Відмінності між версіями «Сонячні годинники»
Ася (обговорення • внесок) (→Загальний опис (принцип дії)) |
Ася (обговорення • внесок) (→Список використаних джерел) |
||
| (не показано 13 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
[[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]] | [[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]] | ||
==Загальний опис (принцип дії) Мельніченко А. 37 группа== | ==Загальний опис (принцип дії) Мельніченко А. 37 группа== | ||
| − | + | ||
| + | Со́нячний годи́нник — пристрій для вимірювання часу за зміною довжини тіні від гномону та її руху по циферблату. Він оснований на тому, що сонце відкидає тінь від предметів, і його шлях по небу однаковий в однакові дні різних років. Використовуючи розкреслене коло й виправлення на широту місцевості можна оцінити, котра зараз година. | ||
==Історична довідка== | ==Історична довідка== | ||
| − | + | Поява сонячного годинника зв'язана з тим далеким часом, коли людство зрозуміло зв'язок між довжиною й положенням сонячної тіні від тих чи інших предметів та положенням сонця на небі. | |
| + | |||
| + | Хоча достеменно невідомо, вважається, що сонячний годинник з'явився приблизно у 3500 р. до н. е. Механізм роботи такого годинника був дуже простим — зміна довжини тіні гномона, центральної осі або колони сонячного годинника, вказувала на зміну часу доби. Вперше сонячний годинник був згаданий у Біблії, в 20-му розділі Другої Книги Царів. | ||
| + | |||
| + | В античні часи сонячний годинник був у першу чергу астрономічним інструментом, який використовували задля розрахунків географічної широти. Народом, який першим почав широко використовувати сонячні годинники, були вавилоняни. Незабаром їхній приклад наслідували давні греки, які вдосконалили принцип роботи інструменту. Всі давні народи, що використовували сонячні годинники, ділили добу на 24 години, але тривалість кожної години у них змінювалася залежно від географічної широти і пори року. Виїмки в годиннику і «годинникові» лінії підбирали так, щоб кінець тіні прута вказував годину, а кут, під яким зрізана верхня частина каменю, залежить від широти місця, для якого виготовлений годинник. Іноді гномон, який відкидає тінь, бів паралельним до осі Землі. | ||
| + | |||
| + | Популярність сонячних годинників, як інструменту для вимірювання часу, істотно знизилася після запровадження стандартної години тривалістю 60 хвилин. Але і в Середньовіччі і пізніше сонячні годинники встановлювали на площах міст, на ратушах. З часом, як нині, будівництво сонячних годинників, стало організацією своєрідної місцевої декоративної пам'ятки, часто садово-паркової. | ||
==Технічні характеристики== | ==Технічні характеристики== | ||
| − | + | Сонячний годинник складається з двох елементів: кадрана — плоскій поверхні з нанесеними на неї часовими розподілами (циферблатом) та гномона — прямого стрижня, закріпленого на кадрані. Гномон відкидає тінь від Сонця на циферблат. Тінь працює за аналогією зі стрілкою як в звичайних годинах. За тим же принципом імпровізований гномон використовується для визначення географічної широти і довготи, де потрібно визначення сонячного часу та місцевого полудня. | |
| + | Сонячний годинник показує не місцевий середній час, а справжній сонячний. Якщо ж ви хочете бачити місцевий час, то необхідно коригувати і зрушувати значення циферблата. Оскільки істинний полудень може на годину - дві відрізнятися від місцевого. Застава правильного визначення часу - це правильно зорієнтований у просторі годинник. | ||
| + | |||
| + | Сонячний годинник підрозділяють на три основних види: | ||
| + | *вертикальні | ||
| + | *похилі (екваторіальні)- | ||
| + | *горизонтальні. | ||
==Сфера застосування == | ==Сфера застосування == | ||
| − | + | Застосовують при визначені часу за допомогою сонця. | |
==Фото, відео-матеріали== | ==Фото, відео-матеріали== | ||
| − | + | [[Файл:Sonjachnij-godinnik-svoimi-rukami-vidi-godin-jak 1.jpeg]] | |
| + | [[Файл:D6D0033714B15A6F000B9D9701808FDB9194.jpg]] | ||
| + | [[Файл:W2.jpg]] | ||
==Список використаних джерел== | ==Список використаних джерел== | ||
| − | + | 1. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA Сонячні годинники] | |
| + | <Br>2. [http://www.krugosvet.ru/enc/nauka_i_tehnika/tehnologiya_i_promyshlennost/SOLNECHNIE_CHASI.html основні відомості] | ||
| + | <Br>3. [http://tovtry.com/ru/history/statti/sonjachni_godynnyky.html] | ||
| + | <Br>4. Водолажская Л.Н. Реконструкция древнеегипетских солнечных часов // Archaeoastronomy and Ancient Technologies. — 2014. — Т. 2, вып. 2. — С. 1-18. | ||
| + | <Br>5. Серафимов В. В., Лермантов В. В., —. Часы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. | ||
| + | <Br>6. Шестаков С. А. Солнечные часы из Керченского музея // Боспорские исследования. Вып. IX. Симферополь — Керчь. 2005. С.360 — 373. | ||
[[Категорія:Музей історії техніки]] | [[Категорія:Музей історії техніки]] | ||
Поточна версія на 19:54, 24 травня 2017
Зміст
Загальний опис (принцип дії) Мельніченко А. 37 группа
Со́нячний годи́нник — пристрій для вимірювання часу за зміною довжини тіні від гномону та її руху по циферблату. Він оснований на тому, що сонце відкидає тінь від предметів, і його шлях по небу однаковий в однакові дні різних років. Використовуючи розкреслене коло й виправлення на широту місцевості можна оцінити, котра зараз година.
