Відмінності між версіями «Секстант»
2576754 (обговорення • внесок) м |
2576754 (обговорення • внесок) м |
||
| (не показано 11 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
'''Секстант''' — навігаційний вимірювальний інструмент, який використовується для вимірювання висоти Сонця та інших космічних об'єктів над горизонтом з метою визначення географічних координат тієї місцевості, в якій проводиться вимірювання.<br /> | '''Секстант''' — навігаційний вимірювальний інструмент, який використовується для вимірювання висоти Сонця та інших космічних об'єктів над горизонтом з метою визначення географічних координат тієї місцевості, в якій проводиться вимірювання.<br /> | ||
'''Послідовність дій з секстантом:'''<br /> | '''Послідовність дій з секстантом:'''<br /> | ||
| + | Спочатку фокусують зорову трубу секстанта на лінію горизонту, потім, підтримуючи прилад якомога ближче до вертикального положення і направляючи його в сторону обраного світила, похитують його алідаду (поворотну лінійку для відліку кутів) до тих пір, поки промені світила, відбившись від головного дзеркала і дзеркальної половини скляної пластини, вісь якої збігається з напрямком на лінію горизонту, не потраплять в зорову трубу. Потім, повільно обертаючи барабан мікрометричного гвинта на алідаді, приводять нижню кромку зображення світила до лінії горизонту, зчитують показання на лімбі секстанту і засікають час<ref name="sektant_1">[http://www.krugosvet.ru/enc/nauka_i_tehnika/tehnologiya_i_promyshlennost/SEKSTANT.html СЕКСТАНТ | Энциклопедия Кругосвет]</ref>. | ||
==Історична довідка== | ==Історична довідка== | ||
| − | '''Секстант''' (інструмент) вперше був сконструйований в 1730-31 Джоном Хедлі (Англія) і незалежно від нього Томасом Годфрі (США), хоча ідея його пристрою була висловлена Ісааком Ньютоном ще в 1699 (записки Ньютона про це були опубліковані лише в 1742 ). Спочатку інструменти мали вимірювальну дугу в 1/8 окружності і називалися «Октант». Надалі дугу збільшили до 1/6, з чим і пов'язана назва «Секстант». | + | '''Секстант''' (інструмент) вперше був сконструйований в 1730-31 Джоном Хедлі (Англія) і незалежно від нього Томасом Годфрі (США), хоча ідея його пристрою була висловлена Ісааком Ньютоном ще в 1699 (записки Ньютона про це були опубліковані лише в 1742 ). Спочатку інструменти мали вимірювальну дугу в 1/8 окружності і називалися «Октант». Надалі дугу збільшили до 1/6, з чим і пов'язана назва «Секстант»<ref name="sektant_2">[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82 Секстант Вікіпедія]</ref>. |
==Технічні характеристики== | ==Технічні характеристики== | ||
| − | Частини секстанта змонтовані на рамі, утвореній двома радіусами і дугою, яка називається лімбом. За допомогою секстанта можна вимірювати кути до 140 ° вліво від нульового індексу та до 5 ° вправо, ці позначки знаходяться на лімбі. На лівому радіусі нерухомо встановлені мале дзеркало і світлофільтри. Половина поверхні малого дзеркала прозора. У вершині рами на рухомому радіусі, який називається алідада, укріплено велике дзеркало. З протилежного боку алідади укріплений відліковий барабан, розділений на 60-хвилинні ділення. Труба вставляється в спеціальну стійку на рамі секстанта. | + | Частини секстанта змонтовані на рамі, утвореній двома радіусами і дугою, яка називається лімбом. За допомогою секстанта можна вимірювати кути до 140 ° вліво від нульового індексу та до 5 ° вправо, ці позначки знаходяться на лімбі. На лівому радіусі нерухомо встановлені мале дзеркало і світлофільтри. Половина поверхні малого дзеркала прозора. У вершині рами на рухомому радіусі, який називається алідада, укріплено велике дзеркало. З протилежного боку алідади укріплений відліковий барабан, розділений на 60-хвилинні ділення. Труба вставляється в спеціальну стійку на рамі секстанта.<ref name="sektant_8">Maloney, Elbert S. (December 2003). Chapman Piloting and Seamanship (64th ed.). New York: Hearst Communications. ISBN 1-58816-089-0</ref> |
| + | |||
==Сфера застосування == | ==Сфера застосування == | ||
