Відмінності між версіями «Електронна обчислювальна машина «МИР-1»»
4044814 (обговорення • внесок) (→Технічні характеристики) |
4044814 (обговорення • внесок) (→Список використаних джерел) |
||
| (не показана одна проміжна версія 2 учасників) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Файл:02 MIR-1-350x216.jpg|80px|справа]] | [[Файл:02 MIR-1-350x216.jpg|80px|справа]] | ||
==Загальний опис (принцип дії)== | ==Загальний опис (принцип дії)== | ||
| − | «МИР» ( | + | «МИР» (скорочення від «Машина для Інженерних Розрахунків») - серія електронних обчислювальних машин, створених Інститутом кібернетики Академії наук України, під керівництвом академіка В. М. Глушкова. |
| − | + | [[Файл:Slide 27.jpg|міні]] | |
| − | + | У 1968 році «за розробку нових принципів побудови структур малих машин для інженерних розрахунків і математичного забезпечення до них, впроваджених в ЕОМ серії" МИР "» Державної премії СРСР були удостоєні В. М. Глушков, С. Б. Погребинський, В. Д. Лосєв, А. А. Летичівський, Ю. В. Благовіщенський, І. Н. Молчанов і А. А. Стогній. | |
==Історична довідка== | ==Історична довідка== | ||
| − | «МИР» | + | «МИР» - серійна ЕОМ для інженерних розрахунків, створена в 1965 році Інститутом кібернетики Академії наук УРСР, під керівництвом академіка В. М. Глушкова. Одна з перших в світі на одного користувача ЕОМ. Випускалася серійно і призначалася для використання в навчальних закладах, інженерних бюро, наукових організаціях. Мала ряд унікальних особливостей, таких як апаратно реалізований машинний мову, близьку за можливостями до мов програмування високого рівня, розвинене математичне забезпечення. Фактично відноситься до класу обчислювальних машин, які згодом отримали назву робочих станцій. |
| − | + | У 1968 році машина МИР модернізована і отримала назву МИР-1. Модифікація відрізняється від оригінальної моделі наявністю пристрої введення-виведення на перфоленту. Також в модифікації були застосовані елементи підвищеної надійності. | |
| − | + | Система числення десяткова (двійковій-десяткова). Числа могли бути представлені як цілі десяткові зі знаком, з десятковим порядком і з плаваючою комою. Дії можуть виконуватися з числами довільної розрядності і довільної довжини, обмеженого тільки об'ємом пам'яті в 4096 символів. Час на виконання операції додавання - 50 мкс. Середнє швидкодія - близько 1-2 тис. Оп / с. У комплект машини входила електрична друкарська машинка Soemtron для введення і виведення інформації зі швидкістю 7 знаків в секунду. Управління машиною було організовано на микропрограммном принципі. Мікропрограмування дозволило сильно підняти семантичний рівень машинної мови і довести його до високорівневого мови програмування. Фактично, мікропрограмами виконувалося більшість арифметичних дій, обчислення елементарних функцій виконувалося перед трансляцією і інтерпретацією вхідних програми. Мікрокоманд машини МИР-1 - 120-розрядні і записувалися на змінних мікропрограмних матрицях. Це дозволяло досить сильно змінювати характер використання машини, набір арифметичних і логічних операцій, які вона може виконувати. | |
| − | + | ||
| − | Система | + | |
==Технічні характеристики== | ==Технічні характеристики== | ||
| − | Характеристики | + | Характеристики машини «МИР-1»: [4].[[Файл:Mir1.jpg|міні]] |
| − | + | Оперативна пам'ять: 4096 12-розрядних слів (час вибірки - не більше 2,5 мкс, фізичний носій - ферритові сердечники). | |
| − | + | Зовнішня пам'ять: 8-дорожечная перфолента. Пристрій введення FS-1501 (до 1500 символів / сек.), Пристрій виведення ПЛ-80 (до 80 символів в секунду). | |
| − | + | Швидкодія: 200-300 оп / сек для операцій над 5-розрядними числами. | |
| − | + | Харчування: трифазне, 380 В, 50 Гц, не більше 1,5 кВт. | |
| − | + | Маса: близько 400 кг. | |
| − | + | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | + | В кінці 50-х років ХХ століття виникла нагальна потреба автоматизації інженерних розрахунків. В результаті, в Обчислювальному центрі, а в подальшому в Інституті кібернетики АН УРСР і Спеціальному конструкторському бюро (СКБ) інституту, в 60-і роки ХХ століття під керівництвом В. М. Глушкова були створені спочатку ЕОМ «Промінь», а потім сімейство машин "МИР", що стали попередниками персональних комп'ютерів. | |
| − | В.М. | + | |
| − | + | ||
| − | + | У 1965 році, продовжуючи розвиток малих машин, В.М.Глушков прийняв рішення створити ціле сімейство машин для широкого кола інженерно-конструкторських і математичних задач. Перша була названа «МИР» (машина для інженерних розрахунків) і могла розміститися в невеликій кімнаті: для того, щоб вирішити задачу, користувач повинен був сісти за стіл з електричної друкарською машинкою (з її допомогою здійснювалися введення і виведення інформації). Для неї вживався мову програмування «Алмір-65», що представляє собою «русифіковане розвиток» мови «Алгол-60». | |
| − | + | Незабаром з'явилася поліпшена версія машини для інженерних розрахунків - "МИР-1". У той час Глушков знаходився в стані творчого підйому і буквально за два тижні склав аванпроект, де він виклав основні структурно-архітектурні контури машини. У ньому містився ряд оригінальних рішень, що стали підставою для заявок на винаходи. | |
| − | + | Слідом за комп'ютером "Промінь" була створена машина для інженерних розрахунків МИР 1. У ній було використано ступеневу мікропрограмного управління. У 1967 році на виставці в Лондоні, де демонструвалася СВІТ 1, вона була куплена американською фірмою IBM - найбільшої в США, що є постачальником майже 80% обчислювальної техніки для всього світу. Це була перша і, на жаль, остання покупка радянської електронної машини американською кампанією. 1966 год. Вслід за комп'ютером "Промінь" була створена машина для інженерних розрахунків МИР 1. У ній було використано ступеневу мікропрограмного управління. У 1967 році на виставці в Лондоні, де демонструвалася СВІТ 1, вона була куплена американською фірмою IBM - найбільшої в США, що є постачальником майже ... → [[Файл: Mir1qqq.jpg | міні]] | |
| − | У | + | У ЕОМ "МИР-1" була двійковій-десяткова система числення, оперативна пам'ять на феритових сердечниках на 4096 12-розрядних слів, зовнішня пам'ять у вигляді 8-трековий перфострічки, а її швидкодія складала в середньому 200 операцій в секунду. |
| − | + | У комплект машини входила електрична друкарська машинка Zoemtron для введення і виведення інформації зі швидкістю 70 знаків в секунду, пристрій введення FS-1501 (до 1500 символів / сек.), А також пристрій виведення ПЛ-80 (до 80 символів в секунду). Управління машиною було організовано на мікропрограмному принципі, а вхідний мову машини був «Алмір-65» | |
Технічні характеристики | Технічні характеристики | ||
==Сфера застосування == | ==Сфера застосування == | ||
| − | Одна | + | Одна з перших в світі персональних ЕОМ. Випускалася серійно і призначалася для використання в навчальних закладах, невеликих інженерних бюро і наукових відділах. Мала ряд унікальних властивостей, зокрема апаратно реалізований машинний мову, близьку за можливостями до мов програмування високого рівня, і розвинене математичне забезпечення. |
==Фото, відео-матеріали== | ==Фото, відео-матеріали== | ||
| − | + | https://www.google.com.ua/search?q=%C2%AB%D0%9C%D0%98%D0%A0-1%C2%BB+%D1%8D%D0%B2%D0%BC&biw=1280&bih=874&tbm=isch&source=lnms&sa=X&ved=0ahUKEwi1w8rD9bTSAhXlPZoKHYEbBkUQ_AUICCgB&dpr=1#imgrc=8CRJGzWSRYXIKM: | |
==Список використаних джерел== | ==Список використаних джерел== | ||
| + | В. А. Пономарёв. Программирование для ЭЦВМ «МИР-1». — М.: Советское радио, 1975. | ||
| + | «МИР», машина для инженерных расчетов. Проверено 12 января 2013. Архивировано 21 января 2013 года. | ||
| + | Глушков В. М., Амосов Н. М., Артеменко И. А. Энциклопедия кибернетики. — Киев, УССР: Украинская советская энциклопедия, 1974. — Т. 1. — С. 602. — 1200 с. | ||
