Відмінності між версіями «Електронна обчислювальна машина «МИР-1»»

Версія за 10:27, 1 березня 2017 (переглянути вихідний код) 4044814 (обговорення • внесок) (→‎Список використаних джерел) ← Попереднє редагування		Поточна версія на 09:31, 24 травня 2017 (переглянути вихідний код) 4044814 (обговорення • внесок) (→‎Список використаних джерел)
(не показані 30 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1:		Рядок 1:
−	[[Файл:Emblema-MIT.png|80px|справа]]	+	[[Файл:02 MIR-1-350x216.jpg|80px|справа]]
	==Загальний опис (принцип дії)==		==Загальний опис (принцип дії)==
−	«МИР» (сокращение от «Машина для Инженерных Расчётов») — серия электронных вычислительных машин, созданных Институтом кибернетики Академии наук Украины, под руководством академика В. М. Глушкова.	+	«МИР» (скорочення від «Машина для Інженерних Розрахунків») - серія електронних обчислювальних машин, створених Інститутом кібернетики Академії наук України, під керівництвом академіка В. М. Глушкова.
−		+	[[Файл:Slide 27.jpg|міні]]
−	В 1968 году «за разработку новых принципов построения структур малых машин для инженерных расчётов и математического обеспечения к ним, внедрённых в ЭВМ серии „МИР“» Государственной премии СССР были удостоены В. М. Глушков, С. Б. Погребинский, В. Д. Лосев, А. А. Летичевский, Ю. В. Благовещенский, И. Н. Молчанов и А. А. Стогний.	+	У 1968 році «за розробку нових принципів побудови структур малих машин для інженерних розрахунків і математичного забезпечення до них, впроваджених в ЕОМ серії" МИР "» Державної премії СРСР були удостоєні В. М. Глушков, С. Б. Погребинський, В. Д. Лосєв, А. А. Летичівський, Ю. В. Благовіщенський, І. Н. Молчанов і А. А. Стогній.
	==Історична довідка==		==Історична довідка==
−	«МИР» — серийная ЭВМ для инженерных расчётов, создана в 1965 году Институтом кибернетики Академии наук УССР, под руководством академика В. М. Глушкова. Одна из первых в мире однопользовательских ЭВМ. Выпускалась серийно и предназначалась для использования в учебных заведениях, инженерных бюро, научных организациях. Имела ряд уникальных особенностей, таких как аппаратно реализованный машинный язык, близкий по возможностям к языкам программирования высокого уровня, развитое математическое обеспечение. Фактически относится к классу вычислительных машин, которые впоследствии получили название рабочих станций.	+	«МИР» - серійна ЕОМ для інженерних розрахунків, створена в 1965 році Інститутом кібернетики Академії наук УРСР, під керівництвом академіка В. М. Глушкова. Одна з перших в світі на одного користувача ЕОМ. Випускалася серійно і призначалася для використання в навчальних закладах, інженерних бюро, наукових організаціях. Мала ряд унікальних особливостей, таких як апаратно реалізований машинний мову, близьку за можливостями до мов програмування високого рівня, розвинене математичне забезпечення. Фактично відноситься до класу обчислювальних машин, які згодом отримали назву робочих станцій.
−		+	У 1968 році машина МИР модернізована і отримала назву МИР-1. Модифікація відрізняється від оригінальної моделі наявністю пристрої введення-виведення на перфоленту. Також в модифікації були застосовані елементи підвищеної надійності.
−	В 1968 году машина МИР модернизирована и получила название МИР-1. Модификация отличается от оригинальной модели наличием устройства ввода-вывода на перфоленту. Также в модификации были применены элементы повышенной надежности.[1][2]	+	Система числення десяткова (двійковій-десяткова). Числа могли бути представлені як цілі десяткові зі знаком, з десятковим порядком і з плаваючою комою. Дії можуть виконуватися з числами довільної розрядності і довільної довжини, обмеженого тільки об'ємом пам'яті в 4096 символів. Час на виконання операції додавання - 50 мкс. Середнє швидкодія - близько 1-2 тис. Оп / с. У комплект машини входила електрична друкарська машинка Soemtron для введення і виведення інформації зі швидкістю 7 знаків в секунду. Управління машиною було організовано на микропрограммном принципі. Мікропрограмування дозволило сильно підняти семантичний рівень машинної мови і довести його до високорівневого мови програмування. Фактично, мікропрограмами виконувалося більшість арифметичних дій, обчислення елементарних функцій виконувалося перед трансляцією і інтерпретацією вхідних програми. Мікрокоманд машини МИР-1 - 120-розрядні і записувалися на змінних мікропрограмних матрицях. Це дозволяло досить сильно змінювати характер використання машини, набір арифметичних і логічних операцій, які вона може виконувати.
