Відмінності між версіями «Рахівниця»

Поточна версія на 22:32, 17 травня 2017

Головна → Історія комп'ютерної техніки → Історія комп'ютерної техніки/Домеханічні обчислювачі → Рахівниця

Загальний опис (принцип дії) Максименко Андрій 36 група

Рахівниця - найпростіший обчислювальний апарат, який представляє собою рахункові кільця, нанизані на тонкі спиці, обрамлені єдиною рамкою, і всю систему чисел - одиниці, десятки, сотні і т.д. На верхніх рядах рахівниці розташовані цілі числа, причому їх значення зменшується з кожною наступною спицею: від сотень тисяч до одиниць. Під коротким рядом "кісточок" розташовані дробові числа: від десятих до тисячних. Самими простими обчисленнями на рахівниці є додавання і віднімання. Числа набираються починаючи з першого ряду цілих: від 1 до 10. Наступний ряд (на одну спицю вгору) - від 11 до 20 і т.д. Набирайте необхідне число, пересуваючи "кісточки" з відповідного ряду справа наліво. Коли один ряд на спиці заповниться, скористайтесь числами більшого значення - тобто одна "кісточка" верхнього ряду замінює 10 "кісточок" нижнього^[1].

Історична довідка

Рахівниця з'явилися на рубежі XV - XVI століть і аж до XX століття масово використовувалися в торгівлі і бухгалтерській справі для арифметичних розрахунків^[2].
В рахівниці застосовується десяткова система числення з бінарним кодуванням (Unary Coded Decimal, UCD).
Кожен ряд кісточок являє собою числовий розряд, причому вгору від прута з чотирма кісточками розряд зростає від одиниць до сотень тисяч, а вниз - зменшується від десятих до тисячних. Максимальне значення для кожного ряду - десять, помножене на вагу розряду (для розряду одиниць максимальне значення - 10, якщо всі кісточки відкладені вліво, для десятків - 100 і так далі)^[3].
У країнах Давнього Сходу (Китаї, Японії, Індокитаї) існувала китайська рахівниця. На кожній нитці або дротині в цій рахівниці було по п’ять і по дві кісточки. Лічили одиницями і п’ятірками. У Росії для арифметичних обчислень застосовувалася руська рахівниця, що з’явилася в XVI столітті. Розвиток пристроїв для лічби крокував у ногу з досягненнями математики^[4].
В кінці ХХ століття рахівницю замінили калькулятори.

Технічні характеристики

• Рахівниця являє собою раму з нанизаними на спиці кісточками, зазвичай по 10 штук.
• «Набір» числа здійснюється зрушуванням кісточок з правого краю прута в лівий.
• Прут, на якому знаходяться всього 4 кісточки, використовувався для розрахунків в полушко (давньоросійська монета, яка дорімнює половині срібній монеті). 1 полушка дорівнювала половині деньгі (давньоросійська срібна монета), тобто чверті копійки, відповідно, чотири кісточки складали одну копійку.
• Після додавання до дев'яти кісточок одного розряду десятій кісточці проводиться операція запису одиниці переносу в наступний розряд, що складається з трьох дій:
  • зсувом вліво однією кісточки до дев'яти кісточок додається десята кісточка;
  • зрушенням управо всіх десяти кісточок попередній розряд обнуляється;
  • зсувом вліво однією кісточки в наступний розряд записується одиниця переносу.

Таким чином, максимальне число, яке можна набрати на рахівниці з сімома рядами цілих чисел, складає 11`111`111,110^[1][5].

Сфера застосування

• Застосовували для арифметичних обчислень у стародавні часи^[6]
• Застосовувалася для підрахунку баришів німецькими купцями
• Торгівля
• Статистічні підрахунки
• Фінансові установи

Фото, відео-матеріали

Список використаних джерел

1. ↑ ^{1,0 1,1} Як рахувати на рахівниці
2. ↑ Вычисления на счетах (6-е издание). Е.Д.Корюшин ст.3
3. ↑ Nablyz︠h︡eni obchyslenni︠a︡ na rakhivnytsi M. P. Sokolov, Instytut matematyky (Akademii︠a︡ nauk Ukraïnsʹkoï RSR) ст.7
4. ↑ Інформатика та ЕОМ – виникнення та розвиток
5. ↑ Як рахувати на рахівниці?
6. ↑ Від рахівниці до нетбука