Відмінності між версіями «Таблиця до проекту (Шарфун К.І.,2016)»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 4: Рядок 4:
 
! Властивості
 
! Властивості
 
! Закономірності при відчутті
 
! Закономірності при відчутті
 +
! Види відчуттів
 
|-
 
|-
 
| 1.Це сенсорний процес та його результат (сенсорний образ) психічного відображення суб'єкта окремих властивостей предметів та явищ при безпосередній дії фізичних та хімічних подразників на периферію аналізаторів (якою є органи чуття та рецептори).
 
| 1.Це сенсорний процес та його результат (сенсорний образ) психічного відображення суб'єкта окремих властивостей предметів та явищ при безпосередній дії фізичних та хімічних подразників на периферію аналізаторів (якою є органи чуття та рецептори).
Рядок 16: Рядок 17:
 
* Сенсибілізація — підвищення чутливості в результаті взаємодії аналізаторів, а також систематичних вправ, ця змінна відбувається за рахунок підвищення збуджуваності центру аналізатора.
 
* Сенсибілізація — підвищення чутливості в результаті взаємодії аналізаторів, а також систематичних вправ, ця змінна відбувається за рахунок підвищення збуджуваності центру аналізатора.
 
* Закон Вебера — Фехнера — при збільшенні інтенсивності стимулу в певну кількість разів його відчуття зростає на певну величину
 
* Закон Вебера — Фехнера — при збільшенні інтенсивності стимулу в певну кількість разів його відчуття зростає на певну величину
 +
|
 +
* Зорові відчуття
 +
[[Файл:Око.jpg|міні]]
 +
Це відчуття кольору і світла. Всі предмети, які нас оточують, володіють яким-небудь кольором, тоді як абсолютно безбарвним предметом може бути тільки той, якого ми зовсім не бачимо. Розрізняють хроматичні кольори – різноманітні відтінки жовтого, синього, зеленого і червоного, і ахроматичні – чорний, білий і проміжні відтінки сірого.
 +
 +
У результаті впливу світлових променів на чутливу частину нашого ока (сітківки) виникають зорові відчуття. У сітківці є два види клітин, що реагують на колір – це палички (близько 130) і колбочки (близько семи мільйонів).
 +
 +
Активність колбочок відбувається тільки в денний час доби, а для паличок, навпаки, такий світло занадто яскраве. Бачення нами кольору – результат роботи колбочок. В сутінках проявляють активність палички, і людина бачить у чорно-білому світі. До речі, звідси і відомий вислів, що вночі всі кішки сірі.
 +
 +
Зрозуміло, що чим менше світла, тим гірше людина бачить. Тому, з метою запобігти зайву напругу при роботі очей, настійно рекомендується не читати в сутінках і темряві. Така напружена діяльність негативно позначається на зорі – можливий розвиток короткозорості.
 
|-
 
|-
 
| 2.Є найпростішим психічним процесом, який полягає у відображенні окремих властивостей предметів та явищ навколишнього світу, а також внутрішніх станів організму під час безпосередньої дії подразників на відповідні рецептори.
 
| 2.Є найпростішим психічним процесом, який полягає у відображенні окремих властивостей предметів та явищ навколишнього світу, а також внутрішніх станів організму під час безпосередньої дії подразників на відповідні рецептори.
 
|
 
|
 
* Інтенсивність — кількісна характеристика відчуття. Визначається силою подразника, що діє, і функціональним станом рецептора, який залежить від стану організму, значущості подразника і просторово-часових умов сприймання. Вона виявляється у яскравості й виразності властивостей предметів і явищ, які відображає людина. Вивчає інтенсивність відчуттів психофізика, яка зосереджується на кількісному описі та аналітичному виражені (у формулах) закономірностей їх розвитку і функціонування.
 