−		+
−	Система счисления десятичная (двоично-десятичная). Числа могли быть представлены как целые десятичные со знаком, с десятичным порядком и с плавающей запятой. Действия могут выполняться с числами произвольной разрядности и произвольной длины, ограниченного только объёмом памяти в 4096 символов. Время на выполнение операции сложения — 50 мкс. Среднее быстродействие — около 1—2 тыс. оп/с. В комплект машины входила электрическая печатная машинка Soemtron для ввода и вывода информации со скоростью 7 знаков в секунду. Управление машиной было организовано на микропрограммном принципе. Микропрограммирование позволило сильно поднять семантический уровень машинного языка и довести его до высокоуровневого языка программирования. Фактически, микропрограммами выполнялось большинство арифметических действий, вычисление элементарных функций выполнялось перед трансляцией и интерпретацией входной программы. Микрокоманды машины МИР-1 — 120-разрядные и записывались на сменных микропрограммных матрицах. Это позволяло довольно сильно изменять характер использования машины, набор арифметических и логических операций, которые она может выполнять.	+
	==Технічні характеристики==		==Технічні характеристики==
−	Характеристики машины «МИР-1»:[4].	+	Характеристики машини «МИР-1»: [4].[[Файл:Mir1.jpg|міні]]
−	Оперативная память: 4096 12-разрядных слов (время выборки — не более 2,5 мкс, физический носитель — ферритовые сердечники).	+	Оперативна пам'ять: 4096 12-розрядних слів (час вибірки - не більше 2,5 мкс, фізичний носій - ферритові сердечники).
−	Внешняя память: 8-дорожечная перфолента. Устройство ввода FS-1501 (до 1500 символов/сек.), устройство вывода ПЛ-80 (до 80 символов в секунду).	+	Зовнішня пам'ять: 8-дорожечная перфолента. Пристрій введення FS-1501 (до 1500 символів / сек.), Пристрій виведення ПЛ-80 (до 80 символів в секунду).
−	Быстродействие: 200—300 оп/сек для операций над 5-разрядными числами.	+	Швидкодія: 200-300 оп / сек для операцій над 5-розрядними числами.
−	Питание: трёхфазное, 380 В, 50 Гц, не более 1,5 кВт.	+	Харчування: трифазне, 380 В, 50 Гц, не більше 1,5 кВт.
−	Масса: около 400 кг.	+	Маса: близько 400 кг.
−
−	В конце 50-х годов ХХ века возникла насущная необходимость автоматизации инженерных расчетов. В результате, в Вычислительном центре, а в последующем в Институте кибернетики АН УССР и Специальном конструкторском бюро (СКБ) института, в 60-е годы ХХ века под руководством В.М.Глушкова были созданы вначале ЭВМ «Промінь», а затем семейство машин "МИР", ставшие предшественниками персональных компьютеров.
−	ЭВМ «Промінь» стала новым словом в мировой практике, и имела в техническом отношении целый ряд новшеств, в частности память на металлизированных картах и так называемое ступенчатое микропрограммное управление. Серийный выпуск ЭВМ “Промінь” начался в 1963 г. на Северодонецком заводе вычислительных машин.	+	В кінці 50-х років ХХ століття виникла нагальна потреба автоматизації інженерних розрахунків. В результаті, в Обчислювальному центрі, а в подальшому в Інституті кібернетики АН УРСР і Спеціальному конструкторському бюро (СКБ) інституту, в 60-і роки ХХ століття під керівництвом В. М. Глушкова були створені спочатку ЕОМ «Промінь», а потім сімейство машин "МИР", що стали попередниками персональних комп'ютерів.