| − | + | * навігація у мореплавстві(секстан)<ref name="sektant_3">[http://bibliograph.com.ua/astronomia/95.htm Секстант. Особливості секстанту. Принцип вимірювання секстантом]</ref><ref name="sektant_4">Галенко В. И. Курс — Север: (Штурманам, прокладывающим курс кораблям, посвящается) / Художники: В. Г. Савчук, А. З. Маркелов; Фотографии автора. — Мурманск: Кн. изд-во, 1978. — 192 с. — 30 000 экз. (в пер.)</ref> | |
| + | * навігація в авіації<ref name="sektant_6">Краснов В. Н. История навигационной техники: Зарождение и развитие технических средств кораблевождения / Институт истории естествознания и техники им. С. И. Вавилова РАН.. — М.: Наука, 2001. — 312 с. — 420 экз. — ISBN 5-02-013119-9. (в пер.)</ref> | ||
| + | * застосування для виміру відстаней між світилами | ||
==Фото, відео-матеріали== | ==Фото, відео-матеріали== | ||
| − | + | [[Файл:Sextant.jpg|500x500px|left]] [[Файл:Marine_sextant.png|500x500px|right]] | |
| + | |||
| + | [[Файл:Using_sextant_swing.gif|500x500px|center]] | ||
==Список використаних джерел== | ==Список використаних джерел== | ||
| − | + | <references /> | |
| − | + | [[Категорія:Музей історії техніки]] | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
Поточна версія на 16:54, 13 травня 2017
Головна → Історія комп'ютерної техніки → Історія комп'ютерної техніки/Механічні обчислювачі → Секстант
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
Секстант — навігаційний вимірювальний інструмент, який використовується для вимірювання висоти Сонця та інших космічних об'єктів над горизонтом з метою визначення географічних координат тієї місцевості, в якій проводиться вимірювання.
Послідовність дій з секстантом:
Спочатку фокусують зорову трубу секстанта на лінію горизонту, потім, підтримуючи прилад якомога ближче до вертикального положення і направляючи його в сторону обраного світила, похитують його алідаду (поворотну лінійку для відліку кутів) до тих пір, поки промені світила, відбившись від головного дзеркала і дзеркальної половини скляної пластини, вісь якої збігається з напрямком на лінію горизонту, не потраплять в зорову трубу. Потім, повільно обертаючи барабан мікрометричного гвинта на алідаді, приводять нижню кромку зображення світила до лінії горизонту, зчитують показання на лімбі секстанту і засікають час[1].
Історична довідка
Секстант (інструмент) вперше був сконструйований в 1730-31 Джоном Хедлі (Англія) і незалежно від нього Томасом Годфрі (США), хоча ідея його пристрою була висловлена Ісааком Ньютоном ще в 1699 (записки Ньютона про це були опубліковані лише в 1742 ). Спочатку інструменти мали вимірювальну дугу в 1/8 окружності і називалися «Октант». Надалі дугу збільшили до 1/6, з чим і пов'язана назва «Секстант»[2].
Технічні характеристики
Частини секстанта змонтовані на рамі, утвореній двома радіусами і дугою, яка називається лімбом. За допомогою секстанта можна вимірювати кути до 140 ° вліво від нульового індексу та до 5 ° вправо, ці позначки знаходяться на лімбі. На лівому радіусі нерухомо встановлені мале дзеркало і світлофільтри. Половина поверхні малого дзеркала прозора. У вершині рами на рухомому радіусі, який називається алідада, укріплено велике дзеркало. З протилежного боку алідади укріплений відліковий барабан, розділений на 60-хвилинні ділення. Труба вставляється в спеціальну стійку на рамі секстанта.[3]
Сфера застосування
- навігація у мореплавстві(секстан)[4][5]
- навігація в авіації[6]
- застосування для виміру відстаней між світилами
Фото, відео-матеріали
Список використаних джерел
- ↑ СЕКСТАНТ | Энциклопедия Кругосвет
- ↑ Секстант Вікіпедія
- ↑ Maloney, Elbert S. (December 2003). Chapman Piloting and Seamanship (64th ed.). New York: Hearst Communications. ISBN 1-58816-089-0
- ↑ Секстант. Особливості секстанту. Принцип вимірювання секстантом
- ↑ Галенко В. И. Курс — Север: (Штурманам, прокладывающим курс кораблям, посвящается) / Художники: В. Г. Савчук, А. З. Маркелов; Фотографии автора. — Мурманск: Кн. изд-во, 1978. — 192 с. — 30 000 экз. (в пер.)
- ↑ Краснов В. Н. История навигационной техники: Зарождение и развитие технических средств кораблевождения / Институт истории естествознания и техники им. С. И. Вавилова РАН.. — М.: Наука, 2001. — 312 с. — 420 экз. — ISBN 5-02-013119-9. (в пер.)
