Відмінності між версіями «Кулькова лампа ВСБ-2»
3582683 (обговорення • внесок) |
3582683 (обговорення • внесок) |
||
(не показано 14 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | Батрак | + | [[Користувач:3582683|Батрак Ірини]] |
+ | |||
[[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]] | [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]] | ||
− | + | =Загальний опис (принцип дії)= | |
− | Кулькова лампа ВСБ-2 виготовляється у вигляді кварцевого балона діаметром біля 21 м, в якому міститься незначна кількість досліджуваної речовини та інертний газ - криптон при тискові 200 Па. | + | |
+ | '''Кулькова лампа ВСБ-2''' виготовляється у вигляді кварцевого балона діаметром біля 21 м, в якому міститься незначна кількість досліджуваної речовини та інертний газ - криптон при тискові 200 Па. | ||
− | Довжина лампи 40 мм,маса лампи не | + | Довжина лампи 40 мм,маса лампи не більше 3 г. |
Згідно технічних умов 0.337.005 ТУ освоєно випуск ламп ВСБ-2 з 32 різними наповнювачами. | Згідно технічних умов 0.337.005 ТУ освоєно випуск ламп ВСБ-2 з 32 різними наповнювачами. | ||
На відміну від спектральних трубок лампи ВСБ-2 дають дуже вузкі і досить інтенсивні спектральні лінії випромінювання атомів. | На відміну від спектральних трубок лампи ВСБ-2 дають дуже вузкі і досить інтенсивні спектральні лінії випромінювання атомів. | ||
− | + | =Історична довідка= | |
− | + | ||
− | + | Ефект світіння ртутного барометра був помічений ще в 1675 році французьким астрономом Жаном Пікаром. Через 30 років перший варіант газорозрядної лампи був продемонстрований Френсісом Хоксби. Ідея полягала в тому, щоб після вакуумування в скляну кулю, заряджену статичною електрикою, подавали невелику кількість ртуті. Світла виходило досить для читання. | |
− | + | Подальші дослідження в галузі газорозрядних ламп низького тиску проводилися Генріхом Гейслером, який у 1857 році створив художні джерела світла різних відтінків на базі газового наповнювача. Вакуум був необхідний для полегшення процесу іонізації. В якості середовища розряду використовувалися аргон, неон, пари ртуті і навіть звичайне повітря. | |
+ | У 1909 році американський вчений Ірвінг Ленгмюр придумав наповнювати колби ламп інертним газом. | ||
− | + | =Технічні характеристики= | |
+ | ♦ Енергетична сила світла в резонансній спектральній лінії, мВт/стер - 0,1-5,0. | ||
− | + | ♦ Півширина резонансної спектральної лінії, нм - 0,0005-0,05. | |
− | + | ♦ Гарантійне напрацюванняя, не менше, ч - 500 (Hg, Xe, Zn, Mn, Cd, Kr) 200 (з іншими наповненнями). | |
+ | |||
+ | ♦ Висока стійкість до поганих кліматичних умов. | ||
+ | |||
+ | ♦ Компактні розміри випромінюючої дуги, дозволяють створювати світлові пучки високої інтенсивності. | ||
+ | |||
+ | ♦ Економічність, яка дозволяє обходитися без витрат на дорогі комплектуючі до освітлювальної апаратури. | ||
+ | |||
+ | =Сфера застосування = | ||
Високочастотні спектральні лампи ВСБ-2 є газорозрядними джерелами випромінювання спектрів вузьких атомних ліній різних хімічних елементів. | Високочастотні спектральні лампи ВСБ-2 є газорозрядними джерелами випромінювання спектрів вузьких атомних ліній різних хімічних елементів. | ||
Випромінювання резонансних ліній металів використовується в двох променевих атомно-абсорбційних і атомно-флуоресцентних спектрофотометрах, випромінювання спектрів атомних ліній інертних газів може бути використано для цілей калібрування різних інтерферометричний і спектрофотометричних пристроїв. | Випромінювання резонансних ліній металів використовується в двох променевих атомно-абсорбційних і атомно-флуоресцентних спектрофотометрах, випромінювання спектрів атомних ліній інертних газів може бути використано для цілей калібрування різних інтерферометричний і спектрофотометричних пристроїв. | ||
+ | |||
+ | Освітлення виробничих споруд, магазинів, торгових майданчиків, офісів, а також громадських приміщень. | ||
+ | |||
+ | Високохудожнє освітлення естрад і кінотеатрів. | ||
=Фото, відео-матеріали= | =Фото, відео-матеріали= | ||
[[Файл:Кулькова лампа.jpeg|міні|ліворуч|Кулькова лампа]] | [[Файл:Кулькова лампа.jpeg|міні|ліворуч|Кулькова лампа]] | ||
− | [[Файл:ВСБ-2.jpeg|міні| | + | [[Файл:ВСБ-2.jpeg|міні|праворуч|ВСБ-2]] |
[[Файл:Кулькова лампа ВСБ-2.jpeg|міні|ліворуч|Кулькова лампа ВСБ-2.jpeg]] | [[Файл:Кулькова лампа ВСБ-2.jpeg|міні|ліворуч|Кулькова лампа ВСБ-2.jpeg]] | ||