−	“Промінь” работал в двоично-десятичной системе счисления, а объем его оперативного запоминающего устройства составлял 140 слов. Команды в систему вводились посредством штекеров, или могли быть записаны на металлические перфокарты (по 10 на каждую карту). Объем запоминающего устройства составлял 100 команд; из них 80 — для сохранения команд и промежуточной информации, 20 — для сохранения констант. У «Проміня» была одноадресная система команд, а их набор состоял из 32 операций. Средняя скорость вычислений составляла 1000 операций сложения, или 100 операций умножения в минуту. Ввод числовой информации осуществлялся с клавиатуры, а вывод - на табло с десятичными индикаторными лампами.	+	У 1965 році, продовжуючи розвиток малих машин, В.М.Глушков прийняв рішення створити ціле сімейство машин для широкого кола інженерно-конструкторських і математичних задач. Перша була названа «МИР» (машина для інженерних розрахунків) і могла розміститися в невеликій кімнаті: для того, щоб вирішити задачу, користувач повинен був сісти за стіл з електричної друкарською машинкою (з її допомогою здійснювалися введення і виведення інформації). Для неї вживався мову програмування «Алмір-65», що представляє собою «русифіковане розвиток» мови «Алгол-60».
−	В.М. Глушков за пультом компьютера "Промінь", Погребинский Б.С - второй слева. В 1959 году В.М. Глушков предложил программу работ по созданию машин для инженерных расчетов. Она была начата с разработки макета цифрового вычислительного автомата МИМ. Затем в 1963 году была закончена разработка и началось серийное производство первой машины этого типа "Промiнь".В.М. Глушков за пультом компьютера "Промінь", Погребинский Б.С - второй слева. В 1959 году В.М. Глушков предложил программу работ по созданию машин для инженерных расчетов. Она была начата с разработки макета цифрового вычислительного автомата МИМ. Затем в 1963 году была закончена разработка и начал... →	+
−	В 1965 году, продолжая развитие малых машин, В.М.Глушков принял решение создать целое семейство машин для широкого круга инженерно-конструкторских и математических задач. Первая была названа «МИР» (машина для инженерных расчетов)	+
−	В 1965 году, продолжая развитие малых машин, В.М.Глушков принял решение создать целое семейство машин для широкого круга инженерно-конструкторских и математических задач. Первая была названа «МИР» (машина для инженерных расчетов) и могла разместиться в небольшой комнате: для того, чтобы решить задачу, пользователь должен был сесть за стол с электрической пишущей машинкой (с ее помощью осуществлялись ввод и вывод информации). Для нее употреблялся язык программирования «Алмир-65», представляющий собой «русифицированное развитие» языка «Алгол-60».	+	Незабаром з'явилася поліпшена версія машини для інженерних розрахунків - "МИР-1". У той час Глушков знаходився в стані творчого підйому і буквально за два тижні склав аванпроект, де він виклав основні структурно-архітектурні контури машини. У ньому містився ряд оригінальних рішень, що стали підставою для заявок на винаходи.
		+	Слідом за комп'ютером "Промінь" була створена машина для інженерних розрахунків МИР 1. У ній було використано ступеневу мікропрограмного управління. У 1967 році на виставці в Лондоні, де демонструвалася СВІТ 1, вона була куплена американською фірмою IBM - найбільшої в США, що є постачальником майже 80% обчислювальної техніки для всього світу. Це була перша і, на жаль, остання покупка радянської електронної машини американською кампанією. 1966 год. Вслід за комп'ютером "Промінь" була створена машина для інженерних розрахунків МИР 1. У ній було використано ступеневу мікропрограмного управління. У 1967 році на виставці в Лондоні, де демонструвалася СВІТ 1, вона була куплена американською фірмою IBM - найбільшої в США, що є постачальником майже ... → [[Файл: Mir1qqq.jpg | міні]]
−	Вскоре появилась улучшенная версия машины для инженерных расчетов – “МИР-1”. В то время Глушков находился в состоянии творческого подъема и буквально за две недели составил аванпроект, где он изложил основные структурно-архитектурные контуры машины. В нем содержался ряд оригинальных решений, послуживших основанием для заявок на изобретения.	+	У ЕОМ "МИР-1" була двійковій-десяткова система числення, оперативна пам'ять на феритових сердечниках на 4096 12-розрядних слів, зовнішня пам'ять у вигляді 8-трековий перфострічки, а її швидкодія складала в середньому 200 операцій в секунду.