Історична довідка
Поява сонячного годинника зв'язана з тим далеким часом, коли людство зрозуміло зв'язок між довжиною й положенням сонячної тіні від тих чи інших предметів та положенням сонця на небі.
Хоча достеменно невідомо, вважається, що сонячний годинник з'явився приблизно у 3500 р. до н. е. Механізм роботи такого годинника був дуже простим — зміна довжини тіні гномона, центральної осі або колони сонячного годинника, вказувала на зміну часу доби. Вперше сонячний годинник був згаданий у Біблії, в 20-му розділі Другої Книги Царів.
В античні часи сонячний годинник був у першу чергу астрономічним інструментом, який використовували задля розрахунків географічної широти. Народом, який першим почав широко використовувати сонячні годинники, були вавилоняни. Незабаром їхній приклад наслідували давні греки, які вдосконалили принцип роботи інструменту. Всі давні народи, що використовували сонячні годинники, ділили добу на 24 години, але тривалість кожної години у них змінювалася залежно від географічної широти і пори року. Виїмки в годиннику і «годинникові» лінії підбирали так, щоб кінець тіні прута вказував годину, а кут, під яким зрізана верхня частина каменю, залежить від широти місця, для якого виготовлений годинник. Іноді гномон, який відкидає тінь, бів паралельним до осі Землі.
Популярність сонячних годинників, як інструменту для вимірювання часу, істотно знизилася після запровадження стандартної години тривалістю 60 хвилин. Але і в Середньовіччі і пізніше сонячні годинники встановлювали на площах міст, на ратушах. З часом, як нині, будівництво сонячних годинників, стало організацією своєрідної місцевої декоративної пам'ятки, часто садово-паркової.
Технічні характеристики
Сонячний годинник складається з двох елементів: кадрана — плоскій поверхні з нанесеними на неї часовими розподілами (циферблатом) та гномона — прямого стрижня, закріпленого на кадрані. Гномон відкидає тінь від Сонця на циферблат. Тінь працює за аналогією зі стрілкою як в звичайних годинах. За тим же принципом імпровізований гномон використовується для визначення географічної широти і довготи, де потрібно визначення сонячного часу та місцевого полудня. Сонячний годинник показує не місцевий середній час, а справжній сонячний. Якщо ж ви хочете бачити місцевий час, то необхідно коригувати і зрушувати значення циферблата. Оскільки істинний полудень може на годину - дві відрізнятися від місцевого. Застава правильного визначення часу - це правильно зорієнтований у просторі годинник.
Сонячний годинник підрозділяють на три основних види:
- вертикальні
- похилі (екваторіальні)-
- горизонтальні.
Сфера застосування
Застосовують при визначені часу за допомогою сонця.
Фото, відео-матеріали
Список використаних джерел
1. Сонячні годинники
2. основні відомості
3. [1]
4. Водолажская Л.Н. Реконструкция древнеегипетских солнечных часов // Archaeoastronomy and Ancient Technologies. — 2014. — Т. 2, вып. 2. — С. 1-18.
5. Серафимов В. В., Лермантов В. В., —. Часы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
6. Шестаков С. А. Солнечные часы из Керченского музея // Боспорские исследования. Вып. IX. Симферополь — Керчь. 2005. С.360 — 373.