* Інтенсивність — кількісна характеристика відчуття. Визначається силою подразника, що діє, і функціональним станом рецептора, який залежить від стану організму, значущості подразника і просторово-часових умов сприймання. Вона виявляється у яскравості й виразності властивостей предметів і явищ, які відображає людина. Вивчає інтенсивність відчуттів психофізика, яка зосереджується на кількісному описі та аналітичному виражені (у формулах) закономірностей їх розвитку і функціонування.
 +
|
 +
|
 +
* Слухові відчуття
 +
[[Файл:Вухо.jpg|міні]]
 +
Розрізняють три види подібних відчуттів: музичні, мовні шуми. Слуховий аналізатор у всіх цих випадках виділяє чотири якості будь-якого звуку: силу, висоту, тембр і тривалість. Крім того, він сприймає темпо-ритмічні особливості звуків, що сприймаються послідовно.
 +
 +
Фонематичний слух – це здатність до сприйняття звуків мови. Його розвиток обумовлює мовленнєвої середовищем, у якому виховується дитина. Добре розвинений фонематичний слух істотно впливає на безпомилковість письмовій промови, особливо в період навчання у початковій школі, тоді як дитина з погано розвиненим фонетичним слухом робить безліч помилок при листі.
 +
 +
Музичний слух малюка формується і розвивається так само, як і мовленнєвий, або фонематичний. Раннє прилучення дитини до музичної культури відіграє тут величезну роль.
 
|-
 
|-
|  
+
|
|  
+
|
 
* Тривалість — часова характеристика відчуттів. Вона залежить від часу дії подразника, його інтенсивності і функціонального стану організму. При дії подразника відчуття виникає не відразу, а через деякий проміжок часу, який називають латентним (прихованим) періодом відчуття. Він визначається спеціалізацією аналізатора і для різних аналізаторів є неоднаковим: для смакових відчуттів становить 50 мілісекунд, слухових — 150, больових — 370 мілісекунд. Очевидно, його величина залежить від швидкості збудження рецептора і швидкості проходження нервових імпульсів аферентними і еферентними шляхами.
 
* Тривалість — часова характеристика відчуттів. Вона залежить від часу дії подразника, його інтенсивності і функціонального стану організму. При дії подразника відчуття виникає не відразу, а через деякий проміжок часу, який називають латентним (прихованим) періодом відчуття. Він визначається спеціалізацією аналізатора і для різних аналізаторів є неоднаковим: для смакових відчуттів становить 50 мілісекунд, слухових — 150, больових — 370 мілісекунд. Очевидно, його величина залежить від швидкості збудження рецептора і швидкості проходження нервових імпульсів аферентними і еферентними шляхами.
 +
|
 +
|
 +
* Шкірні відчуття
 +
[[Файл:Дотик.jpg|міні]]
 +
Тактильне відчуття – це відчуття дотику і температурні, тобто відчуття холоду або тепла. Кожен вид нервових закінчень, що знаходиться на поверхні нашої шкіри, дозволяє нам відчути температуру середовища або ж дотик. Зрозуміло, чутливість різних ділянок шкіри різна. Наприклад, до відчуття холоду більше сприйнятливі груди, поперек і живіт, а до дотиків — кінчик мови і подушечки пальців, найменше сприйнятлива спина.
 +
 +
Досить виражений емоційний тон мають температурні відчуття. Так, позитивним почуттям супроводжуються середні температури, незважаючи на те, що емоційні забарвлення тепла і холоду значно розрізняються. Тепло розцінюється як розслаблюючу почуття, а холод, навпаки, бадьорить.
 +
|-
 +
|
 +
|
 +
|
 +
|
 +
* Нюхові відчуття
 +
[[Файл:Нюх.png|міні]]
 +
Нюх – це здатність відчувати запахи. В глибині носової порожнини розташовуються спеціальні чутливі клітини, сприяють розпізнавання запахів. Нюхові відчуття у сучасної людини відіграють порівняно невелику роль. Однак у тих, хто позбавлений будь-якого органа почуттів, інші працюють більш посилено. Наприклад, глухо-сліпі люди здатні розпізнавати людей і місця по запаху, отримують з допомогою нюху сигнали про небезпеку.
 +
 +
Нюх також може сигналізувати людині про те, що поруч небезпека. Наприклад, якщо в повітрі витає запах гару або газу. На емоційну сферу людини чинять великий вплив запахи оточуючих його предметів. До речі кажучи, існування парфумерної промисловості повністю зумовлено естетичною потребою людини в приємні запахи.
 +
 +
Смакові та нюхові відчуття тісно пов’язані один з одним, так як нюх допомагає визначити якість їжі, а якщо у людини нежить, то всі пропоновані страви йому будуть здаватися позбавленими смаку.
 +
|-
 +
|
 +
|
 +
|
 +
|
 +
* Смакові відчуття
 +
[[Файл:Смак.jpg|міні]]
 +
Вони виникають через подразнення органів смаку. Такими є смакові бруньки, які розташовані на поверхні глотки, піднебіння і язика. Виділяють чотири основних види смакових відчуттів: це гірке, солоне, солодке і кисле. Ряд відтінків, що виникає в межах цих чотирьох відчуттів, надає смакове своєрідність кожної страви.
 +
 +
До кислого сприйнятливі краю мови, до солодкого – його кінчик, а до гіркого – його підстава.
 +
 +
Необхідно зауважити, що на смакові відчуття значною мірою впливає почуття голоду. Якщо людина голодна, то несмачна їжа здається значно приємніше.

