Відмінності між версіями «Епіпроектори»

Поточна версія на 10:46, 13 травня 2017

Марченко Костянтин, 33 гр.

Загальний опис (принцип дії), Марченко Костянтин 33 гр.

Епіпроектор (епіскоп) – проекційний прилад, що дозволяє з непрозорих оригіналів креслення одержувати на екрані зображення з плавною зміною масштабу.Епіпроектор (епіскоп) - оптико-механічний прилад для проектування на екран зображень непрозорих об'єктів (предметів і деталей, креслень, малюнків, фотографій); різновид проекційного апарату. У епіпроекторі зображуваний об'єкт відображає висвітлюючі його промені світла дифузно; тому лише частина відбитого світлового потоку потрапляє в об'єктив епіпроектора. Посилення яскравості зображення досягають, застосовуючи в приладі один або кілька потужних джерел світла та світлосильні проекційні об'єктиви з відносним отвором до 1: 1,5 - 1: 2. Так як фокусні відстані об'єктивів епіпроектора зазвичай менше, ніж у об'єктивів діапроекторів, їх збільшення менше. Дзеркало, що поміщається в епіпроекторі над об'єктивом або перед ним, «перевертає» зображення з тим, щоб на екрані воно було прямим. Сильне тепловиділення в епіпроекторах змушує використовувати в них спеціальні системи охолодження. Схема епіпроектора є складовою частиною оптичної схеми, які перебудовуються у проекційні апарати - епідіаскопи, що дозволяють проектувати на екран зображення як непрозорих, так і прозорих об'єктів.

Історична довідка

Перший проекційний прилад з'явився в середині 17 століття - знаменитий "чарівний ліхтар" Християна Гюйгенса.Прилад був потрібен Гюйгенсу для наукових лекцій, але як це часто буває, більш відомим він став завдяки шарлатанам. Апарат був пристосований для показу танцюють привидів і скелетів. У Європі з'явилося безліч бродячих ілюзіоністів, які подорожують з чарівним ліхтарем і набором картинок.

У 18 столітті, у зв'язку із зростанням інтересу до природничих наук, чарівний ліхтар стали більше використовувати в наукових та освітніх цілях.

У 19 столітті Едісон створив кінетоскоп, брати Люм'єр відкрили еру кінематографа. А "чарівний ліхтар" залишився домашнім розвагою. У 20 столітті його стали називати діапроектор, кілька поколінь дітлахів, затамувавши подих, в темряві дивилися "домашні мультики", старанно перекручуючи кадри діаплівок.

До виникнення оверхед-проектора залишався один крок. Не інакше як основоположний принцип педагогіки - наочність - сподвиг невідомого експериментатора замість 35 міліметрових плівок використовувати плівки більшого формату.

На початку 60-х корпорація 3М представила перший у світі оверхед-проектор. В різний час їх називали і кодоскопами, і графопроекторами. Відзначаючи 40-річчя оверхеда, фірми продовжують випуск нових моделей. Донині вони залишаються "робочими конячками" у школах та інститутах, їх не змогли витіснити з'явилися пізніше, мультимедійні проектори.

Перший крок до мультимедійного проектора був зроблений в кінці 80-х. Спочатку замість плівки з оверхед-проектор стали використовувати РК панель, підключену до комп'ютера. У 1987 році таку LCD панель запропонувала американська фірма Proxima. Крім комп'ютера до панелі стало можливо підключити відеомагнітофон. Таким чином, нові технології допомогли правнуку "чарівного ліхтаря" знову наблизитися до кінематографа.

У 1995 році Proxima поєднала в одному пристрої джерело світла і LCD панель, і з'явився мультимедійний проектор. Перші LCD-проектори працювали на галогенних лампах, і світловий потік їх складав не більше 300 ANSI Lm, а вага була близько 9 кг. Піксельна структура матриці була помітна на екрані, а частина світлового потоку губилася, проходячи через матрицю. В результаті пошуків альтернативи з'явилася цифрова технологія DLP.