−	Вслед за компьютером "Промінь" была создана машина для инженерных расчетов МИР 1. В ней было использовано ступенчатое микропрограммное управление. В 1967 году на выставке в Лондоне, где демонстрировалась МИР 1, она была куплена американской фирмой IBM - крупнейшей в США, являющейся поставщиком почти 80% вычислительной техники для всего мира. Это была первая и, к сожалению, последняя покупка советской электронной машины американской кампанией. 1966 годВслед за компьютером "Промінь" была создана машина для инженерных расчетов МИР 1. В ней было использовано ступенчатое микропрограммное управление. В 1967 году на выставке в Лондоне, где демонстрировалась МИР 1, она была куплена американской фирмой IBM - крупнейшей в США, являющейся поставщиком почти... →	+
−	У ЭВМ “МИР-1” была двоично-десятичная система счисления, оперативная память на ферритовых сердечниках на 4096 12-разрядных слов, внешняя память в виде 8-дорожечной перфоленты, а ее быстродействие составляло в среднем 200 операций в секунду.	+	У комплект машини входила електрична друкарська машинка Zoemtron для введення і виведення інформації зі швидкістю 70 знаків в секунду, пристрій введення FS-1501 (до 1500 символів / сек.), А також пристрій виведення ПЛ-80 (до 80 символів в секунду). Управління машиною було організовано на мікропрограмному принципі, а вхідний мову машини був «Алмір-65»
−		+
−	В комплект машины входила электрическая печатная машинка Zoemtron для ввода и вывода информации со скоростью 70 знаков в секунду, устройство ввода FS-1501 (до 1500 символов/сек.), а также устройство вывода ПЛ-80 (до 80 символов в секунду). Управление машиной было организовано на микропрограммном принципе, а входной язык машины был «Алмир-65»	+
	Технічні характеристики		Технічні характеристики
	==Сфера застосування ==		==Сфера застосування ==
−	Одна из первых в мире персональных ЭВМ. Выпускалась серийно и предназначалась для использования в учебных заведениях, небольших инженерных бюро и научных отделах. Имела ряд уникальных свойств, в частности аппаратно реализованный машинный язык, близкий по возможностям к языкам программирования высокого уровня, и развитое математическое обеспечение.	+	Одна з перших в світі персональних ЕОМ. Випускалася серійно і призначалася для використання в навчальних закладах, невеликих інженерних бюро і наукових відділах. Мала ряд унікальних властивостей, зокрема апаратно реалізований машинний мову, близьку за можливостями до мов програмування високого рівня, і розвинене математичне забезпечення.
	==Фото, відео-матеріали==		==Фото, відео-матеріали==
−	Тут розмістіть власні фото або фото з відкритих джерел, а також посилання на відео	+	https://www.google.com.ua/search?q=%C2%AB%D0%9C%D0%98%D0%A0-1%C2%BB+%D1%8D%D0%B2%D0%BC&biw=1280&bih=874&tbm=isch&source=lnms&sa=X&ved=0ahUKEwi1w8rD9bTSAhXlPZoKHYEbBkUQ_AUICCgB&dpr=1#imgrc=8CRJGzWSRYXIKM:
	==Список використаних джерел==		==Список використаних джерел==
		+	В. А. Пономарёв. Программирование для ЭЦВМ «МИР-1». — М.: Советское радио, 1975.
		+	«МИР», машина для инженерных расчетов. Проверено 12 января 2013. Архивировано 21 января 2013 года.
		+	Глушков В. М., Амосов Н. М., Артеменко И. А. Энциклопедия кибернетики. — Киев, УССР: Украинская советская энциклопедия, 1974. — Т. 1. — С. 602. — 1200 с.
	https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%98%D0%A0_%28%D0%95%D0%9E%D0%9C%29		https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%98%D0%A0_%28%D0%95%D0%9E%D0%9C%29
		+
	https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%98%D0%A0		https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%98%D0%A0
		+
	http://ru.uacomputing.com/stories/emerging-of-soviet-predecessors-of-personal-computers/		http://ru.uacomputing.com/stories/emerging-of-soviet-predecessors-of-personal-computers/
	[[Категорія:Музей історії техніки]]		[[Категорія:Музей історії техніки]]
		+	http://iep.pstu.ru/?sec_id=19&pg=1
		+	http://statehistory.ru/3932/Istoriya-razvitiya-sovetskikh-EVM-do-1980-go-goda/
		+	http://www.myshared.ru/slide/1157329/
		+	http://ru.uacomputing.com/stories/emerging-of-soviet-predecessors-of-personal-computers/
		+
		+	==Автор проекта==
		+	[[Користувач:SoNiK | Афанасьев Виктор]]
		+
		+	[[Category:Музей історії техніки]]