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%98%D0%A0_%28%D0%95%D0%9E%D0%9C%29 | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%98%D0%A0_%28%D0%95%D0%9E%D0%9C%29 | ||
| Рядок 56: | Рядок 51: | ||
http://ru.uacomputing.com/stories/emerging-of-soviet-predecessors-of-personal-computers/ | http://ru.uacomputing.com/stories/emerging-of-soviet-predecessors-of-personal-computers/ | ||
[[Категорія:Музей історії техніки]] | [[Категорія:Музей історії техніки]] | ||
| + | http://iep.pstu.ru/?sec_id=19&pg=1 | ||
| + | http://statehistory.ru/3932/Istoriya-razvitiya-sovetskikh-EVM-do-1980-go-goda/ | ||
| + | http://www.myshared.ru/slide/1157329/ | ||
| + | http://ru.uacomputing.com/stories/emerging-of-soviet-predecessors-of-personal-computers/ | ||
| + | |||
| + | ==Автор проекта== | ||
| + | [[Користувач:SoNiK | Афанасьев Виктор]] | ||
| + | |||
| + | [[Category:Музей історії техніки]] | ||
Поточна версія на 09:31, 24 травня 2017
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
«МИР» (скорочення від «Машина для Інженерних Розрахунків») - серія електронних обчислювальних машин, створених Інститутом кібернетики Академії наук України, під керівництвом академіка В. М. Глушкова.
У 1968 році «за розробку нових принципів побудови структур малих машин для інженерних розрахунків і математичного забезпечення до них, впроваджених в ЕОМ серії" МИР "» Державної премії СРСР були удостоєні В. М. Глушков, С. Б. Погребинський, В. Д. Лосєв, А. А. Летичівський, Ю. В. Благовіщенський, І. Н. Молчанов і А. А. Стогній.
Історична довідка
«МИР» - серійна ЕОМ для інженерних розрахунків, створена в 1965 році Інститутом кібернетики Академії наук УРСР, під керівництвом академіка В. М. Глушкова. Одна з перших в світі на одного користувача ЕОМ. Випускалася серійно і призначалася для використання в навчальних закладах, інженерних бюро, наукових організаціях. Мала ряд унікальних особливостей, таких як апаратно реалізований машинний мову, близьку за можливостями до мов програмування високого рівня, розвинене математичне забезпечення. Фактично відноситься до класу обчислювальних машин, які згодом отримали назву робочих станцій. У 1968 році машина МИР модернізована і отримала назву МИР-1. Модифікація відрізняється від оригінальної моделі наявністю пристрої введення-виведення на перфоленту. Також в модифікації були застосовані елементи підвищеної надійності. Система числення десяткова (двійковій-десяткова). Числа могли бути представлені як цілі десяткові зі знаком, з десятковим порядком і з плаваючою комою. Дії можуть виконуватися з числами довільної розрядності і довільної довжини, обмеженого тільки об'ємом пам'яті в 4096 символів. Час на виконання операції додавання - 50 мкс. Середнє швидкодія - близько 1-2 тис. Оп / с. У комплект машини входила електрична друкарська машинка Soemtron для введення і виведення інформації зі швидкістю 7 знаків в секунду. Управління машиною було організовано на микропрограммном принципі. Мікропрограмування дозволило сильно підняти семантичний рівень машинної мови і довести його до високорівневого мови програмування. Фактично, мікропрограмами виконувалося більшість арифметичних дій, обчислення елементарних функцій виконувалося перед трансляцією і інтерпретацією вхідних програми. Мікрокоманд машини МИР-1 - 120-розрядні і записувалися на змінних мікропрограмних матрицях. Це дозволяло досить сильно змінювати характер використання машини, набір арифметичних і логічних операцій, які вона може виконувати.
Технічні характеристики
Характеристики машини «МИР-1»: [4].
Оперативна пам'ять: 4096 12-розрядних слів (час вибірки - не більше 2,5 мкс, фізичний носій - ферритові сердечники). Зовнішня пам'ять: 8-дорожечная перфолента. Пристрій введення FS-1501 (до 1500 символів / сек.), Пристрій виведення ПЛ-80 (до 80 символів в секунду). Швидкодія: 200-300 оп / сек для операцій над 5-розрядними числами. Харчування: трифазне, 380 В, 50 Гц, не більше 1,5 кВт. Маса: близько 400 кг.