− | + | [[Файл:Лампа ВСБ-2.jpg|міні|праворуч|Лампа ВСБ-2]] | |
− | + | ||
− | + | ||
=Список використаних джерел= | =Список використаних джерел= | ||
+ | |||
1. Величко С.П., Сірик Е.П. Нове навчальне обладнання для спектральних досліджень. Посібник для студ. фіз.-мат. фак-тів пед.вищих навч.закладів.-2-е вид., перероб.- Кіровоград: ТОВ "Імекс-ЛТД", 2006.- 202с. | 1. Величко С.П., Сірик Е.П. Нове навчальне обладнання для спектральних досліджень. Посібник для студ. фіз.-мат. фак-тів пед.вищих навч.закладів.-2-е вид., перероб.- Кіровоград: ТОВ "Імекс-ЛТД", 2006.- 202с. | ||
Рядок 42: | Рядок 56: | ||
4. [http://razriad.narod.ru/vsb.htm Лампа ВСБ-2] | 4. [http://razriad.narod.ru/vsb.htm Лампа ВСБ-2] | ||
+ | |||
+ | 5.[http://poradum.com/texnika/vidi-lamp-ta-istoriya-%D1%97x-stvorennya-cikavi-fakti.html Газорозрядні лампи] | ||
+ | |||
+ | 6.[http://electro-com.biz/articles/articles_svetotekhnicheskaya_produkciya/gazorazryadnyie-lampyi-osnovnyie-xarakteristiki-i-sferyi-primeneniya Газорозрядні лампи] |
Поточна версія на 15:24, 20 травня 2017
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
Кулькова лампа ВСБ-2 виготовляється у вигляді кварцевого балона діаметром біля 21 м, в якому міститься незначна кількість досліджуваної речовини та інертний газ - криптон при тискові 200 Па.
Довжина лампи 40 мм,маса лампи не більше 3 г.
Згідно технічних умов 0.337.005 ТУ освоєно випуск ламп ВСБ-2 з 32 різними наповнювачами. На відміну від спектральних трубок лампи ВСБ-2 дають дуже вузкі і досить інтенсивні спектральні лінії випромінювання атомів.
Історична довідка
Ефект світіння ртутного барометра був помічений ще в 1675 році французьким астрономом Жаном Пікаром. Через 30 років перший варіант газорозрядної лампи був продемонстрований Френсісом Хоксби. Ідея полягала в тому, щоб після вакуумування в скляну кулю, заряджену статичною електрикою, подавали невелику кількість ртуті. Світла виходило досить для читання. Подальші дослідження в галузі газорозрядних ламп низького тиску проводилися Генріхом Гейслером, який у 1857 році створив художні джерела світла різних відтінків на базі газового наповнювача. Вакуум був необхідний для полегшення процесу іонізації. В якості середовища розряду використовувалися аргон, неон, пари ртуті і навіть звичайне повітря. У 1909 році американський вчений Ірвінг Ленгмюр придумав наповнювати колби ламп інертним газом.
Технічні характеристики
♦ Енергетична сила світла в резонансній спектральній лінії, мВт/стер - 0,1-5,0.
♦ Півширина резонансної спектральної лінії, нм - 0,0005-0,05.
♦ Гарантійне напрацюванняя, не менше, ч - 500 (Hg, Xe, Zn, Mn, Cd, Kr) 200 (з іншими наповненнями).
♦ Висока стійкість до поганих кліматичних умов.
♦ Компактні розміри випромінюючої дуги, дозволяють створювати світлові пучки високої інтенсивності.
♦ Економічність, яка дозволяє обходитися без витрат на дорогі комплектуючі до освітлювальної апаратури.
Сфера застосування
Високочастотні спектральні лампи ВСБ-2 є газорозрядними джерелами випромінювання спектрів вузьких атомних ліній різних хімічних елементів.
Випромінювання резонансних ліній металів використовується в двох променевих атомно-абсорбційних і атомно-флуоресцентних спектрофотометрах, випромінювання спектрів атомних ліній інертних газів може бути використано для цілей калібрування різних інтерферометричний і спектрофотометричних пристроїв.
Освітлення виробничих споруд, магазинів, торгових майданчиків, офісів, а також громадських приміщень.
Високохудожнє освітлення естрад і кінотеатрів.
Фото, відео-матеріали
Список використаних джерел
1. Величко С.П., Сірик Е.П. Нове навчальне обладнання для спектральних досліджень. Посібник для студ. фіз.-мат. фак-тів пед.вищих навч.закладів.-2-е вид., перероб.- Кіровоград: ТОВ "Імекс-ЛТД", 2006.- 202с.
2. Величко С. П. Розвиток системи навчального експерименту та обладнання з фізики у середній школі. - Кіровоград, 1998. - 302 с.
3. Оптична міні-лава та інтегрований навчальний експеримент. Посібник для студ. фіз.-мат. фак-тів пед. вищих навч. закладів / С. П. Величко, І. М. Гладкий, Д. О. Денисов та ін.: За ред. С. П. Величка. - У 2-х частинах - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008.
Частина 1. Проблеми навчального експерименту з оптики та квантової фізики. Оптична міні-лава. - 148 с.
4. Лампа ВСБ-2