---

Поточна версія на 09:31, 24 травня 2017

Загальний опис (принцип дії)

«МИР» (скорочення від «Машина для Інженерних Розрахунків») - серія електронних обчислювальних машин, створених Інститутом кібернетики Академії наук України, під керівництвом академіка В. М. Глушкова.

У 1968 році «за розробку нових принципів побудови структур малих машин для інженерних розрахунків і математичного забезпечення до них, впроваджених в ЕОМ серії" МИР "» Державної премії СРСР були удостоєні В. М. Глушков, С. Б. Погребинський, В. Д. Лосєв, А. А. Летичівський, Ю. В. Благовіщенський, І. Н. Молчанов і А. А. Стогній.

Історична довідка

«МИР» - серійна ЕОМ для інженерних розрахунків, створена в 1965 році Інститутом кібернетики Академії наук УРСР, під керівництвом академіка В. М. Глушкова. Одна з перших в світі на одного користувача ЕОМ. Випускалася серійно і призначалася для використання в навчальних закладах, інженерних бюро, наукових організаціях. Мала ряд унікальних особливостей, таких як апаратно реалізований машинний мову, близьку за можливостями до мов програмування високого рівня, розвинене математичне забезпечення. Фактично відноситься до класу обчислювальних машин, які згодом отримали назву робочих станцій. У 1968 році машина МИР модернізована і отримала назву МИР-1. Модифікація відрізняється від оригінальної моделі наявністю пристрої введення-виведення на перфоленту. Також в модифікації були застосовані елементи підвищеної надійності. Система числення десяткова (двійковій-десяткова). Числа могли бути представлені як цілі десяткові зі знаком, з десятковим порядком і з плаваючою комою. Дії можуть виконуватися з числами довільної розрядності і довільної довжини, обмеженого тільки об'ємом пам'яті в 4096 символів. Час на виконання операції додавання - 50 мкс. Середнє швидкодія - близько 1-2 тис. Оп / с. У комплект машини входила електрична друкарська машинка Soemtron для введення і виведення інформації зі швидкістю 7 знаків в секунду. Управління машиною було організовано на микропрограммном принципі. Мікропрограмування дозволило сильно підняти семантичний рівень машинної мови і довести його до високорівневого мови програмування. Фактично, мікропрограмами виконувалося більшість арифметичних дій, обчислення елементарних функцій виконувалося перед трансляцією і інтерпретацією вхідних програми. Мікрокоманд машини МИР-1 - 120-розрядні і записувалися на змінних мікропрограмних матрицях. Це дозволяло досить сильно змінювати характер використання машини, набір арифметичних і логічних операцій, які вона може виконувати.

Технічні характеристики

Характеристики машини «МИР-1»: [4].

Оперативна пам'ять: 4096 12-розрядних слів (час вибірки - не більше 2,5 мкс, фізичний носій - ферритові сердечники). Зовнішня пам'ять: 8-дорожечная перфолента. Пристрій введення FS-1501 (до 1500 символів / сек.), Пристрій виведення ПЛ-80 (до 80 символів в секунду). Швидкодія: 200-300 оп / сек для операцій над 5-розрядними числами. Харчування: трифазне, 380 В, 50 Гц, не більше 1,5 кВт. Маса: близько 400 кг.

В кінці 50-х років ХХ століття виникла нагальна потреба автоматизації інженерних розрахунків. В результаті, в Обчислювальному центрі, а в подальшому в Інституті кібернетики АН УРСР і Спеціальному конструкторському бюро (СКБ) інституту, в 60-і роки ХХ століття під керівництвом В. М. Глушкова були створені спочатку ЕОМ «Промінь», а потім сімейство машин "МИР", що стали попередниками персональних комп'ютерів.

