Відмінності між версіями «Електронна обчислювальна машина ЕС-2701»
3980053 (обговорення • внесок) |
3980053 (обговорення • внесок) |
||
| (не показана одна проміжна версія 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | [[Файл:glyshkov_4.jpg|міні| В.М. Глушкова http://www.epos.ua/view.php/pubs_computer_history_Ukraine_glushkov]] | ||
| + | ==Загальний опис (принцип дії)== | ||
| + | Електронна обчислювальна машина [http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/197382/162158 ЕС-2701] - багатопроцесорний обчислювальний комплекс надвисокої швидкодії, розроблений Інститутом кібернетики АН України, увібрав у себе ідеї щодо створення швидкодіючих систем з нефоннейманівською архітектурою, сформульовані у свій час академіком Віктором Глушковим. Планувалася до випуску на заводі обчислювальних машин в Пензі. Серійний випуск не відбувся у зв'язку з настанням у Радянському Союзі економічної кризи. | ||
| + | ==Історична довідка== | ||
| + | Із загальнодоступних джерел про цю унікальну машину відомо дуже небагато. В основу її архітектури був покладений макроконвеєрний принцип організації обчислень, сформульований В. М. Глушковим. | ||
| + | За деякими даними, до випуску планувались системи з 64, 128 або 256 процесорами (75% — арифметичні, інші — управляючі). Швидкодія одного арифметичного процесора становила близько 0.5 млн оп/с, і автори розробки планували її лінійне зростання зі збільшенням кількості процесорів. Як ЕОМ користувача планувалось застосовувати машини ЕС-1060 або ЕС-1066. Загальна швидкодія системи за інформацією з різних джерел коливається від 0.5 до 2 мільярдів оп/с. Зокрема, за свідченнями Ю. Капітонової «цю машину ще в 87-му році ми здали комісії. Вона могла в той час випередити багато що, тому що їй не було рівних! „Макроконвейер” був зроблений у нас в Києві. Ми виготовили лише четвертинку машини на 48 процесорах, і комісія зафіксувала на реальних задачах півмільярдну швидкодію» (цит. по: «Дзеркало тижня», № 149). Також вважається, що ця ЕОМ перевищила з показниками швидкодії відому радянську супер-ЕОМ «Ельбрус». | ||
| + | У лютому 1984 року в рамках міжвідомчої комісії була проведена прийомка макету багатопроцесорного обчислювального комплексу, який складався з чотирьох процесорів. Макет пропрацював близько 48 годин, було зафіксовано 6 помилок у роботі, одна з яких призвела до відключення одного з процесорів, але система продовжувала працювати. Окрім демонстрації працездатності системи, комісія підтвердила припущення про практично лінійну залежність швидкодії системи від кількості процесорів на певних класах обчислень. | ||
| + | Проблеми архітектури обчислювальних машин цікавили В.М. Глушкова з початку досліджень. Уже в 1959 р на Всесоюзній конференції з обчислювальної техніки в м.Києві він висловив ідею мозкоподібні структур, які стануть реальністю, коли конструктор зможе об'єднати в єдину систему не тисячі, а мільярди елементів практично без будь-яких обмежень на кількість з'єднань між елементами.У таких структурах може бути здійснено злиття пам'яті з обробкою даних, т. Е. Таке функціонування системи, при якому дані обробляються по всій пам'яті з максимально можливим ступенем розпаралелювання всіх операцій. У 1970-х роках у зв'язку з істотним прогресом в радіоелектроніці і розвитком виготовлення великих інтегральних схем (ВІС) з'явилася можливість побудови обчислювальних систем великої складності і істотного підвищення продуктивності за рахунок застосування нових архітектурних ідей і організації паралельних обчислювальних процесів. | ||
| − | == | + | ==Технічні характеристики== |
| − | + | Основним принципом нової багатопроцесорної машини є принцип макроконвеєрної обробки даних, суть якого полягає в тому, що кожному окремому процесору на черговому кроці обчислень задається таке завдання, яке дозволяє йому тривалий час працювати автономно без взаємодії з іншими процесорами. | |
| − | + | * Швидкодія одного арифметичного процесора становила близько 0.5 млн оп/с | |
| − | + | * Загальна швидкодія системи за інформацією з різних джерел коливається від 0.5 до 2 мільярдів оп/с | |
| − | + | ||
| − | == | + | ==Сфера застосування== |
| − | + | У розвитку досліджень по інтелектуалізації обчислювальної техніки, що проводяться під керівництвом Глушкова, брали участь Рабинович, Стогній, Летичівський і ін. | |
| − | + | Мета - підвищення ефективності експлуатації ЕОМ шляхом спрощення взаємодії людини з машиною. Це був новий шлях, який вимагав теоретичного обґрунтування. | |
| − | + | ||
| − | ==Список | + | ==Фото, відео-матеріали== |
| + | [[Файл:Glushkov_2.jpg|центер]] | ||
| + | [[Файл:Glushkov_3.jpg|центер]] | ||
| + | |||
| + | ==Список використаних джерел== | ||
* [http://www.computer-museum.ru/histussr/1.htm/ Семейство ЕС ЭВМ] | * [http://www.computer-museum.ru/histussr/1.htm/ Семейство ЕС ЭВМ] | ||
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/197382/ ЕС-2701] | * [http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/197382/ ЕС-2701] | ||
* [http://www.computer-museum.ru/histussr/es1766_2701.htm/ Рекурсивная ЭВМ и макроконвейер] | * [http://www.computer-museum.ru/histussr/es1766_2701.htm/ Рекурсивная ЭВМ и макроконвейер] | ||
| + | ==Автор проекту== | ||
| + | [[Користувач:Любімов_Владислав | Любімов Владислав]] | ||
[[Category:Музей історії техніки]] | [[Category:Музей історії техніки]] | ||
Поточна версія на 11:24, 9 квітня 2017
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
Електронна обчислювальна машина ЕС-2701 - багатопроцесорний обчислювальний комплекс надвисокої швидкодії, розроблений Інститутом кібернетики АН України, увібрав у себе ідеї щодо створення швидкодіючих систем з нефоннейманівською архітектурою, сформульовані у свій час академіком Віктором Глушковим. Планувалася до випуску на заводі обчислювальних машин в Пензі. Серійний випуск не відбувся у зв'язку з настанням у Радянському Союзі економічної кризи.