Поточна версія на 10:38, 7 листопада 2016

Відчуття Властивості Закономірності при відчутті Види відчуттів
1.Це сенсорний процес та його результат (сенсорний образ) психічного відображення суб'єкта окремих властивостей предметів та явищ при безпосередній дії фізичних та хімічних подразників на периферію аналізаторів (якою є органи чуття та рецептори).
  • Якість — особливість певного відчуття, яка відрізняє його від інших відчуттів. Якісно відрізняються між собою відчуття різних видів, а також різні відчуття в межах одного виду. Наприклад, слухові відчуття відрізняються за висотою, тембром, гучністю. Якість відчуттів дає змогу відображати світ у всій різноманітності його властивостей.
Виділяють дію таких закономірностей при відчутті:
  • Порогом чуттєвості називають психологічну характеристику залежності між інтенсивністю відчуття та силою подразника. Пороги бувають: нижній абсолютний, верхній абсолютний та поріг чуттєвості до різниці. Пороги обмежують зону чуттєвості аналізатора щодо конкретного виду подразників;
  • Адаптація — пристосування чуттєвості органа відчуття до постійно діючого подразника, що призводить до зниження або підвищення порогів відчуття;
  • Взаємодія відчуттів — зміна чуттєвості однієї аналізаторної системи під впливом діяльності іншої;
  • Контраст відчуттів — зміна інтенсивності та якості відчуттів під впливом попереднього, або паралельнодіючого подразника;
  • Синестезія в психології — збудження відчуттями однієї модальності відчуттів іншої модальності (наприклад, холоду від білого кольору).
  • Сенсибілізація — підвищення чутливості в результаті взаємодії аналізаторів, а також систематичних вправ, ця змінна відбувається за рахунок підвищення збуджуваності центру аналізатора.
  • Закон Вебера — Фехнера — при збільшенні інтенсивності стимулу в певну кількість разів його відчуття зростає на певну величину
  • Зорові відчуття
Око.jpg

Це відчуття кольору і світла. Всі предмети, які нас оточують, володіють яким-небудь кольором, тоді як абсолютно безбарвним предметом може бути тільки той, якого ми зовсім не бачимо. Розрізняють хроматичні кольори – різноманітні відтінки жовтого, синього, зеленого і червоного, і ахроматичні – чорний, білий і проміжні відтінки сірого.

У результаті впливу світлових променів на чутливу частину нашого ока (сітківки) виникають зорові відчуття. У сітківці є два види клітин, що реагують на колір – це палички (близько 130) і колбочки (близько семи мільйонів).

Активність колбочок відбувається тільки в денний час доби, а для паличок, навпаки, такий світло занадто яскраве. Бачення нами кольору – результат роботи колбочок. В сутінках проявляють активність палички, і людина бачить у чорно-білому світі. До речі, звідси і відомий вислів, що вночі всі кішки сірі.

Зрозуміло, що чим менше світла, тим гірше людина бачить. Тому, з метою запобігти зайву напругу при роботі очей, настійно рекомендується не читати в сутінках і темряві. Така напружена діяльність негативно позначається на зорі – можливий розвиток короткозорості.