Технічні характеристики

Епіпроектор (мал.4) призначений для проектування на екран плоских непрозорих об'єктів розміром до 200х150мм. Елементи проекційної системи проекційна лампа, дзеркало-рефлектор, косе дзеркало, проекційний об’єктив 2 монтуються в металевому корпусі 1. Епіоб’єкт фіксується пружиною 8 на робочому столі 10, який знаходиться в нижній частині корпусу 9. Зміна положення робочого столу змінюється ручкою 7. Увімкнення здійснюється вимикачами 5 – увімкнення вентилятора та 6 – увімкнення проекційної лампи. При вмиканні загоряються індикатори 3 на передній панелі. Наведення зображення на чіткість при епіпроекції здійснюється поворотом об’єктива 2 та гвинта 4, який забезпечує підняття-опускання зображення. Особливістю епіпроектора ЕП-1 є те, що в ньому застосовано потужну галогенну лампу. Світлова потужність приладу дає змогу використовувати його навіть при неповному затемненні приміщення. ЕПД-1 – комбінований проекційний апарат, який може працювати в режимі діапроекції і епіпроекції. Корисний світловий потік проектора 12 лм. В цих апаратах передбачено можливість проекції діапозитивів розміром 50х50 мм, 45х60 мм, 85х85 мм та плоских не¬прозорих об'єктів (малюнків, фотографій, тощо розміром 140х140 мм.) У режимі проекції світловий потік дуже малий, тому апарат можна викори¬стовувати в повністю затемненому приміщенні для невеликої групи глядачів (10-15 осіб). Найбільшої освітленості екрана досягають, якщо встановити прилад на відстані 3,5 м від нього. Елементи проекційної системи епідіапроектора монтуються у корпусі і включають в себе проекційну лампу, дзеркало-рефлектор, косе дзеркало, проекційні об’єктиви, конденсор для діапроекції, кадроприймач. Епіоб’єкт фіксується на робочому столі, який знаходиться в нижній частині корпусу. Перемикання проектора ЕДП-1 з режиму епіпроекції в режим діапроекції здійснюється важелем. Наведення зображення на чіткість при епіпроекції здійснюється поворотом гвинта.

Сфера застосування

Епіпроектор призначений для демонстрування на екрані плоских непрозорих об'єктів: малюнків, креслень, текстів, фотографій, карт, нот, таблиць, схем через кадрове вікно розміром 190x190 мм в повністю затемненому приміщенні.

Використання епіпроекційних матеріалів. Вони можуть використовуватись в таких навчальних ситуаціях:

1. Ілюстрація слова вчителя.
2. Коментування учнями екранних зображень.
3. Демонстрування малюнків, схем, таблиць, графіків, діаграм, тексту, карт з шкільного підручника чи іншого посібника.
4. Демонстрування словникового і довідкового матеріалу.
5. Порівняння двох зображень, креслень, фотографій, карт, портретів, картин.
6. Перевірка домашнього завдання шляхом демонстрування учнівських робіт, виконаних ними в зошитах, на екрані
7. Демонстрування кольорових зображень невеликих плоских, непрозорих предметів.

Фото, відео-матеріали

Список використаних джерел

1. Епіпроектор
2. Епіскоп
3. Історія розвитку технічних засобів навчання
4. Бонч-Бруєвич Г.Ф. Технічні засоби навчання з використанням інформаційних комп’ютерних технологій: Навч. посіб. – К.: КМПУ імені Б.Д.Грінченка, 2007. – 64 с.
5. Виготовлення наочних посібників за допомогою комп’ютерної та копіювальної техніки. Методика їхнього використання (методичний посібник) – Підготовлено за матеріалами компанії 3М.-Київ, 1999.- 24 с.
6. Коджаспирова Г.М. Технические средства обучения и методика их использования: учебн. пособие для студ. высш. пед. учебн. заведений. / Г.М.Коджаспирова, К.В.Петров. - М. : Изд. центр «Академия», 2003. – С. 20-42, 162 – 173.