. 33-35. | ||
| − | [[Категорія:Музей історії техніки | + | [[Категорія:Музей історії техніки]] |
| − | + | ||
Поточна версія на 11:23, 24 травня 2017
Зміст
Загальний опис (принцип дії) Абкадырова П-Ш.37гр
БК-0010
БК-0010- це базова модель з мембранною клавіатурою і інтерпретатором мови Фокал в ПЗУ. Конструктив БК-0010 не передбачав розширення ОЗУ. Периферійні пристрої (принтер, НГМД з контролером) існували, але в продаж надходили рідко і були дефіцитними. Мембранна клавіатура представляла з себе друковану плату з установленими на ній 92 перемикачами ПКН-150, закриту кольоровим плівковим шильдом. На шильде були нанесені позначення клавіш і функціональних зон. Передбачалася можливість заміни шильда відповідно до специфіки використовуваного програмного забезпечення.
монітор МС0507
МС0507-це ДВК - Діалоговий Обчислювальний Комплекс архітектурно повторюють ЕОМ фірми DEC «PDC-11» і «PDP-11», але на більш сучасній елементній базі з використанням однокристальних мікропроцесорів. Всі комп'ютери серії ДВК були програмно і апаратно по шині МПІ (Q-Bus) сумісні з серією керуючих Мікро-ЕОМ «Електроніка-60», «МС 1212» і «СМ-1425». ДВК-3 (або Електроніка 0507.02 або 0507.03) зібраний в корпусі типу «моноблок», який поєднує в собі монохромний монітор МС 6105, джерело харчування У12.087.314 потужністю 250Вт, дисководи і «кошик» з системною шиною. Окремо підключалася клавіатура МС 7004. «Кошик» системний шини ДВК-3 мала в своєму складі плату мікро-ЕОМ «Електроніка МС 1201.02» на основі процесора КМ1801ВМ2 (в керамічному корпусі), плату КНГМД (Контролер накопичувача на гнучкому магнітному диску), плату КСМ (Контролер символьного монітора) і плату КГД (Контролер графічного дисплея). Випускалися на заводі «Квант» Міністерства електронної промисловості СРСР.
Історична довідка
Сімейство комп'ютерів БК-0010 було розроблено в НДІ точної технології НВО «Науковий Центр», м Зеленоград. Головний конструктор від НІІТТ - Олександр Н. Полосин, головний конструктор від заводу «Ексітон» - С. М. Косенков [2]. У січні 1985 року розробники машини опублікували статтю з описом БК в журналі «Мікропроцесорні засоби та системи» (друкований орган Державного Комітету СРСР по науці і техніці, номер 1 за 1985 рік). Остаточна розробка БК була здійснена в 1983 р на заводі «Ексітон» [5], м Павловський Посад, де і було налагоджено перше серійне виробництво в 1985 році. Згодом досвідчені партії моделі БК-0010 випускалися на Казанському заводі радиокомпонентов (Завод № 7) і «Нуклон» в м Шяуляй (Литва). Наступні моделі серійно вироблялися також на заводах «Завод № 7», м Казань (тільки БК-0010-01 з жорсткою клавіатурою), «Ексітон», м Павловський Посад, «Нуклон» в м Шяуляй (Литва) (тільки модель БК-0010-01), у Вірменії (тільки модель БК-0010-01), а також на Заводі напівпровідникових приладів в Йошкар-Олі (тільки модель БК-0011). Повний спектр моделей БК проводився тільки на заводі «Ексітон».
Всього було вироблено понад 162 тисяч БК-0010/0011; завод «Ексітон» в 1985-1992 роки виготовив близько 125 тисяч машин: близько 78 тисяч для роздрібного продажу і понад 44 тисяч в складі шкільних классов.Последніе вироблені екземпляри БК відносяться до 1993 року.
Технічні характеристики
БК-0010
У постачання БК-0010 був мінімальний набір програм - касета з прикладами на фокали або Бейсике, гра Тетріс і тести обладнання. Більшість програмного забезпечення створювалося самими користувачами - найчастіше з нуля, або шляхом адаптації з інших ЕОМ близькою архітектури, наприклад з ДВК. Поширювалися програми шляхом обміну на зустрічах ентузіастів - зазвичай на радіоринках. Існували також кооперативи, тиражувати і продавали програми на касетах (зазвичай не свої). Проблема відсутності Бейсика в ПЗУ моделі БК-0010 зважилася досить швидко: по-перше, для БК був відразу адаптований простий Бейсік з ДВК (він завантажувався з магнітофона в ОЗУ, займаючи близько 8 Кбайт і залишаючи для програм близько 7 Кбайт); а, по-друге, вже в 1985 році з'явилася перша спрощена (в повному обсязі відповідає стандарту MSX) версія "вільнюського Бейсика", вміщена в ПЗУ (і остання його модифікація - в 1987-му). Вільнюський Бейсік дозволяв багаторазово прискорити виконання програм в порівнянні з інтерпретатором Фока або стандартним Бейсиком-ДВК.
монітор МС0507
ДВК-3 (або Електроніка 0507.02 або 0507.03) був зібраний в корпусі типу «моноблок», який поєднував в собі монітор МС 6105, джерело харчування У12.087.314 потужністю 250Вт, дисководи і «кошик» з системною шиною. Окремо підключалася клавіатура МС 7004. ДВК-3 мав в своєму складі плату мікро-ЕОМ «Електроніка МС 1201.02» на основі процесора КМ1801ВМ2 (в керамічному корпусі), плату КНГМД, плату КСМ (контролер символьного монітора) і плату КГД (контролер графічного дисплея) .
Фото, відео-матеріали
Список використаних джерел
Лiтература
- Б. Малашевич Зеленоградские бытовые и школьные компьютеры. Инициатива наказуема исполнением // Электроника: наука, технология, бизнес. — 2008. — № 7. — С. 96-106.
- A. Бойко, Р. Чикоруди Электроника БК-0010 дома и в школе // Наука и жизнь. — 1987. — № 8. — С. 33-35.