2.Є найпростішим психічним процесом, який полягає у відображенні окремих властивостей предметів та явищ навколишнього світу, а також внутрішніх станів організму під час безпосередньої дії подразників на відповідні рецептори.
  • Інтенсивність — кількісна характеристика відчуття. Визначається силою подразника, що діє, і функціональним станом рецептора, який залежить від стану організму, значущості подразника і просторово-часових умов сприймання. Вона виявляється у яскравості й виразності властивостей предметів і явищ, які відображає людина. Вивчає інтенсивність відчуттів психофізика, яка зосереджується на кількісному описі та аналітичному виражені (у формулах) закономірностей їх розвитку і функціонування.
  • Слухові відчуття
Вухо.jpg

Розрізняють три види подібних відчуттів: музичні, мовні шуми. Слуховий аналізатор у всіх цих випадках виділяє чотири якості будь-якого звуку: силу, висоту, тембр і тривалість. Крім того, він сприймає темпо-ритмічні особливості звуків, що сприймаються послідовно.

Фонематичний слух – це здатність до сприйняття звуків мови. Його розвиток обумовлює мовленнєвої середовищем, у якому виховується дитина. Добре розвинений фонематичний слух істотно впливає на безпомилковість письмовій промови, особливо в період навчання у початковій школі, тоді як дитина з погано розвиненим фонетичним слухом робить безліч помилок при листі.

Музичний слух малюка формується і розвивається так само, як і мовленнєвий, або фонематичний. Раннє прилучення дитини до музичної культури відіграє тут величезну роль.

  • Тривалість — часова характеристика відчуттів. Вона залежить від часу дії подразника, його інтенсивності і функціонального стану організму. При дії подразника відчуття виникає не відразу, а через деякий проміжок часу, який називають латентним (прихованим) періодом відчуття. Він визначається спеціалізацією аналізатора і для різних аналізаторів є неоднаковим: для смакових відчуттів становить 50 мілісекунд, слухових — 150, больових — 370 мілісекунд. Очевидно, його величина залежить від швидкості збудження рецептора і швидкості проходження нервових імпульсів аферентними і еферентними шляхами.
  • Шкірні відчуття
Дотик.jpg

Тактильне відчуття – це відчуття дотику і температурні, тобто відчуття холоду або тепла. Кожен вид нервових закінчень, що знаходиться на поверхні нашої шкіри, дозволяє нам відчути температуру середовища або ж дотик. Зрозуміло, чутливість різних ділянок шкіри різна. Наприклад, до відчуття холоду більше сприйнятливі груди, поперек і живіт, а до дотиків — кінчик мови і подушечки пальців, найменше сприйнятлива спина.

Досить виражений емоційний тон мають температурні відчуття. Так, позитивним почуттям супроводжуються середні температури, незважаючи на те, що емоційні забарвлення тепла і холоду значно розрізняються. Тепло розцінюється як розслаблюючу почуття, а холод, навпаки, бадьорить.

  • Нюхові відчуття
Нюх.png

Нюх – це здатність відчувати запахи. В глибині носової порожнини розташовуються спеціальні чутливі клітини, сприяють розпізнавання запахів. Нюхові відчуття у сучасної людини відіграють порівняно невелику роль. Однак у тих, хто позбавлений будь-якого органа почуттів, інші працюють більш посилено. Наприклад, глухо-сліпі люди здатні розпізнавати людей і місця по запаху, отримують з допомогою нюху сигнали про небезпеку.

Нюх також може сигналізувати людині про те, що поруч небезпека. Наприклад, якщо в повітрі витає запах гару або газу. На емоційну сферу людини чинять великий вплив запахи оточуючих його предметів. До речі кажучи, існування парфумерної промисловості повністю зумовлено естетичною потребою людини в приємні запахи.

Смакові та нюхові відчуття тісно пов’язані один з одним, так як нюх допомагає визначити якість їжі, а якщо у людини нежить, то всі пропоновані страви йому будуть здаватися позбавленими смаку.

  • Смакові відчуття
Смак.jpg

Вони виникають через подразнення органів смаку. Такими є смакові бруньки, які розташовані на поверхні глотки, піднебіння і язика. Виділяють чотири основних види смакових відчуттів: це гірке, солоне, солодке і кисле. Ряд відтінків, що виникає в межах цих чотирьох відчуттів, надає смакове своєрідність кожної страви.

До кислого сприйнятливі краю мови, до солодкого – його кінчик, а до гіркого – його підстава.

Необхідно зауважити, що на смакові відчуття значною мірою впливає почуття голоду. Якщо людина голодна, то несмачна їжа здається значно приємніше.