В кінці 50-х років ХХ століття виникла нагальна потреба автоматизації інженерних розрахунків. В результаті, в Обчислювальному центрі, а в подальшому в Інституті кібернетики АН УРСР і Спеціальному конструкторському бюро (СКБ) інституту, в 60-і роки ХХ століття під керівництвом В. М. Глушкова були створені спочатку ЕОМ «Промінь», а потім сімейство машин "МИР", що стали попередниками персональних комп'ютерів.
У 1965 році, продовжуючи розвиток малих машин, В.М.Глушков прийняв рішення створити ціле сімейство машин для широкого кола інженерно-конструкторських і математичних задач. Перша була названа «МИР» (машина для інженерних розрахунків) і могла розміститися в невеликій кімнаті: для того, щоб вирішити задачу, користувач повинен був сісти за стіл з електричної друкарською машинкою (з її допомогою здійснювалися введення і виведення інформації). Для неї вживався мову програмування «Алмір-65», що представляє собою «русифіковане розвиток» мови «Алгол-60».
Незабаром з'явилася поліпшена версія машини для інженерних розрахунків - "МИР-1". У той час Глушков знаходився в стані творчого підйому і буквально за два тижні склав аванпроект, де він виклав основні структурно-архітектурні контури машини. У ньому містився ряд оригінальних рішень, що стали підставою для заявок на винаходи.
Слідом за комп'ютером "Промінь" була створена машина для інженерних розрахунків МИР 1. У ній було використано ступеневу мікропрограмного управління. У 1967 році на виставці в Лондоні, де демонструвалася СВІТ 1, вона була куплена американською фірмою IBM - найбільшої в США, що є постачальником майже 80% обчислювальної техніки для всього світу. Це була перша і, на жаль, остання покупка радянської електронної машини американською кампанією. 1966 год. Вслід за комп'ютером "Промінь" була створена машина для інженерних розрахунків МИР 1. У ній було використано ступеневу мікропрограмного управління. У 1967 році на виставці в Лондоні, де демонструвалася СВІТ 1, вона була куплена американською фірмою IBM - найбільшої в США, що є постачальником майже ... →
У ЕОМ "МИР-1" була двійковій-десяткова система числення, оперативна пам'ять на феритових сердечниках на 4096 12-розрядних слів, зовнішня пам'ять у вигляді 8-трековий перфострічки, а її швидкодія складала в середньому 200 операцій в секунду.
У комплект машини входила електрична друкарська машинка Zoemtron для введення і виведення інформації зі швидкістю 70 знаків в секунду, пристрій введення FS-1501 (до 1500 символів / сек.), А також пристрій виведення ПЛ-80 (до 80 символів в секунду). Управління машиною було організовано на мікропрограмному принципі, а вхідний мову машини був «Алмір-65» Технічні характеристики
Сфера застосування
Одна з перших в світі персональних ЕОМ. Випускалася серійно і призначалася для використання в навчальних закладах, невеликих інженерних бюро і наукових відділах. Мала ряд унікальних властивостей, зокрема апаратно реалізований машинний мову, близьку за можливостями до мов програмування високого рівня, і розвинене математичне забезпечення.
Фото, відео-матеріали
Список використаних джерел
В. А. Пономарёв. Программирование для ЭЦВМ «МИР-1». — М.: Советское радио, 1975. «МИР», машина для инженерных расчетов. Проверено 12 января 2013. Архивировано 21 января 2013 года. Глушков В. М., Амосов Н. М., Артеменко И. А. Энциклопедия кибернетики. — Киев, УССР: Украинская советская энциклопедия, 1974. — Т. 1. — С. 602. — 1200 с. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%98%D0%A0_%28%D0%95%D0%9E%D0%9C%29
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%98%D0%A0
http://ru.uacomputing.com/stories/emerging-of-soviet-predecessors-of-personal-computers/ http://iep.pstu.ru/?sec_id=19&pg=1 http://statehistory.ru/3932/Istoriya-razvitiya-sovetskikh-EVM-do-1980-go-goda/ http://www.myshared.ru/slide/1157329/ http://ru.uacomputing.com/stories/emerging-of-soviet-predecessors-of-personal-computers/