Історична довідка
Із загальнодоступних джерел про цю унікальну машину відомо дуже небагато. В основу її архітектури був покладений макроконвеєрний принцип організації обчислень, сформульований В. М. Глушковим. За деякими даними, до випуску планувались системи з 64, 128 або 256 процесорами (75% — арифметичні, інші — управляючі). Швидкодія одного арифметичного процесора становила близько 0.5 млн оп/с, і автори розробки планували її лінійне зростання зі збільшенням кількості процесорів. Як ЕОМ користувача планувалось застосовувати машини ЕС-1060 або ЕС-1066. Загальна швидкодія системи за інформацією з різних джерел коливається від 0.5 до 2 мільярдів оп/с. Зокрема, за свідченнями Ю. Капітонової «цю машину ще в 87-му році ми здали комісії. Вона могла в той час випередити багато що, тому що їй не було рівних! „Макроконвейер” був зроблений у нас в Києві. Ми виготовили лише четвертинку машини на 48 процесорах, і комісія зафіксувала на реальних задачах півмільярдну швидкодію» (цит. по: «Дзеркало тижня», № 149). Також вважається, що ця ЕОМ перевищила з показниками швидкодії відому радянську супер-ЕОМ «Ельбрус». У лютому 1984 року в рамках міжвідомчої комісії була проведена прийомка макету багатопроцесорного обчислювального комплексу, який складався з чотирьох процесорів. Макет пропрацював близько 48 годин, було зафіксовано 6 помилок у роботі, одна з яких призвела до відключення одного з процесорів, але система продовжувала працювати. Окрім демонстрації працездатності системи, комісія підтвердила припущення про практично лінійну залежність швидкодії системи від кількості процесорів на певних класах обчислень. Проблеми архітектури обчислювальних машин цікавили В.М. Глушкова з початку досліджень. Уже в 1959 р на Всесоюзній конференції з обчислювальної техніки в м.Києві він висловив ідею мозкоподібні структур, які стануть реальністю, коли конструктор зможе об'єднати в єдину систему не тисячі, а мільярди елементів практично без будь-яких обмежень на кількість з'єднань між елементами.У таких структурах може бути здійснено злиття пам'яті з обробкою даних, т. Е. Таке функціонування системи, при якому дані обробляються по всій пам'яті з максимально можливим ступенем розпаралелювання всіх операцій. У 1970-х роках у зв'язку з істотним прогресом в радіоелектроніці і розвитком виготовлення великих інтегральних схем (ВІС) з'явилася можливість побудови обчислювальних систем великої складності і істотного підвищення продуктивності за рахунок застосування нових архітектурних ідей і організації паралельних обчислювальних процесів.
Технічні характеристики
Основним принципом нової багатопроцесорної машини є принцип макроконвеєрної обробки даних, суть якого полягає в тому, що кожному окремому процесору на черговому кроці обчислень задається таке завдання, яке дозволяє йому тривалий час працювати автономно без взаємодії з іншими процесорами.
- Швидкодія одного арифметичного процесора становила близько 0.5 млн оп/с
- Загальна швидкодія системи за інформацією з різних джерел коливається від 0.5 до 2 мільярдів оп/с
Сфера застосування
У розвитку досліджень по інтелектуалізації обчислювальної техніки, що проводяться під керівництвом Глушкова, брали участь Рабинович, Стогній, Летичівський і ін. Мета - підвищення ефективності експлуатації ЕОМ шляхом спрощення взаємодії людини з машиною. Це був новий шлях, який вимагав теоретичного обґрунтування.
Фото, відео-матеріали