У 1965 році, продовжуючи розвиток малих машин, В.М.Глушков прийняв рішення створити ціле сімейство машин для широкого кола інженерно-конструкторських і математичних задач. Перша була названа «МИР» (машина для інженерних розрахунків) і могла розміститися в невеликій кімнаті: для того, щоб вирішити задачу, користувач повинен був сісти за стіл з електричної друкарською машинкою (з її допомогою здійснювалися введення і виведення інформації). Для неї вживався мову програмування «Алмір-65», що представляє собою «русифіковане розвиток» мови «Алгол-60».

Незабаром з'явилася поліпшена версія машини для інженерних розрахунків - "МИР-1". У той час Глушков знаходився в стані творчого підйому і буквально за два тижні склав аванпроект, де він виклав основні структурно-архітектурні контури машини. У ньому містився ряд оригінальних рішень, що стали підставою для заявок на винаходи.

Слідом за комп'ютером "Промінь" була створена машина для інженерних розрахунків МИР 1. У ній було використано ступеневу мікропрограмного управління. У 1967 році на виставці в Лондоні, де демонструвалася СВІТ 1, вона була куплена американською фірмою IBM - найбільшої в США, що є постачальником майже 80% обчислювальної техніки для всього світу. Це була перша і, на жаль, остання покупка радянської електронної машини американською кампанією. 1966 год. Вслід за комп'ютером "Промінь" була створена машина для інженерних розрахунків МИР 1. У ній було використано ступеневу мікропрограмного управління. У 1967 році на виставці в Лондоні, де демонструвалася СВІТ 1, вона була куплена американською фірмою IBM - найбільшої в США, що є постачальником майже ... →

У ЕОМ "МИР-1" була двійковій-десяткова система числення, оперативна пам'ять на феритових сердечниках на 4096 12-розрядних слів, зовнішня пам'ять у вигляді 8-трековий перфострічки, а її швидкодія складала в середньому 200 операцій в секунду.

У комплект машини входила електрична друкарська машинка Zoemtron для введення і виведення інформації зі швидкістю 70 знаків в секунду, пристрій введення FS-1501 (до 1500 символів / сек.), А також пристрій виведення ПЛ-80 (до 80 символів в секунду). Управління машиною було організовано на мікропрограмному принципі, а вхідний мову машини був «Алмір-65» Технічні характеристики

Сфера застосування

Одна з перших в світі персональних ЕОМ. Випускалася серійно і призначалася для використання в навчальних закладах, невеликих інженерних бюро і наукових відділах. Мала ряд унікальних властивостей, зокрема апаратно реалізований машинний мову, близьку за можливостями до мов програмування високого рівня, і розвинене математичне забезпечення.

Фото, відео-матеріали

https://www.google.com.ua/search?q=%C2%AB%D0%9C%D0%98%D0%A0-1%C2%BB+%D1%8D%D0%B2%D0%BC&biw=1280&bih=874&tbm=isch&source=lnms&sa=X&ved=0ahUKEwi1w8rD9bTSAhXlPZoKHYEbBkUQ_AUICCgB&dpr=1#imgrc=8CRJGzWSRYXIKM:

Список використаних джерел

В. А. Пономарёв. Программирование для ЭЦВМ «МИР-1». — М.: Советское радио, 1975. «МИР», машина для инженерных расчетов. Проверено 12 января 2013. Архивировано 21 января 2013 года. Глушков В. М., Амосов Н. М., Артеменко И. А. Энциклопедия кибернетики. — Киев, УССР: Украинская советская энциклопедия, 1974. — Т. 1. — С. 602. — 1200 с. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%98%D0%A0_%28%D0%95%D0%9E%D0%9C%29

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%98%D0%A0

http://ru.uacomputing.com/stories/emerging-of-soviet-predecessors-of-personal-computers/ http://iep.pstu.ru/?sec_id=19&pg=1 http://statehistory.ru/3932/Istoriya-razvitiya-sovetskikh-EVM-do-1980-go-goda/ http://www.myshared.ru/slide/1157329/ http://ru.uacomputing.com/stories/emerging-of-soviet-predecessors-of-personal-computers/

Автор проекта

Афанасьев Виктор