|
|
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) |
| Рядок 4: |
Рядок 4: |
| | | | |
| | == Про себе == | | == Про себе == |
| − | Добра,дружелюбна,весела.
| |
| | | | |
| | == Мої інтереси == | | == Мої інтереси == |
| Рядок 13: |
Рядок 12: |
| | В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь. | | В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь. |
| | | | |
| − | [[Файл:Example.jpg|міні]]== Мої роботи == | + | [[Файл:Example.jpg|міні]] |
| − | Історико-культурні та культові пам'ятки
| + | |
| − | Пам'ятки архітектури Кропивницького
| + | |
| − | До історико-культурних та культових споруд і пам'яток Кропивницького належать:
| + | |
| | | | |
| − | Кафедральний собор Різдва Богородиці (Грецька церква), 1805-12 рр. — кам'яну церкву Пресвятої Володимирської Богородиці було зведено на місці старої дерев'яної. Збереглися давні розписи, реставровані 1905 року, тут також розташовується кам'яна дзвіниця й будинок настоятеля (1812 рік). Собор є єдиною культовою спорудою, яка ніколи не припиняла свою діяльність, навіть за доби СРСР.
| + | = Мої роботи == |
| − | залишки Єлисаветинської фортеці — окремі будівлі військового поселення, яке дало початок місту: казарми, аптека, канцелярія, лікувальний корпус, житловий будинок, кухня (у теперішній час тут міститься Перша міська лікарня), фортечні вали, спеціально для огляду встановлено тогочасні гармати.
| + | |
| − | комплекс будівель військового містечка (кін. 1840-х — поч. 1850-х років).
| + | [[Чарівне місто Кропивницький]] |
| − | Спасо-Преображенський собор (пам'ятка архітектури XVIII—XIX ст.ст.) — за СРСР 1965 року в його стінах було відкрито картинну галерею, що власне і врятувало культову споруду від знесення, а з проголошенням незалежності України господарем Спасо-Преображенської церкви 1992 року знову стала релігійна громада УПЦ МП, і відтоді богослужіння в ньому не припиняються. У 1990—2000-х рр. храм не тільки прикрасився зовні, але й став притулком для багатьох святинь.
| + | |
| − | Свято-Покровська церква, 1850—75 роки.
| + | |
| − | Головна синагога, 1853 рік.
| + | |
| − | | + | |
| − | Архітектори Кропивницького[ред. • ред. код]
| + | |
| − | Визначними архітекторами-будівничими Єлисаветграда є:
| + | |
| − | | + | |
| − | Андрій Михайлович Достоєвський (1825—1897) — молодший брат видатного російського письменника Ф. М. Достоєвського, працював міським архітектором Єлисаветграда від жовтня 1849 року до липня 1858 року;
| + | |
| − | Яків Васильович Паученко (1866—1914) — видатний будівничий Єлисаветграда, рідний дядько художника-авангардиста О. О. Осмьоркіна. За його проектами було збудовано лікарню Червоного Хреста Св. Анни, лікувальні Гольденберга (суч. міська лікарня № 3), Вайсенберга, Мейтуса (тепер дитяча музична школа № 1), Міжнародний кредитний банк, Гостинний двір, театр «Ілюзіон» (тепер Кіровоградський облкомплекс), числені приватні будинки, в тому числі і власний будинок митця, в якому зараз розміщений Художньо-меморіальний музей О. О. Осьмьоркіна. У своїй творчості з успіхом поєднував популярний того часу модерн з іншими архітектурними стилями;
| + | |
| − | Олександр Львович Лишневський (1868—1942) — талановитий архітектор (працював у стилях модерн і неокласицизм, відомий, перш за все, будівлями в Санкт-Петербурзі), початковий період самостійної творчості якого припав на роботу міським архітектором Єлисаветграда (від 1895 до 1901 року); тут за його були збудовані ремісничо-грамотне училище, реальне училище, гімназія, відділення банку, ряд особняків і церква.
| + | |
