Відмінності між версіями «Радіометр Крукса»
2735987 (обговорення • внесок) |
2735987 (обговорення • внесок) |
||
(не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | ||
+ | {{Загальне меню для довідників користувача | ||
+ | |головна= Музей історії техніки | ||
+ | |категорія= Історія комп'ютерної техніки | ||
+ | |підкатегорія= Історія комп'ютерної техніки/Домеханічні обчислювачі | ||
+ | |розділ= Радіометр Крукса | ||
+ | |підрозділ= <!-- назва сторінки підрозділу довідника --> | ||
+ | }} | ||
+ | |||
[[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]] | [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]] | ||
Рядок 9: | Рядок 17: | ||
Ефект відкрив і побудував радіометр (вертушку) в 1874 року англійський фізик і хімік Вільям Крукс, який в ході одного з досліджень, яке вимагало дуже точного зважування речовин, зауважив, що в частково розрідженій камері падаючі сонячні промені впливають на ваги. Вивчаючи цей ефект, він і створив пристрій, названий на його честь. П. М. Лебедєв в 1901 році виміряв силу тиску світла на тверде тіло, зумівши в ході вельми тонких експериментів позбутися дії радіометричного ефекту. | Ефект відкрив і побудував радіометр (вертушку) в 1874 року англійський фізик і хімік Вільям Крукс, який в ході одного з досліджень, яке вимагало дуже точного зважування речовин, зауважив, що в частково розрідженій камері падаючі сонячні промені впливають на ваги. Вивчаючи цей ефект, він і створив пристрій, названий на його честь. П. М. Лебедєв в 1901 році виміряв силу тиску світла на тверде тіло, зумівши в ході вельми тонких експериментів позбутися дії радіометричного ефекту. | ||
==Технічні характеристики== | ==Технічні характеристики== | ||
− | + | Радіометр Крукса складається з прозорої колби, з якої частково викачано повітря, на тонкій опорі-голці розташовано тонкі пластини металу, які мають темнішу і світлішу сторони та з’єднані між собою на кшталт ротора (радіально). | |
− | + | ||
==Сфера застосування == | ==Сфера застосування == | ||
− | + | Спочатку радіометр Крукса розглядався лише як напростіший аналізвтор розрідженості вакууму. Ситуація змінилась, з початком 90-х років XX ст. Розвиток мікроінженерії і прицизійної механіки | |
+ | відродив інтерес наукової спільноти до радіометричних феноменів, значущих у мікро масшатабах. Радіометр Крукса почав розглядатися як можливий варіант мікромотору. | ||
==Фото, відео-матеріали== | ==Фото, відео-матеріали== | ||
− | + | [[Файл:Radiometr-Kruksa.jpg|center|500x500px]] | |
− | + | ||
==Список використаних джерел== | ==Список використаних джерел== | ||
+ | http://naukarus.com/chislennoe-issledovanie-radiometricheskih-sil-posredstvom-pryamogo-resheniya-kineticheskogo-uravneniya-boltsmana | ||
+ | |||
+ | http://gennady-ershov.ru/na-zemle/radiometr-kruksa.html | ||
+ | |||
+ | http://yura.stryi.com/2013-07-02/crookes-radiometer/ | ||
+ | |||
+ | https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80_%D0%9A%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%81%D0%B0 | ||
+ | |||
+ | https://www.scienceforum.ru/2016/1382/19939 | ||
− | + | [[Категорія:Музей історії техніки]] |
Поточна версія на 18:58, 3 квітня 2017
Головна → Історія комп'ютерної техніки → Історія комп'ютерної техніки/Домеханічні обчислювачі → Радіометр Крукса
Зміст
Загальний опис (принцип дії) Невкритий Данило, 36 група
Радіометр Крукса (Сонячний млин або вертушка Крукса) — крильчатка з чотирма лопатками, зрівноважена на голці всередині скляної колби з невеликим розрідженням. При попаданні на крильчатку світлового променя крильчатка починає обертатися, що іноді неправильно пояснюють тиском світла. Насправді причиною обертання служить радіометричний ефект — виникнення сили відштовхування за рахунок різниці кінетичних енергій молекул газу, що налітають на освітлену, нагріту сторону лопаті і на протилежну, більш холодну. Причина обертання лопатей історично викликала безліч наукових дискусій.
Історична довідка
Ефект відкрив і побудував радіометр (вертушку) в 1874 року англійський фізик і хімік Вільям Крукс, який в ході одного з досліджень, яке вимагало дуже точного зважування речовин, зауважив, що в частково розрідженій камері падаючі сонячні промені впливають на ваги. Вивчаючи цей ефект, він і створив пристрій, названий на його честь. П. М. Лебедєв в 1901 році виміряв силу тиску світла на тверде тіло, зумівши в ході вельми тонких експериментів позбутися дії радіометричного ефекту.
Технічні характеристики
Радіометр Крукса складається з прозорої колби, з якої частково викачано повітря, на тонкій опорі-голці розташовано тонкі пластини металу, які мають темнішу і світлішу сторони та з’єднані між собою на кшталт ротора (радіально).
Сфера застосування
Спочатку радіометр Крукса розглядався лише як напростіший аналізвтор розрідженості вакууму. Ситуація змінилась, з початком 90-х років XX ст. Розвиток мікроінженерії і прицизійної механіки відродив інтерес наукової спільноти до радіометричних феноменів, значущих у мікро масшатабах. Радіометр Крукса почав розглядатися як можливий варіант мікромотору.
Фото, відео-матеріали
Список використаних джерел
http://gennady-ershov.ru/na-zemle/radiometr-kruksa.html